Споживання та витрати на ліки у світі: основні тенденції та прогнози на наступні 5 років

Покращення здоров’я суспільства — одна з основних задач охорони здоров’я, виконуючи яку, з одного боку, необхідно контролювати зростання витрат, а з іншого — забезпечити розширення доступу до лікарських засобів. Виконувати цю задачу дедалі складніше, особливо в умовах невизначеності нинішньої кризи. Пандемія COVID-19 стала справжнім випробуванням стійкості систем охорони здоров’я, яку різні країни витримали по-різному. У даній публікації окреслено основні тенденції та короткостроковий прогноз (на 2021–2025 рр.) щодо споживання лікарських засобів у світі, а також зростання рівня витрат на препарати. В основі публікації — дослідження аналітичної компанії IQVIA «Global Medicine Spending and Usage Trends. Outlook to 2025».

Тенденції у споживанні ліків

Обсяги споживання лікарських засобів у світі збільшуються здебільшого за рахунок розширення доступу до них на ринках, що розвиваються (рис. 1). Однак протягом прогнозованого періоду очікується сповільнення темпів приросту порівняно з попередньою декадою. У результаті обсяги споживання ліків до 2025 р. збільшуватимуться у світі в середньому менш ніж на 1% на рік.

Рис. 1
Обсяги споживання лікарських засобів у встановлених добових дозах (DDD) у 2010–2020 рр. та прогноз на 2021–2025 рр.
Обсяги споживання лікарських засобів у встановлених добових дозах (DDD) у 2010–2020 рр. та прогноз на 2021–2025 рр.

За підсумками 2020 р. обсяги споживання лікарських засобів у встановлених добових дозах (defined daily dose — DDD) на розвинених ринках (developed markets)* становлять 895 млрд, а на ринках, що розвиваються (pharmerging markets)**, — 1172 млрд. Країни з низьким рівнем доходу мають значно нижчий рівень доступу до ліків, у тому числі лікування хронічних захворювань, а також більш високий тягар хвороб. Втім останній помітно зменшився протягом останньої декади. Так, показник, що відображає кількість років життя, втрачених через непрацездатність або передчасну смерть (disability-adjusted life year — DALY), на душу населення в країнах з низьким рівнем доходу за 2009–2019 рр. знизився на 30% — з 4,58 до 3,21 (рис. 2). На фармринках, що розвиваються, даний показник за той же період скоротився на 5%.

Рис. 2
Зміни DALY на душу населення у 2019 р. порівняно з 2009 р.
Зміни DALY на душу населення у 2019 р. порівняно з 2009 р.

Рівень витрат на ліки часто корелює з рівнем національного доходу. У розвинених країнах відзначають більш високі показники витрат на лікарські засоби на душу населення порівняно з країнами, що розвиваються (рис. 3).

Рис. 3
Обсяги витрат на лікарські засоби на душу населення (за даними Організації економічного співробітництва та розвитку — OECD) та скоригований чистий національний дохід на душу населення*** (за даними Світового банку) у ряді країн у 2019 р.
Обсяги витрат на лікарські засоби на душу населення (за даними Організації економічного співробітництва та розвитку — OECD) та скоригований чистий національний дохід на душу населення*** (за даними Світового банку) у ряді країн у 2019 р.

Вплив COVID-19

Нинішня пандемія коронавірусу стала найбільшою глобальною кризою в охороні здоров’я за останнє десятиліття. Внаслідок COVID-19 у 2020 р. зафіксовано структурні зміни у споживанні ліків (зумовлені, зокрема, збільшенням споживання препаратів, що застосовуються у відділеннях інтенсивної терапії, та побоюваннями щодо перебоїв у постачанні препаратів для лікування не пов’язаних з COVID-19 станів), а також проблеми у глобальному ланцюзі поставок (через спалахи COVID-19 у країнах, де зосереджено великі виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів, та запровадження суворих карантинних заходів). На кінець 2020 р. споживання лікарських засобів (у DDD) на багатьох розвинених ринках відновилося до доковідного рівня. Більш стійкими показали себе фармринки Австралії, Південної Кореї та Японії, багато в чому завдячуючи ранньому та ефективному реагуванню цих країн на загрозу COVID-19. Набагато більший вплив пандемії відчули Італія, Іспанія, Франція, Великобританія та США. Щодо фармринків, що розвиваються, за підсумками IV кв. 2020 р. в середньому група показала приріст споживання у DDD на рівні 12% порівняно з I кв. 2019 р. (рис. 4).

Рис. 4
Приріст/спад споживання препаратів у встановлених добових дозах (DDD) на 10 розвинених ринках та ряді ринків, що розвиваються, за підсумками IV кв. 2020 р. порівняно з I кв. 2019 р.
Приріст/спад споживання препаратів у встановлених добових дозах (DDD) на 10 розвинених ринках та ряді ринків, що розвиваються, за підсумками IV кв. 2020 р. порівняно з I кв. 2019 р.

Багато країн розпочали масову вакцинацію населення з метою профілактики COVID-19. За прогнозами, сумарні обсяги світових витрат на вакцини проти коронавірусу за 2020–2025 рр. можуть скласти 157 млрд дол. США, з більш ніж 50 млрд дол. у перший рік. Очікується, що після 2021–2022 рр. (коли буде завершено першу хвилю вакцинації) річні обсяги витрат на вакцини для профілактики COVID-19 зменшаться (рис. 5).

Рис. 5
Прогноз обсягів глобальних витрат на вакцини для профілактики COVID-19 у 2021–2025 рр.
Прогноз обсягів глобальних витрат на вакцини для профілактики COVID-19 у 2021–2025 рр.

Прогнози витрат на ліки

Обсяги глобальних витрат на лікарські засоби (без врахування знижок від виробника), як очікується, зростатимуть у середньому на 3–6% щороку та можуть сягнути 1,6 трлн дол. за підсумками 2025 р. (без врахування витрат на вакцини для профілактики COVID-19) (рис. 6).

Рис. 6
Обсяги глобальних витрат на лікарські засоби у 2019–2020 рр. та прогноз на 2021–2025 рр. (без врахування вакцин для профілактики COVID-19)
Обсяги глобальних витрат на лікарські засоби у 2019–2020 рр. та прогноз на 2021–2025 рр. (без врахування вакцин для профілактики COVID-19)

Одним із основних драйверів зростання глобального фармринку є лонч нових лікарських засобів, а з факторів стримування зростання — закінчення строку патентного захисту оригінальних препаратів. Протягом прогнозованого періоду на глобальному фармринку очікується лонч близько 290–315 нових активних субстанцій (new active substance — NAS), в середньому 54–63 щороку. Закінчення строку патентного захисту ряду оригінальних препаратів, у тому числі біологічних, сприятиме збільшенню економії за рахунок застосування генериків та біосимілярів. Значного рівня економії може буде досягнуто в розвинених країнах, де левова частка витрат спрямовується саме на оригінальні препарати.

Розвинені ринки характеризуються помірним приростом. У США збільшення витрат на препарати у прогнозований період може скласти 2–5% на рік. В Японії очікується продовження тенденції до помірного скорочення витрат (на –2–1% на рік), зокрема через політику ціноутворення, що передбачає регулярний перегляд цін на ліки та заохочення до застосування генеричних препаратів. У найбільших європейських країнах (EU5: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія, Великобританія) прогнозується приріст у середньому на 2–5% на рік (рис. 7).

Рис. 7
Прогноз щодо зростання витрат на лікарські засоби у 2020–2025 рр. у ряді розвинених країн та країн, що розвиваються, із зазначенням середньорічних темпів приросту
Прогноз щодо зростання витрат на лікарські засоби у 2020–2025 рр. у ряді розвинених країн та країн, що розвиваються, із зазначенням середньорічних темпів приросту

Для фармринків, що розвиваються, прогнозується приріст витрат на препарати в середньому на 7–10% на рік. Основними драйверами категорії виступатимуть найбільші за територією та населенням країни — Китай, Бразилія, Індія та Росія.

В ряді країн, що розвиваються, вплив пандемії коронавірусу був значним. Зокрема, в Китаї за підсумками 2020 р. обсяги витрат на лікарські засоби зменшилися на 3% порівняно з 2019 р. — до 134 млрд дол. У прогнозований період очікується приріст даного показника на рівні 5–8% на рік (див. рис. 7). Одним із факторів зростання виступатиме політика щодо оновлення національного переліку препаратів, які підлягають реімбурсації, що сприятиме відшкодуванню більшої кількості нових оригінальних препаратів. Протягом 2021–2025 рр. обсяги витрат на оригінальні препарати в Китаї, як очікується, збільшуватимуться більш ніж на 9% на рік.

Частка препаратів для лікування рідкісних та хронічних захворювань (specialty medicines****) у структурі глобальних витрат на ліки продовжує збільшуватися та за підсумками 2025 р. може зрости до 45%. Більше половини світових витрат на цю групу препаратів акумулюватимуть основ­ні розвинені ринки (США, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія, Канада, Південна Корея та Австралія).

Онкологія, імунологія, цукровий діабет та неврологія представляють найбільші терапевтичні групи за обсягами світових витрат на лікарські засоби (рис. 8). Обсяги витрат на препарати для лікування онкологічних захворювань збільшуватимуться в середньому на 9–12% щороку завдяки появі нових методів лікування та за підсумками 2025 р. можуть сягнути 273 млрд дол. Група імунологічних препаратів (у тому числі методи лікування пацієнтів з ауто­імунними захворюваннями) з врахуванням впливу конкуренції з боку біосимілярів зростатиме на рівні 9–12% на рік, у 2025 р. обсяги витрат можуть скласти 175 млрд дол. Цей показник для препаратів для лікування цукрового діабету, як очікується, за підсумками 2025 р. може сягнути 150 млрд дол., неврологічних захворювань — 140 млрд дол. Найбільший приріст прогнозується в категорії вакцин (включаючи вакцини для профілактики COVID-19) — на рівні 12–15% на рік.

Рис. 8
Топ-10 терапевтичних груп за прогнозованими обсягами світових витрат у 2025 р. із зазначенням середньорічних темпів приросту у 2021–2025 рр.
Топ-10 терапевтичних груп за прогнозованими обсягами світових витрат у 2025 р. із зазначенням середньорічних темпів приросту у 2021–2025 рр.

Традиційно ми продовжуємо слідкувати за оновленнями прогнозів аналітичних компаній щодо розвитку глобального фармринку.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами www.iqvia.com, data.oecd.org, data.worldbank.org
*До групи розвинених фармринків (developed markets) належать країни з високим доходом і вище середнього. Топ-10 країн цієї групи формують держави з рівнем видатків на лікарські засоби більше 10 млрд дол.: США, Японія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія, Канада, Південна Корея та Австралія.
**До групи фармринків, що розвиваються (pharmerging markets), належать країни з рівнем доходу на душу населення нижче 30 тис. дол. на рік та зростанням видатків на ліки більше 1 млрд дол. протягом останніх 5 років: Алжир, Аргентина, Бангладеш, Бразилія, Чилі, Китай, Колумбія, Єгипет, Індія, Індонезія, Казахстан, Мексика, Пакистан, Філіппіни, Польща, Росія, Південно-Африканська Республіка, Саудівська Аравія, Таїланд, Туреччина та В’єтнам.
***Валовий національний дохід за мінусом споживання основних фондів та вичерпання природних ресурсів.
****У цю категорію входять, зокрема, такі ліки: вартість лікування якими перевищує 6 тис. дол. на рік; які застосовуються вузькими спеціалістами; не застосовуються самостійно; потребують особливих умов транспортування і зберігання, а також додаткового моніторингу.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті