Закупівлі вакцин проти COVID-19: позиція ДП «Медичні закупівлі»

Директор ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) Арсен Жумаділов на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook висловив свою позицію щодо закупівлі Україною вакцин проти COVID та детально зупинився на кількох основних посилах, які фігурували в публікаціях різних ЗМІ.

Так, очільник МЗУ зауважив, що ЗМІ висвітлюють процес закупівлі Україною вакцин, вказуючи на те, що:

  • законтрактовано вакцину із непідтвердженою ефективністю;
  • договірна ціна їх надто висока.

При цьому А. Жумаділов звернув увагу, що поза увагою медіа та суспільства залишилися такі питання:

  • переговори МОЗ України з виробниками, що нібито тривають з травня 2020 р., тоді як перший договір укладений лише 30 грудня;
  • акцент у повідомленнях МОЗ України, що саме Міністерство «через своє підприємство» уклало договір про закупівлю вакцини.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВАКЦИН

Стосовно непідтвердженої ефективності законтрактованої Україною вакцини очільник МЗУ зауважив, що станом на середину грудня 2020 р. в світі в цілому законтрактовано 7,25 млрд доз вакцин. На момент контрактування усі вакцини були в статусі кандидатів, не мали опублікованих та підтверджених регулятором результатів третьої фази клінічних випробувань. Країни замовляли вакцину, комплектуючи портфоліо з вакцин різних виробників, на ранніх етапах з метою формування зобов’язань з боку виробників щодо поставок вакцини у разі успішної її реєстрації та виконання умов договорів у частині вимог до вакцини.

У цьому світлі контрактування вакцини-кандидата, що знаходиться в кількох тижнях від публікації результатів третьої фази, є абсолютно виправданим. При цьому договором була поставлена вимога щодо мінімальної ефективності препарату — не менше ніж 70%, що є суттєво вищим, ніж поріг у 50%, встановлений для вакцин з боку Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США.

Отже, замовляти можна вакцину на ранніх стадіях розробки, але до поставки і відповідно приймання від виробника допускатиметься лише вакцина, належним чином зареєстрована в Україні як ефективний та безпечний імунобіологічний препарат.

ВАРТІСТЬ

Стосовно вартості закупівлі А. Жумаділов зазначає, що у відкритих джерелах щодо ціни на вакцину CoronaVac (Sinovac) доступні дві цифри:

— 59,5 дол. США за дві дози. За такою ціною урядові служби міста Jiaxing (Китай) пропонували вакцину мешканцям міста. Таким чином, вартість однієї дози становила 29,75 дол. за одиницю. З урахуванням ціни, що має Україна (17,85 дол.), приводом для занепокоєння ця інформація бути не може;

— 13,57 дол. за одну дозу. Така ціна стане доступною в Індонезії. Це майже на чверть нижче від ціни вакцини для України. Керівництву Індонезії вдалося цього досягти завдяки тому, що, по-перше, Індонезія заздалегідь запропонувала свою країну як майданчик для клінічних випробувань вакцини-кандидата. Державна фармацевтична компанія PT Bio Farma виступила партнером компанії Sinovac для проведення третьої фази клінічних випробувань. Таке партнерство, як правило, включає ранній доступ до інформації, до вироблених обсягів, а також гнучкі умови ціноутворення. По-друге, Індонезія замовляє не 1,9 млн доз, як Україна. І навіть не 50 млн доз, як Туреччина (яка теж, до речі, надала майданчик для проведення клінічних випробувань). Індонезія замовила обсяги продукції, еквівалентні 140 млн доз вакцини. Очевидно, що переговорна позиція азійців при цьому є в рази сильнішою, ніж в українського закупівельника.

По-третє, Індонезія купує речовину in bulk. Тобто вторинне пакування, маркування, конт­роль серій виконують власне індонезійці. Така закупівельна стратегія, звісно, приводить до здешевшання продукції, оскільки можна обґрунтовано припускати, що вартість послуг державної компанії обмежена або собівартістю, або врегульованою урядом максимальною націнкою.

Стосовно порівняння з іншими вакцинами та їх цінами А. Жумаділов погоджується, що є й дешевші вакцини. Зокрема ті, що вироб­ляються за іншими технологіями, — векторні, атенуйовані (ослаблений вірус), білкові вакцини. На його думку, з огляду на різну собівартість виробництва вакцин різного типу, корект­нішим буде порівнювати вартість CoronaVac з іншими вакцинами, в основі яких той самий класичний метод інактивації вірусу. Такий метод наразі вважається одним із найдорожчих. Його використовують кілька інших виробників, зокрема, ще один китайський виробник Sinopharm, який публічно декларував вартість двох доз своєї вакцини на рівні 150 дол. (75 дол. за одиницю).

Серед переваг вакцин, що містять інактивований вірус, — високий рівень безпеки вакцини, простіші умови траспортування та зберігання. Для України цей аргумент має особливе значення.

СТРОКИ КОНТРАКТУВАННЯ

Також А. Жумаділов відповів на запитання, чому Україна так пізно законтрактувала цю вакцину. За словами А. Жумаділова, міністр охорони здоров’я України з весни, протягом всього літа, осені декларував, що веде переговори з виробниками вакцин. Поки ним велися переговори, значні обсяги в достатній кількості для забезпечення колективного імунітету свого населення змогли замовити не тільки Канада, США, країни ЄС, інші країни Великої двадцятки, але й Мексика, Чилі, Єгипет, Аргентина, Тайланд, Еквадор, Коста-Ріка, Панама, Ліван, Перу, Філіппіни, Марокко, Малайзія тощо. При цьому здебільшого кожна з країн має портфоліо з вакцин.

З огляду на те, що в світі загалом вже замовлено 7,25 млрд доз вакцин, тобто в середньому в світі на 1 людину замовлено 1 дозу вакцини, то для України сьогодні виробники мали б зарезервувати 40 млн доз вакцин. При цьому, за винятком безкоштовних 8 млн. доз за програмою COVAX, які отримає Україна, замовлення на комерційній основі мало б сягнути 32 млн доз. Натомість станом на 29 грудня кількість комерційних доз вакцин сягала 0.

За словами А. Жумаділова, за цей час, з весни по сьогодні, потрібно було:

  • підписати принаймні 4–5 угод із кількома виробниками, що виробляють вакцини за різними технологіями (РНК/ДНК, інактивований вірус, ослаблений вірус, векторна вакцина, білкова вакцина). Портфоліо важливе, бо наразі невідомо і не може бути достеменно відомо, які саме вакцини зрештою покажуть найвищу ефективність у створенні стійкого колективного імунітету;
  • прописати чіткий і вичерпний перелік вимог до вакцини, які в разі невиконання виробником стають підставою для неприйняття товару;
  • у разі проведення попередньої оплати щоразу передбачати застосування фінансових інструментів повернення та/або невикористання перерахованих коштів (зокрема, надання банківської гарантії, робота через акредитив або спеціально відкритий ескроу-рахунок тощо).

Однак тільки 10 грудня МОЗ України упов­новажило МЗУ на проведення закупівлі вакцин проти COVID-19. Цого дня МЗУ повідомило виробників вакцин-кандидатів про дане рішення та поінформувала про намір замовити певні обсяги вакцини.

Станом на 18 грудня з кількома виробниками вівся діалог щодо укладання договорів про поставку в найкоротші строки. Така комунікація була якісно підтримана уповноваженими представниками МОЗ, але не з міністром охорони здоров’я України Максимом Степановим.

21 грудня міністр на нараді в Прем’єр-міністра повідомив, що країна в небезпеці через зрив переговорів з виробниками вакцин, бо МЗУ вимагає банківську гарантію на перед­оплату. Прем’єр-міністр зв’язався з А. Жумаділовим та повідомив, що своїми діями МЗУ наражає країну на небезпеку та доручив працювати з ринком виключно через МОЗ.

«Уже пізніше стало відомо, що М. Степанов на нараді в Дениса Шмигаля говорив про одного з виробників, з яким ми дійсно були на фінальних етапах перемовин щодо укладання угоди, до якого ми дійсно зробили запит щодо готовності надати банківську гарантію на передоплату, про що М. Степанову стало відомо. Чи-то через нерозуміння специфіки функціонування фінансових інструментів, чи-то із умислом усунути підприємство від прямих переговорів, міністр видав цю нашу вимогу до постачальників як загрозу зриву», — йдеться в повідомленні А. Жумаділова.

При цьому уточнюється, що:

  • виробник, про якого говорив М. Степанов, підтвердив у той самий день, що був готовий дати банківську гарантію на передоплату;
  • постачальник, який був законтрактований МЗУ, теж надав банківську гарантію на всю суму передоплати.

Оскільки нарада з прем’єр-міністром відбулася 21 грудня, тобто за 8 робочих днів до кінця 2020 р., достукатися до Прем’єр-міністра з метою роз’яснення реальної ситуації А. Жумаділову не вдалося. Таким чином:

  • за бюджет 2020 р. Україна нічого не законт­рактує;
  • перший контракт за бюджет 2021 р. можливо буде підписати не раніше лютого;
  • громадяни України отримають доступ до вакцини із запізненням у щонайменше 2 міс.

Тож, виконуючи усне доручення міністра, в наступні дні МЗУ надіслали в МОЗ пропозиції правок до договорів про закупівлю вакцини з кількома постачальниками на погодження, як того вимагав М. Степанов. Станом на ранок 28 грудня МЗУ отримали відповідь та дозвіл на контрактування вакцини лише з одним із них, що й було здійснено.

При цьому А. Жумаділов зазначає, що рішення про укладення цього договору є правильним з огляду на ті умови, в яких опинилася країна. Оскільки зволікання і, відповідно, зрив конт­рактування в грудні означав би відтермінування поставок вакцини для майже 1 млн наших співгромадян групи ризику.

У той же час у ході даного процесу не було дотримано принципу розділення функцій політичного органу (МОЗ) та закупівельної агенції (МЗУ) задля уникнення в тому числі зловживань повноваженнями. Адже М. Степанов по суті сам визначив постачальника.

За інформацією очільника МЗУ, Україна мог­ла отримати ціну щонайменше на 1 дол. нижчу від фінальної, якби саме МЗУ вело переговори самостійно, створивши конкурентний тиск на постачальника, та могла мати вже два контракти, а не один, за двома різними вакцинами.

З таким станом справ в МЗУ не погоджуються і не бажають продовжувати працювати в такому форматі. На їх думку, по-перше, МОЗ не має досвіду закупівель фармацевтичних товарів, яке в 2020 р. провело лише одну закупівлю, а саме костюмів біозахисту імпортного виробництва. Під час цієї закупівлі кошти були переплачені, партії не прибули вчасно, товар не пройшов сертифікацію за відповідним технічним регламентом. МОЗ зрештою було змушене звертатися з формальним позовом до суду із вимогами до постачальника.

По-друге, МОЗ в принципі не має займатися закупівлями. Функціонування окремої закупівельної агенції і є запорукою наявності достатньої експертизи, розуміння ринків, організаційної спроможності для реалізації подібних складних закупівель. МЗУ вже працює за кількома договорами з Pfizer і з AstraZeneca щодо закупівель онкологічних та інших препаратів.

І по-третє. МОЗ не може концентрувати в собі повноваження щодо визначення предмету закупівлі й одночасно визначення контрагента за його поставкою, адже такі дії містять корупційні ризики.

На переконання А. Жумаділова, від січня місяця єдина функція, що її виконує МОЗ стосовно закупівлі вакцини, має полягати в комунікації, тобто підтверджувати повноваження МЗУ щодо контрактування вакцини в разі відповідного звернення їх виробників.

РОСІЙСЬКА ВАКЦИНА

Директор МЗУ також прокоментував можливість використання російської вакцини-новічок «Sputnik V». Зокрема, в частині її аналогів. Він зауважив, що в сегменті векторних вакцин, якою є російська вакцина-кандидат, присутня значна конкуренція. Наразі 18 виробників у всьому світі знаходяться на тому чи іншому етапі розробки, серед них такі авторитетні гравці міжнародного фармацевтичного ринку, як AstraZeneca, Johnson & Johnson та інші. При цьому AstraZeneca вже має дозвіл на використання в низці країн включно з Великобританією. Тому наразі для замовлення російського продукту, в сегменті якої є дешевші, ефективніші, надійніші вакцини, немає жодних раціональних підстав.

Також 5 грудня МЗУ на своїй сторінці у Facebook опублікувало пост, у якому зазначило, що МОЗ не затвердило Тимчасовий план використання бюджетних коштів на 2021 р., у зв’язку з чим діяльність підприємства заблокована. Зокрема, воно не може приймати та розвозити ліки та медичні вироби, закуплені за державними програмами МОЗ, проводити антикорупційну експертизу контрагентів тощо.

6 січня під час брифінгу М. Степанов, підбиваючи підсумки роботи МЗУ за 2020 р., наголосив, що вважає його роботу неефективною. Оскільки за 483 позиціями лікарських засобів, на які планувалося провести тендери МЗУ, за 103 позиціями їх було провалено. Тому найближчим часом планується змінити компанію, яка закуповуватиме вакцини проти COVID-19.

За матеріалами facebook.com/arsen.zhumadilov

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті