Тренди фармринку та плани держави

Як уже повідомлялося, 8–9 вересня 2021 р. у Києві відбулася 15-та Міжнародна конференція-практикум «Фармбюджет–2022». Ми починаємо цикл публікацій, присвячених доповідям, які пролунали в ході конференції. У рамках першої сесії учасники розглянули тренди розвитку пост­ковідного фармринку, захворюваності на COVID-19 в Україні та світі. У свою чергу, представники державного сектору поділилися результатами роботи та планами, вплив яких на фармацевтичний ринок оцінили експерти.

ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР

Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що під час візиту Президента України до Президента США у складі делегації був і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, який провів ряд зустрічей, в ході яких підписані певні рамкові угоди та меморандуми, зокрема з фармкомпаніями, компаніями, що випускають медичні вироби та медичне обладнання. Пандемія COVID-19 показала залежність української Фарми від поставок імпортних ліків та сировини. Наразі МОЗ України планує розвивати в Україні виробництво лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, у тому числі і вакцин. Вже проведено ряд зустрічей із представниками Глобальної Фарми щодо локалізації виробництва.

«Робота Міністерства сфокусована також на закупівлі якісного сучасного обладнання для лікарень різного рівня. Наразі проводяться розрахунки щодо того, як сучасне дороговартісне обладнання та програмні рішення допомагають зекономити у системі охорони здоров’я. Тобто при закупівлі такого обладнання основним KPI буде не вартість. Це стосується і лікарських засобів, вироблених в Україні за певним ступенем локалізації», — зазначив заступник міністра. Ще одним важливим фактом є плани з оновлення 48 обласних дорослих та дитячих лікарень з побудовою нових маршрутів пацієнта у рамках програми Президента України «Велике будівництво». Наступного року на цей проєкт передбачено 20 млрд грн.

Іван Задворних, в.о. генерального директора Директорату фармацевтичного забезпечення МОЗ України, повідомив про роботу Директорату, яка наразі сконцентрована на виконанні Указу Президента України. Серед основних завдань спікер виділив розробку Закону України «Про медичні вироби», запровадження з 1 квітня 2022 р. відпуску всіх рецептурних ліків за електронним рецептом, супровід нового закону про лікарські засоби, а також впровадження мораторію на рекламу ліків.

Наразі проведено зустріч з профільними асоціаціями та органами з оцінки відповідності і визначено ключові аспекти, які необхідно визначити у Законі України «Про медичні вироби». Також МОЗ, на яке покладено функцію супроводу нового Закону України «Про лікарські засоби», в цілому погоджується із запропонованою редакцією, однак є ряд зауважень до певних статей, які не відповідають нормам Європейського права.

Триває робота і з впровадження електронного рецепта на всі рецептурні препарати, зокрема вже на громадському обговоренні знаходиться проєкт змін до наказу МОЗ України від 19 липня 2005 р. № 360. Стосовно впровадження мораторію на рекламу ліків наразі проводяться наради та зустрічі з центральними органами виконавчої влади з метою координації подальших дій. Очевидно, назріло питання актуалізації встановлених критеріїв, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено.

Питання мораторію на рекламу ліків викликало жваву дискусію, в ході якої учасниками були запропоновані можливі шляхи вирішення цього питання, зокрема перегляд переліку груп безрецептурних ліків, заборонених до рекламування. Учасники конференції звернули увагу посадовців на те, що в проєкті змін до наказу МОЗ № 360 виключена можливість лікарям виписувати паперові рецепти з 1 квітня 2022 р. При цьому в жодній країні світу не заборонене виписування паперових рецептів, і виключення цієї норми може призвести до тяжких наслідків, адже наразі невідомо, чи готова система технічно впоратися із таким навантаженням, яке, за оцінками експертів, збільшиться у десятки разів.

Тетяна Бойко, заступник директора Національної служби здоров’я України (НСЗУ), зазначила, що основною метою НСЗУ є універсальне охоплення медичними послугами населення задля зменшення їх витрат, а також підвищення ефективності використання коштів. Для створення такого охоплення наразі є такий інструмент, як Програма медичних гарантій (ПМГ), до якої, окрім закупівлі послуг у лікарень, входить і програма реімбурсації «Доступні ліки». У програму «Доступні ліки» включено 292 лікарські засоби для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми, 70 з яких є безоплатними. Наразі програмою користуються понад 3 млн пацієнтів, а за останні пів року до програми приєдналося 378 тис. нових пацієнтів. Також кожного місяця до програми приєднується в середньому 360 аптечних закладів. З початку 2021 р. аптекам компенсовано близько 600 млн грн, а за увесь час адміністрування програми НСЗУ (з 1 квітня 2019 р.) — понад 2,2 млрд грн. Цього року на реалізацію програми передбачено 2,3 млрд грн, включаючи 660 млн грн на відшкодування вартості інсулінів, адміністрування відшкодування яких переходить до НСЗУ з 1 жовтня 2021 р. Також з 1 жовт­ня планується розширення програми реімбурсації препаратами для лікування пацієнтів з розладами психіки та епілепсією, а також нецукровим діабетом.

Наталія Гнатюк, головний спеціаліст відділу моніторингу потреб населення аналітичного управління Департаменту замовлення медичних послуг і лікарських засобів НСЗУ, розповіла про забезпечення населення лікарськими засобами в рамках ПМГ. Основними джерелами надходження лікарських засобів у систему охорони здоров’я в рамках ПМГ є централізовані закупівлі, самостійні закупівлі закладами охорони здоров’я, місцеві програми та реімбурсація. При цьому надавачі медичних послуг зобов’язані забезпечити наявність та застосування лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів під час надання пацієнтам медичних послуг, що підлягають оплаті НСЗУ, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я та специфікацій. За підсумками 1 півріччя 2021 р., витрати на лікарські засоби та перев’язувальні матеріали в рамках ПМГ становили 5,1 млрд грн, або 8% від загальних витрат на ПМГ. При цьому загалом витрати на ліки та перев’язувальні матеріали становили 12,3 млрд грн, з яких 41% компенсовано в рамках ПМГ, а 59% припадає на місцеві бюджети та благодійні фонди. Щодо забезпечення лікарськими засобами в рамках ПМГ, то цього року до неї з централізованих закупівель перейшли такі напрямки, як серцево-судинні захворювання (лікарські засоби), дихальні розлади новонароджених, акушерські кровотечі, витратні матеріали для діалізу та антирезусний гемоглобін. Наступного року планується перехід медичних виробів, які застосовуються для лікування серцево-судинних захворювань, а також ліки, що використовуються при трансплантації, розсіяному склерозі, аутизмі та онкопатології. Загалом у далекостроковій перспективі всі номенклатурні закупівлі мають стати частиною ПМГ як на стаціонарному, так і на амбулаторному рівні.

У свою чергу, Юлія Івахненко, заступниця генерального директора ДП «Медичні закупівлі України» («МЗУ»), зауважила, що у 2021 р. підприємству доручена закупівля медичних товарів за 19 напрямками (нозологіями), або 574 позиціями відповідно до номенклатури закупівель. Загальний закупівельний бюджет становить понад 6,5 млрд грн. Цього року ДП «МЗУ» розпочало закупівлі значно раніше, ніж минулого року. Також цього року підприємству вдалося досить швидко розпочати процес поставок товарів. Наразі завершено закупівлі 233 препаратів за міжнародними непатентованими найменуваннями (МНН) та ще за 25 МНН закупівлі знаходяться на стадії підписання угод. 286 МНН знаходяться на різних стадіях процедури закупівель. На сьогодні укладено угод на 1,65 млрд грн, а економія становить близько 945 млн грн. Крім централізованих закупівель, підприємству також доручена закупівля 24 одиниць стаціонарних ангіо­графічних рентгенівських систем, бюджет якої становить 432 млн грн та 622 автомобілів швидкої медичної допомоги з бюджетом 1,35 млрд грн.

З цього року комунікація ДП «МЗУ» із законтрактованими постачальниками відбувається через «Е-кабінет постачальника» в інформаційно-аналітичній системі підприємства — MedData. Через такий кабінет відбуваються обмін документами, звітування, інформування щодо поставок. Також впроваджено ряд публічних інформаційно-аналітичних інструментів, за допомогою яких пацієнти, лікарі, постачальники та всі бажаючі можуть відслідковувати перебіг закупівельних процедур та поставок продукції.

СОVID І ФАРМРИНОК

Леонід Гуляницький, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, доктор технічних наук із Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, озвучив ключові тренди економіки і дані щодо динаміки кількості виявлених випадків захворювання на коронавірусну хворобу та госпіталізацій в Україні й представив прогнозну оцінку подальшого розвитку епідеміо­логічної ситуації та фармринку. Наразі показники кількості виявлених випадків коронавірусу та померлих від COVID-19 на 1 млн населення в Україні є досить низькими порівняно з багатьма іншими країнами, зокрема США та Великобританії, які є лідерами за цими показниками. Втім, за темпами вакцинації населення Україна також займає дуже низьку позицію.

Щодо світової економіки, то вона поступово відновлюється. ВВП США продовжує зростати після спаду у ІІ кв. 2020 р., а інфляція, яка наразі перебуває на піку, за прогнозами експертів, знижуватиметься, але найближчим часом не досягне допандемічного рівня. ВВП Китаю також зростає, а інфляція у найближчі роки знаходитиметься на рівні 2%. Стосовно розвитку української економіки, то Міністерство економіки прогнозує зростання ВВП у 2022 р. на 3,8%, 2023 — 4,7 та 2024 — 5%. При цьому інфляція має становити 6,2; 5,3 та 5% відповідно. Проте від’ємне сальдо торговельного балансу буде збільшуватися. Переходячи до прогнозів розвитку фармринків, спікер зазначив, що поточного року очікується зростання роздрібного продажу ліків в Україні на рівні 14–19% у національній валюті, для ринку Російської Федерації зростання становитиме 5–8%, для Білорусі — 11–15% і для Казахстану — 6–10%.

На завершення Л. Гуляницький поділився прогнозами щодо епідеміологічної ситуації в крайні, зазначивши, що кількість виявлених випадків COVІD-19 та госпіталізацій збільшується. У вересні така тенденція зберігатиметься і на кінець місяця кількість госпіталізованих пацієнтів із коронавірусною хворобою за песимістичним сценарієм може сягнути понад 2 тис. на добу та продовжить зростання і в подальшому. Також наведено дані Інституту Роберта Коха (Robert Koch Institutе), які свідчать, що кількість госпіталізацій невакцинованих пацієнтів суттєво переважає таку для вакцинованих серед усіх вікових груп.

Більш детально про динаміку та ключові тренди розвитку постковідного українського фармринку розповів Сергій Іщенко, директор компанії «Проксіма Рисерч», та порівняв їх із фармринками сусідів. За 7 міс 2021 р. ринок лікарських засобів (роздрібний та госпітальний сегменти) продемонстрував суттєве зростання на рівні 28% у гривневому та 19% у доларовому вираженні порівняно з аналогічним періодом минулого року. Високі показники зростання зумовлені, в першу чергу, низькою базою порівняння минулого року. Не варто розраховувати на настільки високі темпи зростання за підсумками року, адже вже з осені база порівняння суттєво збільшиться і темпи зростання знизяться. У натуральному вираженні ринок поки що не відновився та демонструє спад на рівні 3%.

За підсумками 7 міс 2021 р. значно зросла частка госпітальних поставок у структурі ринку, сягнувши 18% у гривневому вираженні, однак левову частку, як і раніше зай­має роздрібний сегмент. Госпітальний сегмент продемонстрував зростання на рівні 53%, а роздрібний — на 23%. Така ситуація склалася внаслідок більш швидкої роботи ДП «МЗУ» порівняно з міжнародними організаціями та закупівлею вакцин для профілактики COVID-19. Також відзначається збільшення кількості тендерів у регіональних закупівлях. Проте незважаючи на збільшення частки госпітального сегмента, рівень державного забезпечення населення ліками значно нижчий, ніж в Росії, Білорусі та Казахстані, де частка госпітального сегмента більше 30%.

Щодо епідеміологічної ситуації, то в Україні показник кількості тестувань на 1 млн населення щонайменше вдвічі нижчий, ніж у сусідів. Також значно нижчий рівень вакцинації населення.

У 2021 р. ринок роздрібної реалізації ліків демонструє зростання за підсумками 7 міс 2021 р. на рівні 23% у гривневому вираженні. Коронавірусна проблематика сприяла високій волатильності ринку у 2020 р., відгуки якої ми фіксуємо цього року, коли на фоні низької бази порівняння темпи зростання сягали понад 50%. Однак показники потижневої та поденної динаміки демонструють чіткий тренд до зниження темпів зростання ринку. Також слід зауважити, що ціни на ліки майже не підвищуються і рівень інфляції у Фармі нижчий, ніж по країні в цілому та багатьох інших галузях.

Серед ключових трендів ринку можна виділити зростання частки дієтичних добавок в структурі ринку, а також поступове збільшення частки імпортних ліків. Також продовжується тренд щодо планомірного збільшення частки рецептурних препаратів, на фоні якого питання впровадження електронного рецепта на всі рецептурні ліки має загрозливий характер, оскільки на сьогодні це понад 60% ринку в грошовому та 45% у натуральному вираженні. Тому така ініціатива викликає багато питань, зокрема щодо реальності технічної та організаційної можливості запуску е-рецепта для всіх Rx-препаратів до 1.04.2022 р., готовності аудиторії лікарів до масової виписки в електронному форматі, призначення при стаціонарному лікуванні, виписки е-рецепта під час виклику до хворого та багато інших. Можливо, варто спочатку відпрацювати пілотний проєкт на окремі групи ліків, наприклад антибактеріальних і психотропних препаратів, як пропонує ГС «Аптечна професійна асоціація України».

Щодо введення мораторію на рекламу, то такий крок також викликає безліч питань, адже заборони на рекламу ОТС-препаратів на розвинених ринках немає. Наразі в Україні сегмент ОТС-препаратів, що рекламується, становить 19%. До того ж заборона реклами може призвести до здорожчання ліків внаслідок перерозподілу промоційної активності у більш дорогі канали. Заборона реклами може суттєво вплинути на розвиток ринку, зокрема досвід Азербайджану демонструє, що після заборони реклами у 2006 р. обсяги продажу ОТС-препаратів у натуральному вираженні зменшилися вдвічі, а середньозважена вартість 1 упаковки зросла в декілька разів. І у 2010 р. реклама ліків знову була дозволена.

У сегменті дистрибуції частка поставок топ-3 дистриб’юторів продовжує зростати та за підсумками 7 міс 2021 р. становить 92% всіх поставок лікарських засобів. При цьому між лідерами сегмента точиться жорстка конкурентна боротьба.

Варто відзначити продовження консолідації роздрібного сегмента. За підсумками І півріччя 2020 р., топ-100 аптечних мереж займають 84% ринку роздрібної реалізації лікарських засобів, топ-10 — 58% ринку, а топ-3 — 36%.

COVID-19 та карантинні обмеження сприяли суттєвому поштовху розвитку E-commerce на фармринку. Наразі цей сегмент в Україні акумулює близько 7,6% ринку. Однак темпи зростання цього сегмента досить високі, і у 2025 р. можна очікувати частку E-commerce на рівні 11–13%. Слід зазначити, що E-commerce підвищує доступність ліків для пацієнта, проте вигода для аптек не настільки очевидна, оскільки різко зростає конкуренція, і споживач може порівнювати ціни, що змушує аптеки знижувати ціни та, відповідно, маржинальність товарів.

Далі буде…

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті