Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, зазначив, що ефективні спостережні ради — це сучасний інструмент корпоративного управління, який забезпечує закладам охорони здоров’я ефективне стратегічне планування та розвиток, сильний та професійний менеджмент, незалежний фінансовий аудит. Про це йдеться на сайті Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.
За словами міністра, до кінця року МОЗ завершить створення нормативної бази для подальшого формування спостережних рад управління закладами охорони здоров’я.
«Зараз більшість закладів охорони здоров’я взагалі не має елементів корпоративного управління. Звідси ми маємо незрозумілий розподіл коштів, наданих їм від НСЗУ, відсутність планів розвитку закладів та системну потребу контролю лікарні з боку власника — місцевої влади. Спостережні ради — це сучасний та цивілізований шлях залучення до процесу розвитку закладу охорони здоров’я всіх стейкхолдерів — депутатів місцевих рад, департаментів охорони здоров’я обласних адміністрацій, представників медичних колективів, пацієнтських організацій тощо. Це напряму сприятиме покращенню надання медичних послуг. МОЗ уже розробило проєкт постанови Кабінету Міністрів України, до кінця року він має бути прийнятий», — заявив В. Ляшко.
Також у повідомленні вказано, що відповідні згадки про створення спостережних рад наявні в основах законодавства у сфері охорони здоров’я та в постанові КМУ від 27.12.2017 р. № 1077. Але практика показує, що вони мають бути посилені та осучаснені.
«При підготовці нового проєкту постанови фахівці МОЗ та міжнародні експерти вивчили досвід корпоративного управління в закладах охорони здоров’я європейських країн. Він указує, що спостережна рада повинна також здійснювати організацію ефективного внутрішнього аудиту і контролю. Це дієвий інструмент контролю керівників лікарень, якості надання послуг, а також впливу на них з боку громад», — йдеться у повідомленні.
Отже, нині пропозиції МОЗ містять конкретні інструменти для організації ефективного корпоративного управління таким чином, що гарантує якісну медичну допомогу, орієнтовану на пацієнта:
- повноваження спостережних рад розширюються з метою надання їм можливості впливати на роботу закладу, брати участь в обранні та звільненні керівництва, проводити внутрішній аудит медичного закладу;
- представники громадськості утворюють більшість складу спостережної ради з метою забезпечення незалежності судження під час прийняття рішень;
- члени спостережної ради отримують призначення на засадах їх кваліфікації та досвіду.
З метою прозорого та неупередженого формування спостережної ради передбачається створення конкурсної комісії у складі 9 осіб, до складу якої входять:
- представники власника закладу охорони здоров’я (3 особи);
- представники структурного підрозділу з питань охорони здоров’я та місцевої державної адміністрації (3 особи);
- представники громадських об’єднань (3 особи).
Також варто зауважити, що 28 серпня МОЗ оприлюднило для громадського обговорення проєкт постанови КМУ «Про спостережну раду закладу охорони здоров’я».
Окрім того, МОЗ повідомляє, що за результатами проведеного раніше опитування у більш ніж 500 закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності з 8 областей України в рамках проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» виявлено, що спостережні ради у більш ніж 80% цих закладів досі не було створено.
Відповідно, механізми корпоративного управління у більшості закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності фактично не були сформовані. Така ситуація пояснюється, зокрема, тим, що чинне законодавство містить низку недоліків, які унеможливлюють ефективну роботу спостережних рад закладів охорони здоров’я. До їх числа належать, зокрема, недосконалість порядку обрання членів спостережних рад, відсутність механізму їх ротації, декларативність та неефективність деяких функцій спостережної ради, відсутність можливості призначити винагороду членам спостережних рад за їх роботу тощо.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим