Проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ПОДАННЯ

Відповідно до статті 37 Бюджетного кодексу України подаємо проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України 15 вересня 2021 р., з відповідними матеріалами.

Представлятиме законопроєкт у Верховній Раді Міністр фінансів Марченко Сергій  Михайлович.

5. Текст законопроєкту та матеріалів до нього в електронній формі.

Прем’єр-міністр УкраїниДенис Шмигаль

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»

ВИТЯГ

Інформація про економічне становище держави та основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України

Поточна економічна ситуація

У ІІ кварталі 2021 року реальний ВВП повернувся до зростання на 5,4 відсотка р/р, після скорочення протягом п’яти кварталів поспіль. Відновлення економічного зростання було очікуваним з огляду на поступову адаптацію економічних суб’єктів до нових реалій, викликаних поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — пандемія COVID-19), стійкі темпи зростання споживчого попиту та сприятливу кон’юнктуру на ключових для вітчизняного експорту товарних ринках, а також низький рівень статистичної бази порівняння. Поряд з тим, незважаючи на позитивні результати безпрецедентної компанії вакцинування в світі та застосування розвинутими країнами інструментів підтримки економіки, все ще зберігається високий ступінь невизначеності щодо подальшого розвитку пандемії та її впливу на світову економіку.

Динаміка ВВП у 2018–2021 роках

Джерело: Держстат, розрахунки Мінфіну

Основну підтримку економіці у ІІ половині 2020 року та І кварталі 2021 року надавало кінцеве приватне споживання, яке мало найбільший додатній внесок у динаміку ВВП. Цьому сприяло продовження зростання середніх заробітних плат, як в номінальному (до 14 345 грн у липні 2021 року), так і в реальному вимірах (за останні 12 місяців на 10,2 відсотка відносно липня минулого року). Зростання заробітних плат підтримувалось підвищенням мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року на 20 відсотків та конкуренцією на ринку праці внаслідок трудової міграції.

Одночасно, у І кварталі 2021 року спостерігалось і зростання безробіття до 10,5 відсотка до робочої сили у віці 15-70 років, що обумовлено нерівномірним відновленням роботи підприємств за окремими видами економічної діяльності, в першу чергу готельно-ресторанного бізнесу, адміністративного та допоміжного обслуговування (оренда, прокат, туристичні послуги) внаслідок впровадження жорстких карантинних обмежень в січні та березні-квітні 2021 року.

У реальному секторі економіки спостерігається поступове відновлення за основними видами економічної діяльності:

• пасажирообіг у січні — липні 2021 року зріс на 26,8 відсотка, а вантажообіг — на 1,6 відсотка у порівнянні до січня — липня 2020 року;
• оборот роздрібної торгівлі у січні — липні 2021 року зріс на 13 відсотків відповідно.

Незважаючи на більш пізній у 2021 році старт збиральної компанії у сільському господарстві, завдяки вищій урожайності зернових культур порівняно з минулим роком, сільськогосподарське виробництво у січні — липні 2021 року зросло на 2,5 відсотка порівняно із січнем — липнем 2020 року. При збільшенні виробництва у рослинництві (на 7 відсотків) було зафіксоване падіння у тваринництві (на 4,9 відсотка), яке демонструє кумулятивне скорочення вже 1,5 року на фоні значного зростання витратності виробництва через подорожчання енергоресурсів та кормової бази в умовах неврожаю 2020 року.

Індекс будівельної продукції у січні-липні 2021 року залишився без змін (порівняно із аналогічним періодом 2020 року). Компоненти будівельної галузі продемонстрували різноспрямовану динаміку. Так, будівництво житлових будівель продемонструвало зростання на 19,9 відсотка, в той час, як будівництво нежитлових будівель та будівництво інженерних споруд скорочення — на 3,9 відсотка та 4,3 відсотка відповідно.

Зростання промислового виробництва за підсумками січня-липня 2021 року становило 1,8 відсотка і більшою мірою формувалось факторами загального покращення в економіці, такими як вплив високої кон’юнктури на зовнішніх ринках, поступового відновлення попиту на окрему продукцію на внутрішньому ринку.

Так, за підсумками січня-липня 2021 року добувна промисловість зросла на 1,8 відсотка  завдяки надзвичайно сприятливій зовнішній кон’юнктурі на ринку залізної руди (ціна на залізну руду China import Iron Ore Fines 62 Fe зросла на 33,9 відсотка у серпні 2021 року, а в окремі періоди 2021 року зростання ціни досягало 80 відсотків р/р). У підсумку це стало ключовим фактором зростання добування металевих руд на 6,3 відсотка. Разом з тим, добування кам’яного та бурого вугілля зросло на 9,4 відсотка в умовах низької статистичної бази порівняння минулого року, а у добуванні сирої нафти та природного газу — спостерігалося падіння на 3,9 відсотка через низький рівень капітальних вкладень впродовж тривалого періоду.

Виробництво у переробній промисловості зросло на 1,8 відсотка за рахунок майже всіх видів діяльності. Так, завдяки сприятливій кон’юнктурі на світових товарних ринках (ціна Steel Billet Spot FOB Black Sea зросла близько 45 відсотків р/р, а в окремі періоди 2021 року більше ніж на 60 відсотків р/р) спостерігалось збільшення металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів на 7,4 відсотка. Також зростання продемонстрували машинобудування  — на 10,4 відсотка, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції — на 12,4 відсотка, виробництво меблів, іншої продукції та ремонт і монтаж машин і устаткування — на 16,4 відсотка, виробництво виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність — на 9 відсотків в умовах продовження відновлення попиту з боку основних користувачів продукції галузей, пристосування до складних умов функціонування.

У той же час, негативна динаміка спостерігалась у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (падіння на 11,4 відсотка), що було обумовлено низькою сировинною базою з боку сільськогосподарського виробництва через неврожай 2020 року (в першу чергу соняшника та цукрових буряків).

У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря спостерігалось зростання виробництва на 1,7 відсотка  переважно внаслідок більшого споживання електроенергії промисловістю та транспортом на тлі економічного відновлення та дії ефекту низької статистичної бази порівняння.

Протягом січня — червня 2021 року індекс капітальних інвестицій збільшився на 4,2 відсотка р/р завдяки фінансуванню проєктів з модернізації та інфраструктурних проєктів. Загалом інвестиції підприємств та організацій з початку 2021 року становили 191,1 млрд гривень. Разом з цим, потреба в інвестиціях для забезпечення подальшого стійкого розвитку залишається високою. Так, частка інвестицій у ВВП в Україні все ще залишається меншою, ніж у країнах, які демонструють високі темпи розвитку, та меншою, ніж у східноєвропейських країнах — членах ЄС (за даними Держстату у 2020 році питома вага валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП в Україні становить 13 відсотків, тоді як, за даними Світового Банку, в Угорщині — 27,3 відсотка, в Ірландії — 29,9 відсотка, в Румунії — 24,6 відсотка, в Польщі — 17,1 відсотка).

Капітальні інвестиції у 2019–2021 роках

Джерело: Держстат, НБУ

Сприятлива кон’юнктура на зовнішніх сировинних ринках обумовила зростання вартісних обсягів експорту товарів за період січень — липень 2021 року на 33,5 відсотка р/р до 32,6 млрд дол. США. Зростання спостерігалось за усіма товарними групами експорту, а найвищі темпи були зафіксовані в експорті мінеральних продуктів — на 101,6 відсотка р/р (16,1 відсотка у загальній структурі експорту товарів), чорних та кольорових металів та виробів з них — на 65,7 відсотка (26 відсотків), деревини та виробів з неї — на 43 відсотки (4,3 відсотка), промислових виробів — на 31,9 відсотка р/р (1,6 відсотка) та продукції хімічної промисловості та пов’язаних з нею галузей — на 25,7 відсотка р/р (4,8 відсотка відповідно).

Також продовжується тенденція до зміни географічної структури українського експорту. Найбільшими торговельними партнерами для України є країни ЄС та Азії, на які сумарно приходиться 73 відсотки вітчизняного експорту. Так, у січні-липні 2021 року обсяг експорту товарів до країн ЄС зріс на 52,2 відсотка порівняно з аналогічним періодом 2020 року, а його питома вага становила 36,4 відсотка в загальному обсязі. Експорт товарів до країн Азії за цей же період збільшився на 24 відсотки р/р, а питома вага країн Азії становить 36,6 відсотка.

Імпорт товарів за січень — липень 2021 року збільшився на 27,3 відсотка р/р до 35,4 млрд дол. США. Найбільшими темпами зростав імпорт машин, устаткування, транспортних засобів та приладів — на 31,8 відсотка р/р (33,2 відсотка у загальній структурі імпорту товарів), мінеральних продуктів — на 29,6 відсотка р/р (16,7 відсотка), імпорт хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості — на 27,1 відсотка р/р (21,1 відсотка відповідно). Імпорт товарів із країн ЄС зріс на 23,8 відсотка р/р, а з країн Азії — на 27,4 відсотка р/р.

Унаслідок сприятливої кон’юнктури на світових товарних ринках додатне сальдо платіжного балансу за період січень — липень становило 791 млн дол. США.

На фоні додатного сальдо платіжного балансу ситуація на валютному ринку залишається стабільною. Обмінний курс гривні до долара США (в середньомісячному значенні)  укріпився майже на 4,9 відсотка у серпні 2021 року порівняно з груднем 2020 року, а формування додатного сальдо платіжного балансу та надходження спеціальних прав запозичень (СПЗ) у межах загального розподілу від МВФ дозволило Національному Банку України збільшити обсяг міжнародних резервів до 31,6 млрд дол. США, що є максимальним значенням за останні 9 років (з квітня 2012 року). Обсяг міжнародних резервів покриває 4,4 місяця майбутнього імпорту.

Особливістю 2021 року стало прискорення інфляційної динаміки. Порівняно із серпнем минулого року зростання споживчих цін становило 10,2 відсотка, що є максимальним значенням з травня 2018 року. При цьому базова інфляція також продемонструвала прискорення до 7,2 відсотка. Така динаміка, в основному, зумовлена зростанням світових цін на продовольство та енергоресурси, що стимулює як безпосереднє підвищення цін на ці товари в Україні, так і підвищення виробничих витрат підприємств внаслідок зростання вартості сировини та енергії. Серед інших факторів, слід зазначити також реалізацію частини відкладеного під час жорстких карантинних обмежень споживчого попиту та компенсацію понесених бізнесом під час обмежень збитків.

Ураховуючи баланс ризиків та посилення фундаментального інфляційного тиску впродовж поточного року Національний банк вже учетверо підвищив облікову ставку: 05.03.2021 — з 6 відсотків до 6,5 відсотка, 16.04.2021 — до 7,5 відсотка, 23.07.2021 — до 8 відсотків та з 10.09.2021 — до 8,5 відсотка.

Підвищення облікової ставки НБУ протягом 2021 року вплинуло на динаміку інших процентних ставок НБУ, зокрема процентні ставки за кредитами овернайт НБУ з початку 2021 року (станом на 10.09.2021 рік) зросли з 7 відсотків до 9,5 відсотків, а за депозитними сертифікатами НБУ з 5 відсотків до 7,5 відсотків. Враховуючи динаміку процентних ставок НБУ український індекс міжбанківських ставок овернайт (UONIA) протягом 2021 року також зріс з 5 відсотків (на початку 2021 року) до 7,25 відсотка (станом на 09.09.2021 рік).

Водночас, зростання основних процентних ставок не вплинуло на процентні ставки банків за новими гривневими депозитами, тоді як проценті ставки у гривні за новими кредитами з початку 2021 року незначно зросли (на 1,0 в.п.).

Очікування до кінця 2021 року та прогноз на 2022 рік

Відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 586, зростання реального ВВП за підсумками 2021 року очікується на рівні 4,1 відсотка, що дещо менше прогнозу, врахованого при розрахунках бюджету на 2021 рік (4,6 відсотка). Така ситуація була в основному спричинена  не прогнозованим впровадженням у І кварталі 2021 року в Україні “локдауну” (з 8 по 24 січня включно), переходом до норм адаптивного карантину (лютий — перша декада березня), посиленням карантинних заходів в окремих регіонах наприкінці березня. В підсумку це негативно позначилося на виробничій активності та на діяльності сфери послуг.

Обсяг номінального ВВП у 2021 році очікується на рівні 4 808,5 млрд грн, що дещо вище врахованого при розрахунках бюджету на 2021 рік показника у 4 505,9 млрд грн, в основному через прискорення зростання індексу цін виробників промислової продукції, сільськогосподарської продукції, індексу споживчих цін, та, відповідно, більш високого значення дефлятора ВВП. Прискорене зростання цін у поточному році є загальносвітовим феноменом і пояснюється в основному впливом надзвичайно м’якої монетарної політики та інших стимулюючих заходів більшості провідних країн світу та фоні швидкого посткризового відновлення попиту. Втім, вважається, що інфляційні фактори в світовій економіці носять тимчасовий характер, і зростання цін повернеться до цільових параметрів вже у найближчому майбутньому.

Макроекономічний прогноз на 2022 рік розроблений за сценарієм найбільш вірогідного розвитку економіки з урахуванням пандемії COVID-19, а також траєкторії та характеру переходу до сталого розвитку у середньостроковій перспективі з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених у стратегічних документах Уряду, зокрема, у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 471, Державній програмі стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 534 та основних напрямів розвитку, визначених у Національній економічній стратегії на період до 2030 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179.

Основою цього сценарію є незмінність обраного курсу на реформи та європейський вектор розвитку, що передбачає поглиблення зовнішньоекономічних відносин з країнами Європейського Союзу, а також створення сприятливих умов для досягнення Україною сталого економічного зростання та підвищення добробуту населення. При цьому враховуються реалії, які наразі склались у зовнішньоекономічному просторі, викликані наслідками пандемії COVID-19.

Міністерство економіки України відповідно до частини другої статті 52 Бюджетного кодексу України та на виконання пункту 12 Порядку розроблення проєктів прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку, Бюджетної декларації та державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 621, на постійній основі проводить оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників поточним тенденціям та змінам у державній політиці, зовнішньому та внутрішньому середовищі, новим статистичним даним. Відповідно до пункту 46 зазначеного Порядку, основні показники макропрогнозу можуть бути уточнені у період розгляду проєкту закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України.

Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України та окремі припущення на 2020–2022 роки

Джерело: Держстат, НБУ, прогноз Мінекономіки

Зовнішньоекономічне середовище. Макроекономічний прогноз для України розраховано на припущеннях нерівномірного відновлення економік окремих країн світу, як внаслідок поширення нових хвиль пандемії (у тому числі через появу нових штамів вірусу), так і втрат для економік цих країн внаслідок закриття підприємств сфери послуг, згортання інвестиційної діяльності, скорочення робочих місць. Попри високі темпи вакцинації населення, показники відновлення економік розвинутих країн світу (перш за все безробіття) залишаються досі нестійкими. Це відтерміновує питання нормалізації грошово-кредитної політики в більшості розвинутих країн, попри загрозливі тенденції інфляційного тиску та ймовірність виникнення “бульбашок” на окремих фінансових та товарних ринках внаслідок впливу надлишкової ліквідності.

Світовий розвиток також характеризуватиметься посиленням позицій азійських держав у політичній, економічній, фінансово-інвестиційній та науково-технологічній сферах. Країни цього регіону демонструють більш потужні темпи постпандемічного відновлення, а Китай залишається один із світових лідерів економічного зростання.

Попит. Основним рушієм у формуванні економічного зростання в Україні залишатиметься внутрішній попит. Найбільший внесок у зростання, як і раніше, матиме споживчий попит в силу своєї найбільшої питомої ваги у ВВП. По мірі пом’якшення карантинних обмежень спостерігатиметься нарощування споживчої активності населення. У 2022 році очікується зростання споживання домогосподарств, чому сприятиме збільшення середньомісячної заробітної плати як у номінальному — до 15 258 грн, так і у реальному вимірі — на 4,4 відсотка. Важливими чинниками зростання заробітних плат будуть підвищення Урядом соціальних стандартів та зменшення рівня безробіття (до 8,5 відсотка), що відбуватиметься в умовах пожвавлення економічної активності.

Нерівномірна динаміка зростання різних країн світу стимулюватиме посилення конкуренції на ринках збуту вітчизняної продукції. Посткризові трансформаційні зміни спонукатимуть виробників нарощувати інвестиції, а державний сектор надалі вкладати кошти у розвиток інфраструктури. Разом з тим, після падіння у 2020 році свої позиції надолужуватиме інвестиційна компонента ВВП — у 2021 році очікується зростання валового нагромадження основного капіталу (ВНОК) на 11,2 відсотка, що пояснюється як низькою базою порівняння, так і нарощуванням інвестицій в умовах реформування економіки. У середньостроковій перспективі прогнозується позитивна динаміка розвитку інвестиційної сфери, а темпи зростання ВНОКу у 2022 році складуть 14,5 відсотка.

Відновлення споживчого та інвестиційного попиту виступатимуть основними драйверами економічного зростання у 2022 році. Як результат, відповідно до базового сценарію макроекономічного прогнозу на 2022 рік очікується зростання реального ВВП на 3,8 відсотка із одночасним уповільненням споживчої інфляції до 6,2 відсотка (у розрахунку грудень до грудня попереднього року).

Пропозиція. Нові пандемічні та постпандемічні умови господарювання стимулюватимуть розвиток високотехнологічних виробництв та виробництв з використанням технологій середньо-високого рівня. Внаслідок реалізації реформ, які передбачені програмними документами Уряду, очікується покращення інвестиційного клімату, стимулювання експорту інноваційної продукції, створення сприятливих фінансових умов для розвитку малого і середнього бізнесу. Крім економічної політики, яка реалізовуватиметься Урядом України, на розвиток виробничої сфери як упродовж останніх років, так і у прогнозному періоді впливатимуть специфічні чинники, пов’язані з трансформацією економічних взаємозв’язків та суспільних відносин, процеси трудової міграції, менш динамічний, ніж прогнозувалось раніше, розвиток світової економіки.

Враховуючи постпандемічні трансформаційні процеси зміни економічних взаємозв’язків, ключовими факторами розвитку виробничого сектору виступатимуть:

зростання платоспроможного попиту населення, у тому числі, за рахунок реалізації стратегічних урядових програм та послідовної політики підвищення державних соціальних стандартів;

діджиталізація виробничих відносин з метою створення інноваційної та технологічної продукції, розширення інвестиційних процесів в економіці через необхідність подальшого технологічного оновлення та впровадження енергозберігаючих технологій за рахунок розвитку мережі індустріальних парків та кластерних виробництв, державної підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, що дозволить зберегти високу інвестиційну активність та створити нові виробництва на основі освоєння нових технологій, матеріалів та нових видів послуг на базі сучасних інформаційних систем;

продовження диверсифікації зовнішньої торгівлі, в тому числі завдяки переходу на міжнародні технічні регламенти, інтеграції промислових кластерів України з Європейською платформою співпраці кластерів, економічної інтеграції регіонів у глобальні ланцюги доданої вартості через запровадження смарт-спеціалізації регіонів та приєднання їх до Європейської Платформи смарт-спеціалізації.

Вищезазначені заходи сприятимуть структурній перебудові промислового виробництва зі збільшенням частки інноваційного виробництва та високотехнологічного експорту.

Ціни. У 2022 році прогнозується, що зростання внутрішніх цін на споживчому ринку уповільниться до 6,2  відсотка (грудень до грудня) із подальшим низхідним трендом. Стабілізація темпів інфляції на низькому рівні створить додаткові можливості для більш інтенсивної інтеграції до системи фінансових та виробничих відносин європейського ринку на вигідних паритетних засадах. В той же час, з боку зовнішнього середовища існує ризик продовження інфляційного тренду у розвинених країнах, що створює ризики посилення імпорту інфляції в Україну.

На уповільнення зростання внутрішніх цін у промисловості до 7,8 відсотка (у розрахунку грудень до грудня) у 2022 році впливатимуть процеси реформування економіки, що зменшуватимуть вплив неринкових умов на ціноутворення, помірне збільшення тарифної складової у цінах виробників, поступова конвергенція ринків України та Європейського союзу, а також помірна зовнішня цінова динаміка в наслідок встановлення рівноваги на основних товарних ринках, як результат нормалізації грошово-кредитної політики центральних банків розвинутих країн.

Зовнішня торгівля та платіжний баланс. У прогнозному періоді українська економіка, зважаючи на її відкритість, розвиватиметься значною мірою під впливом зміни зовнішніх умов, які характеризуватимуться переважно помірно-позитивною динамікою цін на сировинних ринках товарів українського експорту та високими цінами на імпортовані енергоресурси.

Враховуючи структурні зсуви через вплив пандемії COVID-19 подальше реформування економіки буде спрямоване на структурні перетворення у напрямку підвищення ролі галузей з високою доданою вартістю та подальшої модернізації технологічних процесів і оснащення. Активна діяльність в напряму просування експорту української продукції сприятиме підвищенню питомої ваги в експорті товарів високо- та середньо технологічного рівня, подальшій диверсифікації економічних зв’язків. Незважаючи на поступові якісні зміни в структурі експорту, найвагоміше місце в українському експорті все ще займатимуть традиційні для нього товари, а саме продукція сільськогосподарського та металургійного виробництва. Загалом зростання експорту товарів та послуг прогнозується на рівні 6,5 відсотка у 2022 році.

Поряд із розширенням імпорту споживчих товарів на фоні зростання внутрішнього попиту, продовжуватиметься нарощування високотехнологічного імпорту машин та обладнання. Зокрема, поступове поліпшення фінансового стану підприємств дозволить компаніям фінансувати інвестиції в умовах збереження високої потреби у проведенні технологічного переозброєння виробництва та підвищені на цій основі його конкурентоспроможності. Обсяг імпорту енергоносіїв в доларовому еквіваленті також зростатиме, що обумовлюватиметься збільшенням їх вартості при поступовому скороченні фізичних обсягів їх імпорту в умовах нарощування власного видобутку та скорочення споживання за рахунок подальшого впровадження енергозберігаючих технологій та виробництв.

Зростання імпорту товарів та послуг випереджатиме динаміку експорту і становитиме 9,2 відсотка у 2022 році. За таких умов упродовж 2022 року відбуватиметься розширення дефіциту торговельного балансу, який частково компенсуватиметься позитивними сальдо первинних та вторинних доходів.

В цілому у 2022 році прогнозується дефіцит поточного рахунку у 1,1 млрд дол США (0,6 відсотка від ВВП).

В результаті проведення реформ, які визначені стратегічними документами Уряду, очікується поліпшення інвестиційного клімату, створення сприятливого середовища для розвитку та ведення бізнесу в Україні та активізація приватизаційних процесів. З огляду на зазначене, чистий приріст прямих іноземних інвестицій у 2022 році прогнозується на рівні 3 — 3,5 млрд дол. США. В той же час, існує ризик того, що прискорення інфляції  в розвинутих країнах може змусити центральні банки здійснити перехід до більш жорсткішої монетарної політики, що може суттєво погіршити інтерес інвесторів до країн з економікою, що розвивається, та призупинити притік або навіть спричинити відтік капіталу.

В цілому, відповідно до базового сценарію у 2022 році прогнозується, що платіжний баланс буде зведено із профіцитом у 2,35 млрд дол. США.

Враховуючи світову практику врахування в розрахунках бюджету показників прогнозу, який є найменш ризиковим, та з метою забезпечення дотримання визначеного Бюджетним кодексом України принципу обґрунтованості в частині використання реалістичних макропоказників економічного і соціального розвитку, для розрахунку показників проєкту бюджету на 2022 рік було використано показники базового сценарію макроекономічного прогнозу, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 586.

Оцінка показників доходів

Прогноз доходів Державного бюджету України на 2022 рік розроблений на базі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 586, із застосуванням чинних норм Бюджетного та Податкового кодексів України.

Показники дохідної частини державного бюджету розроблені з урахуванням наступних особливостей, зокрема:

продовження справляння військового збору;

поквартальне нарахування та сплата податку на прибуток підприємствами з річним доходом понад 40 млн грн;

збереження чинних ставок рентної плати на природний газ, нафту та газовий конденсат;

зарахування 95 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (природного газу, нафти та газового конденсату) до державного бюджету та 5 відсотків до місцевих бюджетів за місцем видобутку корисних копалин;

спрямування 86,56 відсотків акцизного податку з пального до спеціального фонду державного бюджету на розвиток дорожнього господарства (решта 13,44 відсотка спрямовується до бюджетів територіальних громад);

незастосування у 2022 році до ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, акцизного податку, екологічного податку та рентної плати індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції;

застосування чинних ставок оподаткування, зокрема з основних податків:

З урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, макроекономічного прогнозу, вищезазначених особливостей, загальні показники доходів державного бюджету на 2022 рік зростають порівняно із затвердженими показниками 2021 року (зі змінами) на 159,6 млрд грн, а з фактичними показниками 2020 року на 191,2 млрд гривень.

При цьому частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через державний бюджет у 2022 році поступово зменшується порівняно із затвердженими показниками 2021 року (зі змінами) на 0,9 відсотка, а з фактичними показниками 2020 року на 2 відсотка.

Загальні показники доходів державного бюджету у 2020–2022 роках

Зменшення прогнозної частки доходів у ВВП на 2022 рік порівняно з:

фактичними показниками 2020 року відбулось по спеціальному фонду державного бюджету внаслідок проведення наприкінці 2020 року взаєморозрахунків з метою компенсації акціонерному товариству “НАК “Нафтогаз України” економічно обґрунтованих витрат при виконанні покладених на нього спеціальних обов’язків у процесі функціонування ринку природного газу, в тому числі за рахунок погашення податкового боргу публічним акціонерним товариством “Укрнафта”, та суттєвих власних надходжень Укравтодору від залучення коштів під державні гарантії;

затвердженими показниками 2021 року (зі змінами) внаслідок внесення змін до закону про бюджет на 2021 рік в частині збільшення доходів бюджету, що відповідно призвело до збільшення частки доходів у затвердженому номінальному ВВП на 2021 рік.

Показники Державного бюджету України за доходами (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 2020 — 2022 роки з деталізацією у розрізі бюджетної класифікації та порівнянням із відповідними фактичними показниками за попередній бюджетний період і затвердженими показниками на поточний бюджетний період зі змінами (додаток додається). При цьому прогнозні показники на 2022 рік по основних бюджетоформуючих джерелах розраховувались наступним чином:

• податок та збір на доходи фізичних осіб (код 11010000) — 160 757,1 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозні показники розраховані в програмному середовищі Eviews10 та базуються на використанні залежностей, що виявлені методами регресійного аналізу, між фактичними надходженнями податку та середньою заробітною платою штатних працівників, кількістю працюючих, ставкою податку, а також з урахуванням структурних змін, які відбулися в минулому, зокрема в обліку статистичних показників заробітної плати штатних працівників. Податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів розраховувався згідно даних Національного банку України щодо прогнозного обсягу нарахованих процентів за депозитами фізичних осіб.

• податок на прибуток підприємств (код 11020000) — 137 300 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозні показники податку на прибуток підприємств визначено з урахуванням законодавчо встановлених ставок оподаткування, термінів нарахування та сплати податку, на підставі фактично задекларованої суми податку на прибуток за останній звітний рік та розрахункової суми декларування за дев’ять місяців, скорегованих на прогнозний ріст прибутку прибуткових підприємств.

Основою інформаційного забезпечення для розрахунку прогнозу податку на прибуток підприємств є: очікувані та прогнозні макроекономічні показники, а саме прибутку прибуткових підприємств; фактичні показники податкової звітності (дані зведеної декларації з податку на прибуток за звітні періоди); фактичні надходження податку на прибуток за попередні звітні періоди; зміни податкового законодавства.

• рентна плата (код 13000000) — 46 286,1 млн грн
• рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (код 13010000) — 777,1 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів розраховується із врахуванням очікуваних надходжень (нарахувань) такої рентної плати у поточному році, а також аналізу динаміки надходжень у попередніх періодах. Індексація ставок оподаткування використання лісових ресурсів не застосовувалась.

• рентна плата за спеціальне використання води (код 13020000) — 735,5 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за спеціальне використання води розраховується із врахуванням очікуваних надходжень (нарахувань) такої рентної плати у поточному році, а також аналізу динаміки надходжень у попередніх періодах. Індексація ставок оподаткування використання води не застосовувалась.

• рентна плата за користування надрами для видобування:

інших корисних копалин загальнодержавного значення (код 13030100) — 1 294 млн грн (розрахунок додається);

бурштину (код 13031000) — 5,2 млн грн (розрахунок додається);

кам’яного вугілля коксівного та енергетичного (код 13031500) — 284,6 млн грн (розрахунок додається);

залізних руд (код 13031600) — 4 457,9 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень за користування надрами для видобування корисних копалин (крім видобування нафти, природного газу та газового конденсату) розраховується із врахуванням очікуваних надходжень (нарахувань) відповідної рентної плати у поточному році, макроекономічних показників, зокрема індексу цін виробників у добувній промисловості і розроблення кар’єрів, середньорічної світової ціни на залізні руди, зростання ставки оподаткування видобутку бурштину з 8 відсотків до 10 відсотків, а також аналізу динаміки надходжень у попередніх періодах.

• рентна плата за користування надрами для видобування:

нафти (код 13030700) — 6 179,7 млн грн (розрахунок додається);

природного газу (код 13030800) — 26 547,6 млн грн (розрахунок додається);

газового конденсату (код 13030900) — 2 298,4 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів розраховується із урахуванням макроекономічного прогнозу, зокрема, середньорічної митної вартості імпортованого природного газу; середньорічної ціни одного бареля нафти Urals, яка розраховується шляхом множення прогнозної середньорічної ціни на нафту марки Brent та середнього коефіцієнту співвідношення ціни нафти марки Urals до Brent; коефіцієнту місткості барелів в 1 тонні нафти (7,28); прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, а також виходячи із прогнозних обсягів видобутку вуглеводневої сировини (природного газу, нафти та газового конденсату); ставок оподаткування (в залежності від глибини залягання покладів).

• рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України (код 13060000) — 2 168,9 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України розраховується виходячи із податкових зобов’язань (нарахованих сум) такої рентної плати за податковий період поточного року (за даними ДПС), які враховують анулювання, закінчення строку дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або її видачі.

Об’єктом оподаткування рентною платою за радіочастоти є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

• рентна плата за транспортування(код 13080000) — 1 537,2 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозний обсяг надходжень рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України розраховується із урахуванням прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, прогнозних обсягів транспортування нафти магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, що надаються АТ “Укртранснафта”, та прогнозних обсягів транзитного транспортування аміаку трубопроводами по території України, що надаються Міністерством економіки України, ставок оподаткування, а також аналізу динаміки надходжень рентної плати за транспортування нафти та аміаку у попередніх періодах.

• акцизний податок (код 14020000) — 84 267,1 млн грн, (код 14030000) — 69 505,4 млн грн (розрахунки додаються)

Прогнозні показники акцизного податку розраховуються окремо з вироблених в Україні товарів та ввезених на територію України товарів у розрізі груп підакцизних товарів з урахуванням макроекономічних показників, зокрема, прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США, індексу споживчих цін, а також виходячи з прогнозних обсягів реалізації підакцизних товарів з врахуванням обсягів виробництва, експорту та імпорту таких товарів, наданих галузевими міністерствами, відомствами та організаціями.

При прогнозуванні надходжень акцизного податку використовуються окремі показники Державної служби статистики України, Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, Національного банку України.

• податок на додану вартість (код 14060000) — 166 300 млн грн, (код 14070000) — 398 200 млн грн (розрахунки додаються)

Прогнозні показники податку на додану вартість визначено на базі фактичних надходжень податку з урахуванням макроекономічного прогнозу, зокрема, номінального ВВП, кінцевих споживчих витрат, експорту товарів та послуг, імпорту товарів та послуг, зміни обмінного курсу національної валюти. Основою інформаційного забезпечення прогнозних розрахунків податку є макроекономічні показники, а також інформація Міністерства економіки України, Національного банку України, Державної служби статистики України, Державної казначейської служби України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України.

• ввізне мито (код 15010000) — 35 645 млн грн (розрахунок додається)

Прогнозні показники ввізного мита розраховуються на підставі макроекономічних показників, зокрема, прогнозних показників імпорту товарів та послуг, середньорічного обмінного курсу гривні до долара США та з урахуванням середньозважених ставок ввізного мита.

При прогнозуванні надходжень ввізного мита використовується інформація Міністерства економіки України, Національного банку України, Державної казначейської служби України.

• частина чистого прибутку та дивіденди (код 21010000) — 48567 млн грн (розрахунок додається)

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, здійснювався виходячи із прогнозних показників фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

• кошти, що перераховуються Національним банком України (код 21020000) — 24 434 млн грн

Прогноз коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України “Про Національний банк України”.

• плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (код 22020000) — 763 млн грн

Прогноз плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей (у розрізі видів плат за ліцензії), врахований за даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

• доходи від плати за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою (код 24110100) — 741,9 млн грн, плата за користування кредитами (позиками), залученими державою (код 24110200) — 708,9 млн грн

Прогнозні показники плат за надання державних гарантій та кредитів (позик), користування кредитами (позиками), залучених державою, а також на підставі положень міжурядових угод та договорів, укладених між Міністерством фінансів України та підприємствами-позичальниками, та субкредитних угод та положень договорів, укладених між Міністерством фінансів України та бенефіціарами спільних з міжнародними фінансовими організаціями проєктів. При цьому беруться до уваги суми позик, строки та прогнозні суми використання позик, графіки погашення позик, види та розміри платежів з обслуговування позик, стан підготовки та реалізації проєктів.

• власні надходження бюджетних установ (код 25000000) — 42 641,1 млн грн, у тому числі: код 25010000 — 42 140,7 млн грн, код 25020000 — 500,4 млн грн

Прогнозний обсяг власних надходжень бюджетних установ, які зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, визначений відповідно до прогнозних показників головних розпорядників бюджетних коштів щодо доходів та видатків, які здійснюються за рахунок цих коштів.

Також на підставі макроекономічних показників та/або динаміки фактичних надходжень протягом минулих та поточного років прогнозувалися доходи по наступних платежах (розрахунки додаються):

вивізне мито (код 15020000);

особливі види мита та сезонне мито (код 15030000);

податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства (код 19090000);

плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (код 21040000);

інші надходження (код 21080500);

суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації (код 21080600);

суми, стягнені з винних осіб за порушення правил пожежної безпеки (код 21080800);

штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код 21080900);

пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код 21081000);

адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081100);

адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (код 22010300);

адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (код 22012600);

плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією (код 22012900);

єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України (код 22110000);

плата за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них (код 22200000);

кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду (крім майна, конфіскованого за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення) (код 24010000);

надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій та установ, щодо яких минув строк позовної давності (код 24030000);

інші надходження (код 24060300);

відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України (код 24060500);

плата за подання скарги щодо процедур закупівлі до органу оскарження (код 24061800);

кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі  як забезпечення їх тендерної пропозиції/пропозиції учасника спрощеної закупівлі, які не підлягають поверненню цим учасникам (код 24061900);

кошти, отримані від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю як забезпечення виконання такого договору, які не підлягають поверненню учаснику (код 24062000);

кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок (код 24062200);

кошти від реалізації скарбів, майна, одержаного державою або територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, безхазяйного майна, знахідок, а також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі (код 31010000).

Інші доходи у розрізі кодів класифікації доходів бюджету, крім наведених вище, прогнозуються центральними та іншими органами виконавчої влади.

Надходження від приватизації державного майна

Надходження від приватизації державного майна плануються на рівні 8 000 млн грн, які будуть забезпечуватися шляхом продажу об’єктів великої та малої приватизації на аукціонах.

Для забезпечення надходження коштів від приватизації державного майна в повному обсязі, у проєкті Державного бюджету України на 2022 рік передбачені видатки на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна у розмірі 149,8 млн гривень. За рахунок зазначених коштів зокрема передбачено оплату послуг радників, які будуть залучатися для підготовки об’єктів до приватизації, відповідно до частини другої статті 19 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”.

Дефіцит, фінансування державного бюджету та державний борг

З метою приведення рівня дефіциту державного бюджету до рівня, встановленого Бюджетним кодексом України, планується поступове його зниження з 5,5 відсотків ВВП 2021 року до 3,5 відсотків ВВП в 2022 році.

Фінансування загального фонду державного бюджету у 2022 році планується за рахунок державних запозичень у сумі 545 584,1 млн грн, в тому числі зовнішніх — 125 620,6 млн грн, внутрішніх — 419 963,5 млн гривень. Таким чином, зовнішні запозичення у 2022 році складуть 23 відсотка від загального обсягу надходжень, а внутрішні — 77 відсотка.

Державні запозичення здійснюватимуться відповідно до умов, що складатимуться на фінансових ринках та умов кредитування відповідних міжнародних фінансових організацій і країн-партнерів. При цьому, середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів складає близько 11,7 відсотка річних, для зовнішніх боргових інструментів — близько 4,5 відсотка річних. Разом з цим, умови державних запозичень можуть змінюватися, залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників.

З метою підтримки реформування національної економіки та впровадження структурних реформ на 2022 рік заплановано 25 536,9 млн грн для реалізації спільних з іноземними державами, фінансовими установами і міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проєктів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів. Використання цих коштів буде відображено у спеціальному фонді державного бюджету в розрізі головних розпорядників — отримувачів таких кредитів.

Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2022 рік прогнозується у сумі 393 324,9 млн грн, у тому числі погашення державного зовнішнього боргу — 72 357,4 млн грн, державного внутрішнього боргу — 320 967,5 млн гривень.

Обсяг платежів з обслуговування державного боргу на 2022 рік прогнозується в обсязі 181 415,1  млн грн, в тому числі державного внутрішнього боргу — 120 849,3 млн грн, державного зовнішнього боргу — 60 565,8 млн гривень.

Також слід зазначити, що у зв’язку з падінням ВВП за результатами 2020 року, у 2022 році відсутні виплати за державними деривативами.

У 2022 році передбачено надання державних гарантій у сумі 78 245,9 млн грн, у тому числі на підставі міжнародних договорів України — 27 422,3 млн гривень.

У 2022 році передбачено здійснення платежів на виконання державою гарантійних зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, у сумі 6 919 млн гривень.

Згідно із розрахунками прогнозний обсяг державного боргу в еквіваленті у національній валюті складе 2 725,3 млрд грн та становитиме 50,8 відсотка від прогнозного ВВП. Гарантований державою борг в еквіваленті у національній валюті складе 368 млрд грн. та становитиме 6,9 відсотка від прогнозного ВВП.

Враховуючи структуру державних запозичень у 2021 році та прогнозних запозичень у 2022 році, на кінець 2022 року частка державного внутрішнього боргу становитиме 46,5  відсотка від обсягу державного боргу, а частка державного зовнішнього боргу 53,5  відсотка відповідно.

З огляду на потребу фінансування впровадження структурних реформ на фоні обмежених доходів бюджету одним з пріоритетних завдань фінансового забезпечення реалізації державної політики є залучення довгострокового пільгового фінансування від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій (МФО) для реалізації інвестиційних проєктів економічного і соціального розвитку України.

У 2022 році на фінансування проєктів розвитку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО передбачається залучити кошти в обсязі 25 536,9 млн грн, зокрема, від:

Європейського інвестиційного банку — 9 980,3 млн грн або 39,1 відсотка загального обсягу;

Міжнародного банку реконструкції та розвитку — 6 716,9 млн грн або 26,3 відсотка;

Європейського банку реконструкції та розвитку — 2 495,1 млн грн, або 9,8 відсотка;

інших МФО та іноземних фінансових установ — 2 077,2 млн грн, або 8,1 відсотка;

урядів іноземних держав –4 267,4 млн грн або 16,7 відсотка.

Використання цих коштів буде відображено у спеціальному фонді державного бюджету в розрізі головних розпорядників — отримувачів таких кредитів.

За рахунок зазначених кредитних ресурсів у 2022 році заплановано забезпечити:

проведення модернізації інфраструктури паливно-енергетичного комплексу, електрогенеруючих потужностей та електромереж;

покращення стану мережі автомобільних доріг загального користування державного значення, прикордонної інфраструктури, їх функціонування і розвиток;

відновлення інфраструктури та заміну і модернізацію обладнання на підприємствах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, підвищення економічної, енергетичної та екологічної ефективності таких підприємств;

покращення якості медичної допомоги та соціального захисту населення, а також подолання наслідків, спричинених пандемією COVID-19;

відновлення інфраструктури об’єктів східних регіонів України;

підвищення ефективності, якості, прозорості вищої освіти в Україні та енергоефективності будівель вищих навчальних закладів;

підвищення економічної та енергетичної ефективності громадських будівель в містах України;

розвиток міського пасажирського транспорту та транспортної інфраструктури, підвищення безпеки руху;

створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту, а також посилення морської безпеки та охорони морських кордонів;

підтримку малих та середніх підприємств шляхом розширення доступу до довготермінового пільгового фінансування.

Пояснення щодо видатків та надання кредитів

Мінімальна заробітна плата та ЄТС

У проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачено мінімальну заробітну плату з:

1 січня 2022 року — в розмірі 6 500 грн;

1 жовтня 2022 року — в розмірі 6 700 гривень.

Передбачено видатки на встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з:

1 січня 2022 року — в розмірі 2 893 грн;

1 жовтня 2022 року — в розмірі 2 982 гривні.

Видатки на оплату праці працівників державних органів збільшено з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 6,2 відсотка.

Враховуючи рівень матеріального забезпечення суддів, працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових органів та враховуючи фінансові можливості бюджету та принцип збалансованості бюджету, у проєкті Державного бюджету України на 2022 рік передбачена норма щодо визначення розмірів посадових окладів вказаних працівників визначені, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 2 102 гривні.

Охорона здоров’я

У проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачено видатки на охорону здоров’я (державний бюджет з трансфертами) в обсязі 192,5 млрд грн з урахуванням продовження реалізації заходів реформи фінансування системи охорони здоров’я відповідно до Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” та виконання положень Указу Президента від 18.06.2021 № 261/2021 “Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників”.

На реалізацію програми медичних гарантій враховані видатки в обсязі 157,5 млрд грн для:

первинної медичної допомоги з урахуванням кількості населення, яке заключило декларацію з лікарем;

реімбурсації вартості лікарських засобів з урахуванням збільшення кількості пацієнтів, які отримають ліки за кошти державного бюджету або з незначною доплатою;

екстреної медичної допомоги за новою організаційною моделлю, спроможною забезпечити вчасне, якісне та ефективне реагування на випадки невідкладних станів;

вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги з урахуванням пріоритетних послуг та станів;

паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації.

У 2022 році з метою підтримки комунальних закладів в системі охорони здоров’я, які не надають медичних послуг за програмою медичних гарантій, планується збереження субвенції на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я в обсязі 2,2 млрд грн, що забезпечить безперервність надання необхідних медичних послуг населенню України.

Заклади охорони здоров’я, які перебувають у сфері управління Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, Державного управління справами, Національної академії наук України, Міністерства соціальної політики України та не укладуть договір з Національною службою здоров’я про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, отримають підтримку за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників коштів, у сфері управління яких знаходяться.

На третинну високоспеціалізовану медичну допомогу та централізовану закупівлю дороговартісних лікарських засобів та медичних виробів з лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкології, серцево-судинних захворювань, рідкісних орфанних захворювань, забезпечення заходів імунопрофілактики населення у проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачено кошти у сумі 19,1 млрд гривень.

Крім того, враховано 6 млрд грн на спроможну систему громадського здоров’я, включаючи проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в тому числі 489,5 млн грн на придбання обладнання мікробіологічного та фізико-хімічного профілю для посилення спроможності мережі центрів контролю та профілактики хвороб.

На забезпечення та розвиток трансплантації в Україні органів та інших анатомічних матеріалів і лікування громадян України за кордоном передбачено 1,5 млрд грн, у тому числі 286,9 млн грн для забезпечення створення та функціонування 5 лабораторій першого (експертного) рівня з супроводу трансплантацій анатомічних матеріалів.

Також у проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачено видатки в обсязі 2,7 млрд грн на придбання дороговартісного медичного обладнання для створення спроможної мережі закладів охорони здоров’я.

Наукова та науково-технічна діяльність

У проєкті Державного бюджету України на 2022 рік видатки на наукову і науково-технічну діяльність враховані у обсязі 13 808,6 млн грн, що на 11,6 відсотків перевищує планові призначення поточного року.

У проєкті державного бюджету на 2022 рік плануються видатки на забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та надання ним грантової підтримки науковим дослідженням у обсязі 833,8 млн грн, що становить 7,9 відсотка від загального обсягу фінансової підтримки наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету, що знаходяться в складі видатків Міністерства освіти і науки України.

З метою поєднання наукового потенціалу в медицині з виробничим потенціалом у проєкті державного бюджету на 2022 рік в складі видатків Міністерства охорони здоров’я України передбачені видатки у сумі 300 млн грн на створення сучасного біокластеру для виробництва вакцин.

Для підтримки проведення наукових досліджень науковими установами, які мають вагомі наукові і практичні результати широкого національного і міжнародного значення, підтримки пріоритетних для держави напрямів наукових досліджень в проєкті державного бюджету Національній академії наук України враховані видатки у розмірі 527,3 млн. гривень.

Видатки на підтримку наукової діяльності молодих вчених враховані у складі видатків Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України у обсязі 220 млн гривень.

Крім того, для забезпечення житлом вчених Національної академії наук України на 2022 рік передбачені видатки у обсязі 100 млн грн, що в 1,7 раза більше порівняно з плановими призначеннями 2021 року.

Безпечність харчових продуктів та захист прав споживачів

У проєкті Державного бюджету України на 2022 рік передбачені кошти у обсязі 83,7 млн грн на проведення лабораторних випробувань, вимірювань, досліджень та експертизи під час здійснення державного контролю (нагляду), забезпечення державного контролю за додержанням санітарного-епідемічного благополуччя населення, ринкового державного нагляду, а також законодавства про захист прав споживачів, що дозволить:

забезпечувати якість та безпеку продукції за допомогою механізму відбору її зразків для проведення незалежної експертизи в рамках здійснення ринкового нагляду та захисту прав споживачів;

запобігати виникненню і поширенню спалахів інфекційних хвороб і масових неінфекційних захворювань (отруєнь), здійснювати санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи щодо усунення шкідливого впливу факторів середовища життєдіяльності на здоров’я населення.

ІІ. Субвенції — 125 731,3 млн грн, у тому числі:

на охорону здоров’я — 2 190,4 млн грн, у тому числі на:

здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я — 2 190,4 млн грн;

За спеціальним фондом передбачено субвенції на 26 646,7 млн грн, у тому числі на:

реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проєкту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” — 240,8 млн грн.

Проєкт

зареєстровано в Парламенті

15.09.2021 р. за реєстр. № 6000

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Державний бюджет України на 2022 рік

Стаття 1. Визначити на 2022 рік:

доходи Державного бюджету України у сумі 1.267.393.399,1 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.131.070.548,8 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 136.322.850,3 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього Закону;

видатки Державного бюджету України у сумі 1.441.939.445,6 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України — у сумі 1.294.085.182,8 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 147.854.262,8 тис. гривень;

повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 10.280.412,8 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України — у сумі 9.777.642 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 502.770,8 тис. гривень;

надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 23.740.366,5 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України — у сумі 7.022.216 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 16.718.150,5 тис. гривень;

граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 188.006.000,2 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України — у сумі 160.259.208 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України — у сумі 27.746.792,2 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього Закону;

оборотний залишок коштів Державного бюджету України у розмірі до 2 відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.

Стаття 2. Затвердити бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2022 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя згідно з додатками № 3, № 4 і № 7 до цього Закону.

Стаття 3. Затвердити на 2022 рік міжбюджетні трансферти згідно з додатками № 5 і № 6 до цього Закону.

Стаття 4. Затвердити перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2022 році від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проєктів, згідно з додатком № 8 до цього Закону.

Дозволити Міністерству фінансів України на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення очікуваних надходжень у 2022 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проєктів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених цим Законом, а також перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до цього Закону.

Стаття 5. Визначити на 31 грудня 2022 року граничний обсяг державного боргу в сумі 2.725.325.400,9 тис. гривень та граничний обсяг гарантованого державою боргу в сумі 367.977.247,8 тис. гривень.

Стаття 6. Установити, що у 2022 році державні гарантії в обсязі до 78.245.932 тис. гривень можуть надаватися:

1) за рішенням Кабінету Міністрів України в обсязі до 50.000.000 тис. гривень:

а) для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проєктів, у тому числі за внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються суб’єктом господарювання, який належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, для реалізації інвестиційних проєктів з реконструкції і модернізації інженерної інфраструктури державних меліоративних систем із створення цілісних технологічних комплексів;

б) для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва — резидентам України (в обсязі до 10.000.000 тис. гривень);

в) для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в обсязі до 20.000.000 тис. гривень).

Програми, пов’язані з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, затверджуються Кабінетом Міністрів України до надання державних гарантій.

Суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, за рішенням Кабінету Міністрів України можуть звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплачувати до державного бюджету плату за їх отримання;

г) для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Державного агентства автомобільних доріг України з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Державне агентство автомобільних доріг України звільняється від зобов’язань надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями та вносити плату за надання державних гарантій;

2) на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проєктів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проєктів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств (в обсязі до 27.422.252 тис. гривень);

3) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єкта господарювання державного сектору економіки, який провадить діяльність у сфері передачі електроенергії в Україні, перед Кредитною установою для відбудови для реалізації проєкту «Підвищення ефективності передачі електроенергії (інтеграція української ОЕС до європейської об’єднаної енергосистеми) ІІІ» (в обсязі до 823.680 тис. гривень).

Такий суб’єкт господарювання за рішенням Кабінету Міністрів України може звільнятися від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань.

Стаття 7. Установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня — 2393 гривні, з 1 липня —
2508 гривень, з 1 грудня — 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня — 2100 гривень, з 1 липня — 2201 гривня, з 1 грудня — 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2618 гривень, з 1 липня — 2744 гривні, з 1 грудня — 2833 гривні;

працездатних осіб: з 1 січня — 2481 гривня, з 1 липня — 2600 гривень, з 1 грудня — 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових органів: з 1 січня — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1934 гривні, з 1 липня — 2027 гривень, з 1 грудня — 2093 гривні.

Стаття 8. Установити у 2022 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 гривень, з 1 жовтня — 6700 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня — 40,46 гривні.

Стаття 9. Установити, що у 2022 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 45 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю — 100 відсотків; для дітей — 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних закладах дошкільної освіти відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» у 2022 році збільшується відповідно до зростання прожиткового мінімуму.

Стаття 10. Установити, що у загальному фонді Державного бюджету України на 2022 рік:

до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 17¹, 17² розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також податок на дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів, як складова частина податку на прибуток підприємств, із застосуванням положень, визначених пунктом 2 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України; надходження від реалізації автомобілів, наземних, водних та повітряних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету; надходження від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, отримані в рамках програм допомоги і грантів для боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

джерелами формування у частині фінансування є надходження, визначені частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України, щодо державного бюджету (крім надходжень, визначених статтею 12 цього Закону), в тому числі надходження від реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку, оздоровчих закладів, іншого нерухомого майна, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету;

джерелами формування у частині кредитування є надходження, визначені частиною другою статті 30 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 13 цього Закону).

Стаття 11. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2022 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 та абзацом другим пункту 53 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) кошти від сплати особами з інвалідністю часткової вартості автомобілів та кошти від реалізації автомобілів, повернутих особами з інвалідністю;

2) надходження в рамках програм допомоги і грантів урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

3) плата за продукцію, документи, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про дорожній рух», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про Національну поліцію» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»;

4) 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України та коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України (крім коштів від реалізації розвідувальним органом Міністерства оборони України надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна);

5) 30 відсотків вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;

6) внески на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»;

7) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла, і пеня за порушення строку платежу з погашення кредиту;

8) плата за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей;

9) відсотки за користування пільговими іпотечними кредитами, наданими внутрішньо переміщеним особам за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), і пеня за порушення строку платежів з погашення кредитів.

Стаття 12. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2022 рік у частині фінансування є надходження, визначені частиною третьою статті 15 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) залишок коштів, джерелом формування якого були надходження в попередні періоди в рамках Угоди про фінансування програми «Програма підтримки секторальної політики — Підтримка регіональної політики України», укладеної Урядом України та ЄС 27 листопада 2014 року;

2) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження від державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до статей 7 і 8 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», що надійшли у минулі періоди;

3) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержані за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у попередні роки;

4) залишок коштів, джерелом формування яких були кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату;

5) надходження від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики;

6) 70 відсотків надходжень від приватизації майна установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій;

7) 50 відсотків надходжень від приватизації об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, національних галузевих академій наук.

Стаття 13. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2022 рік у частині кредитування є надходження, визначені частиною третьою статті 30 Бюджетного кодексу України, а також такі надходження:

1) повернення коштів, наданих з державного бюджету для кредитування окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства мають право на отримання таких кредитів на будівництво (придбання) житла, та науково-педагогічних і педагогічних працівників, а також на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, і пеня;

2) повернення кредитів у сумі 6.745,1 тис. гривень, наданих у 2007 році з Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних проєктів у галузях економіки, насамперед із впровадження передових енергозберігаючих технологій і технологій з виробництва альтернативних джерел палива;

3) повернення коштів, наданих приватному акціонерному товариству «Укргідроенерго» на поворотній основі для реалізації проєктів соціально-економічного розвитку;

4) повернення кредитів, наданих із спеціального фонду державного бюджету внутрішньо переміщеним особам на придбання житла;

5) повернення кредитів, наданих з державного бюджету внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла.

Стаття 14. Установити, що у 2022 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29, частини третьої статті 30 та абзацу другого пункту 53 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та здійснення заходів, визначених частиною четвертою статті 30 та абзацом другим пункту 53 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11—13 цього Закону, спрямовуються відповідно на:

1) придбання Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю автомобілів для осіб з інвалідністю та інші заходи щодо соціального захисту осіб з інвалідністю (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 11 цього Закону);

2) державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 12 цього Закону);

3) реалізацію програм допомоги Європейського Союзу щодо підтримки регіональної політики (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 12 цього Закону);

4) придбання Міністерством енергетики України цінних паперів відповідно до статті 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (за рахунок джерел, визначених пунктом 2 статті 12 та пунктом 2 статті 13 цього Закону);

5) розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 12 цього Закону);

6) надання кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 статті 13 цього Закону);

7) виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії, з метою реалізації проєктів соціально-економічного розвитку (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 13 цього Закону);

8) закупівлю продукції, документів, що видаються під час надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до Законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», «Про дорожній рух», «Про перевезення небезпечних вантажів», «Про Національну поліцію», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» (за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 11 цього Закону);

9) будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України (за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 цього Закону);

10) розбудову інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та функціонування органів розпорядника зазначеного Реєстру (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 11 цього Закону);

11) надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (за рахунок джерел, визначених пунктами 2 та 9 статті 11 та пунктом 4 статті 13 цього Закону);

12) забезпечення функціонування постійно діючого незалежного державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 11 цього Закону);

13) забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 12 цього Закону);

14) надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 11 та пунктом 5 статті 13 цього Закону);

15) проведення будівництва, реконструкції (реставрації) та капітального ремонту об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби України за бюджетною програмою «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3601020) (за рахунок джерел, визначених пунктом 6 статті 12 цього Закону);

16) розвиток інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 цього Закону);

17) субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 цього Закону);

18) закупівлю високовартісного медичного обладнання для закладів охорони здоров’я за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 цього Закону);

19) здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення, в тому числі їх будівництво» (код 3801280) (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 цього Закону);

20) матеріально-технічне забезпечення та цифровізацію сфери фізичної культури та спорту (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 11 цього Закону).

Стаття 15. Установити, що у 2022 році Національний банк України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування Національним банком України резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про Національний банк України», перераховує до Державного бюджету України кошти на загальну суму не менш як 24.434.000 тис. гривень.

Кошти, передбачені у частині першій цієї статті, перераховуються Національним банком України до Державного бюджету України відповідно до графіка, встановленого Міністерством фінансів України.

Стаття 16. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій банків та обмін облігацій внутрішньої державної позики на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом, а також інформуванням у тижневий строк Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 17. Надати право Міністерству фінансів України у разі потреби здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України випуски облігацій внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, в обмін на такі облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 18. Установити, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів в рамках Програми з відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Установити, що у 2022 році реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Установити, що господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

На суму несвоєчасно сплачених коштів (частини чистого прибутку) до державного бюджету контролюючими органами нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.

Суб’єкти управління об’єктами державної власності забезпечують реалізацію дивідендної політики держави стосовно господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, шляхом здійснення відповідних заходів щодо прийняття в межах корпоративних прав держави рішень про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими товариствами згідно з їх установчими документами та законодавством.

Стаття 21. До законодавчого врегулювання питання функціонування Верховного Суду України утримання суддів Верховного Суду України та працівників його апарату здійснюється в межах бюджетних призначень, передбачених Верховному Суду.

Стаття 22. Установити, що у 2022 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Стаття 23. Установити, що у 2022 році, як виняток з положень статті 24² Бюджетного кодексу України, кошти спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24² Бюджетного кодексу України, спрямовуються на фінансове забезпечення оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень.

Стаття 24. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, у тому числі, як виняток з положень частини першої статті 16 Бюджетного кодексу України, за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу. Умови таких правочинів визначаються Кабінетом Міністрів України.

На обсяг здійснених державних запозичень Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Стаття 25. Установити, що у 2022 році, як виняток з положень частин третьої та сьомої статті 33¹ та пункту 4¹ частини першої статті 38 Бюджетного кодексу України, державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проєктів на 2022 рік передбачаються за бюджетною програмою Міністерства економіки України (загальнодержавні видатки та кредитування) «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проєктів» (код 1211120) та розподіляються у 2022 році між головними розпорядниками бюджетних коштів за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм) на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проєктів.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року.
2. Додатки № 1—8 до цього Закону є його невід’ємною частиною.
3. Зупинити на 2022 рік дію:

абзаців другого і третього частини першої статті 14 Бюджетного кодексу України;

абзацу другого частини першої статті 18 Бюджетного кодексу України;

частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2017 р., № 48, ст. 436; 2018 р., № 6—7, ст. 43) щодо розміру посадових окладів судових експертів;

частини першої статті 12¹, частин першої, другої і п’ятої статті 12² Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81; 2010 р., № 1, ст. 3; 2013 р., № 14, ст. 90; 2014 р., № 20—21, ст. 712; 2020 р., № 28, ст. 188);

абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 5, ст. 31);

статті 35 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448; 2020 р., № 7—9, ст. 48, № 36, ст. 273);

пунктів 1—3 частини першої статті 3, частини другої статті 4, пункту 3 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 47, ст. 407);

частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 155; 2020 р., № 50, ст. 456);

абзацу п’ятого пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 50, ст. 456);

частини дев’ятої статті 12 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 265; 2021 р., № 35, ст. 295).

4. Міністерству оборони України, Державній спеціальній службі транспорту України, Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Службі зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій передбачати у межах видатків державного бюджету на їх утримання на відповідний рік протягом строку дії відповідних господарських договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг для виконання програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, необхідні кошти для їх оплати, включаючи щомісячну сплату відсотків за користування кредитами (позиками), залученими під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України.

Міністерство оборони України, Державна спеціальна служба транспорту України, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, Національна поліція України, Національна гвардія України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Служба зовнішньої розвідки України, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій беруть бюджетні зобов’язання за програмами, пов’язаними із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, що реалізуються із залученням кредитів (позик) під державні гарантії суб’єктами господарювання — резидентами України, а Державна казначейська служба України реєструє такі бюджетні зобов’язання у межах відповідних господарських договорів та наданих на зазначену мету державних гарантій.

5. Установити, що у 2022 році фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, Державного управління справами, Національної академії наук України, Міністерства соціальної політики України та не уклали з Національною службою здоров’я України договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, до сфери управління яких належать такі заклади охорони здоров’я.
6. Кабінету Міністрів України забезпечувати утворення органів виконавчої влади та/або виконання органами виконавчої влади додаткових повноважень в межах граничної чисельності працівників системи органів виконавчої влади.
7. Установити, що норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43) застосовуються до 31 грудня 2022 року.

Голова Верховної Ради України

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!