С. Тарута ініціює суттєві зміни до податкового законодавства

Народний депутат України Сергій Тарута, перший заступник голови Комітету Верховної Ради Украї­ни з питань економічного розвитку, спільно з Андрієм Ніколаєнком, головою підкомітету з питань ринку капіталів, інших регульованих ринків, цінних паперів та похідних фінансових інструментів (деривативи) Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, зареєстрував 19 грудня 2019 р. два законопроєкти, які передбачають внесення ряду суттєвих змін до чинного Податкового кодексу України.

Законопроєкт № 2629 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо захисту прав платників податків та заходів з дотримання принципу справедливості оподаткування) розроблений задля впровадження компенсаційних кроків із захисту прав платників податків та заходів з дотримання принципів справедливості оподаткування. Так, автори зазначають, що вітчизняне податкове законодавство є нестабільним, складним та обтяжливим, і змінюється з надзвичайною швидкістю. А останні законодавчі ініціативи в даному напрямку, у тому числі закони України від 20.09.2019 р. № 128-IX та від 20.09.2019 р. № 129-IX, якими передбачено фіскалізацію розрахунків у сфері торгівлі, збільшують податкове навантаження та ступінь втручання держави в економіку, посилюють дискреційні права контролюючих органів та ускладнюють існуючі процедури адміністрування податків та зборів.

Законодавці хочуть запровадити відповідні компенсаційні кроки, які б сприяли зниженню тиску (адміністративного та податкового) на платників податків, підвищили стабільність і передбачуваність для інвесторів та платників податків національної податкової системи, а також стимулювали економічне зростання. Зокрема, пропонується:

• неповернені вчасно суми помилково та/або надмірно сплачених платником податків грошових зобов’язань вважати заборгованістю бюджету та нараховувати на заборгованість пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України;
• обмежити строк позасудового блокування податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 30 робочими днями;
• вдосконалити механізм застосування «касового методу» при сплаті ПДВ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт;
• скасувати норму щодо оподаткування пенсій (грошового утримання);
• скасувати військовий збір (з 1 січня 2023 р.);
• запровадити мораторій (з 01.01.2021 р. до 31.12.2023 р.) на внесення змін до Податкового кодексу України в частині збільшення ставок або розширення бази оподаткування.

Законопроєкт № 2630 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо окремих аспектів реформування контролюючих органів) має на меті сприяння в здійсненні комплексної реформи контролюючих органів в Україні — ним передбачені норми, які сприя­тимуть розширенню прав платників податків та спрямовані на поступове скорочення чисельності контролюючих органів, що має наслідком зниження адміністративного тягаря для бізнесу. Крім того, серед його основних завдань ініціатори зазначили відмову від кулуарності та непублічності законодавчих ініціатив фіскального блоку Уряду і встановлення процедур розкриття інформації щодо результатів та наслідків діяльності контролюючих органів.

Отже, проєктом пропонується запровадити наступні кроки:

1. Серед функцій контролюючих органів передбачити щомісячне оприлюднення на офіційних сайтах центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну податкову політику, зведеної інформації щодо їх діяльності та звітності платників податків (суми переплат, донарахувань, відшкодувань та залишків невідшкодованих сум, кількість проведених планових та позапланових перевірок та ін.).

2. Запровадити обов’язкову процедуру громадського обговорення законодавчих ініціатив Міністерства фінансів України.

3. Обмежити чисельність контролюючих органів штатом до 35 тис. осіб (з 1 січня 2021 р.).

4. Передбачити для платників податків право вимагати від контролюючих органів долучити до матеріалів перевірки відомості, що можуть свідчити на його користь.

5. Зобов’язати органи місцевого самоврядування щорічно до 25 грудня розміщувати рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг на офіційному вебсайті.

В обґрунтуванні необхідності прийняття даного акту автори пояснюють, що такі кроки ґрунтуються на принципах «підзвітності» та «відкритості» та мають надати поштовх до економічного зростання країни. Щодо фінансово-економічного обґрунтування зазначено, що усі новації законопроєкту (оприлюднення агрегованої зведеної інформації, запровадження процедури громадського обговорення законодавчих ініціатив тощо) фінансуватимуться коштом поточних видатків бюджету на фінансування діяльності Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!