Основне про реімбурсацію інсулінів від НСЗУ

29 квітня на платформі Українського кризового медіацентру відбулася онлайн-пресконференція на тему «Перехід програми забезпечення інсулінами в адміністрування НСЗУ — нові правила та підходи для справедливого доступу пацієнтів до лікування», організатором якого виступила Національна служба здоров’я України (НСЗУ) та пацієнтська організація людей, які живуть з діабетом, ГО «Діа-Дзен». Спікерами на заході виступили Андрій Віленський, т.в.о. голови НСЗУ, Альона Горошко, директор департаменту замовлення лікарських засобів і медичних послуг НСЗУ, Наталія Зелінська, доктор медичних наук, ендокринолог, Юлія Кукліна, співзасновник ГО «Діа-дзен». Під час конференції обговорювалися майбутні зміни в програмі реімбурсації препаратів інсуліну, фінансування цієї програми, нова категоризація пацієнтів та інше.

Альона Горошко звернула увагу, що наразі продовжується реалізація пілотного проєкту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну, який фінансується за кошти медичної субвенції, обсяг якої є недостатнім для забезпечення щоденної потреби пацієнтів у препаратах інсуліну. У результаті різниця у фінансуванні покривається за рахунок коштів місцевих бюджетів. Разом з цим співфінансування програми з місцевих бюджетів не є обов’язковим. Через це в деяких регіонах ця потреба покривається повністю, а в деяких ні. Такий підхід призводить до того, що пацієнти не отримують необхідні їм препарати в повному обсязі на постійній основі.

Для подальшого уникнення таких ситуацій з 1 липня 2021 р. НСЗУ почне адмініструвати цю програму реімбурсації. Прогнозована кількість пацієнтів, які потребуватимуть забезпечення препаратами інсуліну, у 2021 р. становить понад 217 тис. осіб.

На фінансування цієї програми на 6 міс 2021 р. з бюджету виділено 1,092 млрд грн. Цих коштів достатньо, аби безоплатно забезпечити всіх пацієнтів препаратами інсуліну за умови запровадження та дотримання певних правил, які відображені в проєкті постанови КМУ «Про реімбурсацію лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення». Даний проєкт 16 квітня винесено на громадське обговорення.

У ньому МОЗ та НСЗУ пропонують змінити підходи до визначення категорій осіб, на яких поширюватиметься дія цієї програми реімбурсації (далі — категоризація пацієнтів). Від того, до якої групи віднесено пацієнта, він матиме право на отримання певного типу інсуліну і певної форми випуску. Наприклад, якщо в пацієнта є алергія на людський інсулін, то він отримуватиме інсулін-аналог.

А. Горошко зазначила, що при розробці методики категоризації пацієнтів НСЗУ разом з МОЗ провели численні зустрічі з усіма зацікавленими сторонами. Відбувалося кілька засідань робочих груп, до складу яких входили провідні лікарі-ендокринологи, представники пацієнтських організацій та фармацевтичного ринку. Деякі пропозиції, озвучені пацієнтськими організаціями, враховані в оприлюдненому проєкті постанови. Так, він розширює доступ незахищених категорій пацієнтів до більш зручних форм препаратів інсуліну і передбачає безоплатне забезпечення інсуліном людини в картриджі або шприц-ручці пацієнтів з цукровим діабетом, які мають функціональне порушення верхніх кінцівок травматичного або невралгічного характеру.

Крім змін у категоризації пацієнтів, які потребують препаратів інсуліну, пропонуються зміни й у модель ціноутворення цих препаратів.

Наразі існує доволі складний процес формування Реєстру референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну і визначення розміру ціни повного відшкодування чи суми доплати, яку здійснює пацієнт. Це зумовлено різними підходами до ціноутворення для українських та іноземних виробників. Відсутність уніфікованого підходу до розрахунку цін створює нерівні умови для всіх учасників процесу. МОЗ та НСЗУ спільно з проєктом SafeMed, науковцями Національного фармацевтичного університету розробили пропозиції щодо перегляду та уніфікації чинного Порядку розрахунку референтної ціни (ціни відшкодування) на препарати інсуліну.

На переконання доповідача, застосування запропонованої моделі або її модифікації разом із запровадженням єдиних правил для всіх виробників сприятиме зниженню цін та підвищенню доступу пацієнтів до препарату інсуліну.

Після переходу програми реімбурсації під адміністрування НСЗУ буде посилено контроль за виписуванням рецептів на препарати інсуліну відповідно до затвердженої категоризації пацієнтів шляхом застосування електронного рецепта.

Згідно з розробленою схемою виписування рецептів лікар-ендокринолог складатиме план лікування і призначатиме певний препарат інсуліну. Таким чином, кожен пацієнт буде верифікований через електронну систему охорони здоров’я, і в його електронній картці фіксуватимуться план лікування, дані про стан здоров’я, результати аналізів, інформація про лікарські засоби, які він отримав за електронним рецептом.

При цьому в разі відпустки чи з інших підстав відсутність лікуючого лікаря-ендокринолога для електронної системи охорони здоров’я неважлива. Тому пацієнт може звернутися до іншого лікаря-ендокринолога, який побачить у системі його попередній план лікування і згідно з ним зможе виписати рецепт на препарат інсуліну. Крім того, сімейні лікарі матимуть змогу виписувати рецепти відповідно до схем лікування, затверджених лікарем-ендокринологом. При цьому пацієнтам не обов’язково підписувати декларацію з сімейним лікарем для отримання препаратів інсуліну за програмою реімбурсації. Такі пацієнти зможуть звертатися безпосередньо до лікарів-ендокринологів, які виписуватимуть їм відповідні рецепти.

Чіткі правила та достовірні електронні дані дозволять НСЗУ аналізувати дані щодо споживання препаратів інсуліну, правильно розраховувати потребу у фінансуванні та розвивати програму реімбурсації, розширюючи доступ до неї для різних категорій населення.

Стосовно погашення рецептів в аптечних закладах, вона додала, що аптечні заклади, які уклали договір з НСЗУ щодо реімбурсації лікарських засобів у рамках програми «Доступні ліки», не будуть зобов’язані брати участь у програмі реімбурсації препаратів інсуліну. Тому НСЗУ укладатиме окремі договори з аптечними закладами, які виявлять бажання взяти участь у цій програмі реімбурсації. При цьому, як і в програмі «Доступні ліки», пацієнти зможуть погасити рецепт у будь-якій аптеці, яка уклала відповідний договір з НСЗУ, без прив’язки до їх місця проживання.

Наталія Зелінська звернула увагу, що показник глікозильованого гемоглобіну має тісний зв’язок з розвитком хронічних інвалідизуючих ускладнень. Тому завдання експертної групи, яка займалася розробкою проєкту постанови, — не лише передбачити безперебійне забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну, а й мотивувати їх проводити самоконтроль рівня глікозильованого гемоглобіну та дотримуватися рекомендацій лікаря-ендокринолога. Це дозволить хворим зберегти здоров’я без появи тяжких ускладнень. Цього можна досягти, коли є стимулювання пацієнта шляхом компенсації такого самоконтролю.

Юлія Кукліна зазначила, що хворі на цук­ровий діабет очікують від НСЗУ в першу чергу на безперервність у забезпеченні препаратами інсуліну, чого не можна досягти в рамках чинного пілотного проєкту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну. Також пацієнти очікують на зрозумілі етапи їх отримання. Оскільки при існуючій програмі при виникненні проблем із забезпеченням звернення пацієнтів не завжди давали результат через відсутність системного підходу в регулюванні пілотного проєкту.

Під час заходу глядачі активно ставили запитання доповідачам, зокрема їх цікавило, чи будуть з 1 липня місцеві бюджети дофінансовувати програму реімбурсації препаратів інсуліну?

На це Андрій Віленський відповів, що законодавством не передбачено таке співфінансування. У НСЗУ усвідомлюють, що раніше виділених видатків з державного бюджету не вистачало на пов­не фінансування програми реімбурсації. Через що левова частка коштів у цій програмі виділялася саме з місцевих бюджетів і фінансувалася за рахунок співоплати самими пацієнтами. При цьому оцінити, скільки коштів сплачували пацієнти, наразі складно, бо чинна категоризація пацієнтів є досить заплутаною. Тому НСЗУ розробила нову категоризацію. Завдяки їй і зрозумілому регулюванню та при розрахованому бюджеті виділених коштів має вистачити для забезпечення безперервного доступу до препаратів інсуліну.

Також цікавилися, що буде в разі закінчення виділеного фінансування ще до кінця року?

А. Віленський зазначив, що як і в програмі «Доступні ліки», в новій програмі реімбурсації передбачається запровадження механізму зупинки фінансування за певних умов. Це відбуватиметься, коли загальна вартість лікарських засобів за всіма виписаними електронними рецептами у відповідному місяці дорівнюватиме сумі бюджетних асигнувань, виділених на такий місяць. Він підкреслив, що за весь час адміністрування програми «Доступні ліки» даний механізм зупинки фінансування жодного разу не використовувався.

У НСЗУ сподіваються на свідоме ставлення лікарської спільноти до виконання розроблених відомством норм, зокрема щодо категорій населення, на яких поширюватиметься дія програми реімбурсації. Окрім цього, НСЗУ контролюватиме дотримання цих правил завдяки електронній системі охороні здоров’я, в якій відображатиметься інформація, якому пацієнту виписано препарат інсуліну, вартість якого відшкодовується. Ці заходи запобігатимуть виникненню перевитрат у програмі реімбурсації.

На питання, чи планується запровадити реімбурсацію тест-смужок і витратних матеріалів, А. Віленський відповів, що на сьогодні це питання постійно обговорюється з МОЗ. НСЗУ надало Міністерству свої пропозиції, щоб врахувати потребу у витратних матеріалах та тест-смужках у Програмі медичних гарантій 2022 р.

Також глядачів цікавило, чи зможе сімейний лікар з 1 липня 2021 р. продовжувати виписувати рецепти на препарати інсуліну пацієнту, який лікується тривалий час та не потребує корекції виду та дози інсуліну?

А. Горошко зазначила, що з 1 липня особливістю програми реімбурсації препаратів інсуліну стає необхідність заповнення в електронній системі охорони здоров’я лікарем-ендокринологом плану лікування пацієнта. Тому пацієнти зможуть отримати препарати інсуліну тільки після звернення до лікаря-ендокринолога і заповнення цього плану лікування. Крім того, вона звернула увагу, що отримані в червні паперові рецепти на препарати інсуліну повинні будуть погашені до 30 червня 2021 р., бо з 1 липня паперові рецепти перестають брати участь у програмі реімбурсації.

На завершення заходу А. Віленський повідомив, що наразі НСЗУ вже розробляє Програму медичних гарантій на 2022 р., в рамках якої планується розширення програми реімбурсації. Зокрема, пропонується розширити групи лікарських засобів для лікування артеріальної гіпертензії і цукрового діабету ІІ типу, бронхіальної астми і деяких ревматичних, психічних захворювань. Також планується додати в цю програму анальгетичні засоби, які застосовуватимуться паліативними пацієнтами. Крім того, у зв’язку із стрімким розвитком трансплантації в Україні в програмі планується включити ще й імуносупресанти.

Євген Прохоренко

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті