На початку заходу Наталя Ольберт-Сінько повідомила, що у 2020 р. рівень споживання антибіотиків в Україні підвищився, а причиною цього стала пандемія COVID-19. Наслідками нераціонального застосування антибіотиків є антибіотикорезистентність. На переконання Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), це може стати найбільшою загрозою людства. Окрім того, за даними ВООЗ, до 2050 р. смертність від антибіотикорезистентності може сягнути рівня смертності від онкологічних захворювань, а це близько 10 млн осіб на рік.
Ігор Березняков, завідувач кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, президент ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків», зазначив, що завдяки антибіотикам тривалість життя людства збільшилася приблизно на 10 років, що є одним із найбільш вагомих досягнень медицини в минулому сторіччі.
Однак антибіотики відрізняються від інших препаратів, які застосовуються для лікування людей, тому що вони діють не на клітини організму людини, а на бактерії, які є збудниками багатьох інфекційних захворювань. Інфекції викликають не тільки бактерії, а й, наприклад, віруси. Але антибіотики на віруси не діють — і це є першою причиною нерозумного застосування антибіотиків при вірусних інфекціях.
По-друге, антибіотики зазвичай застосовують для усунення скарг або симптомів, які можуть бути пов’язані з інфекціями або ж жодним чином з ними не пов’язані. Доповідач поінформував, що на початку 2000-х років члени ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків» проводили опитування пересічних громадян України щодо причин застосування антибіотиків. Серед найбільш поширених відповідей були усунення підвищеної температури тіла, кашель.
По-третє, антибіотики призначаються на певний час для лікування інфекції. Після завершення лікування деякі скарги або симптоми у хворих залишаються. Це, у свою чергу, спонукає останніх наполягати на продовженні застосування антибіотиків, а лікарі йдуть назустріч пацієнту.
За словами доповідача, причин нераціонального споживання антибіотиків насправді є значна кількість, однак вказані вище є найбільш вагомими. Зокрема, окрім вказаних причин є інші, такі як надмірне застосування антибіотиків з метою попередження приєднання бактеріальних інфекцій або інфекційне загострення поширених хронічних хвороб, неправильний вибір дози, шляху введення антибіотика тощо.
І. Березняков зауважив, що з моменту появи антибіотиків бактерії змушені адаптуватися до зміни їхнього навколишнього середовища. Кожного року зростає кількість та ефективність різних механізмів сталості до антибіотиків. На сьогодні при деяких видах інфекцій не існує ефективних антибіотиків або ж їх комбінацій. Ситуація погіршилася із появою пандемії коронавірусної інфекції, що спричинило багаторазове збільшення числа випадків нерозумного застосування антибіотиків. На думку доповідача, певна частина відповідальності лежить на медичних працівниках та їх керівниках. Наприклад, відповідно до рекомендацій експертів ВООЗ, середньотяжке захворювання на COVID-19 рекомендується трактувати як пневмонію, тяжке захворювання — як тяжку форму пневмонії. З формальної точки зору, таке рішення слушне, адже пневмонію можуть викликати віруси. Однак, на переконання більшості медичних працівників та звичайних громадян не тільки в Україні, але й у всьому світі, діагноз «пневмонія» асоціюється з бактеріальним запаленням та необхідністю призначення антибіотиків.
Підсумовуючи свій виступ, І. Березняков зазначив, що людство постало перед необхідністю вирішити одну з нагальних проблем — зберегти ефективність наявних антибіотиків. Перед медиками також стоять певні виклики, зокрема:
- призначати антибіотики лише за необхідності,
- дотримуватися нинішнього уявлення про розумне застосування антибіотиків: призначати правильний антибіотик у правильній дозі та на правильний термін лікування,
- дотримуватися сучасних санітарно-гігієнічних заходів у закладах охорони здоров’я при наданні медичної допомоги.
Органам державної влади необхідно впровадити відпуск антибіотиків лише за рецептом, контролювати якість антибіотиків, які знаходяться на українському ринку, планувати та фінансувати дослідження, які спрямовуватимуться на вивчення стану антибіотикорезистентності в Україні.
Олександр Гріценко, керівник експертної групи з питань раціонального застосування лікарських засобів Фармацевтичного директорату Міністерства охорони здоров’я України, продовжуючи тему нерозумного застосування антибіотиків, зазначив, що дана проблема існує не лише в Україні, вони поширена в усьому світі та відмічається як у закладах охорони здоров’я, так і на амбулаторному рівні.
Відносно протоколів лікування, якими керуються медики при призначенні лікування, О. Гріценко нагадав, що у 2017 р. набув чинності наказ МОЗ України № 1422, яким дозволялося використання при призначенні терапії в закладах охорони здоров’я міжнародних протоколів лікування. Наразі вказаний нормативно-правовий акт є чинним та відповідно до нього лікарні можуть обирати для лікування міжнародні протоколи, здійснити їх переклад та в подальшому використовувати при наданні медичної допомоги. За його словами, зараз виникла необхідність у розробці окремого документа, який стосуватиметься призначення антибактеріальних препаратів. У МОЗ спільно із ДП «Державний експертний центр МОЗ України» наразі створено відповідну робочу групу, яка розроблятиме протокол із застосування антибіотиків при лікуванні. Очікується, що документ буде готовий наступного року.
О. Гріценко також поінформував, що наразі МОЗ працює в напрямку посилення контролю за відпуском антибіотиків в аптеках. Як він зазначив, проблема полягає в тому, що антибактеріальні препарати, які класифікуються за ATХ-кодом J01 (Протиінфекційні лікарські засоби для системного застосування), налічують близько 1 тис. торгових назв препаратів в Україні та всі вони є рецептурними, однак в аптеках часто нехтують цим правилом і здійснюють їх відпуск без рецепта лікаря. У даній ситуації спрацьовує механізм самолікування пацієнта, який сам собі призначає лікування та без перешкод може отримати необхідні лікарські засоби. Ця проблема існує в більшості регіонів України. На думку доповідача, виправити проблему неконтрольованого відпуску антибіотиків в аптеках допоможе впровадження електронного рецепта для такої групи препаратів.
На даний час затверджено зміни до відповідного наказу МОЗ від 19.07.2005 р. № 360, який регулює Правила виписування рецептів на лікарські засоби, а також Міністерством проводяться технічні роботи для того, щоб із квітня 2022 р. антибіотики почали відпускатися за електронним рецептом.
Роман Колесник, завідувач відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я МОЗ України (далі — ЦГЗ), наголосив, що в першу чергу основною метою діяльності ЦГЗ є епідеміологічний нагляд і боротьба з інфекційними захворюваннями, в тому числі з особливо небезпечними. Що стосується антибіотикорезистентності та боротьби з нею, ЦГЗ в цьому напрямку виконує 3 функції:
1. Комунікація. ЦГЗ проводить інформаційні кампанії, які стосуються нераціонального споживання антибіотиків серед пацієнтів.
2. Дозорний та рутинний епідеміологічний нагляд за антибіотикорезистентністю та мікробною резистентністю в цілому. За словами спікера, відповідний механізм запрацює наступного року та дозволить визначити на національному рівні проблему із антибіотикорезистентністю. Адже на сьогодні лише 12 лабораторій у всій країні здійснюють звітування в системі дозорного та рутинного епіднагляду, так як це здійснюється на добровільних засадах. ЦГЗ планує, що, починаючи із 2022 р., таких лабораторій буде не менше 25 та їх кількість продовжуватиме збільшуватися.
3. Проведення організаційно-методичної роботи, яка розподіляється на дві частини, що стосується стаціонарних та амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров’я.
Р. Колесник повідомив, що для стаціонарних закладів уже затверджено та з 2022 р. розпочне працювати Інструкція з адміністрування антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я. Відповідно до цього документа будь-який лікар не зможе призначити антибіотики пацієнту в стаціонарі без вагомої причини, а також попередньо не поспілкувавшись із клінічним провізором та не дотримуючись відповідних клінічних протоколів закладу охорони здоров’я.
У першу чергу вказаний документ стосуватиметься антибіотиків із групи резерву, де передбачена окрема процедура відпуску лікарських засобів із такої групи.
Вперше з наступного року запрацює система моніторингу споживання антимікробних препаратів у закладах охорони здоров’я. Дана система дозволить визначити, яка реальна кількість антибіотиків наявна, та які із них застосовуються найчастіше.
Відносно амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров’я затверджена інструкція зобов’язуватиме лікаря при призначенні антибіотиків пацієнту вносити в його амбулаторну картку діючу речовину, дозу, кратність прийому, причину призначення, переглядалося призначення антибіотикотерапії чи ні та причину відміни певного антибіотика.
Підсумовуючи, Р. Колесник також звернув увагу, що з квітня 2022 р. антибіотики відпускатимуться за електронним рецептом, який допоможе контролювати призначення та відпуск препаратів цієї групи в цілому. Займатися контролем щодо відпуску антибіотиків будуть Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також Національна служба здоров’я України, оскільки дана структура відповідає за якість надання медичної допомоги.
Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, кандидат хімічних наук, директор «Артеріум ЛТД», зауважив, що у разі більш детального розгляду системи відпуску антибіотиків за електронним рецептом буде виявлено, що проблема значно більша, ніж здається на перший погляд. Перша проблема полягає в тому, що в Україні існують дві системи — виписування рецептів лікарями та відпуск ліків з аптек. Однак перша система фактично не є діючою.
«Лікарі призначають ті чи інші препарати пацієнту через електронні месенджери або ж просто на звичайному папері. Але сама система виписування рецепта як офіційного документа, на жаль, не працює», — зазначив С. Сур.
Проблема полягає і в тому, що система виконання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики не є деталізованою (далі — Ліцензійні умови). Зокрема, в Ліцензійних умовах відсутні положення, які б регулювали процес виписування рецепта. На думку доповідача, необхідно докласти великих зусиль та провести клопітку роботу, щоб виправити прогалини в Ліцензійних умовах, які не дозволяють повноцінно запрацювати системі виписування рецептів. У разі якщо цього не зробити та запровадити такі сучасні механізми, як виписування антибіотиків за електронним рецептом, дана система просто не запрацює.
«Бізнес зацікавлений у тому, щоб проблема антибіотикорезистентності вирішувалася правильним чином. Не можна допустити того, щоб через 10 років антибіотики перестали бути потрібними, адже не працюватимуть так, як належить. Система охорони здоров’я, пацієнти та лікарі також мають працювати в правильному напрямку та застосовувати антибіотики раціонально», — наголосив директор компанії «Артеріум ЛТД» та додав, що в цьому напрямку компанією було започатковано ряд проєктів, зокрема освітню програму для лікарів та пацієнтів «Допоможи антибіотикам допомогти тобі», яка роз’яснює, яким чином працюють антибіотики та як їх правильно застосовувати.
Анастасія Ходан, сімейний лікар із міста Львів, зауважила, що на прийомі із пацієнтом лікарі намагаються максимально доступно пояснити, що таке антибіотики, для чого їх застосовують, як вони діють, які побічні ефекти викликають, тощо. Доповідач звернула увагу, що, окрім того, що лікарі часто призначають непотрібні препарати, пацієнти, читаючи різну інформацію, самі собі призначають лікування. Задля подолання цієї проблеми лікарями проводяться різні освітні кампанії.
Відповідаючи на запитання учасників заходу щодо раціонального споживання антибіотиків, І. Березняков підсумував основні тези заходу та наголосив на тому, що при застосуванні антибактеріальних препаратів варто дотримувати таких правил:
- приймати антибіотики лише за призначенням лікаря,
- дотримуватися схеми лікування, яка також призначається лікарем,
- не застосовувати антибіотики, які допомогли минулого разу, при іншій чи подібній інфекції,
- не рекомендувати антибіотики іншим людям,
- не споживати антибіотики, термін придатності яких закінчився.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим