III Податковий форум «Tax&Business Talks» — step by step про головне в оподаткуванні

У рамках форуму перша інформаційна сесія пройшла у форматі дискусійної панелі, присвяченої новаціям у системі оподаткування, реформуванню Державної податкової служби України (далі — ДПС) та податкової міліції. У дискусії взяли участь члени Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, народні депутати VIII та IX скликань, представники державних органів та інші фахівці, які розпочали з обговорення гострих питань у сфері податків та діяльності контролюючого органу в Україні. Однак перед цим з вітальним словом виступила адвокат, президент ВГО «Асоціація адвокатів України» Зоя Ярош, яка підкреслила, що кожного року на форумі говорять про те, що необхідною є стабільність у галузі оподаткування, і законодавчі зміни, які ініціюють щоб досягти цього результату, також регулярно відбуваються в нашій країні. Тож, ставши вже традиційним, форум дозволяє обговорити як те, що вже змінилося, так і зміни, заплановані на майбутнє.

Дискусійна панель щодо обговорення реформи контролюючих органів

Ірина Нікітіна, консультант зі стратегії та розвитку, яка виступила модератором першої сесії, погодилася, що податки є найактуальнішою темою сьогодення та запропонувала гостям проголосувати та обрати поміж запропонованих варіантів відповідь на питання: на який голов­ний результат вони очікують від реформування контролюючих органів? Усі присутні майже одноголосно обрали варіант «простота ведення бізнесу», що модератор назвала дуже очікуваною відповіддю та запитала першого учасника панельної дискусії про те, що саме в даному напрямку вже досягнуто.

Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, розпочав відповідь з того, що саме, на його думку, слід називати реформою контролюючого органу. Так, за його словами, реформа — це процес, в основі якого лежать дві складові — політична та юридична. KPI (ключовий показник ефективності) політичної складової полягає в намаганні провадити діяльність контролюючого органу так, щоб вона лишалася непомітною для платників податків. Це означає, що система адміністрування податків і механізми її регулювання не справляють деструктивного впливу на розвиток економіки, її окремих галузей, а також на суб’єктів господарювання та їх бізнес. Друга складова — юридична, має забезпечити прозорість, справедливість та чесність адміністрування податків, і саме чесність Д. Гетманцев назвав лейтмотивом програми реформування контролюючих органів, яка наразі виконується Урядом.

Відповідаючи на питання модератора щодо того, яким суб’єктам господарювання надано пріоритет — малим, середнім чи великим, голова Комітету зазначив, що різні види бізнесу виконують різні функції в економіці країни. Наприклад, малий бізнес взагалі не виконує фіскальної функції, однак він забезпечує зайнятість населення. Середній бізнес є основою будь-якої економіки, а великий бізнес, на думку спікера, має бути в авангарді розвитку економіки. І держава має створити умови, щоб усі вказані види бізнесу розвивалися, у тому числі через створення для них рівних умов — щоб не було такого, що хтось уникає податків і знаходиться в тіні, а хтось сплачує їх у повному обсязі. Тому детінізація є основ­ним напрямком роботи Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

До дискусії долучилася експерт з міжнародного оподаткування, народний депутат України VIII скликання Тетяна Острікова, яка зауважила, що поділ бізнесу на види є штучним й недоречним, варто пам’ятати, що кожний підприємець відповідно до свого доходу наповнює Державний бюджет. Разом з тим, на її переконання, навіть однакові умови не є запорукою рівного ставлення держави до різних видів суб’єктів господарювання.

Ніна Южаніна, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, висловила думку, що, на жаль, малий та середній бізнес поки що не є консолідованими, тому його представники не вважаються серйозними конкурентами великому бізнесу. При цьому платники податків, які обрали спрощену систему оподаткування, за рахунок сплачених ними внесків та платежів привнесуть у 2019 р. у Пенсійний фонд та Державний бюджет понад 30 млрд грн. Згідно з названими спікером даними, які ще потребують уточнення, однак дозволяють зробити певні висновки, кожна 4-та гривня зі сплачених податків на доходи фізичних осіб і єдиних соціальних внесків — це кошти зі здійснених «спрощенцями» платежів, крім того, вони забезпечують роботою близько 1,5 млн найнятих осіб. Отже, на її думку, держава повинна дещо змінювати пріоритети та напрацьовувати власні підходи до розвитку малого і середнього бізнесу, як це відбувається в інших країнах.

Податкова перевірка та її наслідки: стратегія дій і тактика захисту

Друга інформаційна сесія пройшла у форматі доповідей, усі вони були присвячені огляду основних аспектів та наслідків податкової перевірки для підприємців. Адвокат практики захисту бізнесу Адвокатського об’єднання «Mitrax» Віталій Бодюк поділився власним досвідом, розповівши про реальні справи, з якими він стикався в роботі, пов’язані із захистом від необґрунтованих дій інспекторів контролюючих органів. Власне, за його словами, податкові перевірки нерідко є інструментом тиску на бізнес, який використовується задля виконання річного плану та поповнення Державного бюджету та який інколи застосовується з явними порушеннями.

Так, наприклад, В. Бодюк пригадав неординарний випадок, коли інспектори податкового органу намагалися провести перевірку суб’єкта господарювання після складання акта про їх недопуск. Зазначений суб’єкт господарювання не допустив податківців до проведення перевірки, про що вони склали відповідний акт, та разом з тим підприємець оскаржував наказ про проведення перевірки в суді. Незважаючи на складений акт про недопуск та судовий спір, податківці знову прийшли на підприємство з повідомленням, що перевірка продовжується. За словами спікера, подібні дії є абсолютно неправомірними та вимагають подання скарги до податкового органу або суду.

Також на практиці бувають випадки, коли у платників податків у ході слідства в рамках кримінального провадження вилучають оригінали первинних документів, і саме їх вимагають надати податківці, які прийшли з перевіркою на підприємство. Незважаючи на пояснення та ігноруючи прохання перенести строки проведення перевірки, інспектори можуть скласти відповідний акт про ненадання зазначених документів і в даній ситуації підприємцю потрібно фіксувати порушення вимог законодавства та готуватися до оскарження.

Спираючись на власний досвід, спікер додав, що Державна фіскальна служба є першою інстанцією, куди слід звертатися зі скаргою на дії податківців, однак її рішення приймається не завжди на користь платників податків, тому наступною інстанцією для оскарження дії інспекторів є адміністративний суд, і це є справді дієвим способом захисту.

Інспектор Ради бізнес-омбудсмена Володимир Забудський розповів про діяльність його неурядової організації та навів статистику скарг підприємців на дії контролюючих органів, а також надав власні практичні рекомендації щодо захисту своїх законних прав та інтересів. Станом на 18 листопада 2019 р. Рада бізнес-омбудс­мена отримала понад 6 тис. скарг на дії чи бездіяльність державних органів від підприємців. Із 6331 поданої скарги 56% (тобто більше 3,5 тис.) стосувалися безпосередньо податкових питань. За словами інспектора, така тенденція не просто зберігається, але й посилюється — так, наприклад, у жовтні 2019 р. сукупна частка скарг з тих чи інших податкових питань становила близько 60%.

Найбільш поширеною тематикою в податковій сфері є скарга на блокування податкових накладних — понад 1400 скарг за весь час діяльності інституції, тобто їх кількість перевищує навіть кількість скарг щодо дій інспекторів у ході проведення перевірок. Другими за частотою є скарги щодо невиконання судових рішень контролюючим органом, при цьому спікер навів причини, які зазвичай зазначають підприємці у скаргах. Серед них — оскарження в апеляційній або касаційній інстанції, неотримання від суду копії судового рішення та ін.

Також чимало скарг суб’єкти господарювання надсилають щодо включення їх до категорії ризикових. При цьому, за словами спікера, критерії визначення ризиковості не є достатньо чіткими, тому Рада бізнес-омбудсмена задля їх вирішення звертається до податкових органів й у деяких випадках вдається навіть домогтися перегляду та зміни категорії ризиковості.

Судова практика податкових спорів

Суддя Окружного адміністративного суду м. Київ Костянтин Кобилянський надав практичні поради щодо захисту платниками податків власних прав і законних інтересів. Першою стала порада звертати увагу на те, як саме здійснюється опис вилучених слідчими у суб’єкта господарювання документів. У його практиці були ситуації, коли правоохоронні органи під час вилучення документів не здійснювали їх детального опису відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, що призводило до виникнення проблем під час звернення до них податківців за наданням певних конк­ретних документів. Останні отримували відповідь про відсутність таких документів і платнику податків у таких випадках досить важко довести власну правоту.

Щодо строку вручення наказу про проведення перевірки, то К. Кобилянський звернув увагу на те, що є позиція Верховного суду Украї­ни в одній зі справ, яка розглядалася спочатку Дніпропетровським окружним адміністративним судом, потім судом другої та, відповідно, третьої інстанції, щодо порушення строків вручення наказу про проведення перевірки. Суть справи полягала в тому, що податковий орган надіслав наказ про проведення невиїзної перевірки після того, як вона розпочалася, і суди, у тому числі Верховний суд, визнали протиправними такі дії. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення було скасовано без його розгляду по суті. Тому спікер порадив бути обізнаними в своїх правах та оскаржувати наказ про проведення перевірки в разі наявності законних на це підстав, у тому числі, якщо порушено строки вручення наказу.

К. Кобилянський пояснив також, що виключним способом реагування контролюючого органу є накладення адміністративного ареш­ту коштів на рахунках платника податків. Він застосовується у випадках, визначених у підпункті 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України — у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Спираючись на власну практику, спікер зауважив, що найчастішою причиною накладення адміністративного арешту є саме недопуск інспекторів до перевірки, тому суб’єкт господарювання повинен спиратись виключно на передбачені законом підстави, визначені в ст. 81 кодексу.

Крім того, спікер нагадав, що платники податків мають право надавати власні зауваження, які фіксуються інспекторами в акті в ході проведення перевірки, оскільки ці зауваження надалі можуть відіграти важливу роль у суді та враховуються під час розгляду справ у спорах між платниками податків та контролюючими органами.

Ліна Лисенко,
фото ВГО «Асоціація адвокатів України»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!