У Комітеті обговорили поточний стан справ в охороні здоров’я

ЛІКИ ЗІ СПІВЧУТТЯ

Представляючи законопроєкт № 5736, Михайло Радуцький нагадав, що цей проєкт прийнято в першому читанні 17 листопада 2021 р. і Комітет визначено головним у підготовці його до розгляду Парламентом в другому читанні. Опрацюванням пропозицій, що надійшли до законопроєкту, було визначено підкомітет з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету (далі — підкомітет).

Олександр Комаріда, перший заступник міністра охорони здоров’я України, поінформував, що МОЗ підтримує цей законопроєкт, враховуючи те, що його текст практично ідентичний відповідним положенням законопроєкту «Про лікарські засоби» (реєстр. № 5547).

Сергій Кузьміних, голова підкомітету, повідомив, що під час опрацювання надісланих пропозицій підкомітет рекомендує враховувати повністю 38 поправок і 2 — частково, а також відхилити 28 поправок.

Комітет підтримав рекомендації підкомітету і прийняв рішення рекомендувати Парламенту прийняти в другому читанні як закон запропоновану Комітетом остаточну редакцію законопроєкту № 5736.

СПІВПРАЦЯ З ЛИТОВСЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ

М. Радуцький повідомив, що до Комітету з пропозицією налагодити співпрацю з Комітетом Литви виступила народний депутат, член Комітету Ольга Стефанишина. Також він додав, що згідно з чинним законодавством комітети Верховної Ради України взаємодіють з відповідними органами парламентів іноземних держав з питань, віднесених до предметів їх відання, за погодженням з Головою Верховної Ради України.

Ольга Стефанишина поінформувала, що наприкінці жовтня 2021 р. відбулася зустріч між представниками України та Литовської Республіки, на якій також були присутні представники Європарламенту. Серед іншого під час зустрічі обговорювалися питання охорони здоров’я, реалізації реформ в медичній галузі, а також налагодження співпраці між двома країнами з метою обміну досвідом та напрацюваннями. У результаті цих зустрічей Комітет Литви звернувся з пропозицією підписати меморандум про співпрацю. Відповідну згоду на його підписання вже надав Сейм Литовської Республіки, який чекає на аналогічне рішення з боку Верховної Ради України. Тому вона попросила членів Комітету підтримати цю пропозицію.

Олексій Яременко, заступник міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції, додав, що між МОЗ України та МОЗ Литовської Республіки вже підписано меморандум про співробітництво у сфері охорони здоров’я. Тому доцільно, щоб на рівні Верховної Ради України та Сейму Литовської Респуб­ліки теж був підписаний такий меморандум.

Після завершення обговорення Комітет підтримав пропозицію О. Стефанишиної щодо налагодження спів­праці між Комітетом і Комітетом Литви та прийняв рішення звернутися до Голови Парламенту Руслана Стефанчука для погодження такої взаємодії.

ЛІКУВАННЯ ОРФАННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Оксана Дмитрієва, заступник голови Комітету, повідомила, що до неї звернулася громадська спілка «Орфанні захворювання України» з приводу того, що для закупівлі ліків, показаних для лікування орфанних захворювань, вже прийнято необхідну законодавчу базу і навіть виділено кошти, однак закупівлі так і не відбулися.

Також вона звернула увагу, що для проходження оцінки медичних технологій (ОМТ) виробники орфанних лікарських засобів повинні погодитися надати на них знижку більше 90%. Таку знижку не можуть надати всі виробники. Тому вона поцікавилася, чи розглядає МОЗ варіант перегляду даної вимоги про знижку з метою стимулювання більшої кількості виробників орфанних лікарських засобів проходити ОМТ.

Окрім цього, вона попросила членів Комітету підтримати її пропозиції щодо запрошення на початку наступного року генерального директора ДП «Медичні закупівлі України» Арсена Жумаділова на засідання Комітету, щоб він поінформував Комітет про стан проведення закупівель ліків.

О. Комаріда відповів, що закупівлі ліків для лікування орфанних захворювань через договори керованого доступу — процес нешвидкий, але запевнив, що виділені в 2021 р. кошти на закупівлю цих ліків будуть використані на ці цілі, і в бюджет вони повернуті не будуть.

М. Радуцький попросив, щоб МОЗ провело круглий стіл із залученням парламентарів та пацієнтських організацій для врегулювання питань із закупівлями цих ліків.

РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

О. Стефанишина повідомила, що інвалідизація хворих на розсіяний склероз в Україні сягає 90% на противагу 30–40% в Європейському Союзі. Тому пацієнтські організації пропонують створення державної програми своєчасної діагностики раннього виявлення, ефективного лікування та реабілітації пацієнтів, створення Реєстру хворих на розсіяний склероз в рамках Електронної системи охорони здоров’я.

На це все О. Комаріда зауважив, що МОЗ готове працювати над реалізацією рішень, які прийме Комітет щодо лікування пацієнтів із розсіяним склерозом.

ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я

Під час засідання М. Радуцький звернув увагу на ситуацію, яка склалася із законопроєктом «Про систему громадського здоров’я» (реєстр. № 4142), а саме, що деякими політичними силами поширюються різни антивакцинаторські міфи, які ніби закладені в цьому проєкті. Тому він попросив МОЗ провести комунікаційну кампанію і пояснити людям, що законопроєкт № 4142 не стосується умов вакцинації. Бо наразі в медіапросторі відсутня позиція МОЗ з цього питання.

Також голова Комітету наголосив, що цим законопроєктом пропонується заборонити виробництво і використання азбесту. Через це йде лобізм проти прийняття цього проєкту, тому М. Радуцький попросив прокомунікувати і пояснити, чому азбест має бути заборонений і чому всі країни його заборонили, окрім України.

Лада Булах, член Комітету, додала, що всі антивакцинаторські настрої поширюються через колишню редакцію законопроєкту № 4142, яка не пройшла перше читання. Однак населення не знає, що Парламент в першому читанні ухвалив зовсім інший текст законопроєкту.

Після завершення обговорення цього питання О. Комаріда запевнив, що прохання Комітету будуть враховані пресслужбою МОЗ.

СТАТУС УБД МЕДИКІВ

Яна Зінкевич, секретар Комітету, звернула увагу на ситуацію, яка склалася з отриманням статусу учасника бойових дій (УБД) медичними працівниками-добровольцями. Оскільки, за її словами, є випадки тиску право­охоронними органами на свідків, які можуть підтвердити участь медиків у бойових діях, для того, щоб вони відмовилися від своїх показань і були підстави скасувати певним медичним працівникам статус УБД.

На це М. Радуцький запропонував членам Комітету підготувати власне бачення вирішення цієї ситуації і потім обговорити для прийняття рішення Комітетом.

ЗАЛИШКИ ЛІКІВ

Валерій Дубіль, член Комітету, зазначив, що наразі в більшості онкологічних центрів у залишках є кілька позицій лікарських засобів із терміном придатності, який закінчується, і їх не встигнуть використати вчасно. У той же час є позиції лікарських засобів, яких катастрофічно не вистачає.

На це М. Радуцький зауважив, що потреба в лікарських засобах формується закладами охорони здоров’я, а ДП «Медичні закупівлі України» на підставі цієї потреби проводить закупівлі.

В. Дубіль додав, що наразі відбуваються поставки лікарських засобів, які закуповувалися міжнародними організаціями ще за кошти 2020 р., а за 2021 р. ліки ще не постачалися. Тому закладам складно сформувати достовірну потребу в ліках на 2022 р., не отримавши до цього ліки за 2021 р. Через це заклади формують потребу і ДП «МЗУ» їх закуповує, але одночасно з цим додатково надходять ці ж ліки від міжнародних організацій, що створює надлишок, який заклади не можуть використати, і ліки підлягають утилізації.

О. Стефанишина зазначила, що в планах реформи закупівлі дійти до того, що Національна служба здоров’я України (НСЗУ) закуповуватиме медичні послуги у закладів охорони здоров’я, і в тарифи цих послуг входитиме медикаментозне забезпечення пацієнтів. У свою чергу, за отримані від НСЗУ кошти заклади самостійно закуповуватимуть ліки, а допомагатиме їм у цьому ДП «Медичні закупівлі України». У зв’язку з цим вона попросила, коли буде запрошено А. Жумаділова на засідання Комітету, щоб він розповів не лише про поточний стан закупівель, але й про їх реформу в цілому.

МЕДИЧНИЙ КАНАБІС

Л. Булах повідомила, що вона обговорювала з міністром охорони здоров’я України питання прийняття постанови Уряду з метою доступу пацієнтів до ліків, до складу яких входить тетрагідроканабінол. Однак проєкт відповідної постанови вже кілька місяців тому був відправлений на погодження центральним органам влади, але з того часу відсутня інформація про стан його погодження.

О. Комаріда відповів, що даний проєкт постанови не погодило Міністерство внутрішніх справ України. Тому МОЗ сфокусувалося на розробці законопроєкту, який би вирішив питання доступу пацієнтів до таких ліків, і наприкінці листопада Міністерство направило законопроєкт на погодження до центральних органів виконавчої влади. На відповідь від них в МОЗ очікують до кінця грудня.

М. Радуцький попросив, щоб після погодження законопроєкт було надіслано членам Комітету, аби вони мог­ли внести свої пропозиції до нього.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА МЕДИКІВ

М. Радуцький поінформував, що членам Комітету надходять звернення, що ніби НСЗУ вимагає від керівників закладів охорони здоров’я скорочувати персонал на 30–60%, аби виконати Указ Президента України № 261 щодо встановлення мінімальних заробітних плат лікарів на рівні 20 тис. грн, а середнього молодшого персоналу — 13,5 тис грн.

Наталія Гусак, голова НСЗУ, відповіла, що НСЗУ не надсилав і не має повноважень надсилати такі вказівки керівникам закладів охорони здоров’я, оскільки це буде втручанням у їх господарську діяльність. Такий вплив мають лише власники цих закладів — органи місцевого самоврядування. Наразі НСЗУ навпаки посилено комунікацію із надавачами медичних послуг, органами місцевого самоврядування, аби швидко і без перепон увійти в Програму медичних гарантій (ПМГ)–2022.

На це Артем Дубнов, член Комітету, зауважив, що він отримав листа, в якому повідомляється, що в Івано-Франківському перинатальному центрі планують скоротити 86 працівників. Він попросив Н. Гусак перевірити цю інформацію.

Голова НСЗУ зазначила, що 15 грудня НСЗУ провела перемовини з представниками Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації. 17 грудня теж відбудуться перемовини із заступником голови обласної державної адміністрації і заступником голови Івано–Франківської обласної ради, щоб розібратися, чому заклади знаходяться в такій напрузі.

М. Радуцький поцікавився, чи розроблено вже МОЗ механізм, як керівникам закладів підвищувати заробітну плату працівникам і чи доведений він на місцях?

О. Яременко відповів, що МОЗ спільно з НСЗУ попередньо було розраховано бюджет кожного закладу на 2022 р. Ця інформація була доведена до керівників цих закладів, щоб вони могли оцінити, скільки їм потрібно коштів залучити з місцевого бюджету, аби забезпечити новий рівень заробітної плати.

Він додав, що минулого та поточного тижня проводяться зустрічі зі всіма керівниками та власниками закладів охорони здоров’я, під час яких їм пояснюється, в чому ключові проблеми закладів, які за розрахунками МОЗ неспроможні на сьогодні забезпечити відповідний рівень заробітних плат. Зокрема, проблема полягає в неправильно збалансованому бюджеті всередині закладу. Так, є значна частка закладів, в яких загальний відсоток бюджету на заробітні плати становить менше 40%. У свою чергу, МОЗ їх переконує, що заклади мають спрямовувати кошти, отримані від НСЗУ, на оплату лікаря, медикаментозне забезпечення та харчування пацієнтів. Це ключові видатки, які має нести заклад. Тому МОЗ рекомендує, щоб 70% бюджету закладу закладалося на заробітну плату, з яких 62% — на оплату праці лікарів та середнього медичного персоналу. Тоді цих коштів вистачає на підвищення заробітної плати.

Заступник міністра додав, що Івано-Франківська обл. — одна з 4 областей, в якій найбільше закладів з недостатньо збалансованими бюджетами. Тому 16 грудня він проведе робочу зустріч в м. Івано-Франківськ з власниками закладів охорони здоров’я і окремо обговорить з ними питання перинатального центру, чому власники хочуть скоротити персонал. Адже МОЗ виступає за збереження кадрового потенціалу закладів. Крім того, якщо вони скоротять персонал, то заклад не відповідатиме вимогам, які висуваються НСЗУ для укладення договору на надання відповідної медичної допомоги.

Юрій Заславський, член Комітету, звернув увагу, що військові госпіталі на сьогодні суттєво недофінансовані, а фінансування за тими пакетами медичних послуг, за якими вони можуть укласти договори з НСЗУ, недостатнє для повноцінного ведення діяльності. Через це керівники цих госпіталів не розуміють, як їм забезпечити підвищення заробітних плат та як далі здійснювати свою діяльність. У зв’язку з цим він поцікавився, яким МОЗ бачить майбутнє госпіталів в Україні.

Я. Зінкевич нагадала, що ще в 2020 р. йшли перемовини з МОЗ та НСЗУ, аби на лікування ветеранів війни передбачити окремий кое­фіцієнт, який буде вищим, ніж на лікування цивільної особи. Завдяки цьому військові госпіталі змогли б повноцінно вести свою діяльність та надавати кваліфіковану медичну допомогу. Адже зараз через брак фінансування вони змушені укладати договори з НСЗУ на надання медичної допомоги хворим на COVID-19. При цьому ветеранам війни лікуватися ніде.

О. Яременко зауважив, що ситуація військових госпіталів у кожній області різна. Однак є певна їх кількість, які потребують особливої увагу у зв’язку з тим, що вони надають не лише медичні послуги. Тому МОЗ ще розраховує потребу в фінансуванні цих соціальних функцій, і наступного тижня планується провести серію нарад для того, щоб сформувати пропозицію, як саме фінансово забезпечити такі госпіталі.

Н. Гусак доповнила, що при розробці ПМГ на 2022 р. враховано 7 нових діагностично-споріднених груп, які стосуються виключно госпіталів ветеранів війни, і за якими передбачено підвищувальний коефіцієнт фінансування.

Через велику кількість питань в частині того, як забезпечити виконання Указу № 261 із встановлення мінімальної заробітної плати медичним працівникам, М. Радуцький запропонував проводити виїзні засідання в закладах з найгіршими показниками бюджету із залученням представників МОЗ і НСЗУ, щоб на конкретному прикладі показувати, як збалансувати бюджет. Також він запропонував долучити до цього процесу представників Міністерства фінансів України, які нагадають місцевій владі про їх обов’язок з утримання закладу охорони здоров’я, зокрема, оплати його комунальних платежів та фінансування матеріально-технічного забезпечення.

Після завершення засідання М. Радуцький у своєму Telegram-каналі звернувся до всіх медичних працівників і закликав їх повідомляти Комітет у разі надання їм будь-яких документів про нібито скорочення медичного персоналу. На ці звернення Комітет реагуватиме оперативно та жорстко. За словами політика, спроби скорочувати персонал під приводом підвищення зарплат — це не що інше, як диверсія.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!