Олексій Галімський зауважив, що сьогоднішнє зростання захворюваності пов’язане з тим, що система охорони здоров’я була не готова до цієї ситуації, яка була прогнозованою і до якої потрібно було готуватися. До того ж, за словами доповідача, готуватися потрібно було ще до пандемії. Адже з 2015 р. міжнародне медичне співтовариство обговорювало шанси появи епідемій у сучасному світі та готовності країн до їх подолання. Водночас в Україні в цей час тривав процес ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби.
За словами О. Галімського, у 2019 р. точилися дискусії щодо відновлення цієї служби, однак відтоді нічого не змінилося. Водночас він зазначив, що згідно із Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану», карантин мав бути запроваджений лише після затвердження Указом Президента України надзвичайного стану, за який, у свою чергу, мав би проголосувати Парламент. Тому, на переконання спікера, зараз усі заходи щодо боротьби з пандемією виведені з конституційно-правового поля.
О. Галімський додав, що в ситуації зі зростанням захворюваності відповідальність лежить на посадовцях, які не компетентні у питаннях епідеміології, і саме вони своїми діями наприкінці літа спровокували стрімке зростання захворюваності, наприклад, дозволивши проведення навчального процесу у вересні. Хоча, ще влітку було зрозуміло, що початок занять у школах — це катастрофічно ризикований крок у ситуації, що склалася.
Також не було заборонено проведення масових заходів на честь відзначення Дня Незалежності України, під час яких люди не дотримувалися соціальної дистанції та маскового режиму.
О. Гавриленко повідомив, що минулого тижня кілька заводів України з виробництва медичного кисню зупинили роботу через проведення регламентних робіт. Після цього стало відомо, що в м. Одеса пацієнтів із COVID-19 почали переміщати між лікарнями через брак кисню. Також у Миколаївській міській лікарні № 5 виникли проблеми з нестачею кисню, через що було в екстреному порядку здійснено постачання кисневих балонів та кисневих концентраторів. Про таку саму ситуацію повідомили й у Чернігівській міській лікарні № 2.
На це О. Галімський зазначив, що ще навесні були проблеми з киснем, і влада неодноразово заявляла про нову хвилю захворюваності восени. Отож, слід було зробити конкретні кроки для підготовки системи охорони здоров’я до цієї хвилі. Питання із забезпеченням лікарень киснем потрібно було вирішувати, починаючи з травня 2021 р. та замість ремонту доріг виділити фінансування на більш нагальні потреби. При цьому МОЗ України запевняло, що до нової хвилі буде створено запас кисню. Однак цього не сталося, і зараз в екстреному порядку почали закуповувати кисень у Польщі.
Олексій Гавриленко зазначив, що Уряд прийняв рішення дозволити користуватися громадським міжобласним транспортом тільки особам, вакцинованим проти COVID-19, або у разі пред’явлення негативного результату тесту, проведеного методом полімеразної ланцюгової реакції. Окрім того, затверджено перелік професій, працівники яких мають обов’язково вакцинуватися. Завдяки таким заходам почалося зростання кількості проведених щеплень в країні.
На це О. Галімський зауважив, що якщо держава вже вирішила запроваджувати такі обмеження, то чому їх не було введено ще у травні, а під час епідемічного підйому захворюваності. Адже в пунктах вакцинації йде велике скупчення людей, які не дотримуються запроваджених карантинних правил, зокрема, соціальної дистанції і т.д. Також хворі на коронавірус відвідують лікарні, де проводяться щеплення. Це створює ситуацію, коли, вакцинувавшись, людина може інфікуватися коронавірусом.
Таким чином виходить, що після отримання першої дози вакцинована людина отримує сертифікат, але при цьому є розповсюджувачем інфекції. Оскільки держава дозволила, отримавши першу дозу, користуватися міжобласним транспортом, продовжувати роботу закладів освіти. Тому доповідач припустив, що через це, можливо, станеться не зниження захворюваності, а, навпаки, відбудеться ще одне експоненціальне підвищення.
«Система охорони здоров’я десь на 10 тис. випадків захворювання втрачає здатність адекватно реєструвати захворюваність, і зараз здебільшого реєструються тяжкі випадки», — наголосив доповідач і додав, що зі зниженням здатності системи охорони здоров’я надавати допомогу перестає бути об’єктивним і показник летальних випадків внаслідок COVID-19. Адже померлу вдома людину везуть не до лікарні, а на судово-медичну експертизу, де, за словами доповідача, посмертної діагностики коронавірусної хвороби, по суті, немає, оскільки перед судмедекспертами не стоїть завдання встановлення діагнозу, вони лише підтверджують або спростовують факт насильницької смерті. У зв’язку з цим для більшості померлих внаслідок коронавірусу буде зазначено іншу причину смерті.
Крім того, смертність населення зростає ще й з тієї причини, що вся система охорони здоров’я спрямована на надання допомоги хворим на COVID-19, через що планова терапія не проводиться. Тобто якщо раніше людина могла прийти до лікарні і пролікуватися планово з мінімальними ризиками для здоров’я та можливого летального наслідку, то зараз бригада екстреної медичної допомоги привозить цього пацієнта в занедбаному стані до лікарні. У такому разі ризик смерті є набагато вищим. Або взагалі хворий може померти вдома, так і не отримавши медичної допомоги.
О. Гавриленко також повідомив, що Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль за підсумками робочої поїздки наголосив, що Уряд не має наміру вводити в державі локдаун, оскільки економіка країни лише почала відновлюватися, і жорсткі обмеження негативно вплинуть на економічний розвиток та зростання валового внутрішнього продукту (ВВП). Крім того, раніше в Уряді зазначали, що альтернативою локдауну є масова вакцинація. Тому він поцікавився у спікера, чи Україна зможе впоратися з новою хвилею захворюваності без введення локдауну?
На це О. Галімський відповів, що він із самого початку був противником введення локдауну. На його думку, потрібно запроваджувати за місцем, видом та сферою діяльності комплексні та продумані протиепідемічні організаційні заходи. Усе це вже передбачено чинним законодавством, зокрема, Кодексом цивільного захисту України, законами «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про правовий режим надзвичайної ситуації» та Конституцією України.
Тому, на думку спікера, наразі потрібно з 1 листопада 2021 р. до 1 січня 2022 р. запровадити канікули для учнів з перенесенням освітнього процесу на липень та серпень 2022 р., і на цей же період слід відправити у відпустки всіх викладачів. Завдяки цьому можна зменшити приблизно на 30% скупчення людей у громадському транспорті.
Стосовно бюджету сфери охорони здоров’я 2022 р. О. Галімський звернув увагу на те, що ст. 12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що державна політика в галузі охорони здоров’я забезпечується бюджетними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше 10% національного доходу. За словами доповідача, це трохи більше ніж 10,5% ВВП. Водночас у проєкті закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на систему охорони здоров’я закладається лише 2,9% ВВП. Тому вкотре на наступний рік передбачено бюджет стагнації системи охорони здоров’я, і 4-та хвиля захворюваності на COVID-19 дасть відчути цей брак фінансування.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим