Лікарі не підтримують медичну реформу та не довіряють діям центральної влади — результати опитування

25 січня в Українському кризовому медіацентрі відбувся пресбрифінг на тему: «Презентація результатів другого дослідження думки медичних працівників щодо актуальних питань боротьби із пандемією COVID-19». У ході заходу обговорювалися результати опитування, проведеного серед медичних працівників, щодо протидії COVID-19, реформи системи охорони здоров’я, фінансового забезпечення та ін. Результати дослідження буде надіслано державним органам.

Олександр Позній, директор дослідницької компанії «Актив-груп», поінформував, що разом з Асоціацією міст України та ГО «Всеукраїнське Лікарське Товариство» вони вдруге проводять дослідження думки медиків стосовно перебігу пандемії COVID-19. Перше дослідження проводилося в квітні 2020 р., а друге — в січні 2021 р. з метою аналізу того, що змінилося за цей період.

У дослідженні брали участь лікарі, молодший медичний та допоміжний персонал, які працюють у закладах охорони здоров’я. Усього було опитано 4165 осіб.

ОЦІНКА ПРОТИДІЇ COVID-19

Оцінюючи готовність системи охорони здоров’я до протидії COVID-19 в цілому, опитані медичні працівники поставили оцінку — 2,64 бала з максимальних 5. Готовність медичних закладів, у яких опитані працюють, оцінено в 3,2 бала, а підготовку медичного персоналу до боротьби з пандемією — в 3,5 бала.

На питання «Чи забезпечують реальну боротьбу з пандемією карантинні заходи, запроваджені Урядом?» 6% респондентів відповіло «цілком так», «швидше так» — 31,3%, «швидше ні» — 38,6%, 9,9% переконані, що такі заходи взагалі не забезпечують боротьбу з пандемією, а 14,2% не визначилися з відповіддю.

При цьому, за результатами першого дослідження, кількість осіб, які підтримували запроваджені в квітні 2020 р. карантинні обмеження була більшою. Зокрема, тоді 7,4% респондентів повністю їх підтримували і 51,8% були впевнені, що такі заходи скоріше за все йдуть на користь боротьбі з COVID-19.

«Карантин різдвяних свят», запроваджений в Україні з 8 до 24 січня 2021 р., 22,4% респондентів повністю підтримали, а 7,3% висловилися проти нього. При цьому «швидше позитивно» до нього поставилося 37,5% респондентів і 22,1% — «швидше негативно».

На запитання, наскільки карантинні заходи, запроваджені державою, є адекватними, враховуючи поточну ситуацію з пандемією, 14% респондентів відповіли, що заходи є повністю адекватними, 33,7% вважають їх недостатніми і виступають за посилення заходів, 3,8%, навпаки, вважають їх занадто жорсткими і висловилися за їх послаблення, 38% переконані в необхідності запровадження принципово іншого підходу до карантинних заходів, ніж той, який є зараз. Також 10,5% взагалі не визначилися з відповіддю.

Ці показники відрізняються від результатів першого дослідження, коли запроваджені заходи повністю підтримували 20,3%, а недостатніми їх вважали 40,4% респондентів.

За п’ятибальною шкалою в цілому ефективність роботи центральних органів влади щодо боротьби з пандемією респонденти оцінили в 2,5 бала, а місцевої — в 2,8 бала. Тобто робота місцевої влади розцінюється як результативніша порівняно з центральною.

Також, на думку 17,3% респондентів, інформація щодо кількості хворих на COVID-19, яку оприлюднює МОЗ та інші органи влади, відповідає дійсності. При цьому 7,3% вважають її перебільшеною, 30,6% переконані, що в ній применшують ризики та наслідки захворювання, 17,8% повністю не погоджуються з такою інформацією, а 27% не змогли визначитися з відповіддю.

Респонденти теж оцінили діяльність своїх профспілок. Так, 1 бал за їх роботу поставили 40% опитаних, 2 бали — 12%, 3 бали — 13,5%, 4 — 9,7%, 5 — 6,7%.

Необхідність проведення масового тестування на COVID-19 підтримали 45,8% респондентів, 32,1% вважають це бажаним, але не обов’язковим, 16,3% вважають, що це не потрібно робити і 5,8% не змогли визначитися з відповіддю.

Проведення масової вакцинальної кампанії підтримали 40,6% опитаних, 24,5% вважають це бажаним, але не обов’яз­ковим; 13,3% виступили проти цього; 21,7% не змогли визначитися з відповіддю.

На переконання Світлани Осташко, аналітика проєкту «ПУЛЬС», завдяки попередньому опитуванню, яке провели у квітні, увага держави акцентувалася на перегляді фінансування галузі, програми медичних гарантій та підвищенні заробітної плати медичних працівників.

«Я сподіваюся, що Уряд на цьому не зупиниться, бо, як показують результати опитування, лише третина медиків говорить про незначне підвищення заробітної плати і багато медиків говорять, що вона знизилася або не змінилася. Тому на це теж варто звертати увагу», — наголосила доповідач і додала, що, окрім цього, за результатами опитування, 80% медичних працівників повідомили про підвищення навантаження під час роботи. При цьому Програма медичних гарантій (ПМГ) на 2021 р. недостатньо профінансована, відповідно, немає можливості забезпечити належний рівень оплати праці.

Спікер звернула увагу на те, що 1 квітня 2021 р. втрачають чинність 90 клінічних протоколів та стандартів лікування і до 1 березня мають бути розроблені нові. Однак у розробці їх знаходиться занадто мало. Також у зв’язку з реалізацією у І кв. 2021 р. ПМГ у тому ж обсязі, що і в 2020 р., поки що незрозуміло, які тарифи буде закладено в новій ПМГ з 1 квітня 2021 р.

Даніель Карабаєв, голова правління ГО «Всеукраїнське Лікарське Товариство», зауважив, що приводом для проведення першого дослідження стало невдоволення ситуацією в галузі саме з боку медичних працівників. І результати цього дослідження засвідчили, що система охорони здоров’я на всіх рівнях фактично була неготовою до пандемії COVID-19. З того часу ситуація дещо змінилася. Місцева влада активно долучилася до забезпечення всім необхідним закладів охорони здоров’я, які їй підпорядковувалися. Однак показника в 100% забезпеченості й досі не досягнуто.

Високі показники невизначеності лікарів щодо необхідності проведення масової вакцинальної кампанії назвав провалом комунікативної складової діяльності влади Олег Мусій, президент ГО «Всеукраїнське Лікарське Товариство», ексміністр охорони здоров’я (2014 р.).

«Ми не знаємо, чого очікувати, яка саме буде вакцина в Україні, алгоритм її застосування. Також немає розуміння ситуації та своїх дій, оскільки лікарі розуміють, що фінансування вони можуть отримати тільки від держави. Це і підтверджують такі показники опитування. Лікарі, у тому числі медичні сестри і медичний персонал, який працює в закладах охорони здоров’я, потребують правильного, чесного, адекватного спілкування з органами влади», — наголосив О. Мусій.

Він зауважив, що така ситуація склалася, навіть не дивлячись на проведення МОЗ щоденних брифінгів і попри те, що для всіх ЗМІ в 2020 р. топ-темою була саме пандемія COVID-19. Однак різна інформація з різних джерел змушує лікарів сумніватися в необхідності проведення масової вакцинації населення. Тому спікер припустив, що в Україні варто було б створити єдиний інформаційний центр, у якому оприлюднювалася б інформація відомими фахівцями, яким би довіряли суспільство та лікарі.

ОЦІНКА МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ

О. Позній повідомив, що в рамках дослідження у медичних працівників цікавилися, як вони оцінюють реформи первинної, вторинної та екстреної ланок медицини. На сьогодні найкраще медичні працівники сприймають реформу первинної ланки медицини (22,4% однозначно позитивних відгуків). При цьому щодо реформи вторинної ланки переважає думка, що вона запланована не так, як мало б бути. Таке ж ставлення сформувалося і щодо реформи екстреної медичної допомоги.

Д. Карабаєв зауважив, що з часу проведення попереднього дослідження думки медичних працівників з цього питання не змінилися.

О. Мусій додав, що це свідчить про провал реформи вторинної ланки медицини, яка запрацювала з 1 квітня. І висновок, який з цього можна зробити: без залучення професійної спільноти неможливо провести успішну реформу, адже навіть медичні працівники її не сприймають.

При цьому доповідач наголосив, що, за даними дослідження, реформу первинної ланки медицини «однозначно позитивно» оцінюють 22,4% респондентів і «скоріше позитивно» — 29,6%. Тобто за 2 роки реформування первинної ланки трохи більше половини всіх опитаних можуть позитивно про неї відгукнутися. На думку О. Мусія, це свідчить про те, що держава обрала не той шлях реформування галузі і чинна реформа потребує негайної корекції.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ COVID-19 СЕРЕД МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

У ході дослідження проводився зріз щодо кількості хворих на COVID-19 серед респондентів або їхніх колег. Так, опитані медичні працівники повідомили, що:

  • хворіли самі — 37,8%;
  • хворіли колеги по відділенню — 32,4%;
  • хворіли колеги по лікарні — 23,5%;
  • не хворіли — 3,1%;
  • не знають точно, бо не робили тести — 2,5%;
  • важко відповісти — 8%.

Окрім цього, за результатами дослідження, у 37% опитаних серед колег були летальні випадки, спричинені COVID-19, а 67% зазначили, що в них таких випадків не було.

Максим Середа, директор Департаменту охорони здоров’я Кременчуцької міської ради, повідомив, що за час, що минув з першого дослідження, ставлення медичних працівників до діяльності центральних органів влади з боротьби з COVID-19 не покращилося, оскільки заяви цих органів розходилися з реальною ситуацією на місцях.

Наприклад, обіцянки міністра охорони здоров’я стосовно того, що з 2 квітня 2020 р. медичні працівники, залучені до лікування хворих на COVID-19, отримають доплати, не було реалізовано, і перші додаткові кошти вони почали отримувати лише в середині травня 2020 р. Тому питання доплат лягло на плечі місцевих органів влади. Зокрема, на початку квітня Кременчуцька міська рада прийняла рішення самостійно виділити додаткові кошти на доплати таким медичним працівникам за березень–квітень, і лише в травні їх почали здійснювати за рахунок державного бюджету.

При цьому від МОЗ до Кременчуцької міської ради надійшов лист із проханням надати розрахунки, скільки коштів було витрачено з міського бюджету, щоб компенсувати ці витрати з державного. Проте, наприклад, за березень 2020 р. міська рада виплатила 1 млн 723 тис. грн доплат, але з державного бюджету компенсували лише 286 тис. грн.

Також у перші місяці пандемії заклади охорони здоров’я потребували забезпечення обладнанням, необхідним для лікування хворих на COVID-19, а центральна влада тільки заявляла, що йде розподіл такого обладнання і його буде поставлено найближчим часом, але в результаті заклади так і не отримали все необхідне. Тому значна частка медичних виробів закуповувалася за рахунок місцевої влади або спонсорів.

Доповідач зауважив, що після отримання інформації, що надійним джерелом підтвердження COVID-19 є проведення лабораторних досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), було прийнято рішення про розбудову лабораторної системи. Для цього виділено кошти з місцевого бюджету та залучено спонсорів, від центральної влади вимагалося лише проведення навчання лаборантів. Однак на практиці виявилося, що закупити обладнання було швидше, ніж отримати від МОЗ усі дозвільні документи, необхідні для початку роботи лабораторій.

О. Мусій наголосив, що, за повідомленням Рахункової палати України, на доплати медикам з Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками не використано 116 млн грн, або майже 35% від запланованої суми. При цьому МОЗ не змогло навіть компенсувати місцевим органам влади витрати на ці доплати, які ті здійснювали самостійно. Тому, на його переконання, такі дії центральної влади й призводять до недовіри до її діяльності в цілому.

САМОВРЯДУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРОФЕСІЙ

У рамках дослідження, окрім іншого, проводилося опитування щодо ознайомленості з положеннями законопроєкту «Про самоврядування медичних професій в Україні» (реєстр. № 2445-д).

Так, 19% респондентів повідомили, що знають основні його положеннями, 33,2% — «щось чули» про них і 47% взагалі нічого не знають про цей законопроєкт.

Водночас стосовно підтримки цього проєкту документа думки розподілилися наступним чином:

  • підтримую — 8,3%;
  • скоріше так — 17,4%;
  • скоріше ні — 5,7%;
  • не підтримую — 6,1%;
  • не змогли відповісти на запитання — 62%.

Також 10,7% опитаних виступили за те, щоб самоврядні організації та їх члени були підпорядковані державним органам, 11,7% — «скоріше погоджуються», та 16,9% виступають за повну незалежність цих організацій від державних органів. 29,9% респондентів скоріше підтримують незалежність цих організацій та їх членів, а 30,8% не змогли відповісти на це питання.

За однозначне створення медичних палат висловилися 17,6%. При цьому 17,5% притримуються думки, що все-таки потрібно їх створювати, 3% категорично за створення унітарної організації замість медичних палат, а 7,9% — що «скоріше за все» потрібно створити унітарну організацію. 54,1% взагалі не змогли відповісти на це питання.

Коментуючи ці дані, О. Мусій нагадав, що в рамках попереднього опитування у медичних працівників запитували думку винятково про ініціативи щодо створення лікарського самоврядування, а не всіх медичних професій, як це наразі пропонується законопроєктом № 2445-д. Тому, на його переконання, значна кількість опитаних, які відповіли, що вони взагалі не чули про законопроєкт № 2445-д, свідчить про відсутність комунікації між професійною спільнотою та Комітетом Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування як ініціатором самоврядування медичних професій. А однозначна підтримка цієї ініціативи 8% опитаних свідчить про провал діяльності профільного Комітету.

Також О. Мусій додав, що ГО «Всеукраїнське Лікарське Товариство» вже надсилало звернення до Президента України, голови Верховної Ради України та керівництва МОЗ стосовно того, що законопроєкт № 2445-д у нинішній редакції не буде сприйнято лікарською спільнотою.

На його думку, потрібно комунікувати з професійною спільнотою, якщо у влади є наміри кардинально змінити підходи до діяльності професії лікаря. Окрім цього, високі показники результатів опитування на користь  необхідності незалежності самоврядування від державних органів, на його думку, свідчать про те, що лікарське товариство вже готове до того, що професія лікаря є вільною і незалежною.

Для вирішення цієї проблеми доповідач рекомендував донести до керівництва держави несприйняття медичними працівниками законопроєкту № 2445-д та необхідність зареєструвати в Парламенті законопроєкт «Про лікарське самоврядування» як альтернативний до законопроєкту № 2445-д.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото uacrisis.org

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті