Проєкт постанови КМУ «Про затвердження Порядку запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції»

Проєкт

оприлюднений на сайті Мінекономіки 05.01.2021 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Про затвердження Порядку запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Мініст­рів України постановляє:

1. Затвердити Порядок запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем’єр-міністр УкраїниД. Шмигаль

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ПОРЯДОК
запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції

1. Цей Порядок визначає механізм запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі — суб’єкти господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції), яке полягає у зловживанні монопольним становищем у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовування різних цін чи різних умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин (далі — Порядок).

2. Дія цього Порядку не поширюється на ціни (тарифи), що встановлюються відповідно до законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про житлово-комунальні послуги», «Про ринок природного газу», «Про відходи», «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».

3. Для цілей цього Порядку терміни вживаються у такому значенні:

базовий період — календарний рік, що передує планованому періоду;

планований період — період тривалістю 12 місяців, на який здійснюється розрахунок ціни;

товар — продукція, роботи, послуги, що підлягають продажу (реалізації) суб’єктом господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та стосовно якого прийнято рішення органами Антимонопольного комітету, зазначене у пункті 5 цього Порядку;

ціна — виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару (продукції, робіт, послуг), що підлягає продажу (реалізації), який застосовується як тариф, розмір плати, ставка або збір, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про ціни і ціноутворення», «Про захист економічної конкуренції».

4. Рішення щодо запровадження державних регульованих цін згідно з цим Порядком приймається такими суб’єктами регулювання:

на загальнодержавних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і медичних виробів та телекомунікаційних послуг, — Мінекономіки;

на ринках лікарських засобів і медичних виробів (загальнодержавних і регіональних) — МОЗ;

на ринках телекомунікаційних послуг (загальнодержавних і регіональних) — НКРЗІ;

на регіональних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і медичних виробів та телекомунікаційних послуг, — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

5. Підставою для запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у випадках, визначених пунктом 1 цього Порядку, є рішення органів Антимонопольного комітету про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у зловживанні монопольним становищем у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовування різних цін чи різних умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин (далі — рішення).

6. Антимонопольний комітет, не пізніше десяти робочих днів з дати прийняття рішення, надсилає його суб’єктам регулювання відповідно до їх повноважень, визначених у пункті 4 цього Порядку.

7. Суб’єкти регулювання розпочинають розгляд питання про запровадження державних регульованих цін не пізніше п’яти робочих днів з дати реєстрації рішення суб’єктом регулювання та направляють суб’єктам господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, запит про надання інформації (далі — запит), зазначеної у пункті 8 цього Порядку.

Запит надсилається в електронному вигляді засобами електронної пошти суб’єкта регулювання, чи у паперовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Часом та датою отримання суб’єктом господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, запиту є час та дата отримання файла на вузлі електронної пош­ти суб’єкта регулювання, або час та дата, які зазначені у повідомленні про вручення.

8. Суб’єкти господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у терміни, встановлені у запиті, але не менше як протягом десяти робочих днів від дня його отримання, подають суб’єктам регулювання таку інформацію:

пояснювальну записку до розрахунку цін;

обсяги виробництва та/або реалізації товарів за попередній та базовий періоди, очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями;

розрахунок рівнів цін на планований період;

розрахунок планованих витрат та динаміку фактичних витрат за попередній та базовий період, очікувані зміни у планованому періоді з відповідними обґрунтуваннями;

розрахунок планованого прибутку з урахуванням суми капітальних інвестицій на планований період та динаміку відповідних показників за попередній, базовий і на планований періоди з відповідними обґрунтуваннями;

інвестиційну програму (план капітальних інвестицій);

копії фінансової звітності (за попередній звітній період).

На запит суб’єктів регулювання може надаватися інша інформація, пов’язана із розрахунками рівнів цін та витрат.

Разом із зазначеною інформацією суб’єкт господарювання може подати відомості про наявність обставин, зазначених в абзацах восьмому — десятому пункту 9 цього Порядку.

Відповідь на запит надається суб’єктами господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в електронному вигляді на електронну адресу суб’єкта регулювання, чи у паперовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою та часом отримання суб’єктом регулювання відповіді на запит є дата та час її надходження на вузол електронної пошти суб’єкта регулювання, а у разі направлення відповіді рекомендованим листом з повідомленням про вручення — відмітка суб’єкта регулювання про час та дату її отримання.

Подання інформації в електронній формі здійснюються з урахуванням законів України «Про електронні довірчі послуги» та «Про електронні документи та електронний документообіг».

9. Суб’єкти регулювання після отримання від суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, інформації, визначеної пунктом 8 цього Порядку, але не пізніше десяти робочих днів після закінчення термінів надання інформації, встановлених у запиті, здійснюють аналіз отриманої інформації.

За результатами проведеного аналізу суб’єкт регулювання приймає рішення про доцільність або недоцільність запровадження державних регульованих цін.

Під час прийняття рішення суб’єктами регулювання обов’язково береться до уваги:

можливість вступу на ринок інших суб’єктів господарювання, які здатні ефективно конкурувати з суб’єктом господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

можливість усунення негативних наслідків зловживання монопольним (домінуючим) становищем для споживачів без запровадження державних регульованих цін;

негативні наслідки запровадження державних регульованих цін для функціонування ринку та їх співвідношення з очікуваними позитивними наслідками для споживачів від їх запровадження.

Державні регульовані ціни не запроваджуються у випадках, якщо:

на ринок, на якому мало місце зловживання монопольним (домінуючим) становищем, не пізніше як протягом двох місяців з моменту отримання від суб’єкта господарювання, інформації згідно з пунктом 8 цього Порядку, вступатимуть нові суб’єкти господарювання, здатні ефективно конкурувати з суб’єктом господарювання, який вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції; та/або

негативні наслідки для споживачів від встановлення цін, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку, можуть бути усунуті протягом двох місяців з моменту отримання від суб’єкта господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, інформації згідно з пунктом 8 цього Порядку, без запровадження державних регульованих цін на відповідному(них) ринку(ах); та/або

негативні наслідки від застосування державних регульованих цін для функціонування ринку переважатимуть позитивні наслідки для споживачів від його запровадження.

10. До опрацювання питання щодо запровадження державних регульованих цін суб’єкти регулювання, у разі потреби, можуть залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади (в тому числі із спеціальним статусом), підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

11. У разі ненадання суб’єктом господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у встановлені у запиті терміни, інформації, зазначеної у пункті 8 цього Порядку, суб’єкти регулювання запроваджують державні регульовані ціни, рівень яких визначають, керуючись даними статистики, адміністративними даними, основними прогнозними макропоказниками економічного і соціального розвитку України.

12. Спосіб державного регулювання цін суб’єкти регулювання обирають згідно із статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

У разі запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, діяльність яких охоплює декілька регіональних товарних ринків, суб’єкти регулювання узгоджують між собою та застосовують єдиний спосіб державного регулювання цін.

13. Строк дії державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, запроваджених згідно з цим Порядком, не може перевищувати 120 календарних днів.

14. Запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, здійснюється шляхом видання суб’єктом регулювання нормативно-правового акта у межах наданих йому повноважень.

15. Державні регульовані ціни не можуть бути запроваджені раніше, ніж через два місяці після одержання суб’єктами регулювання рішення органу Антимонопольного комітету про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Державні регульовані ціни не можуть бути запроваджені суб’єктами регулювання, повинні бути скасовані суб’єктом регулювання, якщо:

рішення органу Антимонопольного комітету про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 5 цього Порядку, визнано судом недійсним або його дію зупинено;

Антимонопольним комітетом зупинено виконання рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 5 цього Порядку, у зв’язку з його перевіркою чи переглядом, або за результатами перевірки чи перегляду рішення скасовано.

16. У разі прийняття суб’єктами регулювання рішення про недоцільність запровадження державних регульованих цін, вони повинні поінформувати про таке рішення Антимонопольний комітет та суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135 «Про Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень» (ЗП України, 1995 р., № 5).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1397 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 44, ст. 1964).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2002 р. № 807 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1995 р. № 135» (Офіційний вісник України, 2002 р., № 24, ст. 1163).

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проєкту постанови Кабінету Міністрів України
«Про затвердження Порядку запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції» (далі — проєкт постанови)

I. Визначення проблеми

У період становлення повноцінної ринкової економіки механізми адміністративного регулювання цін мають гнучко поєднуватися з ринковими механізмами і супроводжуватись, зокрема, розширенням сфери застосування вільних (ринкових) цін із посиленням державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Абзацом другим частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (далі — Закон) визначено, що державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Проте вказана норма Закону не застосовується через відсутність дієвого інструменту. Чинне на сьогодні Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 № 135, що визначає порядок державного цінового регулювання на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, недосконале та не відповідає законодавству.

Актуальність затвердження механізму державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, значно зростає в умовах надзвичайних ситуацій. Зокрема епідемічна ситуація в країні, обумовлена поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), спровокувала ажіотажний попит і стрімке зростання цін на окремі види товарів, що мають істотну соціальну значущість, та товарів протиепідемічного призначення. Ціновий моніторинг, який проводився Антимонопольним комітетом, свідчить, що ціни на певні продукти та засоби індивідуального захисту зростали синхронно в різних торгівельних мережах, що може свідчити про антиконкурентну поведінку учасників ринку. Коли ціноутворення відбувається під впливом ажіотажного попиту та обмеженої кількості товаровиробників, може мати місце свідоме утримання високих цін внаслідок домовленості між цими товаровиробниками.

Слід зазначити, що практика державного регулювання цін на товари і послуги, стосовно яких запроваджені заходи контролю (проведення розслідування, винесення рішення антимонопольними органами тощо) поширена у країнах Європейського Союзу, зокрема в Австрії, Норвегії, Хорватії. Світовий досвід запровадження державного регулювання цін урахований при розробці проєкту постанови.

Таким чином, прийняття проєкту постанови є необхідним, оскільки:

проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів, у зв’язку з тим, що адміністративне регулювання ціноутворення досягається за допомогою, прийнятих нормативних актів;

проблема не може бути розв’язана за допомогою діючих регуляторних актів, оскільки чинний регуляторний акт, який вирішує описану проблему, не відповідає нормам діючого законодавства та не ураховує світовий досвід;

розробка проєкту постанови передбачена пунктом 126 Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1133-р.

Проєкт постанови затверджує Порядок, який визначає механізм запровадження державних регульованих цін на товари1 суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, або вчиняють дії, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі — суб’єкти господарювання, що порушили вимоги законодавства про захист конкуренції), встановлюючи такі ціни, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин2 (далі — Порядок).

Передбачається, що підставою для розгляду питання щодо запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання є рішення органів Антимонопольного комітету про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у зловживанні монопольним становищем у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовування різних цін чи різних умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин (далі — рішення АМКУ).

Рішення щодо запровадження державних регульованих цін згідно з проєктом Порядку приймається суб’єктами регулювання:

на загальнодержавних товарних ринках3, за винятком ринків лікарських засобів і медичних виробів та телекомунікаційних послуг, — Мінекономіки;

на ринках лікарських засобів і медичних виробів (загальнодержавних і регіональних) — МОЗ;

на ринках телекомунікаційних послуг (загальнодержавних і регіональних) — НКРЗІ;

на регіональних товарних ринках, за винятком ринків лікарських засобів і медичних виробів та телекомунікаційних послуг, — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями.

1 товар — продукція, роботи, послуги, що підлягають продажу (реалізації) суб’єктом господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та стосовно якого прийнято рішення органами Антимонопольного комітету, зазначене у пункті 5 проєкту Порядку;
2 ознаки зловживання монопольним становищем на ринку, які пов’язані із ціновим чинником, визначені пунктами пп.1,2 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
3 пунктом 11 частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) є повноваженнями АМКУ;

Через п’ять робочих днів з дати реєстрації рішення суб’єктами регулювання, вони розпочинають розгляд питання про запровадження державних регульованих цін та направляють суб’єктам господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, запит про надання інформації (далі — запит).

Проєкт Порядку визначає перелік інформації, який подають суб’єкти господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та встановлюють термін її подання, який не може бути меншим, ніж 104 робочих днів.

Слід звернути увагу, що проєкт Порядку не встановлює зобов’язання для суб’єкта господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції подавати запитувану інформацію. В той же час суб’єкт регулювання залишає за собою право, у разі ненадання запитуваної інформації, запроваджувати державні регульовані ціни на товари суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, рівень яких визначають, керуючись даними статистики, адміністративними даними, основними прогнозними макропоказниками економічного і соціального розвитку України.

У разі отримання інформації від суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суб’єкти регулювання на основі її аналізу приймають рішення про доцільність або недоцільність запровадження державних регульованих цін.

Під час прийняття рішення суб’єктами регулювання обов’язково братимуться до уваги наступні чинники5:

можливість вступу на ринок інших суб’єктів господарювання, які здатні ефективно конкурувати з суб’єктом господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

можливість усунення негативних наслідків зловживання монопольним (домінуючим) становищем для споживачів без запровадження державних регульованих цін;

негативні наслідки запровадження державних регульованих цін для функціонування ринку та їх співвідношення з очікуваними позитивними наслідками для споживачів від їх запровадження.

У разі прийняття рішення суб’єктом регулювання про доцільність запровадження державних регульованих цін він визначає:

спосіб державного регулювання цін згідно із статтею 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення»;

cтрок дії державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, який не може перевищувати 120 календарних днів.

Запровадження державних регульованих цін здійснюється шляхом видання суб’єктом регулювання нормативно-правового акта у межах його повноважень6.

Разом з тим, у проєкті Порядку чітко визначені випадки, коли державні регульовані ціни не запроваджуються, а саме7:

на ринок, на якому мало місце зловживання монопольним (домінуючим) становищем, не пізніше як протягом двох місяців з моменту отримання від суб’єкта господарювання інформації вступатимуть нові суб’єкти господарювання, здатні ефективно конкурувати з суб’єктом господарювання, який вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції; та/або

негативні наслідки для споживачів від встановлення цін, які неможливо було б установити за умов існування значної конкуренції на ринку, можуть бути усунуті протягом двох місяців з моменту отримання інформації від суб’єкта господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та/або

негативні наслідки від застосування державних регульованих цін для функціонування ринку переважатимуть позитивні наслідки для споживачів від його запровадження.

4 запропонований мінімальний термін подання суб’єктами господарювання пакету документів (не менше 10 робочих днів), на думку розробника, є цілком достатнім для їх підготовки, оскільки більшість документів із визначеного переліку, є невід’ємною частиною планування фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання (фінансовий план, дані про фактичні та прогнозні показники виробництва/реалізації продукції, фактичні та прогнозні показники витрат та доходів, інвестиційна програма);
5 при обранні чинників, які обов’язково беруться до уваги суб’єктом регулювання, а також критеріїв, за умови виконання яких державні регульовані ціни не запроваджуються, враховувались підходи, викладені у документах ОЄСР «Керівні принципи щодо регуляторної якості та діяльності» та Інструментарії щодо оцінки впливу на конкуренцію;
6 у пояснювальній записці, яка згідно із законодавством є невід’ємною частиною НПА (Регламентом Кабінету Міністрів (постанова № 950 від 18.07.2007 в редакції постанови від 09.10.2019 № 874) та Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (постанова Кабінет Міністрів України № 731 від 28.12.1992)), обов’язково обґрунтовуватиметься рівень державних регульованих цін, обраний спосіб державного регулювання та строк дії державних регульованих цін. Слід звернути увагу, що при запровадженні державних регульованих цін суб’єкт регулювання обов’язково керується положенням статті 12 Закону про ціни, а саме: державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію), прибуток від його продажу (реалізації) та включати інвестиційну складову частину;
7 Див. примітку 4.

У разі прийняття суб’єктами регулювання рішення про недоцільність запровадження державних регульованих цін, вони повинні поінформувати про таке рішення Антимонопольний комітет та суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ще одним важливим положенням проєкту Порядку є те, що державні регульовані ціни не можуть бути запроваджені раніше, ніж через два місяці після одержання суб’єктами регулювання рішення органу Антимонопольного комітету про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції8.

Державні регульовані ціни не можуть бути запроваджені суб’єктами регулювання, повинні бути скасовані суб’єктом регулювання, якщо:

рішення органу Антимонопольного комітету про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції визнано судом недійсним або його дію зупинено;

Антимонопольним комітетом зупинено виконання рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв’язку з його перевіркою чи переглядом, або за результатами перевірки чи перегляду рішення скасовано.9

Основні групи (підгрупи), на які проблеми справляють вплив:

Групи (підгрупи) Так Ні
Громадяни +
Держава +
Суб’єкти господарювання, +
у тому числі суб’єкти малого підприємництва +

 

ІІ. Цілі державного регулювання

Цілями державного регулювання є встановлення чіткої процедури запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, або вчиняють дії, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлюючи такі ціни, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовуючи різні ціни чи різні інші умови до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

1. Визначення альтернативних способів

відповідно до частини першої статті 60 Закону «Про захист економічної конкуренції» рішення органу АМКУ може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до частини четвертої цієї ж статті порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу АМКУ, прийнятого згідно з частиною першою цього закону, тобто, рішення про визнання вчинення порушення, передбаченого ст. 13 Закону, зупиняє виконання зазначеного рішення органу АМКУ. Крім того, під час розгляду питання про оскарження суд може зупинити дію рішення;
9.згідно зі статтями 57 та 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Комітету у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції можуть бути скасовані органами Комітету за результатами перевірки чи перегляду. При цьому, органи Комітету можуть зупинити виконання рішення до закінчення перевірки чи перегляду.

Як альтернативу до запропонованого регулювання можна розглянути, так званий «status quo», тобто збереження чинного регулювання зазначених питань.

Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1 Збереження чинного регулювання зазначених питань «status quo».
Альтернатива 2 Погодження та затвердження проєкту постанови.

 

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Вигоди відсутні 1) Відсутність сучасного механізму запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, що порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, підвищує ризик придбання споживачами товарів за економічно необґрунтованими цінами.

2) Репутаційні втрати Уряду через втрату контролю за ціноутворенням та непередбачувані інфляційні сплески, а також невиконання пункту 126 Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік.

Альтернатива 2 1) Встановлення прозорої та зрозумілої процедури дозволить оперативно, на підставі рішення Антимонопольного комітету, запровадити, у разі доцільності, державні регульовані ціни на товари суб’єкта господарювання, що порушив вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, що сприятиме покращенню конкурентного середовища на відповідних ринках товарів (послуг), забезпечить стабілізацію цін та уповільнення інфляції.

2) Забезпечення реалізації норм частини першої статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та пункту 126 Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1133-р.

Економічні витрати держави пов’язані із виконанням вимог регулювання відсутні.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Вигоди відсутні. Додаткові витрати на придбання товарів, вироблених (реалізованих) суб’єктами господарювання, що порушили вимоги конкурентного законодавства, за економічно необґрунтованими цінами.
Альтернатива 2 Придбання товарів та послуг за економічно обґрунтованими (справедливими) цінами. Економічні витрати громадян пов’язані із виконанням вимог регулювання відсутні.

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

У 2019 році в Україні зареєстровано 1 942 тис. суб’єктів господарювання, діяльність яких охоплює всі види економічної діяльності. З них суб’єктів великого підприємництва — 0,518 тис. одиниць, середнього — 18,1 тис., малого − 1 923 тис. одиниць (з них 1 864 тис. одиниць є суб’єктами мікропідприємництва).

Реалізація постанови вчинятиме тимчасовий регуляторний вплив лише на тих суб’єктів господарювання, стосовно яких будуть прийняті рішення АМКУ про визнання вчинення ними порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За даними Антимонопольного комітету, за період 2017-2019 років відповідні рішення були прийняті органами Комітету стосовно 79 суб’єктів господарювання, або в середньому 26 за рік (у 2017 р. — 36, 2018 р. — 17, 2019 р. — 36).

Довідково: за даними АМКУ у 2017-2019 рр. у сфері охорони здоров’я, лікарських та медичних виробів було прийнято 4 рішення (у 2017 р. — 2, 2018 р. — 0, 2019 р. — 2).

Враховуючи викладене, для цілей аналізу регуляторного впливу було зроблено припущення про те, що максимальна кількість суб’єктів господарювання, на яких може вчиняти вплив прийняття постанови складатиме 25 одиниць. Всі суб’єкти господарювання на яких може поширюватиметься регулювання будуть відноситися до суб’єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва за наступним розподілом:

Показник Мікро Малі Середні Великі Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць 0 1 19 5 25
Питома вага групи у загальній кількості, % 0 4 76 20 100
Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Прямі вигоди можуть отримувати лише ті суб’єкти господарювання, що порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, отримуючи додаткові доходи внаслідок неправомірного застосування економічно необґрунтованих цін на товари (послуги). Добросовісні суб’єкти господарювання потерпають від недобросовісної конкуренції, витрачають додаткові ресурси на придбання товарів (послуг) за неринковими цінами.
Альтернатива 2 Покращення рівня конкуренції на ринках, створення рівних умов для господарювання, можливість купувати продукцію за економічно обґрунтованими цінами. Реалізація проєкту постанови не потребуватиме додаткових витрат суб’єктів господарювання на адміністративне цінове регулювання.

Разом з тим, у додатку до АРВ наведено розрахунки щодо можливих одноразових витрат суб’єктів господарювання, стосовно яких прийняті рішення АМКУ, при підготовці ними інформації на запит суб’єктів регулювання.

 

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення встановлених цілей

Вибір оптимального альтернативного способу здійснено з урахуванням системи бальної оцінки ступеня досягнення визначених цілей.

Вартість балів визначається за чотирибальною системою оцінки ступеня досягнення визначених цілей, де:

4 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті повною мірою (проблема більше не існуватиме);

3 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми не існуватимуть);

2 — цілі прийняття регуляторного акта, які можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні аспекти проблеми залишаться нерозв’язаними);

1 — цілі прийняття регуляторного акта, які не можуть бути досягнуті (проблема продовжує існувати).

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1 1 Альтернатива зберігає всі наявні недоліки, що наведені у розділі ІІІ.
Альтернатива 2 4 Очікується, що альтернатива дозволить досягти цілей, що зазначені в розділі ІІ.
Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1 Для держави: відсутні

Для громадян: відсутні

Для суб’єктів господарювання: отримання неправомірного доходу, внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Для держави: неврегульованість питання запровадження державних регульованих цін створює ризики для спотворення економічної конкуренції.

Для громадян: підвищує ризики придбання товарів за економічно необґрунтованими цінами.

Для суб’єктів господарювання: витрата додаткових ресурсів на придбання товарів (послуг) за неринковими цінами внаслідок порушення конкуренції на ринку.

Дана альтернатива є неефективною, оскільки не дозволяє вирішити проб­леми.
Альтернатива 2 Для держави: виконання норми Закону, покращення конкурентного середовища на відповідних ринках товарів (послуг), стабілізація цін, уповільнення інфляції.

Для громадян: можливість придбання товарів та послуг за економічно обґрунтованими цінами.

Для суб’єктів господарювання: прозорий та зрозумілий порядок запровадження державних регульованих цін, покращення рівня конкуренції на ринках, створення рівних умови для господарювання.

Для держави: відсутні.

Для громадян: відсутні.

Для суб’єктів господарювання: відсутні.

Альтернатива є доцільною з огляду на перспективні вигоди.
Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта
Альтернатива 1 Дана альтернатива не здатна вирішити проблеми, що наведені у розділі І документу. Ризиків зовнішніх чинників не виявлено.
Альтернатива 2 Дана альтернатива є найбільш доцільною з огляду на поточний стан проблеми та потенційні вигоди від її реалізації для держави, громадян та суб’єктів господарювання. Ризиків зовнішніх чинників не виявлено.

Враховуючи вищенаведені позитивні та негативні сторони альтернативних способів досягнення встановлених цілей, доцільно прийняти розроблений проєкт постанови.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

З метою досягнення цілей, визначених у розділі ІІІ аналізу регуляторного впливу, пропонується погодити проєкт постанови.

Кроки, які необхідно здійснити органам влади для розв’язання проблеми, у разі прийняття постанови та затвердження Порядку запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції:

1) АМКУ надсилає суб’єктам регулювання (Мінекономіки, МОЗ, НКРЗІ, обл(міськ)держадміністраціям), визначеним Порядком, рішення відповідно до їх повноважень;

2) суб’єкти регулювання звертаються із запитом до суб’єктів господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, щодо надання інформації, перелік якої визначений Порядком;

3) суб’єкти регулювання після отримання інформації від суб’єктів господарювання здійснюють аналіз та приймають рішення про доцільність/недоцільність запровадження державних регульованих цін;

4) суб’єкти регулювання, у разі визнання доцільності запровадження державних регульованих цін (якщо від суб’єкта господарювання запитувана інформація не отримана у визначений термін, то державне регулювання цін запроваджується обов’язково) обирають спосіб такого регулювання, керуючись статтею 13 Закону про ціни, визначаються щодо кількісних індикаторів державного регулювання цін, визначають строк такого регулювання у межах встановленого Порядком граничного терміну;

5) суб’єкти регулювання видають у межах своїх повноважень нормативно-правовий акт, яким і запроваджують державні регульовані ціни;

6) суб’єкти регулювання забезпечують інформування громадськості та суб’єктів господарювання про вимоги нормативно-правового акта шляхом його оприлюднення на офіційних веб-сайтах;

7) якщо суб’єкт регулювання приймає рішення про недоцільність запровадження державних регульованих цін, то він інформує про це АМКУ та суб’єкта господарювання, що вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Кроки, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у разі прийняття постанови та затвердження Порядку:

1) розглянути запит суб’єкта регулювання щодо надання у встановлені терміни інформації, перелік якої затверджений Порядком;

2) визначитися щодо надання/не надання запитуваної інформації, взявши до уваги, що у разі ненадання інформації державні регульовані ціни запроваджуються обов’язково;

3) у разі прийняття суб’єктом регулювання рішення про доцільність запровадження державних регульованих ознайомитися з відповідним нормативно-правовим та дотримуватися дисципліни цін;

31) ознайомитися з повідомленням про прийняте суб’єктом регулювання рішення щодо недоцільності запровадження державних регульованих цін.

Розв’язання проблеми можливе лише шляхом прийняття проєкту постанови.

VІ. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових витрат та ресурсів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, фізичних та юридичних осіб.

Можливість виконання вимог регуляторного акта оцінюється як висока, оскільки у розпорядженні компетентних органів та суб’єктів господарювання, на яких поширюватимуться відповідні вимоги, є достатньо ресурсів для їх виконання.

Витрати органів виконавчої влади на виконання вимог регуляторного акта відсутні.

Державне регулювання за проєктом постанови не передбачає утворення нового державного органу або нового структурного підрозділу діючих органів.

VІI. Обґрунтування строку дії акта

Дія цього регуляторного акта встановлюється на необмежений строк, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгований характер. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни міжнародно-правових актів чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей проєкт регуляторного акта.

Термін набрання чинності регуляторним актом — з дня його офіційного оприлюднення.

VІII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

1. Зміни розміру надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта, не передбачається.

2. Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних, на яких поширюватиметься дія акта не перевищуватиме 25 суб’єктів господарювання на рік (із них: 1 малий, 19 середні та 5 великі), що становить менше 1,0% від загальної кількості зареєстрованих великих суб’єктів господарювання та не більше 0,1% по середніх та малих суб’єктах.

3. Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язані з виконанням вимог акта — низький.

Розрахунок витрат на одного суб’єкта великого і середнього підприємництва, які виникають в результаті дії акта, представлено у додатку 1 до аналізу.

Розрахунку витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва не проводився, оскільки питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких впливає проблема, не перевищує 10%).

4. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та (або) фізичних осіб із основними положеннями проєкту регуляторного акта — високий, оскільки зазначений проєкт акта розміщений на офіційному вебсайті Мінекономіки (http://www.me.gov.ua) в розділі «Документи» підрозділ «Обговорення проєктів документів».

5. Кількісним показником результативності регуляторного акта є кількість випадків запровадження державних регульованих цін на товари суб’єктів господарювання, що порушили вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

6. Кількісним показником результативності регуляторного акта є відсоток зміни цін на товари щодо яких запроваджено державне регулювання цін.

7. Кількісним показником результативності регуляторного акта є динаміка індексів споживчих цін на відповідну групу товарів, до складу якої належать товари щодо яких запроваджено державне регулювання цін.

ІX. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акту буде здійснюватися за показниками, визначеними у попередньому розділі аналізу регуляторного впливу акта.

Відстеження результативності цього акта буде здійснюватися у відповідності до статті 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Базове відстеження буде проведено через місяць після набрання актом чинності шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності акта здійснюється Мінекономіки через рік з дня набрання ним чинності статистичним методом аналізу визначених статистичних та адміністративних даних, які надходитимуть від Держстату, МОЗ, НКРЗІ, обл(міськ)держадміністрацій.

Виконувач обов’язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства УкраїниІрина Новікова

ВИТРАТИ
на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

Порядковий номер Витрати За перший рік1 За п’ять років
1 Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень відсутні відсутні
2 Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень відсутні відсутні
3 Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень 214 у разі підготовки документів у електронному вигляді/286 у разі відправки документів у паперовому вигляді відсутні
4 Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень відсутні відсутні
5 Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень відсутні відсутні
6 Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень 0 у разі відправки документів засобами електронного зв’язку)/55 (у разі відправки документів поштою у паперовому вигляді відсутні
7 Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень відсутні відсутні
8 Інше (уточнити), гривень відсутні відсутні
9 РАЗОМ (сума рядків: 1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8), гривень 197/341 відсутні
10 Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць 24 відсутні
11 Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень 5136/8184 відсутні

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання

Вид витрат У перший рік Періодичні (за рік) Витрати за п’ять років
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо відсутні відсутні відсутні
Вид витрат Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік) Витрати за п’ять років
Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів) відсутні відсутні
Вид витрат Витрати* на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік) Витрати на оплату штрафних санкцій за рік Разом за рік Витрати за п’ять років
Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу) 214 у разі підготовки документів у електронному вигляді/286 у разі відправки документів у паперовому вигляді2 відсутні відсутні відсутні
* Вартість витрат, пов’язаних із підготовкою та поданням звітності державним органам, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації).
Вид витрат Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік) Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік) Разом за рік Витрати за п’ять років
Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо) відсутні відсутні відсутні відсутні
* Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.
Вид витрат Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо) Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік — стартовий) Разом за рік (стартовий) Витрати за п’ять років
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо) відсутні відсутні відсутні відсутні
Вид витрат За рік (стартовий) Періодичні(за наступний рік) Витрати за п’ять років
Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо) 0 у разі відправки документів засобами електронного зв’язку)/55 (у разі відправки документів поштою у паперовому вигляді відсутні відсутні
Вид витрат Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік) Витрати за п’ять років
Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу відсутні відсутні
1 витрати суб’єкта господарювання матимуть одноразовий характер, і виключно за умови, що Антимонопольний комітет своїм рішенням визнав, що суб’єкт господарювання вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке полягає у зловживанні монопольним становищем у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, або застосовування різних цін чи різних умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об’єктивно виправданих на те причин;
2 зважаючи на те, що спрогнозувати кількість порушень законодавства про захист економічної конкуренції у розрізі видів економічної діяльності неможливо, тому при розрахунку витрат, пов’язаних з підготовкою інформації відповідно до пункту 8 проєкту Порядку, ураховано рівень середньої заробітної плати штатних працівників за всіма видами економічної діяльності за 9 місяців 2020 року (11 199 грн.) та припущення, що витрати часу на підготовку інформації складатимуть не більше 3 робочих години штатного працівника у разі відправки документів у електронному вигляді та 4 робочих годин у разі відправки документів у паперовому вигляді (додатково копіювання матеріалів та доставка до поштового відділення), є невід’ємною частиною планування фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання (фінансовий план, дані про фактичні та прогнозні показники виробництва/реалізації продукції, фактичні та прогнозні показники витрат та доходів, інвестиційна програма).

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті