Система громадського здоров’я: профільний комітет рекомендує прийняти проєкт закону за основу

За підсумками розгляду законопроєкту на засіданні Комітету 15 жовтня 2020 р. було ухвалено рішення рекомендувати Верхов­ній Раді включити проєкт закону до порядку денного та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу, але наразі виникла необхідність переглянути даний висновок (прим. ред.: 4 лютого Верхов­на Рада прийняла проєкт закону № 4142 за основу в першому читанні).

«Підставою до перегляду вис­новку Комітету стала необхідність врегулювання дискусійних питань, що викликали певний суспільний резонанс, зокрема щодо проведення профілактичних щеплень та створення уповноваженого органу у сфері громадського здоров’я, а також необхідність забезпечення сталого захисту населення від інфекційних хвороб в умовах пандемії COVID-19», — зазначив Михайло Радуцький та додав, що даний проєкт закону народні депутати намагаються прийняти ще з 2015 р.

Він також наголосив, що для врегулювання спірних питань Комітетом було проведено ряд консультацій з Міністерством охорони здоров’я України, експертами міжнародних організацій (ВООЗ, USAID) і народними депутатами України та напрацьовано низку пропозицій до законопроєкту, які повинні бути враховані при його доопрацюванні до другого читання.

Варто зазначити, що проєктом закону пропонувалося визначити правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні з метою:

• зміцнення здоров’я населення,
• запобігання хворобам,
• підвищення якості та збільшення тривалості життя,
• врегулювання суспільних відносин у сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя, визначення відповідних прав і обов’язків державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у цій сфері,
• встановлення правових та організаційних засад здійснення державного нагляду (конт­ролю) у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя.

Окрім іншого, проєктом передбачається створення на базі Центру громадського здоров’я МОЗ України служби з боротьби з біо­логічними загрозами, яка займатиметься розробкою програм профілактики та лікуванням небезпечних захворювань, збором та аналізом інформації. Функції Центру громадського здоров’я цілком відповідають напрямам діяльності нової епідеміологічної служби: це заклад охорони здоров’я, що відповідає за збереження і зміцнення здоров’я населення, соціально-гігієнічний моніторинг захворювань, епідеміологічний нагляд і біологічну безпеку. Зокрема, передбачається, що функціями нової служби будуть:

• розробка програм профілактики небезпечних захворювань;
• розробка програм лікування (ВІЛ, туберкульоз, вірусні гепатити);
• збір інформації, аналіз даних;
• проведення лабораторних досліджень;
• навчання кваліфікованих кадрів;
• біозахист та біобезпека (оперативна реакція на спалахи інфекцій).

Окрім того, проєктом закону встановлюються європейські підходи до проведення епідеміологічного нагляду, який охоплюватиме не лише інфекційні, а й неінфекційні захворювання, які щороку в Україні зумовлюють понад 80% летальних випадків. Документом також передбачено чіткий розподіл функцій та повноважень між Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони України та іншими органами влади в системі громадського здоров’я. Відносно планових та позапланових заходів контролю (мова йде про інспекційні функції) їх буде передано основним центральним органам виконавчої влади з чітко визначеними інспекторськими функціями — Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державній службі України з питань праці та Державній екологічній інспекції України.

Віктор Ляшко підкреслив, що коли даний проєкт закону було зареєстровано, найбільше дискусій точилося навколо 3 питань:

1. Створення центрального органу виконавчої влади, який уповноважений вирішувати питання у сфері громадського здоров’я.

2. Визначення переліку функцій як головного державного санітарного лікаря України, так і обласних.

3. Проведення обов’язкових профілактичних щеплень.

Зважаючи на теми дискусій, МОЗ запропоновано внести точкові зміни до першого читання, щоб узгодити всі проблемні питання. Так, у Міністерстві пропонують відмовитися від концепції центрального органу виконавчої влади та створити мережу регіональних центрів контролю та профілактики захворювань, координуючою установою яких буде Центр громадського здоров’я. Пропонується також замінити словосполучення «координуючої установи» на «головну експертну установу», якою виступатиме МОЗ України.

«Ми чітко прописали повноваження голов­них державних санітарних лікарів, що саме вони повинні робити в частині громадського здоров’я. Вертикаль влади передбачає мережу центрів, тобто є МОЗ, надалі йде головна координуюча експертна установа, а в кінці — мережа центрів, які знаходяться в кожній з областей», — повідомив В. Ляшко. За його словами, було вирішено наразі не приймати рішення про визнання нечинним Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Оскільки кінцевими положеннями проєкту Закону України «Про систему громадського здоров’я» передбачено, що вказаний нормативно-правовий акт набуває чинності через 6 міс після його опублікування, МОЗ пропонує в прикінцевих положеннях цього документа зазначити, що Кабінет Міністрів України в 3-місячний термін має внести зміни до Закону Украї­ни «Про захист населення від інфекційних хвороб», які випливатимуть із положень проєкту закону № 4142.

Відповідаючи на запитання народних депутатів, В. Ляшко зауважив, що для того, щоб запропонована нова система, яка складатиметься з центрів з контролю та профілактики захворювань, мала державний вплив, слід прописати, що це централізована вертикаль, яка знаходиться під управлінням МОЗ України з певними владними повноваженнями, які делегуються керівникам центрів з контролю, що обійматимуть посади обласних головних державних санітарних лікарів. Задля того, щоб у рамках даної системи в майбутньому могли створювати партнерські відносини, в документі передбачено можливість формування регіональних програм громадського здоров’я, в тому числі бюджетних програм, які, в свою чергу, будуть спрямовані на профілактику і запобігання виникненню загроз для здоров’я.

Крім того, депутати прийняли рішення виключити із законопроєкту розділ щодо вакцинації. Питання щеплення продовжать регулюватися чинним Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». «До Комітету та безпосередньо депутатів надійшли численні звернення з цього приводу. Ми вирішили залишити в законодавстві чинні норми, що стосуються вакцинування», — наголосив М. Радуцький.

За результатами голосування та з урахуванням проведеного обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні законопроєкт № 4142 прийняти за основу з урахуванням озвучених пропозицій.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!