Забезпечення лікарськими засобами — відбулася нарада міністра охорони здоров’я з фармацевтичним сектором

Максим Степанов, міністр охорони здоров’я України, зазначив, що наразі спостерігається вимивання лікарських засобів, таких як антибіотики та антикоагулянти, з полиць аптечних закладів та лікарень. «За аналітичними даними, споживання деяких антибіотиків зросло в декілька разів, і необхідно чітко визнати, що, на превеликий жаль, інколи пацієнти керуються не призначеннями лікаря, а рекомендаціями гуглу чи знайомих. При цьому відкритим залишається питання, з якою антибіотикорезистентністю ми пройдемо цю пандемію. Проте ми як держава повинні чітко розуміти, що можемо й забезпечимо наших громадян усіма лікарськими засобами, що необхідні для надання медичної допомоги, навіть при зростаючому попиті. Зокрема, ми хочемо врегулювати цей попит та зробити його максимально раціональним. А також щоб у нас були чіткі правила реалізації цих лікарських засобів. Якщо потрібна буде будь-яка допомога з боку держави для виробників, дистриб’юторів чи аптечних закладів, ми готові до діалогу», — зазначив міністр.

Олександр Комаріда, генеральний директор Директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ України, у свою чергу, відмітив, що ситуація щодо залишків окремих антибактеріальних засобів останнього тижня покращується порівняно з попередніми. І тут варто подякувати в першу чергу українським фармацевтичним виробникам та компаніям, що швидко зреагували на підвищений попит і фактично перекривають потребу в лікарських засобах, особливо для лікувальних установ. «У такі часи важливо залишатися партнерами як один одному, так і державі та бути не конкурентами, а співпрацювати. На минулій нараді дистриб’ютори пообіцяли в першу чергу перекривати госпітальні потреби, і ми дуже дякуємо за те, що дотримуєтеся свого слова. Аптечні мережі ми просили не відпускати безконтрольно антибіо­тики. Тут хтось почув нас, а хтось продовжує грати за своїми правилами», — зазначив О. Комаріда.

Володимир Руденко, директор ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ), подякував за організовану зустріч та особисту присутність міністра. Коментуючи дефіцит антибіотиків, В. Руденко зазначив, що дійсно відмічається стихійний попит на цей тип лікарських засобів. Мають місце й порушення відпуску без паперового рецепта. «Проте хто сьогодні в умовах онлайн-консультації сімейного лікаря виписує ці рецепти фізично? Тому наша пропозиція — запровадити електронний рецепт на антибіотики, антикоагулянти тощо за аналогією з програмою «Доступні ліки», щоб усунути інсинуації стосовно того, що аптекарі намагаються нажитися на проблемі, а також задля того, щоб контролювати не лише відпуск, а й виписування препаратів. Адже багато питань є й до того, що лікарі призначають декілька антибіотиків «для профілактики» чи нераціонально», — відмітив В. Руденко.

Спікер звернув увагу присутніх і на проб­лему щодо Постанови КМУ № 341, яка блокує доступ пацієнтів до лікарських засобів та вільний обіг препаратів. Відповідно до неї при підвищенні ціни визначені переліком лікарські засоби поміщаються в карантин. «Абсолютно незрозумілою є логіка прийняття цієї постанови. За результатами селекторної наради, що відбулася минулого тижня, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) повідомила, що за період дії постанови вона отримала більше 300 тис. повідомлень про зміни ціни, що зберігаються на її серверах. На питання, чи опрацьовує Держ­продспоживслужба ці переліки, вона відмітила, що ні, адже діє мораторій на перевірки. Але колись когось вона перевірить. Тому прошу сприяти вирішенню даної проблеми», — наголосив В. Руденко.

М. Степанов, коментуючи тему електронного рецепта, зазначив, що наразі виділені кошти на розробку якісного продукту за визначеним технічним завданням, який дозволить повністю прослідкувати хворого аж до історії його хвороби. Це необхідно для подальшого конт­ролю якості надання медичних послуг. «Почати у 2021 р. ми хочемо з інсулінів, наркотичних засобів, імуносупресивних препаратів, а наступним етапом покрити решту рецептурних лікарських засобів. Якщо використовувати ті ресурси, що наявні сьогодні через програму «Доступні ліки», то її аптеки-учасниці представляють лише третину від існуючих аптек. І це дещо обмежує доступ пацієнтів до лікарських засобів», — зазначив міністр.

Коментуючи постанову № 341, М. Степанов завірив присутніх, що докладе максимальних зусиль, аби вона була скасована хоча б в частині лікарських засобів, аби розблокувати доступ пацієнтів до необхідних препаратів.

Костянтин Косяченко підтримав спікерів та наголосив на необхідності скасування постанови № 341.

Євген Довгань, керівник напряму з розвитку госпітальної групи препаратів корпорації «Артеріум», коментуючи ситуацію з антибіотиками на українському ринку, відмітив, що з початку року виробник на жоден з вказаних антибіотиків ціну не підвищив. І це незважаючи на пандемію, збільшення попиту та те, що завод працює у 3 зміни і т.д. «Після останньої наради ми оцінили, наскільки можемо збільшити обсяги виробництва. Нагадаю, що минулого разу я зазначав, що наразі вже ми виробляємо ключових антибактеріальних засобів у 10 разів більше продукції порівняно з аналогічним періодом. Зверху цього ми можемо збільшити виробництво ще в 2 рази. Проте тут є ряд питань. Перше — якою є потреба держави в цій категорії лікарських засобів? Друге — є невеликі проб­леми з поставками субстанцій, тому необхідно спростити процедуру заміни інформації в реєстраційному досьє у разі, коли через чергу чи з інших технічних причин довелося шукати нового постачальника активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ). Наразі зміна інформації про постачальника це за фактом подання нового досьє на продукт. І займає ця процедура значну кількість часу, що, безумовно, жодним чином не сприяє оперативному вирішенню питання. І третє — фінансові гарантії з боку держави. Адже таке аномальне підвищення попиту та виробництва лікарських засобів може обернутися для кожного з виробників його прямими збитками в разі, коли ці продукти не буде реа­лізовано. Тому необхідні гарантії з боку держави чи то у вигляді держзамовлення, чи створення резервного фонду лікарських засобів. Але такі гарантії потрібні», — підкреслив Є. Довгань.

Олександр Чумак, директор торгового дому «ІнтерХім», відмітив, що питання імпортозаміщення та локалізації виробництва є наразі дуже нагальним. Адже в період пандемії кожна країна фактично залишилася наодинці зі свої­ми проб­лемами та має розраховувати тільки на власні сили. І в даному випадку українське фармацевтичне виробництво може покривати потребу, що виникає. Проте, за словами спікера, необхідно комплекс­но підійти до вирішення питання та прийняти державну фармацевтичну політику, в тому числі з імпортозаміщення та локалізації виробництва.

М. Степанов зазначив, що в понеділок під час селекторної наради з Президентом визначено, що необхідну потребу в лікарських засобах регіони подаватимуть за підписом губернатора. Таким чином, станом на 12.11.2020 р. ще не всі регіо­ни розрахували та подали свою потребу до МОЗ. «Прогнозовано в понеділок-вівторок Міністерство вже матиме кінцевий результат, зможе провести розрахунки з урахуванням коефіцієнту приросту захворюваності та необхідності створення держ­резерву та звернутися до виробників з конкретною потребою», — зазначив міністр.

«Сьогодні країни Європи в умовах пандемії приймають рішення в бік спрощення процедури реєстрації лікарських засобів чи АФІ, що необхідні для вироблення лікарських засобів для лікування COVID-19. Ще на початку весни українські виробники на пресконференції попереджали про те, що виникнуть проблеми з сировиною. Причому ми зазначали, що в першу чергу це будуть антибіотики, а потім — і решта АФІ. І з весни вирішення питання з боку ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ) досі немає. Хоча проблема нікуди не ділася і тільки загострилася.

Щодо гепаринів. Ситуація в світі погіршується та прогнозовано погіршуватиметься до лютого наступного року. Це пов’язано з низкою факторів, серед яких нове екологічне законодавство Китаю та активне створення державного стратегічного резерву США. Тобто кількість сировини, що наразі доступна, є дуже лімітованою, і покращуватися ситуація найближчим часом не буде. Тому нам необхідно чітко розуміти, скільки сировини нам треба зберігати на своїх складах, аби забезпечити потребу», — наголосила Любов Вишневська, голова правління приватного акціонерного товариства «Індар».

Олег Клімов, голова правління ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ГО «ВФП»), попросив Державну службу України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужбу) надати публічну інформацію про перелік установ, що контролюють якість кисню медичного, який поставляється до лікарняних закладів. «Стосовно розробки проєкту з електронного рецепта й у зв’язку з великою сумою коштів, що не використано НСЗУ на програму «Доступні ліки», ГО «ВФП» пропонує МОЗ клопотати про включення антимікробних лікарських засобів та антикоагулянтів до переліку препаратів, вартість яких відшкодовується державою. Відповідного листа ми передали на ваше ім’я. Також пропоную дозволити Держлікслужбі на період карантину проводити контрольні закупівлі в аптеках, аби виявляти порушення відпуску рецептурних препаратів», — запропонував О. Клімов.

Міністр зазначив, що найближчим часом Міністерство докладе всіх зусиль задля вирішення нагальних питань, а також щоб приватно-державне партнерство та діалог були конструктивними та успішними.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!