Ярослав Сидорович зауважив, що кожні 2 роки Організація економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development — OECD) робить аналіз видатків на охорону здоров’я, як частки ВВП, 36 країн — членів даної організації. Середній показник у цих країнах становить 8,8% ВВП. Середній показник видатків на охорону здоров’я в розрахунку на душу населення в 36 країнах OECD становить 3994 дол. США. Серед цих країн найнижчий показник в Індонезії та Індії — 301 та 209 дол. відповідно. В Україні він становить близько 162 дол.
20 жовтня Президент України в посланні до Парламенту про внутрішню та зовнішню ситуацію в Україні зауважив, що реформою охорони здоров’я мають бути задоволені як пацієнти, так і лікарі. Він повідомив, що згідно з планом МОЗ в 2021 р. мінімальна заробітна плата лікаря має становити 20–25 тис. грн, медичної сестри — 15 тис. грн, молодшого медичного персоналу — до 10–12 тис. грн.
Згідно з даними Державної служби статистики України (Держстат) середня заробітна плата по країні становить 11 998 грн, а в сфері охорони здоров’я — 9058 грн. У зв’язку з цим виникає питання, в скільки разів має збільшитися фінансування системи охорони здоров’я, щоб досягти озвучених Президентом України показників заробітної плати?
За даними Держстату, відповідно до динаміки середньооблікової кількості штатних працівників охорони здоров’я, починаючи з 2017 р. їх кількість зменшилася з 853,4 до 735,5 тис. осіб. Лише за 2020 р. цей показник знизився приблизно на 45 тис. осіб.
На 2021 р. закладено видатків на систему охорони здоров’я на рівні 156,2 млрд грн з трансфертами, з яких 123,4 млрд грн — видатки на ПМГ. При цьому задекларовано 30% підвищення оплати праці медичних працівників. Однак цього фінансування недостатньо для досягнення заявленого Президентом України рівня заробітної плати. Передбачене Законом України від 19.10.2017 р. № 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — закон № 2168) фінансування ПМГ на рівні 5% ВВП країни Міністерство фінансів України (Мінфін) обіцяє включити лише в бюджеті на 2023 р. (284,5 млрд грн).
Проте в Мінфіні ці цифри називають у рамках зведеного бюджету, тобто державного та місцевого разом. Хоча Законом № 2168 чітко вказано, що фінансування ПМГ здійснюється на рівні не менше 5% ВВП з державного бюджету. Для виконання цієї норми закону наступного року в бюджеті має передбачатися 225,3 млрд грн лише на ПМГ. Оскільки на сьогодні в проєкті ця цифра становить 123,4 млрд грн (2,74% ВВП), то дефіцит коштів становить 101,9 млрд грн. Наразі в Парламенті зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 4100-д), яким передбачено, що положення закону № 2168 про фінансування ПМГ має застосовуватися у порядку та розмірах, встановлених Урядом, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.
Доповідач зазначив, що окрім закону № 2168 положенням ст. 12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що державна політика охорони здоров’я забезпечується бюджетними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше 10% національного доходу, що становить 409,78 млрд грн. Дію даної норми призупиняли кілька разів, однак наразі вже кілька років вона діє, але не виконується.
Ольга Стефанишина повідомила, що згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), враховуючи падіння економіки і наслідки COVID-19 для України, якщо частка фінансування системи охорони здоров’я залишиться на рівні 3%, то це означатиме, що видатки на неї навіть скоротяться на 8,4%. Натомість Уряд та Мінфін переконують, що фінансування в 2021 р. дещо збільшено порівняно з 2020 р. Стосовно підвищення заробітної плати медичним працівникам О. Стефанишина зауважила, що якщо розмір фінансування залишиться на тому ж рівні, як це передбачено в редакції проєкту бюджету на 2021 р. до першого читання, то його не вистачить навіть для оплати медичних працівників на рівні мінімальної заробітної плати з урахуванням її підвищення наступного року. Також є багато нарікань щодо реалізації медичної реформи через ухвалені тарифи на надання медичних послуг, які встановлені не за потребою, а за наявним фінансуванням. Спікер додала, що медицина на сьогодні не входить у 5 пріоритетів влади, гроші готові виділятися на будь-які цілі, що підтверджується перерозподілом коштів з Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, більше половини якого виділено на будівництво доріг.
«Ми сьогодні бачимо, що охорона здоров’я не є в пріоритеті. Популістські заяви влади про те, що ми покращимо систему, підвищимо зарплати лікарів, так і залишаться лише словами, якщо Мінфін не припинить грати в ці ігри і змінювати закони та почне реалізовувати медичну реформу в повному обсязі», — зауважила О. Стефанишина.
Стосовно участі Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (Комітет) в бюджетному процесі парламентар повідомила, що під час розгляду проєкту бюджету на 2021 р. члени Комітету наполягали на дотриманні вимог закону № 2168 і вимагали забезпечити фінансування ПМГ на рівні 225 млрд грн. Тому були подані відповідні пропозиції до проєкту. Також надсилалися правки до бюджетної програми щодо забезпечення пацієнтів життєво необхідними ліками, яка охоплює 38 програм закупівлі ліків за бюджетні кошти. Комітет наполягає на виділенні 9,5 млрд грн на ці цілі. Дані правки Комітету Парламент підтримав, і тепер є відповідне доручення Уряду знайти джерела фінансування для забезпечення пропозицій народних депутатів. При цьому О. Стефанишина зауважила, що такі рекомендації приймають щорічно, але Уряд їх в основному виконує частково або взагалі ігнорує. Тому поки не можна бути впевненим, що на систему охорони здоров’я буде виділено більше коштів, ніж у проєкті бюджету на 2021 р., підготовленому до першого читання.
Оксана Корчинська зазначила, що під час розробки закону № 2168 ВООЗ рекомендувала передбачити фінансування галузі на рівні не менше 5% від ВВП. В іншому разі реформи не відбудеться, як це було раніше з попередніми ініціативами реформувати галузь охорони здоров’я. І за час каденції Парламенту VIII скликання вдалося запровадити реформу лише на первинній ланці медицини. Тому, на її думку, незрозуміло, чому риторика чинної влади про необхідність зміни підходів у реформуванні галузі і запровадженні державної страхової медицини не підкріплюється законодавчими ініціативами.
Вона додала, що саме 5% дасть змогу якісно провести реформу на 2-му етапі, адже мова йде про районні та обласні лікарні, які в основному вже змінили свою організаційно-правову форму, потрібну для участі в реформі. Проте ті пакети, які їм пропонуються Національною службою здоров’я України (НСЗУ), не відповідають інтересам пацієнта та закладів, оскільки пакетів надання медичної допомоги небагато і тарифи за ними низькі. Відповідно, в галузі за фактом відбувається стагнація, бо без належного фінансування реформувати систему охорони здоров’я неможливо. Наприклад, в НДСЛ «ОХМАТДИТ» працює майже 2 тис. працівників, і заклад має ще рік для зміни організаційно-правової форми через особливості своєї діяльності. Для забезпечення функціонування даного закладу середня вартість медичної послуги має коштувати від 22 тис. грн. Проте, на її думку, сьогодні НСЗУ та бюджет ПМГ не можуть забезпечити належне фінансування жодного спеціалізованого закладу в країні.
Дмитро Шерембей зазначив, що закон № 2168 став найбільшим успіхом пацієнтських організацій, який дозволяє усунути труднощі, які існували в системі охорони здоров’я роками. Однак у 2019 р. при голосуванні за бюджет на 2020 р. не передбачалося виділення коштів на рівні 5% ВВП, через що система охорони здоров’я виявилася неготовою до пандемії COVID-19. Тому навесні поспіхом створювався Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 та її наслідками. За словами доповідача, на 65 млрд грн цього фонду 1000 лікарень могли отримати по 65 млн грн додаткових коштів. За ці кошти можна було підвищити заробітну плату лікарям та забезпечити ліжко-місця з доступом до кисню. Завдяки цьому до осені медичні заклади були б готові до збільшення кількості хворих на COVID-19. Однак цього не сталося. Він додав, що оскільки наразі триває процес формування бюджету на 2021 р., необхідно зробити висновки з цих помилок і виділити додаткові 100 млрд грн для забезпечення лікарень і розширення пакетів надання медичної допомоги. Для цього слід перерозподілити видатки, передбачені для дорожнього фонду, направивши їх на систему охорону здоров’я, і виконати норму закону № 2168.
Юлія Брикульська повідомила, що, за підрахунками ГО «Медичні лідери», з коштів, виділених на реалізацію ПМГ в 2021 р., 15 млрд грн підуть на 30% підвищення заробітної плати медичних працівників, ще мінімум 7 млрд грн «з’їсть» інфляція і трішки буде виділено на боротьбу з COVID-19. Тому за фактом на підвищення тарифів за ПМГ вийде нуль, і тому пацієнтам не варто очікувати покращення. За оцінками міжнародних експертів, для забезпечення належного лікування на одного хворого необхідно близько 500 дол. на рік. В Україні з бюджету виділяється близько 150–160 дол. на пацієнта, а решта оплачується за рахунок пацієнта. Тому вона закликала парламентарів збільшити бюджет галузі до необхідного рівня.
Нія Нікель повідомила, що представляє спільноту осіб з епілепсією, і її досвід роботи з національною системою охорони здоров’я показав, що наразі існує дефіцит необхідних фахівців на ту кількість хворих неврологією. Зокрема, при стаціонарному лікуванні своєї дитини у відділені на 15 дітей був усього один лікар. По-друге, в Україні зареєстровано лише 5 протиепілептичних препаратів, які не всім хворим підходять для лікування. Єдиний шлях вирішення цієї проблеми — включення необхідних лікарських засобів у перелік ліків, що закуповуються за бюджетні кошти. Однак через брак фінансування цей перелік не доповнюється цими ліками.
Підсумовуючи, Ганна Гопко повідомила, що наразі йде збір підписів до петиції до Президента Україна, також будуть розіслані відповідні депутатські звернення. Вона висловила сподівання, що під час другого читання проєкту бюджету на 2021 р. попри 5 тис. поправок, половина з яких лобістські, які не є важливими для життя та здоров’я нації, все ж таки вдалося прийняти необхідні правки для галузі охорони здоров’я.
Коментарі