Digital Med 2020: виклики та розвиток eHealth в Україні

ЕСОЗ

За своєю архітектурою електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) складається з двох компонентів: центрального та периферійного. Перший рівень — центральна база даних (ЦБД) — рівень управління системою охорони здоров’я та універсального доступу до медичних даних пацієнта, містить ключові реєстри, електронні медичні записи. Другий рівень — рівень медичних інформаційних систем (МІС) та надавачів медичних послуг. На думку Вадима Теренюка, виконавчого директора навчального порталу «ЕМСІ», піраміда інформації ЕСОЗ має бути більш збалансованою: наразі основний центр тяжіння перебирає на себе ЦБД.

«ЕСОЗ — один з основних інструментів у роботі Національної служби здоров’я України (НСЗУ), джерело даних для прийняття рішень на базі знеособленої інформації щодо всіх закладів охорони здоров’я та звітних документів щодо наданих медичних послуг», — підкреслив Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ. За словами спікера, наразі пацієнтами укладено більше 30 млн декларацій з лікарями сімейної медицини; з 1 квітня 2019 р. за урядовою програмою «Доступні ліки» виписано понад 21 млн електронних рецептів; з 1 квітня 2020 р. створено майже 65 млн електронних медичних записів та понад 10 млн електронних направлень. «У планах — об’єднати електронний кабінет пацієнта і мобільний застосунок для оцифрованих документів «Дія», запровадити е-лікарняний, реєстр донорів крові, а також електронну систему управління запасами лікарських засобів та медичних виробів eStock», — розповів доповідач.

«Ми стоїмо перед багатьма викликами, — зазначив Ярослав Кучер, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. — Серед проблем, які потребують розв’язання: низька ефективність та непрозорість системи охорони здоров’я, екстенсивна форма ведення медичної документації, недостовірні статистичні дані та недостатність інформації про стан здоров’я пацієнта, недостатньо розвинена національна медична інфраструктура інформатизації, обмежена доступність медичних послуг, потреба в стабільному ресурсному забезпеченні та розвитку кадрового потенціалу».

Також доповідач назвав стратегічні цілі Міністерства, серед яких у тому числі забезпечення прозорості фінансування системи охорони здоров’я; депаперизація та поступовий перехід до електронного обліку (е-рецепт, е-направлення, е-картка); розвиток нових електронних сервісів для пацієнтів та дос­тупу до медичних даних, нових можливостей для бізнесу в медичній сфері. Серед найближчих планів, зокрема, є сталий розвиток eHealth та її компонентів, телемедицини, а також створення онлайн-платформи супроводу міжнародних програм з охорони здоров’я, медичної та фармацевтичної освіти й науки в Україні.

За словами доповідача, МОЗ України співпрацює з іншими країнами щодо розвит­ку eHealth, зокрема Японією та Великобританією.

На думку Я. Кучера, важливою політичною подією є розробка Концепції розвитку електронної охорони здоров’я (відповідний проєкт документу наразі знаходиться на розгляді в МОЗ). Також, як зазначив спікер, в Україні вже запрацював сервіс електронних медичних висновків.

Адмініструванням ЦБД eHealth, технічною підтримкою користувачів, а також наданням підтримки МІС у розробці функціоналу та їх підключенням до ЦБД займається ДП «Електронне здоров’я». Олександр Ємець, в.о. генерального директора ДП «Електронне здоров’я», озвучив основ­ні досягнення в поточному році. Зокрема, за словами спікера, здійснено міграцію ЦБД на контрольоване продуктивне середовище, нівельовано загрозу прив’язки до одного розробника (vendor lock-in). Також створено модель SDLC, яка чітко описує життєвий шлях проєктів з моменту ініціації до впровадження/підтримки функціоналу. Реалізовано більше 500 сесій тестувань МІС при додаванні нового функціоналу, більше 1000 консультаційних зустрічей, воркшопів та тренінгів. Також отримано сертифікат відповідності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на комплексну систему захисту інформації ЦБД системи eHealth, а також позитивний висновок аудиту компанії «Deloitte» безпеки ЦБД.

«У планах — розробка технічних вимог та координація розробки й тестування функціоналу для плану лікування (Care Plan), карти вакцинацій, eStock та ін.; інтеграція з порталом «Дія»; проведення на регулярній основі тестів на вразливість та безпеку для центрального компонента й підключених МІС та ін.», — повідомив доповідач.

Впровадження eHealth на вторинці

«Реформа вторинної ланки тягне за собою великі зміни, які мають бути впроваджені досить швидко. Виникає хвилювання та безліч запитань. Заклади охорони здоров’я намагаються зробити все правильно, але як — не завжди зрозуміло. Ми зіткнулися з величезним попитом на інформацію, — зазначила Інна Шимків, директор з розвитку та комунікацій компанії «Doctor Eleks» (провайдер МІС). — Зважаючи на ці виклики, ми збільшили кількість працівників у контакт-центрі». До контакт-центру надходять 3 категорії дзвінків: вирішення помилок, пропозиції та запити (на навчання, презентації та ін.).

За словами доповідача, сервіс керується наступними цінностями: пряма безперешкодна комунікація (окрім контакт-центру є Telegram-канал, соціальні медіа, розсилки), прозорість, лояльність, повага, win-win підхід та соціальна відповідальність.

Про вимоги, які зазвичай користувачі висувають до МІС, та можливості, які найчастіше фігурують в обговореннях щодо подальшого розвитку програмного продукту, розповів Ростислав Олійник, директор компанії «Royal Integration» (провайдер МІС).

За словами доповідача, для користувачів МІС важливі наступні елементи: інтероперабельність (здатність до взаємодії); безпека; кросплатформність (здатність програмного забезпечення працювати більш ніж на одній операційній системі); інтеграція з серверами IP-телефонії; телемедицина; файловий менеджер (DICOM-сервер); підтримка сучасних протоколів та стандартів лікування, а також необхідних довідників; внутрішня аптека; документообіг зі страховими компаніями; використання фіскального реєстратора; бізнес-аналітика.

Андрій Крилов, IT-директор клінічної лікарні «Феофанія», поділився досвідом автоматизації великої лікарні з 700 комп’ютерними місцями. Доповідач розповів про етапи автоматизації медичного контуру лікарні, робота над якою розпочалася у 2013 р. Паралельно розвивалася й IT-команда, адже на той момент досвід автоматизації в медицині був досить обмеженим. У 2017 р. почалася робота над впровадженням власної МІС. У тому числі завдяки тому, що IT-команда отримала повну свободу від адміністрації, вдалося зібрати пазл потреб та побажань різних підрозділів лікарні. «На розробку пішов 1 рік, модифікація та впровадження зайняли 3 роки. Наразі маємо професійні вузькоспеціалізовані рішення Cardio, PACS, Vital monitoring, — розповів спікер. — До чого ми йдемо? Ми хочемо стандартизувати лікувальний процес (маршрут пацієнта та план лікування), визначити, де втрачається час (спростити приймальне відділення), змінити систему KPI медичного закладу, трансформувати медичну статистику в медичну аналітику і бачити її в реальному часі».

У нових умовах фінансування за Програмою медичних гарантій, запровадженою з 1 квітня 2020 р., у медичних закладів могли виникати певні труднощі, пов’язані, зокрема, з нерозумінням структури тарифів за пакетами, методики проведення розрахунків, невідповідністю тарифів за пакетами фактичним витратам закладів, відсутністю навичок застосування методики аналізу витрат та розрахунку тарифів. «Розуміючи цю проб­лему, МОЗ України прийняло рішення зібрати дані з лікарень з метою проведення розрахунків ресурсоємності пролікованих у 2018–2020 рр. пацієнтів у розрізі діагностично споріднених груп», — зазначив Сергій Дяченко, заступник директора ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України». Серед завдань ініціативи — у тому числі навчання економістів закладів охорони здоров’я проведенню аналізу витрат. До цієї роботи, за словами доповідача, підключилися більше 280 закладів.

Яким eHealth міг би бути?

«Складові моделі системи охорони здоров’я мають бути поєднаними. Кожна система має розвиватися в єдності з іншими складовими системами, але мати свої ознаки та напрями», — зазначив Олександр Толстанов, проректор з науково-педагогічної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, ексзаступник міністра охорони здоров’я (2011–2014 рр.) по скайпу. На жаль, він не мав можливості особисто презентувати свою доповідь на тему «Базові принципи концепції еко-середовища eHealth для України». Від його імені її презентував Сергій Розумний, комерційний директор компанії «Lakmus» (провайдер МІС).

За словами С. Розумного, у свій час за участі О. Толстанова та у співпраці зі Світовим банком було розроблено концепцію та документацію з розбудови eHealth в Україні. За словами спікера, відповідно до концепції від Світового банку, керувати розбудовою eHealth мав МОЗ через координаційну раду з інформатизації (в реальності цим займається НСЗУ). До складу координаційної ради при МОЗ мали б входити представники медичної спільноти, досвідчені управлінці, фахівці з інформаційно-комунікаційних технологій та представники державних органів з інформаційної безпеки держави. Також, за словами доповідача, медичні записи пацієнтів мали зберігатися в базі даних МІС (у реальності — в ЦБД), а доступ органів управління до аналітичних даних мав забезпечуватися через інформаційну систему управління охороною здоров’я (в реальності — не реалізовано).

Окрім того, за словами С. Розумного, наразі ЕСОЗ, яку НСЗУ створила для вирішення своїх зав­дань щодо фінансування медзакладів, має архітектуру, яка значно відрізняється від тієї, яка була задумана О. Толстановим, та є лише частиною того, що він називає eHealth.

Кібербезпека

«Уявіть, що вся медицина знаходиться в моєму смартфоні. Натиском однієї кнопки я можу вимкнути будь-яку клініку, будь-який апарат штучного дихання, — зазначив Денис Цвайг, президент Національної асоціації кібербезпеки. — Важливо усвідомлювати, що ці ризики існують і є питанням національної безпеки». Спікер вважає доцільним на державному рівні окремо визначити стратегію з кібербезпеки в системі охорони здоров’я. Окрім того, на думку Д. Цвайга, необхідно прописати інструкції, що робити під час застосування кіберзброї, а також як попередити кібератаку. Більше того, з точки зору доповідача, необхідно передбачити кримінальну відповідальність посадових осіб, які пропускають кібератаки, а також запровадити освітній проєкт, спрямований на ліквідацію невігластва у сфері кібербезпеки.

GovTech 1.0

Наталія Дрік, виконавчий директор Асоціації «Блокчейн України», поділилася своєю точкою зору щодо розвитку eHealth у частині еволюції електронних систем. Перший етап спікер умовно назвала eGov1.0. «По суті це переведення в формат PDF, відцифровка паперу в електронний вигляд в абсолютно нечитабельному для електронних систем вигляді, просто перенесення інформації в хмарне сховище, де ці картинки (а вага зображень досить висока) зберігаються», — зазначила спікер. При цьому, як підкреслила Н. Дрік, існує велика проблема нестачі коштів на сервери, які необхідні, щоб зберігати дані. Далі за її словами, система еволюціонувала в eGov2.0 (держава перестає вірити в картинки і починає вірити в інформацію та інтероперабельність), а потім eGov3.0 (держава починає активно співпрацювати з бізнесом).

«Перший рівень — це фундамент. По суті, тут ми мали б перейти на гугл-анкету з електронним підписом, її відцифрувати і всю інформацію збирати в електронному вигляді, щоб вона була активною. У нас ще немає нормального фундаменту, стін, а ми вже намагаємося вставляти вікна», — вважає спікер.

На думку Н. Дрік, потрібно переходити до GovTech 1.0. За її словами, GovTech 1.0 може бути з блокчейном* або без, але за логікою маркетплейсу: з чітко прописаним принципом роботи, а інформація як продукт має бути всюди, щоб будь-хто з відповідним рівнем доступу міг її взяти і використовувати.

«Наразі ми створюємо робочу групу на базі консорціуму «Цифрова охорона здоров’я». Запрошуємо всі зацікавлені сторони для обговорення того, що відбувається в Україні у сфері eHealth», — повідомила Анна Бондаренко. А Олена Назаренко, виконавчий директор Асоціації eHealth, запросила приєднуватися до громадської спілки для співробітництва в розбудові національної системи eHealth: «На сьогодні це єдина асоціація МІС, яка може злагоджено приймати рішення та пропонувати зміни до нормативно-правових актів і тим самим впливати на те, якою буде електронна система охорони здоров’я в Україні».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!