Рецептурний відпуск: проблема потребує негайного вирішення!

Рецепт, виписаний лікарем, стає все більш рідкісним явищем. Найважливіші традиції та правила призначення лікарських засобів, взаємовідносин лікаря, провізора і пацієнта через виписаний рецепт, на жаль, сьогодні практично втрачені. Населення вже звикло до того, що в аптеці можна придбати будь-який препарат, навіть рецептурної групи, без попередньої консультації з лікарем.

Головний негативний наслідок такої системи — поширення самолікування серед населення. Досить часто хворий купує ліки за порадою рідних, друзів, знайомих, використовучи інформацію, отриману із ЗМІ, що також є неприйнятним і небезпечним явищем. У таких випадках звернутися до лікаря людину спонукає прогресування захворювання або розвиток ускладнень.

Можливість самопризначення сучасних антибактеріальних, гормональних, серцево-судинних та інші препаратів, їх неправильне або надмірне застосування — серйозне порушення принципів лікування, яке може призвести до збільшення кількості побічних реакцій. Такі ліки повинні призначатися виключно після консультації лікаря і відпускатися лише за рецептом.

При відсутності швидкого ефекту від прийому одного лікарського засобу виникає спокуса замінити його іншим, що легко зробити завдяки вільному їх продажу в аптеці. Особливо небезпечна така практика відносно антибактеріальних препаратів, що підтверджує зростання резистентності мікроорганізмів до багатьох із них.

Сьогодні мало хто з працівників лікувально-профілактичних закладів пам’ятає, що рецепт — це важливий медичний та юридичний документ, а порушення порядку виписування та відпуску рецептурних форм веде не лише до адміністративної, але й до кримінальної відповідальності. Проте більшість лікарів не виписують рецептів, поступово втрачаючи знання латині та формування рецептури, найчастіше мотивуючи свої дії відсутністю необхідних бланків. Найменування лікарського засобу та порядок його прийому нерідко вказується на аркуші паперу, з яким пацієнт потім звертаєтьс­я до аптеки. У той же час фармацевти все частіше змушені брати відповідальність за призначення ліків на себе. Звичайно, якщо у хворого в майбутньому виникнуть ускладнення, пов’язані із застосуванням цих лікарських засобів, довести, хто їх призначив, буде неможливо. Відсутність контролю за дотриманням виписування рецептів призводить до виникнення ще однієї проблеми — призначення зайвих ліків (поліпрагмазії).

МОЗ України вже намагалося її врегулювати, затвердивши наказ від 19.07.2005 р. № 360 «Щодо правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень». Реакція громадськості на запровадження рецептурного відпуску ліків була різко негативною. Це призвело до того, що його дію спочатку було призупинено до 01.06.2006 р., потім — до 01.10.2006 р. Незважаючи на те, що наказ МОЗ України не мав на меті обмеження реалізації препаратів, а їх регульований відпуск захищав у першу чергу інтереси пацієнтів, в подальшому правил відпуску лікарських засобів не дотримувалися ні лікарі, ні працівники аптечних закладів.

Україна стоїть на порозі впровадження системи страхової медицини, коли рецепт, крім медичного та юридичного, стане також документом фінансового обліку. Саме тому уряд знову повернувся до розгляду можливостей врегулювання обігу рецептурних лікарських засобів. На публічне обговорення винесено проекти наказів МОЗ України «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360» та «Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів».

Яким чином планується вирішити проблему обігу рецептурних лікарських засобів, найближчим часом прокоментують фахівці МОЗ України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!