Україна має сконцентрувати зусилля для посилення антитютюнового законодавства

У 2006 р. Україна ратифікувала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі — Конвенція ВООЗ) із боротьби проти тютюну — першого в історії міжнародного договору, що був прийнятий під егідою ВООЗ. З нагоди 15-річчя ратифікації цього договору Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) 24 березня провів круглий стіл, під час якого обговорювалися питання об’єднання зусиль для посилення антитютюнового законодавства як на міжнародному, так і національному рівнях.

За 15 років Україна продемонструвала рішучість у боротьбі за право людини на здоров’я, що дало можливість зупинити тютюнову епідемію в країні. За цей час було прийнято спеціальний Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», який визначив основні принципи та напрями державної політики у цій сфері. Також внесено низку змін до законодавства, завдяки яким Україна посилила законодавство із захисту населення від смертельного впливу тютюну шляхом:

  • обмеження реклами, спонсорства і стимулювання продажу тютюну;
  • заборони куріння у громадських місцях та запровадження медичних попереджень на упаковках тютюнових виробів;
  • регулярного підвищення акцизів на тютюнові вироби відповідно до вимог Конвенції ВООЗ.

Реалізація положень Конвенції ВООЗ та законодавчі зміни у сфері контролю над тютюном сприяли зниженню поширеності паління в Україні. За даними Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну (Global Adult Tobacco Survey — GATS) за 7 років (з 2010 до 2017 р.) поширеність щоденного куріння серед дорослих українців знизилася з 25 до 20%.

Максим Перебийніс

Максим Перебийніс, член Комітету та голова підкомітету з питань охорони здоров’я, розпочав захід зі вступного слова, в якому зазначив, що через послаблення контролю над тютюновими виробами з 2017 р. послабилася позитивна тенденція до зниження рівня куріння, яку було досягнуто внаслідок вдосконалення законодавства у цій сфері. За останні 2 роки почала простежуватися негативна тенденція до підвищення рівня споживання тютюну, загалом за рахунок залучення молоді до нових видів тютюнових виробів та пристроїв для нагрівання. На сьогодні, з розвитком тютюнової індустрії, світ зіштовхується з новими викликами, які загрожують здоров’ю людей. Такими, зокрема, є електронні сигарети, ароматизовані тютюнові вироби тощо, обіг яких слід законодавчо врегулювати. Згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології 87% українців підтримують посилення антитютюнового законодавства.

Ніно Бердзулі, директор Відділу державних програм охорони здоров’я Європейського регіонального бюро ВООЗ, також зауважила, що 15 років тому Україна зробила вагомий крок для збереження здоров’я населення країни, ратифікувавши Конвенцію ВООЗ. Заходи, які передбачені в документі, не завжди є популярними, але вони приносять користь та є необхідними для забезпечення здоров’я наступних поколінь. За її словами, підвищення акцизів на тютюнові товари є успіхом, яким країна має пишатися. На міжнародній арені це є чи не однією з найкращих практик щодо боротьби з тютюнопалінням. Підвищення акцизу в період з 2008 до 2018 р. сприяло збільшенню надходжень до бюджету майже вдвічі та зменшенню кількості курців приблизно на 40%. Н. Бердзулі наголосила, що країні не варто зупинятися на досягнутому, потрібно зробити більше. Водночас вона повідомила, що в Європі все ще високий рівень споживання тютюну, але разом з тим Європейський Союз є лідером з реалізації положень Конвенції ВООЗ. Новітні тютюнові вироби — це серйозна загроза, як для усього Європейського регіону в цілому, так і для України зокрема. Стосовно них наразі немає об’єктивної інформації, тому підходи країн до їх регулювання потребують спільних зусиль. Новітні тютюнові вироби рекламуються виробниками як продукція з нижчим ризиком, тому вони нібито потребують м’якшого регулювання, що не відповідає дійсності. Дуже активно такі вироби поширюються серед молоді та особливо серед неповнолітніх осіб, що, у свою чергу, може призвести до нікотинової залежності та шкідливого впливу на здоров’я. Тому необхідно забезпечити жорсткі політики щодо контролю за інноваційними тютюновими виробами та розширити рамки регулювання для того, щоб вони включали таку категорію, як новітні тютюнові вироби.

Аруп Банерджі

Аруп Банерджі, регіональний директор Світового банку у справах країн Східної Європи (Білорусь, Молдова та Україна), у своїй доповіді наголосив, що попри пандемію COVID-19, країна продовжує боротьбу з тютюнопалінням. Кожен другий чоловік та кожна шоста жінка в Україні є курцями. Наприклад, споживання тютюну в Україні серед чоловіків є у 2,5 рази вищим, ніж у Великобританії та Польщі. Але все ж є прогрес: з 2013 р. кількість курців зменшилася на 40% та, на думку доповідача, це відбувається саме через те, що країна виконує вимоги Конвенції з боротьби проти тютюну.

Одне з основних досягнень на цьому шляху — виконання статті 6 Конвенції (Цінові й податкові заходи зі скорочення попиту на тютюн). «Україна декілька разів підвищувала акцизну ставку починаючи з 2008 р. У 2017 р. було прийнято ключове рішення впровадити семирічний план стосовно реалізації заходів боротьби проти тютюну. Особ­ливою подією є збільшення у січні 2021 р. акцизу на товари для електронного нагрівання до такого ж рівня, як і для звичайних тютюнових виробів» — зауважив спікер. Понад 54 млрд грн надходжень було отримано від сплати акцизного податку, що є практично половиною від загальної суми, передбаченої для реалізації Програми медичних гарантій у 2021 р.

Доповідач підкреслив, що в ситуації популяризації тютюнових виробів особливе занепокоєння викликає молодь, яка дуже активно їх споживає. Велика кількість дітей віком 13–15 років є споживачами новітніх тютюнових виробів, та їх частка продовжує зростати. У подальших програмах боротьби з тютюнопалінням необхідно акцентувати увагу на скороченні споживання таких виробів серед молоді, у тому числі необхідно зробити їх недоступними для дітей у фінансовому плані.

Лада Булах

Лада Булах, член Комітету, голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби з ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями, продовжуючи тему заходу, наголосила на тому, що щороку в країні помирає близько 85 тис. осіб від хвороб, викликаних вживанням тютюну та впливом вторинного тютюнового диму. Вживання тютюну залишається одним з основних чинників підвищення ризику розвитку неінфекційних захворювань, а саме:

  • онкопатології — на 25%;
  • серцево-судинних захворювань — 18%;
  • респіраторних хвороб — понад 50% .

«Україна вже зробила величезний крок уперед для захисту населення від шкоди тютюну, але потрібно докласти ще більше зусиль та сфокусуватися на захисті дітей та юнацтва від залучення до початку куріння. Реалізація положень Конвенції ВООЗ дає нам чіткі інструменти, як захистити дітей від куріння. Закликаю колег якнайшвидше підтримати доопрацьований комплексний антитютюновий законопроєкт № 4358, яким передбачено: заборону реклами електрон­них пристроїв для куріння на вулицях, у медіа та в інтернеті, заборону продажу тютюнових виробів та рідин зі смаками, заборону рекламної викладки в місцях продажу (супермаркети, магазини), збільшення попереджень на упаковці тютюнових виробів з 50 до 65%; поширення вимог щодо обмеження куріння у заборонених місцях на електронні пристрої для куріння», — зазначила вона. На завершення народний депутат звернула увагу на дані глобального опитування молоді щодо вживання тютюну в Україні, яке було проведено у 2021 р. Згідно з його результатами 6 із 10 дітей, які є курцями, намагаються кинути палити. Це свідчить про те, що країна має надати як медичну, так і психологічну допомогу тим особам, які вже мають залежність від нікотину та намагаються кинути курити.

Ігор Іващенко

Ігор Іващенко, заступник міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції, зазначив, що з моменту ратифікації Конвенції ВООЗ Україна виконала лише частину зобов’язань, які взяла на себе, над іншими ж варто працювати надалі. Окрім того, правове регулювання сфери тютюнопаління не стоїть на місці, але й ця індустрія в цілому також рухається вперед, створюючи образ привабливості куріння в суспільстві. «На сьогодні ми стикнулися із черговим викликом, який поширюється під лозунгом «зниження шкоди від куріння». Мова йде про тютюнові вироби для електричного нагрівання та пристрої для них. Це не перший приклад того, як тютюнова індустрія намагається просувати свій продукт, акцентуючи увагу на його безпеці», — зазначив він. Тобто електрон­ні сигарети та тютюнові вироби для електричного нагрівання потребують такого ж законодавчого регулювання, як і звичайні сигарети, але це має бути цілісний законодавчий акт, а не окремі положення в різних законах, які не є профільними.

Адріана Бланко Маркізо, керівник Секретаріату Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, нагадала, що у 2003 р. під егідою ВООЗ розроблено міжнародний договір, у якому описується стратегія боротьби зі світовою епідемією тютюнопаління та який об’єднав у боротьбі проти паління 182 країни світу. За її словами, захворювання, які виникають через тривале споживання тютюну, вважаються пандемією, яка розвивається повільно, але є тривалою. Тютюн — проблема не тільки сфери охорони здоров’я, але й економіки в цілому. Повноцінна реалізація Конвенції ВООЗ є можливим способом для країн-учасниць зберегти здоров’я громадян своїх країн на майбутні роки. Особливо це актуально в рамках досягнення глобальних цілей розвитку до 2030 р. Доповідач поінформувала, що під час 8-ї конференції країн — учасниць Конвенції ВООЗ, яка відбулася у 2018 р., ухвалено рішення, в якому вказується, що електронні сигарети та тютюнові вироби для електричного нагрівання по суті є звичайними тютюновими виробами та, відповідно, вони підпадають під дію Конвенції.

Ремі Дюфло, заступник голови Представництва ЄС в Україні, зазначив, що після підписання Україною Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом був створено план її реалізації на 7 років, завдяки чому з’явилася певна визначеність у політичному плані щодо боротьби з виробниками сигарет. За його словами, підвищення акцизів на 10% вже зменшує кількість курців та знижує показник захворюваності внаслідок куріння. Тим не менш відсоток курців залишається стабільно високим, незважаючи на всі заходи, яких вживає країна для боротьби з тютюнопалінням. Згідно з Конвенцією ВООЗ Україна має до 2025 р. підвищити акциз на тютюнові вироби до рівня європейських показників. Окрім того, слід запровадити заходи з повноцінної імплементації положень Конвенції, тобто всі національні законодавчі акти мають бути приведені у відповідність з нормами, що діють у Європейському Союзі. Виконання вимог Конвенції постійно перевіряється за рахунок діалогів між Україною та ЄС, зокрема і в аспекті оподаткування як звичайних, так і електронних сигарет.

Антон Шкіряк

Антон Шкіряк, лікар-онколог, зауважив, що на фоні скорочення поширеності куріння звичайних сигарет електронні сигарети та тютюнові вироби для електричного нагрівання, які виробники просувають як продукти з нижчим ризиком, набувають все більшої популярності, зокрема, серед найвразливішої аудиторії — підлітків та молоді. У значної кількості молодих людей відмічають, зокрема, захворювання легенів, що викликано використанням таких продуктів. Хоча нікотину в електронних сигаретах менше, але внаслідок звикання організму потреба в їх споживанні збільшується. «Близько 15 тис. українців кожного року встановлюють діагноз раку легенів та майже 60% від цієї кількості не проживають 1 року від моменту діагностування патології. Сьогодні боротьба з тютюнопалінням є особистим викликом для системи охорони здоров’я», — наголосив доповідач.

Владислав Збанацький, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я МОЗ України, зазначив, що ратифікація Конвенції ВООЗ дала можливість Україні прийняти ряд нормативно-правових актів, які дозволили врегулювати сферу обігу тютюнових виробів. Одночасно відсутність протягом тривалого часу змін до законодавства у цій галузі, низька ставка акцизу призвели до того, що зараз споживання тютюнових виробів починає зростати. Негативним є й той фактор, що тютюнова індустрія, користуючись прогалинами в законодавстві, просуває свої новітні продукти. В. Збанацький повідомив, що за останній рік значно збільшилася кількість курців електронних сигарет та тютюнових виробів для електричного нагрівання: серед чоловіків з 1,5 до 6% та серед жінок з 3,4 до 10,5%. Він також повідомив, що Центр громадського здоров’я розпочинає реалізацію Стратегії інтерактивного реагування на порушення антитютюнового законодавства та проводить просвітницьку роботу з цільовими групами населення щодо того, в який спосіб можна відстояти свої права на бездимне середовище та до якого органу для цього необхідно звернутися.

Ярно Хабіхт

Завершив захід Ярно Хабіхт, керівник Офісу ВООЗ в Україні, який наголосив, що за останні 15 років Україна досягла значного прогресу у впровадженні заходів у сфері контролю над тютюнопалінням після ратифікації Конвенції ВООЗ. «Але водночас сьогодні країна стикається з новими викликами: нові нікотинові та тютюнові вироби стають особливо привабливими для молоді, тому, зважаючи на це, необхідно впроваджувати відповідне регулювання», — зауважив він.

Підсумовуючи, учасники заходу наголосили на тому, що успіх подальшої реалізації Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну можливий лише за умови справжньої відданості цінностям громадського здоров’я всіх сторін Конвенції та неухильного дотримання її положень і керівних принципів.

Оксана Миронюк

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті