МЕТОДОЛОГІЯ
Для дослідження взято препарати групи АТС-класифікації J01 «Антибактеріальні засоби для системного застосування».
Для препаратів із фіксованою комбінацією діючих речовин та для яких ВООЗ не визначено значення встановленої добової дози (defined daily dose — DDD), в якості 1 DDD прийнята одиниця у первинній упаковці (таблетка, флакон і т.д).
Обсяги споживання препаратів, які відсутні у класифікації антибіотиків ВООЗ «Access, Watch, Reserve — AWaRe» досить низькі (менше 0,5%) від загального обсягу споживання препаратів групи АТС-класифікації J01, а тому їх вплив на загальний результат дослідження несуттєвий.
Для дослідження даних щодо аптечного продажу та госпітальних поставок антибіотиків в Україні використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research».
Для розрахунку споживання серед населення взята середня чисельність наявного населення у відповідний рік за даними Державної служби статистики України.
СПОЖИВАННЯ
Автори дослідження, опублікованого у журналі «The Lancet», зазначають, що за оцінками, отриманими в ході моделювання, глобальне споживання антибіотиків у 2018 р. становило 40,1 млрд DDD, що відповідає 14,1 DDD на 1000 населення на добу. При цьому споживання антибактеріальних препаратів було нерівномірним між країнами з високим рівнем доходів та країнами з низьким та середнім рівнем доходів (КНСРД), класифікованих Світовим банком, з відповідними показниками 20,6 DDD та 13,1 DDD на 1000 населення на добу.
Найвищий рівень споживання антибіотиків відзначений у Північній Африці та на Близькому Сході (23,6 DDD на 1000 населення на добу), за якими слідує Північна Америка (23,4 DDD на 1000 осіб на добу).
В Україні загальні обсяги споживання антибіотиків (роздрібний та госпітальний сегменти) у 2018 р. становили 326 млн DDD, у 2020 р. цей показник становив близько 330 млн DDD. У грошовому вираженні обсяги споживання становлять 6 та 10 млрд грн відповідно (рис. 1). Щодо споживання на 1000 населення на добу, то в Україні цей показник становив 21,1 DDD у 2018 р. та 21,6 DDD у 2020 р. (рис. 2).
Слід зауважити, що левова частина споживання антибіотиків припадає на роздрібний сегмент. Однак у 2020 р. на фоні пандемії COVID-19 суттєво зросло споживання антибіотиків у госпітальному сегменті. При цьому, якщо розглядати споживання антибіотиків у цілому, то воно в останні роки залишається досить стабільним та суттєво не змінюється. Проте у 2020 р. фіксується значне зростання споживання у грошовому вираженні, що значною мірою пов’язано зі зміною структури споживання у бік більш дорогих препаратів.
І хоча пандемія чинить несуттєвий вплив на загальні обсяги споживання, однак вона змінила його структуру. Як свідчать дані, значно збільшилося споживання антибіотиків, які наразі застосовуються при COVID-19 та пневмонії (рис. 3–5). Зокрема, фіксується значне зростання споживання макролідів, фторхінолонів та цефалоспоринів третього покоління. Частка споживання макролідів у загальних обсягах споживання антибіотиків групи J01 зросла з 12,6% у 2019 р. до 17% у 2020 р., для фторхінолонів цей показник підвищився з 9,2 до 11,6% і для цефалоспоринів третього покоління — з 8,7% до 11,2% відповідно.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВООЗ
Влітку 2019 р. ВООЗ розпочала глобальну кампанію, яка закликає уряди використовувати класифікацію антибіотиків «Access, Watch, Reserve — AWaRe»** у заходах щодо зниження стійкості до протимікробних препаратів. Класифікація є інструментом управління антибіотиками на місцевому, національному і глобальному рівнях з метою зниження їх резистентності.
Класифікація антибіотиків AWaRe була розроблена у 2017 р. Комітетом експертів ВООЗ з вибору та використання основних лікарських засобів як інструмент для підтримки зусиль з управління антибіотиками на місцевому, національному та глобальному рівнях. Антибіотики поділяються на три групи: Access, Watch та Reserve, беручи до уваги вплив різних антибактеріальних препаратів та класів антибіотиків на антимікробну стійкість, підкреслити важливість їх належного застосування.
Це корисний інструмент для моніторингу споживання антибіотиків, визначення цільових показників та моніторингу наслідків політики управління, яка спрямована на оптимізацію застосування антибіотиків та стримування антимікробної резистентності.
У 13-й Загальній робочій програмі ВООЗ на 2019–2023 рр. передбачено такий цільовий рівень на рівні країн — не менше 60% загального споживання мають становити антибіотики групи Access.
Остання редакція класифікаційної бази даних «AWaRe» включає 258 антибіотиків, які розділені на 3 групи: доступні (Access), піднаглядові (Watch) та резервні (Reserve) із зазначенням їх фармакологічних класів, кодів анатомо-терапевтично-хімічної класифікації (ATC) та статусу у списку основних лікарських засобів ВООЗ.
ГРУПА ACCESS
У цю групу входять протимікробні засоби, що виявляють активність щодо широкого спектру сприйнятливих патогенів, що часто відмічаються, і одночасно демонструють нижчий потенціал резистентності, ніж антибіотики інших груп. Група Access включає 87 антибіотиків, 21 з яких включено до базового переліку основних лікарських засобів ВООЗ як варіанти першого або другого емпіричного вибору для лікування певних інфекційних синдромів.
ГРУПА WATCH
У цю групу входять антибіотики з більш високим потенціалом резистентності, а також більшість пріоритетних препаратів серед критично важливих антимікробних лікарських засобів для медицини людини та/або антибіотики, які наражають на високий ризик розвитку бактеріальної резистентності.
Антибіотики у групі Watch повинні бути пріоритетними як ключові цілі програм управління та моніторингу. Група Watch включає 142 антибіотики, 12 з яких включені до Примірного переліку основних лікарських засобів ВООЗ як емпіричні варіанти першого або другого вибору для лікування певних інфекційних синдромів.
ГРУПА RESERVE
До цієї групи входять антибіотики та їх класи, які слід зарезервувати для лікування підтверджених або підозрюваних інфекцій, спричинених мікроорганізмами з множинною лікарською стійкістю. Антибіотики в резервній групі слід розглядати як варіанти «останньої інстанції», які мають бути доступні, але їх застосування слід адаптувати до дуже специфічних пацієнтів та умов, коли всі альтернативи виявилися невдалими або не підходять.
Цим лікарським засобам повинен бути наданий пріоритет як основні цілі національних та міжнародних програм управління, що включають моніторинг та звітність про використання для збереження їх ефективності. До групи Reserve віднесено 29 антибіотиків, 8 з яких входять до переліку основних лікарських засобів ВООЗ.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНІ ВООЗ
Також у базі даних перелічені ті антибіотики, застосування яких не рекомендується ВООЗ, а саме: комбінації фіксованих доз кількох антибіотиків широкого спектру дії, щодо яких немає науково обґрунтованих показань до застосування або рекомендацій в авторитетних міжнародних настановах. Цей перелік налічує 103 антибіотики з фіксованою комбінацією діючих речовин.
СПОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ВООЗ
Як уже повідомлялося, програма ВООЗ передбачає, щоб споживання антибіотиків групи Access становило не менше 60%.
До 2019 р. в Україні фіксувалося постійне зростання споживання антибіотиків групи Access та у 2019 р. сягнуло 55%, що досить близько до цільового показника ВООЗ (рис.6). Однак у 2020 р. пандемія COVID-19 зумовила зростання споживання таких препаратів, як азитроміцин, цефтріаксон та левофлоксацин, які віднесені ВООЗ до групи Watch.
Також слід відзначити неоднорідність споживання антибіотиків у розрізі класифікації AWaRe в роздрібному та госпітальному сегментах. Так, у роздрібному сегменті більшість споживаних антибіотиків належить до групи Access, у той час як в госпітальному сегменті переважають антибіотики групи Watch (рис. 7).
Також слід відзначити досить низький рівень споживання антибактеріальних препаратів групи Reserve.
Дані щодо споживання антибіотиків груп класифікації AWaRe в розрізі МНН, свідчать, що для більшості препаратів з топ-10 МНН групи Access фіксується зниження споживання у 2020 р. (рис. 8). А для більшості препаратів групи Watch, навпаки, фіксується зростання (рис. 9).
ВИСНОВКИ
Споживання антибіотиків в Україні залишається відносно стабільним. Рівень його у 2020 р. становить 21,6 DDD на 1000 населення на добу, що зіставне з рівнем споживання у європейських країнах.
За даними останнього з доступних звітів*** мережі ESAC (European Surveillance of Antimicrobial Consumption), організованої Європейською Комісією, в Європейському Союзі/Європейській економічній зоні у 2020 р. зберігався градієнт «з півночі на південь» значень показників споживання антибактеріальних засобів для системного застосування. Для цих значних відмінностей, як повідомляє ESAC, є багато причин, деякі з яких є культурними детермінантами.
Так, рівень споживання в європейських країнах варіює від 7,11 до 28,92 DDD на 1000 населення на добу.
Також слід відзначити, що споживання антибіотиків в Україні у розрізі груп класифікації AWaRe також знаходиться на досить пристойному рівні та майже відповідає рекомендованому ВООЗ рівню споживання.
Також ми доповнили мапу споживання антибіотиків в розрізі груп класифікації AWaRe, опубліковану в журналі «The Lancet» (рис. 10).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим