Аптечна справа в Україні та світі

10 Серпня 2020 4:24 Поділитися
У нашому лексиконі тепер частіше стали з’являтися терміни з прикметниками «дистанційний» — дистанційне навчання, дистанційна консультація, дистанційний візит, дистанційна торгівля. Нормою тепер стала дистанційна участь у конференції. Цього року міжнародний фармацевтичний форум «Аптеки Світу–2020» приймав учасників як офлайн (на березі Чорного моря в Одесі), так і онлайн (digital об’єднує людей, проте за час карантину всі ми скучили за живим спілкуванням). Дводенний форум, який відбувся 6–7 серпня 2020 р., охопив дуже широкий спектр тем, стислий огляд яких представлено у даній публікації. Організатором форуму виступила компанія «УкрКомЕкспо». Спеціальний партнер — компанія «Nobel», галузеві партнери — ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), Асоціація «Оператори ринку медичних виробів» (АОРМВ) та ГС «ФАРМУКРАЇНА». Технологічний партнер — ПК «Аптека», партнери — «BD» та «Bionorica». Аналітичні партнери — компанії «Proxima Research» та «MDM».

Модераторами форуму виступили Ігор Крячок, директор компанії «МОРІОН», Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», Сергій Орлик, експерт фармацевтичного ринку, та Ірина Бондарчук, завідувач редакції «Щотижневика «АПТЕКА».

Результати опитування, проведеного на початку заходу серед учасників, показали, що незважаючи на всі поточні виклики, у довгостроковій перспективі очікування операторів фармринку досить оптимістичні. Так, щоб «вкластися» у передбачення більшості респондентів, аптечному ринку України доведеться за 10 років «вирости» удвічі на фоні зменшення кількості аптек та зростання ролі e-commerce у сфері реалізації лікарських засобів.

COVID-19 ТА РИНОК

У першій половині 2020 р. український фармринок опинився під впливом цілого ряду зовнішніх факторів, серед яких, зокрема, рецесія світової економіки, тенденції до якої прослідковувалися ще в 2019 р., а також спалах COVID-19, який викликав панічні настрої у споживанні ліків у березні, після чого слідував стрімкий спад у квітні, зумовлений, у свою чергу, карантинними обмеженнями. Зараз ринок потроху відновлюється, і вже у липні, за прогнозами аналітичної компанії «Proxima Research», показники рецесії змінять показники зростання. Також слід зазначити, що в аптечному сегменті ще наприкінці 2019 р. була помітною тенденція до скорочення кількості торгових точок, яка продовжилася й у 2020 р. У той же час триває консолідація аптечного сегмента. За підсумками І півріччя 2020 р. топ-100 аптечних мереж займають 80% ринку роздрібної реалізації лікарських засобів, а топ-10 охоплюють 50% ринку. Поточні показники розвитку роздрібного ринку лікарських засобів України та прогнози у короткостроковій перспективі представив Сергій Іщенко.

Слід зазначити, що коли пандемія COVID-19 охопила світ, жодна країна не була готовою. Першою реакцією були паніка та хаос, й фактично весь світ слідкував за спробами локального вирішення глобальної проблеми. Досвідом нашого морського сусіда Туреччини щодо реакції уряду на загрозу коронавірусної хвороби, а також впливу тимчасових, але жорстких обмежень до пересування громадян на локальний ринок лікарських засобів поділився Іслам Саїд, генеральний директор компанії «Нобель Україна».

РЕГУЛЯТОРНИЙ АПДЕЙТ

Що актуального відбувається наразі в регуляторному полі та за якими законопроєктами слідкувати? Так, прийнято за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби» щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (реєстр. № 3615-1), триває медична реформа… У регуляторному обговоренні взяли участь Дмитро Алешко, партнер ЮК «Правовий альянс», Олександр Комаріда, генеральний директор директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ України, а також Олена Речкіна, директор департаменту оптової та роздрібної торгівлі Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Про зміни у сфері регулювання медичних виробів розповіли Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» (АОРМВ), директор компанії «Калина медична виробнича компанія», та Дар’я Бондаренко, виконавчий директор АОРМВ.

E-COMMERCE

Складно сперечатися з тим, що на онлайн-реалізацію ліків є попит. У багатьох європейських країнах дозволена дистанційна реалізація безрецептурних препаратів (а в деяких країнах і рецептурних).

Як відомо, до спалаху COVID-19 онлайн в Україні було дозволено лише резервування ліків. У цьому споживачам допомагали сайти аптек, сайти-агрегатори та спеціальні сервіси. Так, здійснювати пошук лікарських засобів за різними критеріями допомагають довідник лікарських засобів «Компендіум» та сервіс GeoApteka, який дозволяє шукати, обирати та резервувати ліки в аптеці. Функціонал сервісу постійно розвивається, підкреслив Артур Ротар, керівник КАМ-служби компанії «Proxima Research». Також в Україні є платформа Liki24, яка організовує самовивіз або доставку за дорученням клієнта. Про її можливості розповів Антон Аврінський, керівник Liki24.com.

Як відомо, однією з ініціатив Уряду на період карантину став дозвіл дистанційної реалізації лікарських засобів, що здавалося логічним в умовах, коли громадян закликали сидіти вдома та без особливої необхідності не виходити на вулицю.

На жаль, зараз фактично відбувається безперешкодна торгівля лікарськими засобами за відсутності контролю з боку держави за діяльністю сервісів доставки, а також відсутності відповідальності за порушення умов доставки лікарських засобів (зокрема температурного режиму), вважає Володимир Руденко, директор «Аптечної професійної асоціації України» (АПАУ).

Наразі Уряд робить перші кроки щодо врегулювання онлайн-реалізації препаратів та запровадження дистанційної торгівлі ліками на постійній основі. В. Руденко представив рекомендації АПАУ щодо законопроєкту № 3615-1.

Дуже важливо розвивати інтернет-аптеки, адже весь світ рухається у digital, і це не змінити, вважає Гжегош Орновськи, голова «SciGen Pte» в Європі та СНГ. За його словами, у Польщі e-commerce становить 6,5% фармринку. При цьому даний сегмент розвивається семимильними кроками.

Необхідно зважати на світовий досвід регламентації дистанційної реалізації ліків, вважає Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата», член Ради Міжнародної федерації фармацевтів (FIP). Так, інтернет-аптека має створюватися на базі реальної аптеки (не віртуальної), проходити реєстрацію у відповідних органах державної влади, а доставка до пацієнта повинна здійснюватися відповідно до вимог Належної дистриб’юторської практики (GDP). Цілий спектр прикладів, як e-commerce ліків працює у різних країнах світу, навів Ігор Огороднійчук, партнер ЮФ «ОМП».

До дискусії з приводу дистанційної реалізації препаратів приєдналися Тетяна Котляр, голова правління ГС «ФАРМУКРАЇНА», Михайло Півнюк, директор «Волиньфармпостач», та Денис Гапон, фахівець з валідації/кваліфікації компанії «Глевдор».

РОЛЬ АПТЕК ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19: ДОСВІД США

У США аптеки виконують важливу роль у забезпеченні населення не тільки ліками, але й критично важливими послугами охорони здоров’я. Так, під час пандемії COVID-19 аптеки, зокрема, беруть на себе функцію тестування на коронавірус, інформування населення з приводу того, як захистити себе та своїх близьких, а також здійснюють послуги з планової вакцинації. Слід зазначити, що в США фармацевти відіграють дуже важливу роль у сфері імунізації населення та проходять спеціальне навчання. Безумовно, в умовах пандемії застосовуються заходи безпеки як пацієнтів, так і співробітників аптек, про це розповіли Томас Меніган (Thomas E. Menighan) та Мітч Ротхольц (Mitch Rothholz) з Американської асоціації фармацевтів. Та варто підкреслити, що в США, як і в Україні, немає статистики щодо захворюваності фармацевтів на COVID-19.

ОСВІТА ПРОВІЗОРА

У рамках форуму відбулася дискусія щодо сучасних трендів у сфері навчання провізорів та фармацевтів, до якої долучилися Лариса Галій, директор Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, Костянтин Косяченко, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Олена Кривов’яз, завідувач кафедри фармації Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Ірина Федяк, декан фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету, Дмитро Коробко, декан фармацевтичного факультету Тернопільського медичного університету, Володимир Анісімов, декан фармацевтичного факультету Одеського національного медичного університету, та Ольга Гетало, завідувач кафедри фармації Київського міжнародного університету.

МЕНЕДЖМЕНТ ТА ЕКОНОМІКА АПТЕКИ

За підсумками ІІ кв. 2020 р. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) виплатила аптечним закладам 216 млн грн. Також за цей період погашено 2,7 млн електронних рецептів. Перелік лікарських засобів, включених до Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, розширено 18 міжнародними непатентованими найменуваннями (МНН) лікарських засобів: станом на 2 червня 2020 р. реімбурсації підлягають 264 МНН, з них 85 повністю безкоштовні для пацієнтів. Про результати роботи НСЗУ та плани служби на найближчу перспективу розповіла Ірина Ліштаба, експерт з реімбурсації відділу роботи з аптеками НСЗУ. Детально про архітектуру електронної системи охорони здоров’я України доповів Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ. Він також повідомив про плани щодо розвитку е-рецептів та можливості масштабування поза межами програми «Доступні ліки».

Вперше цього року аптеки та дистриб’ютори опинилися в ситуації зменшення споживання ліків під час епідемії. Виявилося, що багато товару на складі – це погано, адже ситуація з COVID-19 показала, що попит може змінитися в одну мить. З’явилася потреба у зменшенні товарних залишків на складах. Баченням того, як зміниться фармдистрибуція в Україні, поділився Олександр Суходольський, директор зі стратегічного розвитку компанії «БаДМ». На його думку, дистриб’ютор виконуватиме масу інших послуг, окрім традиційних для виробників та аптек. Тему того, з якими труднощами стикаються аптеки в нинішній ситуації, а також оптимізації роботи аптечних закладів в епоху онлайн розглянула Тетяна Жолуденко, заступник директора з маркетингу та продажу «MDM». Доповідач поділилася декількома інсайтами з практики компанії.

З доповіддю про трансформацію сегменту роздрібного продажу лікарських засобів та нові бізнес-моделі виступив Сергій Горніцький, заступник комерційного директора компанії «Фармастор».

Цікавим кейсом аптечного об’єднання поділилася Вікторія Преснякова, виконавчий директор СPO Асоціації незалежних аптек, голова Альянсу фармацевтичних асоціацій, Росія.

Тенденції у програмному забезпеченні аптечних закладів висвітлив Олексій Бондар, керівник проєкту ПК «Аптека» компанії «Софтінформ».

Як бренди реагували на коронавірус та як COVID-19 змінив підхід до digital розповіла Юлія Клименюк, chief digital officer 911.

Євген Смичок, партнер ЮФ «Crowe», у своєму виступі приділив увагу «заборонам» юристів, які обмежують бажання маркетологів.

Альбіна Савінова, керівник практики фармацевтичного права юридичної компанії «Develum», у своєму виступі розповіла про порівняльну рекламу.

У наступних публікаціях ми більш детально розглянемо ключові теми, що обговорювалися в ході міжнародного форуму.

Катерина Дмитрик, фото Сергія Бека

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті