Затверджено нову редакцію протоколу лікування хворих на COVID-19

08 Квітня 2021 12:20 Поділитися

Наказом МОЗ Украї­ни від 06.04.2021 р. № 638 викладено в новій редакції протокол «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», затверджений наказом МОЗ України від 02.04.2020 р. № 762.

Зокрема, в новій редакції уточнюються положення щодо лікування дорослих пацієнтів з тяжким перебігом захворювання. Зазначається, що в разі прогресування дихальної недостатності та лабораторних ознак запалення для таких хворих може бути розглянуто доцільність застосування вищих доз системних кортикостероїдів відповідно до інструкції для медичного застосування.

Щодо застосування препарату тоцилізумабу під час лікування таких хворих уточнюється, що його рекомендовано застосовувати як додаток до терапії кортикостероїдами у пацієнтів, у яких спостерігається швидка декомпенсація дихання, а саме:

  • у пацієнтів, що перебувають на інвазивній механічній вентиляції легень протягом не більше 24 год;
  • хворих із швидко зростаючими потребами в кисні, що потребують неінвазивної механічної вентиляції легень або кисню через носові канюлі з високим потоком, та у яких відмічають рівень С-реактивного білка, в 5 разів вищий за верхнє референтне значення.

Також у новій редакції тоцилізумаб рекомендовано використовувати й при лікуванні хворих з критичним перебігом захворювання.

Окрім того, в новій редакції уточнюється положення щодо проведення антибактеріальної терапії коінфекції та суперінфекції у пацієнтів з COVID-19. При цьому наголошується, що заборонено призначати антибактеріальні препарати без обґрунтованої клінічної підозри або підтвердження наявності бактеріальної інфекції. Пацієнтам з підозрюваним чи підтвердженим COVID-19 з тяжким перебігом призначення антибактеріальних препаратів здійснюється за таких умов:

1) підозрюваний чи встановлений клінічний діагноз (наприклад негоспітальна чи госпітальна бактеріальна пневмонія/сепсис);

2) оцінка індивідуального ризику розвитку бактеріальної коінфекції та/або суперінфекції.

Для прийняття рішення про початок антибактеріальної терапії слід враховувати комплекс результатів наступних лабораторних та інструментальних методів дослідження:

  • загальний аналіз крові;
  • бактеріологічне дослідження мокротиння та/або трахеального аспірату та/або бронхо-альвеолярного лаважу та/або крові та/або сечі та/або ліквору.

Визначення рівня прокальцитоніну є корисним для встановлення бактеріальної інфекції. Водночас рівень C-реактивного білка не повинен використовуватися в якості обґрунтування призначення антибактеріальної терапії, оскільки у пацієнтів з COVID-19 можуть відмічати високі рівні цього білка за відсутності бактеріальної інфекції.

Емпіричну антибактеріальну терапію слід розпочинати тільки за наявності комплексної обґрунтованої клінічної підозри на наявність бактеріальної інфекції.

Зазначається, що під час встановлення діагнозу бактеріальної пневмонії антибактеріальна терапія має призначатися в межах перших 4 год, а у разі встановлення діагнозу сепсису та/або септичного шоку та/або за наявності критеріїв високого ризику — у межах першої години після встановлення діагнозу.

Наголошується, що під час призначення антибактеріальних препаратів необхідно враховувати дані локальної чутливості мікроорганізмів у закладі охорони здоров’я.

Вибір антибактеріальної терапії має бути спрямованим на етіологічний чинник і, за можливості, передбачати перехід з парентеральної форми введення на пероральну. Тривалість емпіричної антибактеріальної терапії має бути скорочена до мінімально прийнятного терміну (3–7 днів) з наступним призначенням етіологічно спрямованої антибактеріальної терапії після отримання результатів бактеріологічного дослідження та з урахуванням динаміки клінічного стану пацієнта.

Зазначається, що розпочата емпірична антибактеріальна терапія має припинятися за наявності сукупності таких критеріїв:

1) якщо через 48–96 год не виявлено ознак бактеріального росту при дослідженні зразків біологічних рідин за умови, що зразки для проведення бактеріологічних досліджень були взяті до початку антибактеріального лікування;

2) якщо не було виявлено вогнища бактеріальної інфекції;

3) якщо протягом 48–72 год відсутні клінічні ознаки бактеріальної інфекції.

Окрім того, новою редакцією уточнено симптоми мультисистемного запального синдрому у дорослих, які можуть розвинутися через декілька днів чи тижнів від початку хвороби. До них віднесено:

  • лихоманку;
  • низький артеріальний тиск, абдомінальний біль, блювання;
  • діарею;
  • біль у шиї, висип;
  • відчуття здавленості/болю у грудній клітці, сильної втоми.

Також уточнено процедуру застосування системних кортикостероїдів при лікуванні мультисистемного запального синдрому в дітей та підлітків. Зокрема, терапія системними кортикостероїдами розпочинатиметься внутрішньовенно із застосуванням метилпреднізолону в дозі 2 мг/кг/добу, розділеній на 2 введення. У разі тяжкого мультисистемного запального синдрому (шок, значні системні прояви) розглядатиметься внутрішньовенне введення метилпреднізолону в якості пульс-терапії в дозі 10–30 мг/кг/добу (не більше 1 г). Зазначається, що загальна тривалість лікування кортикостероїдами становить близько 15 днів, але може тривати й до 6 тиж, якщо хвороба триває довго.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті