Проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725»

16 Лютого 2022 11:06 Поділитися

Повідомлення про оприлюднення

Міністерством охорони здоров’я України на громадське обговорення пропонується проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725» (далі — Проєкт акта).

Метою розробки Проєкту акта є удосконалення врегулювання дії електронної системи безперервного професійного розвитку (далі — БПР) працівників сфери охорони здоров’я.

Проєктом акта вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників». Зокрема, пункти 1, 2, 4 постанови приводиться у відповідність з законодавством, зокрема назва посади «провізор» замінено на «фармацевт (провізор)». Зміни до пунктів 12, 13 Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників передбачають, відповідно до яких завданням електронної системи БПР не є безпосередньо ведення особистого освітнього портфоліо працівника.

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості, на виконання статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проєкт акта та супровідні документи до нього, включно з аналізом регуляторного впливу, оприлюднено для громадського обговорення на офіційному вебсайті МОЗ України www.moz.gov.ua (розділ «Документи», підрозділ «Громадське обговорення»: https://moz.gov.ua/gromadske-obgovorennja).

Зауваження та пропозиції приймаються Директоратом медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України протягом одного місяця з дня оприлюднення Проєкту акта на офіційному вебсайті МОЗ України у письмовому або електронному вигляді на адреси: Міністерство охорони здоров’я України, 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7; e-mail: medosvita2020@gmail.com.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725»

  1. Мета

Метою розробки проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725» (далі — проєкт акта) є удосконалення врегулювання дії електронної системи безперервного професійного розвитку (далі — БПР) працівників сфери охорони здоров’я.

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проєкт акта розроблено за власною ініціативою МОЗ, зважаючи на таке.

Зміни до пунктів 12, 13 Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників (далі — Положення) необхідні у зв’язку з порядком ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я, яке повинно входити до інформації про працівника у загальному повноцінному реєстрі медичних кадрів в Україні. Уточнення також потребують положення щодо обробки персональних даних працівників у зв’язку з тим, що повністю особисте освітнє портфоліо не може розміщуватись у електронній системі БПР.

  1. Основні положення проєкту акта

Проєктом акта вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників».

Пункти 1, 2, 4 постанови приводиться у відповідність з законодавством, зокрема назва посади «провізор» замінено на «фармацевт (провізор)».

Зміни до пунктів 12, 13 Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників передбачають, що завданням електронної системи БПР не є безпосередньо ведення особистого освітнього портфоліо працівника.

Застосування Положення для фармацевтів (провізорів), молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з медичною освітою і фармацевтичною освітою відтерміновується до 1 липня 2023 року у зв’язку необхідністю підготовки електронної системи БПР для цієї категорії осіб.

  1. Правові аспекти

У сфері безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я діють такі нормативно-правові акти:

Основи законодавства України про охорону здоров’я;

Закон України «Про освіту»;

Закон України «Про вищу освіту»;

Стратегія розвитку медичної освіти в Україні, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 95-р;

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 р. № 446 «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2019 р. за № 293/33264, та інші підзаконні нормативно-правові акти.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проєкту акта не впливатиме на надходження та витрати державного та/або місцевого бюджетів та не потребує коштів державного чи місцевих бюджетів. Реалізація положень проєкту акта буде відбуватись за рахунок міжнародної технічної допомоги.

  1. Позиція заінтересованих сторін

Проєкт акта потребує погодження з Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку економіки України, Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України, Державною регуляторною службою України, Національною службою здоров’я України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Проєкт акта потребує проведення правової експертизи в Міністерстві юстиції України.

Проєкт акта потребує проведення громадського обговорення.

Проєкт акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, функціонування і застосування української мови як державної. Проєкт акта не потребує погодження уповноважених представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи інших відповідних органів місцевого самоврядування, уповноважених представників всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок, Уповноваженого із захисту державної мови.

Проєкт акта не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

  1. Оцінка відповідності

У проєкті акта відсутні положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією; створюють підстави для дискримінації.

Громадська антикорупційна, громадська антидискримінаційна та громадська гендерно-правова експертизи не проводилися.

Проєкт акта потребує направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції для визначення необхідності проведення антикорупційної експертизи.

Проєкт акта потребує направлення до Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України для проведення експертизи на відповідність зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, у тому числі міжнародно-правовим, та праву Європейського Союзу (aquis ЄС).

  1. Прогноз результатів

Реалізація акта сприятиме забезпеченню умов якісного здійснення підвищення кваліфікації лікарів, врегульовує та забезпечує побудову ефективної моделі безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я, забезпечить ефективність системи безперервного професійного розвитку.

Показниками результативності є: кількість провайдерів та заходів БПР, внесених до електронної системи безперервного професійного розвитку; кількість проведених заходів БПР; рівень надання медичної допомоги.

Реалізація проєкту акта не матиме негативного впливу на розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Проєкт акта матиме вплив на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави.

Вплив на інтереси заінтересованих сторін:

Заінтересована сторона Вплив реалізації акта на заінтересовану сторону Пояснення очікуваного впливу
Пацієнти Позитивний Врегулювання системи безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я забезпечить постійне вдосконалення їхніх професійних компетентностей після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я та післядипломної освіти, що прямо впливає на якість медичного обслуговування населення
Провайдери безперервного професійного розвитку, за заходи яких нараховуватимуться бали. Позитивний Ефективна робота електронної системи БПР
Працівники сфери охорони здоров’я Позитивний Підвищиться доступ до заходів БПР у зв’язку з більш ефективною роботою електронної системи БПР. Якісні заходи БПР дозволять працівникам сфери охорони здоров’я вдосконалювати свої компетентності, підтримувати або покращувати стандарти професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я.

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

ДОВІДКА

щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725»

Проєкт акта розроблено Міністерством охорони здоров’я України.

  1. Належність проєкту акта до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу (acquis ЄС)

Проєкт акта не належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу (acquis ЄС).

  1. Зобов’язання України у сфері європейської інтеграції (у тому числі міжнародно-правові)

Проєкт акта не стосується міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

  1. Програмні документи у сфері європейської інтеграції

Проєкт акта не стосується програмних документів у сфері європейської інтеграції Президента України, Кабінету Міністрів України.

  1. Порівняльно-правовий аналіз

З урахуванням пунктів 1, 2 цієї Довідки порівняльно-правовий аналіз відсутній.

  1. Очікувані результати

Реалізація акта сприятиме забезпеченню умов якісного підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних працівників, врегульовує та забезпечує побудову ефективної моделі безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я, забезпечить ефективність електронної системи безперервного професійного розвитку.

  1. Узагальнений висновок

Проєкт акта не суперечить основним положенням законодавства Європейського Союзу.

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

Проєкт

оприлюднений на сайті МОЗ 14.02.2022 р.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725

З метою нормативно-правового врегулювання системи безперервного професійного розвитку у сфері охорони здоров’я Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників» (Офіційний вісник України, 2021р., № 58, ст. 3606), що додаються.

Прем’єр-міністр України    Д. Шмигаль

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725

  1. Пункт 2 постанови викласти в такій редакції:

«2. Установити, що Положення, затверджене цією постановою, застосовується до фармацевтів (провізорів), молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з медичною освітою і фармацевтичною освітою з 1 липня 2023 року.».

  1. У Положенні про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, затвердженому зазначеною постановою:

1) пункт 1 викласти у такій редакції:

«1. Це Положення визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать лікарі, фармацевти (провізори), молодші спеціалісти (фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври) з медичною освітою та фармацевтичною освітою (далі — працівники сфери охорони здоров’я).»;

2) підпункт 4 пункту 2 викласти в такій редакції:

«4) заходи безперервного професійного розвитку — освітні заходи медичного і фармацевтичного спрямування, метою яких є підтримання або підвищення рівня професіоналізму і розвиток індивідуальної медичної та фармацевтичної практики для задоволення потреб пацієнтів та оптимізації функціонування сфери охорони здоров’я;»;

3) пункт 4 викласти в такій редакції:

«4. Працівники сфери охорони здоров’я після здобуття вищої освіти та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, фармацевта (провізора)-спеціаліста або диплома про здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра зобов’язані здійснювати безперервний професійний розвиток.»;

4) пункт 12 викласти в такій редакції:

«12. З метою забезпечення здійснення безперервного професійного розвитку діє система, яка призначена для збереження інформації про провайдерів та заходи безперервного професійного розвитку. Система також може забезпечувати ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я після запровадження єдиного реєстру медичних кадрів. Захист інформації у системі здійснюється відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

З метою отримання відомостей про провайдерів та заходи безперервного професійного розвитку система забезпечує відкритий міжвідомчий обмін даними та отримання відомостей шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами, в тому числі з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Єдиною державною електронною базою з питань освіти. Провайдери та працівники сфери охорони здоров’я реєструються у системі з використанням засобів електронної ідентифікації, в тому числі кваліфікованих електронних підписів. Відомості до системи вносяться з використанням кваліфікованих електронних підписів.

Створення системи забезпечує МОЗ.

Володільцем системи та внесених до неї відомостей є МОЗ.

Для забезпечення роботи системи, обробки та аналізу внесених відомостей, збереження та захисту даних, що містяться у системі, забезпечення доступу до системи працівників сфери охорони здоров’я, провайдерів, державних органів у межах, визначених законодавством, МОЗ визначає адміністратора системи.

Адміністратор системи встановлює за погодженням з МОЗ технічний регламент роботи системи.»;

5) пункт 13 викласти у такій редакції:

«13. Обробка персональних даних у системі здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Персональні дані, внесені до системи, обробляються з метою достовірного обліку інформації щодо провайдерів та проходження заходів безперервного професійного розвитку працівниками охорони здоров’я.

До системи вносяться персональні дані працівників сфери охорони здоров’я та осіб, залучених провайдером для проведення заходів, зокрема щодо прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дати народження, засобів зв’язку, освіти, місця працевлаштування.

До системи вносяться персональні дані працівників сфери охорони здоров’я та осіб, залучених провайдером для проведення заходів, зокрема щодо прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дати народження, засобів зв’язку, освіти, місця роботи, інших відомостей, які містяться в особистому освітньому портфоліо.

Персональні дані працівників сфери охорони здоров’я зберігаються у системі протягом провадження ними професійної діяльності. Персональні дані осіб, залучених провайдером для проведення заходів безперервного професійного розвитку, зберігаються не більше п’яти років після проведення заходу. Після закінчення строку зберігання персональних даних вони підлягають знищенню.

Посадові особи, що мають доступ до персональних даних відповідно до їх посадових обов’язків, зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов’язання діє після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Захист персональних даних здійснюється відповідно до законодавства.».

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України
від 14 липня 2021 р. № 725»

Зміст положення акта законодавства Зміст відповідного положення проєкту акта
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників»
2. Установити, що Положення, затверджене цією постановою, застосовується до молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з медичною освітою та провізорів з 1 січня 2023 року. 2. Установити, що Положення, затверджене цією постановою, застосовується до фармацевтів (провізорів), молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з медичною освітою і фармацевтичною освітою з 1 липня 2023 року.
Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725
1. Це Положення визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать лікарі, провізори, молодші спеціалісти (фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври) з медичною освітою (далі — працівники сфери охорони здоров’я). 1. Це Положення визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать лікарі, фармацевти (провізори), молодші спеціалісти (фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври) з медичною освітою та фармацевтичною освітою (далі — працівники сфери охорони здоров’я).
2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

4) заходи безперервного професійного розвитку — освітні заходи медичного спрямування, метою яких є підтримання або підвищення рівня професіоналізму і розвиток індивідуальної медичної практики для задоволення потреб пацієнтів та оптимізації функціонування сфери охорони здоров’я;

2. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

4) заходи безперервного професійного розвитку — освітні заходи медичного і фармацевтичного спрямування, метою яких є підтримання або підвищення рівня професіоналізму і розвиток індивідуальної медичної та фармацевтичної практики для задоволення потреб пацієнтів та оптимізації функціонування сфери охорони здоров’я;

4. Працівники сфери охорони здоров’я після здобуття вищої освіти та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, провізора-спеціаліста або диплома про закінчення закладу фахової передвищої освіти зобов’язані здійснювати безперервний професійний розвиток. 4. Працівники сфери охорони здоров’я після здобуття вищої освіти та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, фармацевта (провізора)- спеціаліста або диплома про здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), бакалавра зобов’язані здійснювати безперервний професійний розвиток.
12. З метою забезпечення здійснення безперервного професійного розвитку діє система, яка призначена для збереження інформації про провайдерів, заходи безперервного професійного розвитку, обліку балів безперервного професійного розвитку та ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я. Захист інформації у системі здійснюється відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

З метою отримання відомостей про провайдерів та забезпечення охорони здоров’я система забезпечує відкритий міжвідомчий обмін даними та отримання відомостей шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами, в тому числі з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Єдиною системою охорони здоров’я. Провайдери та працівники сфери охорони здоров’я реєструються у системі з використанням засобів електронної ідентифікації, в тому числі кваліфікованих електронних підписів. Відомості до системи вносяться з використанням кваліфікованих електронних підписів.

12. З метою забезпечення здійснення безперервного професійного розвитку діє система, яка призначена для збереження інформації про провайдерів та заходи безперервного професійного розвитку. Система також може забезпечувати ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я після запровадження єдиного реєстру медичних кадрів. Захист інформації у системі здійснюється відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

З метою отримання відомостей про провайдерів та заходи безперервного професійного розвитку система забезпечує відкритий міжвідомчий обмін даними та отримання відомостей шляхом інформаційної взаємодії з іншими інформаційними системами та державними інформаційними ресурсами, в тому числі з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, Єдиною державною електронною базою з питань освіти. Провайдери та працівники сфери охорони здоров’я реєструються у системі з використанням засобів електронної ідентифікації, в тому числі кваліфікованих електронних підписів. Відомості до системи вносяться з використанням кваліфікованих електронних підписів.

Створення системи забезпечує МОЗ.

Володільцем системи та внесених до неї відомостей є МОЗ.

Адміністратором системи є створене МОЗ державне підприємство (далі — адміністратор).

Адміністратор забезпечує (організовує) технічну підтримку системи, обробку та аналіз внесених відомостей, збереження та захист даних, що містяться у системі, забезпечення доступу до системи працівників сфери охорони здоров’я, провайдерів, державних органів у межах, визначених законодавством.

Адміністратор встановлює за погодженням з МОЗ технічний регламент роботи системи.

Створення системи забезпечує МОЗ.

Володільцем системи та внесених до неї відомостей є МОЗ.

Для забезпечення роботи системи, обробки та аналізу внесених відомостей, збереження та захисту даних, що містяться у системі, забезпечення доступу до системи працівників сфери охорони здоров’я, провайдерів, державних органів у межах, визначених законодавством, МОЗ визначає адміністратора системи.

Адміністратор системи встановлює за погодженням з МОЗ технічний регламент роботи системи.

13. Обробка персональних даних у системі здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Персональні дані, внесені до системи, обробляються з метою достовірного обліку інформації про:

проведення заходів безперервного професійного розвитку;

проходження заходів безперервного професійного розвитку працівниками охорони здоров’я;

атестації працівників сфери охорони здоров’я.

До системи вносяться персональні дані працівників сфери охорони здоров’я та осіб, залучених провайдером для проведення заходів, зокрема щодо прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дати народження, засобів зв’язку, освіти, місця роботи, інших відомостей, які містяться в особистому освітньому портфоліо.

До системи вносяться персональні дані працівників сфери охорони здоров’я та осіб, залучених провайдером для проведення заходів, зокрема щодо прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дати народження, засобів зв’язку, освіти, місця роботи, інших відомостей, які містяться в особистому освітньому портфоліо.

13. Обробка персональних даних у системі здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Персональні дані, внесені до системи, обробляються з метою достовірного обліку інформації щодо провайдерів та проходження заходів безперервного професійного розвитку працівниками охорони здоров’я.

До системи вносяться персональні дані працівників сфери охорони здоров’я та осіб, залучених провайдером для проведення заходів, зокрема щодо прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дати народження, засобів зв’язку, освіти, місця працевлаштування.

До системи вносяться персональні дані працівників сфери охорони здоров’я та осіб, залучених провайдером для проведення заходів, зокрема щодо прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), дати народження, засобів зв’язку, освіти, місця роботи, інших відомостей, які містяться в особистому освітньому портфоліо.

Персональні дані працівників сфери охорони здоров’я зберігаються у системі протягом провадження ними професійної діяльності. Персональні дані осіб, залучених провайдером для проведення заходів безперервного професійного розвитку, зберігаються не більше п’яти років після проведення заходу. Після закінчення строку зберігання персональних даних вони підлягають знищенню.

Персональні дані збираються та обробляються за допомогою системи.

Персональні дані обробляються посадовими особами адміністратора під час виконання їх посадових обов’язків. Доступ до персональних даних може бути надано третім особам за згодою суб’єкта персональних даних та в установлених законом випадках.

Персональні дані працівників сфери охорони здоров’я зберігаються у системі протягом провадження ними професійної діяльності. Персональні дані осіб, залучених провайдером для проведення заходів безперервного професійного розвитку, зберігаються не більше п’яти років після проведення заходу. Після закінчення строку зберігання персональних даних вони підлягають знищенню.

Посадові особи, що мають доступ до персональних даних відповідно до їх посадових обов’язків, зобов’язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов’язання діє після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Посадові особи, що мають доступ до персональних даних відповідно до їх посадових обов’язків, зобов’язані не допускати розголошення у будь- який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв’язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов’язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов’язання діє після припинення ними діяльності, пов’язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Захист персональних даних здійснюється відповідно до законодавства.

Захист персональних даних здійснюється відповідно до законодавства.

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725»

І. Визначення проблеми

Безперервний професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я (далі — БПР) — безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців у сфері охорони здоров’я після здобуття ними вищої освіти у сфері охорони здоров’я, або іншого освітнього рівня, що відповідно до законодавства дозволяє їм займати посади в закладах охорони здоров’я, та післядипломної освіти в інтернатурі, якщо вона передбачена законодавством, що дає змогу фахівцю підтримувати або покращувати рівень професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я та триває протягом усього періоду професійної діяльності.

Основні організаційні засади безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників». Постанова набрала чинності 1 січня 2022 року.

Відповідно до пункту 12 Положення з метою забезпечення здійснення безперервного професійного розвитку діє система, яка призначена для збереження інформації про провайдерів, заходи безперервного професійного розвитку, обліку балів безперервного професійного розвитку та ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я.

Водночас завдання ведення особистого освітнього портфоліо про кожного лікаря не може бути завданням саме електронної системи БПР, зважаючи на велику кількість даних про працівників системи охорони здоров’я, в тому персональних. Вичерпний та достатній обсяг даних про додипломну та післядипломну освіту, місце працевлаштування, ПІБ лікаря, спеціальність, результати атестацій, отримані спеціалізації тощо повинен міститись у повноцінному загальному кадровому реєстрі в охороні здоров’я. У зв’язку з цим необхідно звузити кількість даних, яку обробляє адміністратор електронної системи БПР.

Зараз ця проблема впливає на 154 265 лікарів, оскільки стосується належної реалізації їх прав та законних інтересів, пов’язаних із проходженням БПР.

Раніше послуги щодо підвищення кваліфікації лікарів надавали виключно державні установи, кількість яких була незмінною протягом тривалого часу (11 медичних університетів, 3 медичних факультети та 3 медичні академії післядипломного навчання), то наразі ринок провайдерів БПР значно розширився.

Станом на сьогодні послуги з навчання лікарів також надають:

  • Новостворені приватні та комунальні, а також деякі державні вищі навчальні заклади, яким Міністерство освіти і науки України (МОН) протягом останніх п’яти-шести років видало значну кількість ліцензій на провадження освітньої діяльності у галузі знань «22 Охорона здоров’я», зокрема за спеціальностями «Медицина», «Педіатрія», «Стоматологія» тощо. Наразі кількість таких закладів зростає шаленими темпами.
  • Численні лікарські асоціації, що зареєстровані як неприбуткові громадські організації. При цьому, існує необмежена кількість таких асоціацій на тлі відсутності юридичного впорядкування лікарського самоврядування в Україні. Наприклад, асоціації у стоматології https://www.udenta.org.ua/untitled-chtq
  • Приватні провайдери, що надають послуги з навчання лікарів, в тому числі проведення конференцій, тренінгів, майстер-класів тощо. Тут є як великі юридичні особи, наприклад, група компаній «Медексперт» https://med- expert.com.ua/, «Центр спеціальної підготовки» https://www.trn.ua/companies/9081/ тощо.
  • Новостворені освітні он-лайн платформи, які пропонують навчання як у вигляді вебінарів, так і шляхом створення доступу до відеозаписів навчальних курсів. Наприклад: «Аксемедин» https://accemedin.com/

Це неповний перелік організацій, які з’явилися на ринку та активно провадять економічну діяльність щодо надання освітніх послуг лікарям. При цьому, щоб забезпечити якість навчальних програм, доступ до актуальної інформації про ринок провайдерів БПР, необхідна ефективна робота електронної системи БПР.

Рівень компетентності лікаря безпосередньо залежить від якісного проходження ним безперервного професійного розвитку, а відповідно, від цього залежить і якість надання ним медичної допомоги.

Основні групи (підгрупи), на які проблема справляє вплив:

Групи (підгрупи) Так Ні
Держава +
Громадяни +
Суб’єкти господарювання +

Врегулювання зазначених проблемних питань не може бути здійснено за допомогою:

ринкових механізмів, оскільки такі питання регулюються виключно нормативно-правовими актами;

діючих регуляторних актів, оскільки чинним законодавством порушені питання не врегульовані.

ІІ. Цілі державного регулювання

Основними цілями державного регулювання є:

Забезпечення належного рівня безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я;

Підвищення рівня надання медичної допомоги.

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

  1. Визначення альтернативних способів
Вид альтернативи Опис альтернативи
Альтернатива 1

Залишити ситуацію без змін.

Дана альтернатива не забезпечує досягнення цілей державного регулювання, передбачених у розділі ІІ аналізу.
Альтернатива 2

Розробка проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725»

Дана альтернатива передбачає внесення змін до постанови КМУ від 14 липня 2021 року № 725.

Серед змін передбачаються такі:

1) Зміни до пунктів 12, 13 Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників (далі — Положення) необхідні у зв’язку з порядком ведення особистого освітнього портфоліо працівників сфери охорони здоров’я, яке повинно входити до інформації про працівника у загальному повноцінному реєстрі медичних кадрів в Україні. Уточнення також потребують положення щодо обробки персональних даних працівників у зв’язку з тим, що повністю особисте освітнє портфоліо не може розміщуватись у електронній системі БПР.

Зміни до пунктів 12, 13 Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників передбачають, що завданням електронної системи БПР не є безпосередньо ведення особистого освітнього портфоліо працівника.

Пункти 1, 2, 4 постанови приводиться у відповідність з законодавством, зокрема назва посади «провізор» замінено на «фармацевт (провізор)».

Альтернатива 3

Розробка проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725» виключно в частині запровадження єдиного реєстру провайдерів безперервного професійного навчання фахівців у сфері охорони здоров’я та встановлення вимог до провайдерів та заходів, які вони проводять.

Дана альтернатива передбачає внесення змін до Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я.

Згідно даної альтернативи передбачається, що інформація про провайдера та заходи, які він проводитиме вноситиметься до реєстру провайдерам з дотриманням певних вимог. Верифікація провайдерів та відповідних заходів БПР відбуватиметься за дозвільним принципом.

  1. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Вигоди відсутні Відсутність якісного безперервного процесу навчання та вдосконалення професійних компетентностей фахівців у сфері охорони здоров’я призведе до процесу зниження рівня компетентності, та, відповідно, до надання цими фахівцями медичної допомоги та послуг неналежної якості.
Альтернатива 2 Ефективність роботи електронної системи БПР, що в свою чергу призведе до:

забезпечення належного рівня безперервного професійного розвитку спеціалістів;

підвищення рівня надання медичної допомоги.

Варто зазначити, що обов’язком держави в особі МОЗ є забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах розвитку кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, вищої медичної, фармацевтичної освіти та науки відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 90).

Не прогнозується додаткових витрат.
Альтернатива 3 Створення єдиної бази та доступність до неї для провайдерів, отримувачів послуг та органів, при яких діють атестаційні комісії. Не прогнозується додаткових витрат.

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Вигоди відсутні Якість медичного обслуговування громадян знижуватиметься внаслідок неефективної роботи електронної системи БПР, відповідно, перешкод до користування нею провайдерами та медиками.
Альтернатива 2 Професійний розвиток фахівців у сфері охорони здоров’я здійснюється належним чином.

Відповідно, медична допомога громадянами забезпечується на високому рівні.

Відсутні
Альтернатива 3 Відсутні Відсутні

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Оцінка впливу здійснюватиметься відносно:

  1. Юридичних осіб — ліцензіатів у сфері медичної практики, оскільки відповідно до частини 2 статті 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» відповідальність за дотримання кваліфікаційних вимог несуть керівники закладу охорони здоров’я і ті органи, яким надано право видавати ліцензію на провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров’я;
  2. Суб’єктів господарювання — закладів післядипломної освіти, закладів вищої освіти, які здійснюють післядипломну освітню діяльність у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» та проводять заходи безперервного професійного розвитку, а також відносно організаторів (провайдерів) заходів безперервного професійного розвитку;
  3. Відносно суб’єктів господарювання ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Оцінка впливу на:

– ліцензіатів з провадження господарської діяльності з медичної практики(в частині ознайомлення з новими вимогами регулювання)1.

Показник Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць станом на 25.08.2019 7611 16539 24150
Питома вага групи у загальній кількості, відсотків 31,51 68,48 100

ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами(в частині ознайомлення з новими вимогами регулювання).

Показник Великі Середні Малі Мікро Разом
Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць станом на 2019 14 147 1273 6209 7643
Питома вага групи у загальній кількості, віДсотків 0,18 1,92 16,65 81,23 100

– існуючих провайдерів у сфері безперервного професійного розвитку лікарів (оскільки це може бути будь-яка юридична особа або фізична особа — підприємець, а на сьогодні не має переліку чи реєстру таких провайдерів, тому аналіз проводитиметься відносно 22 закладів освіти, які надають післядипломну освіту для медичних працівників3, а також відносно 100 можливих потенційних провайдерів, які не входять до сфери управління МОЗ).

Вид альтернативи Вигоди Витрати
Альтернатива 1 Відсутні Відсутні
Альтернатива 2 Прозора, врегульована електронної система БПР фахівців у сфері охорони здоров’я та участі у ній суб’єктів господарювання, чіткі та обґрунтовані правила, для нарахування балів БПР за заходи БПР, зрозумілі та прозорі правила включення до системи як провайдера БПР.

На заходи суб’єктів господарювання, що надають якісні послуги та проводять якісні заходи БПР, буде значний попит фахівців у сфері охорони здоров’я.

Витрати, пов’язані з необхідністю ознайомлення з новими вимогами регулювання та на організацію виконання вимог регулювання.
Альтернатива 3 Відсутні Витрати, пов’язані з необхідністю ознайомлення з новими вимогами регулювання та організувати їх виконання. Прогнозні витрати для одного суб’єкта господарювання складатимуть: 1197,2 грн (41 год) на ознайомлення з новими вимогами регулювання та організацію їх виконання. Прогнозні витрати для всіх — 146058 грн

___________

1 Дані з реєстру ліцензіатів з провадження господарської діяльності з медичної практики Міністерства охорони здоров’я України

2 Дані з Ліцензійного реєстру ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби України.

3 22 — за даними, отриманими в робочому порядку, від Центру тестування при Міністерстві охорони здоров’я України: іспит «Крок 3», здають інтерни у 22 закладах освіти.

ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

  1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання для суб’єктів малого підприємництва та визначення переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, проведено розробником 02.11.2020 по 06.11.2020.

Порядковий номер Вид консультацій Кількість учасників консультацій Основні результати консультацій
1. Телефонні консультації із закладами післядипломної освіти та ліцензіатами з медичної практики 10 Регулювання сприймається.

Отримано інформацію щодо переліку процедур, які необхідно виконати у зв’язку із запровадженням нових вимог регулювання:

ознайомитися з новими вимогами регулювання- 1год.

організувати виконання вимог регулювання — 8 год.

  1. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва.

кількість суб’єктів малого(мікро) підприємництва, на яких поширюється регулювання: 122.

питома вага суб’єктів малого підприємництва у загальній кількості суб’єктів господарювання, на яких проблема справляє вплив 100 %.

Розрахунок витрат суб’єкта малого підприємництва на виконання вимог регулювання.

Розрахунок здійснюватиметься відносно майбутніх витрат суб’єктів господарювання — провайдерів у сфері БПР.

У розрахунку вартості 1 години роботи використано вартість 1 години роботи, яка відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2022 року — 39,26 гривні.

Первинна інформація про вимоги регулювання може бути отримана за результатами пошуку постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників» на сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-2021-%D0%BF#Text)

Інформація про розмір часу, який витрачається суб’єктами на отримання зазначеної інформації є оціночною, та отримана за результатами проведених консультацій (наведено у таблиці розділу 1).

Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання

Для розрахунку зроблено припущення, що один провайдер проведе один захід в рік.

№ з/п Найменування оцінки У перший рік (стартовий рік впровадження регулювання) Періодичні (за наступний рік) Витрати за п’ять років
Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання
1. Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів)
2. Процедури повірки та/або постановки на відповідний облік у визначеному органі державної влади чи місцевого самоврядування
3. Процедури експлуатації обладнання (експлуатаційні витрати — витратні матеріали)
4. Процедури обслуговування обладнання (технічне обслуговування)
5. Інші процедури:
6. Разом, гривень

Формула:

(сума рядків 1 + 2 + 3 + 4 + 5)

0,00 грн 0,00 грн
7. Кількість суб’єктів господарювання, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 122 122
8. Сумарно, гривень

Формула:

відповідний стовпчик «разом» Х кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання (рядок 6 Х рядок 7)

0,00 грн 0,00 грн
Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання
9. Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Формула:

витрати часу на отримання інформації про регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість форм

1 год. (час, який витрачається с/г на пошук нормативно­правового акту в мережі Інтернет та ознайомлення з ним; за результатами консультацій) Х 39,26 грн = 39,26 грн 0,00 (припущено, що суб’єкт повинен виконувати вимоги регулювання лише в перший рік; за результатами консультацій) 39,26 гривні
10. Процедури організації виконання вимог регулювання

Формула:

витрати часу на розроблення та впровадження внутрішніх для суб’єкта малого підприємництва процедур на впровадження вимог регулювання Х вартість часу суб’єкта малого підприємництва (заробітна плата) Х оціночна кількість внутрішніх процедур

8 год. (час, який витрачається на підготовку документів для верифікації в Реєстрі); за результатами консультацій) Х 29,2 грн = 234 грн 0,00 234 грн
11. Процедури офіційного звітування. 0,00 0,00 0,00
12. Процедури щодо забезпечення процесу перевірок 0,00 0,00 0,00
13. Інші процедури:
14. Разом, гривень 263,2 грн Х 263,2 грн
15. Кількість суб’єктів малого підприємництва, що повинні виконати вимоги регулювання, одиниць. 122 Х 122
16. Сумарно, гривень 32110 грн Х 32110 грн

Не передбачається розроблення коригуючих заходів, оскільки регулювання стосується виключно малого підприємництва та не передбачає значних фінансових витрат.

Витрати на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта*

Порядковий номер Витрати За перший рік За п’ять років
1 Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання 29,2 грн 29,2 грн
2 Процедури організації виконання вимог регулювання 0,00 грн 0,00 грн
3 РАЗОМ (сума рядків: 1+2+3), гривень 29,2 грн 29,2 грн
4 Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць 161 161
5 Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 3 х рядок 4), гривень 4701 грн 4701 грн

* ліцензіатів з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами(в частині ознайомлення з новими вимогами регулювання).

Оцінка сумарних витрат за альтернативами

Сумарні витрати за альтернативами Сума витрат, гривень
Альтернатива 1 Відсутні
Альтернатива 2 36 811 грн
Альтернатива 3 1468 грн

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми) Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки) Коментарі щодо присвоєння відповідного бала
Альтернатива 1. 1 Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми зазначені у Розділі І цього аналізу.
Альтернатива 2. 4 Така альтернатива є найбільш оптимальною, оскільки сприятиме:

Забезпеченню умов якісного здійснення підвищення кваліфікації фахівців у сфері охорони здоров’я, що відповідно означає забезпечення держави якісними медичними послугами.

Дана альтернатива забезпечує баланс інтересів між державою, бізнесом та громадянами.

Альтернатива 3 3 Така альтернатива не дозволить комплексно вирішити проблеми. Є фінансово обтяжливою для бізнесу.
Рейтинг результативності Вигоди (підсумок) Витрати (підсумок) Обґрунтування відповідного місця альтернативи у рейтингу
Альтернатива 1. Для держави:

Відсутні

Для держави:

Відсутність чіткої системи безперервного професійного розвитку.

Дана альтернатива не забезпечує потреби у розв’язанні проблеми та досягнення встановлених цілей.
Для громадян:

Відсутні.

Для громадян:

Якість медичного обслуговування громадян знижуватиметься внаслідок неврегульованості системи безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я та неналежного підвищення ними своєї кваліфікації, неотримання нових знань щодо стандартів надання медичної допомоги, які постійно оновлюються.

Для суб’єктів господарювання:

Відсутні

Для суб’єктів господарювання:

Відсутні

Альтернатива 2. Для держави:

Забезпечення належного рівня безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я;

Підвищення рівня надання медичної допомоги; Нормативно-правове врегулювання сфери для побудови ефективної моделі БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. Чіткість, прозорість системи БПР і нарахування балів, створення єдиної бази та доступність до неї для провайдерів, отримувачів послуг та органів, при яких діють атестаційні комісії.

Для громадян:

Професійний розвиток лікарів здійснюється належним чином. Заходи безперервного професійного розвитку забезпечують отримання ними знань та навичок відповідно до вимог професійних стандартів та системи охорони здоров’я. Лікарі підтримують та підвищують рівень знань і навичок, що особливо важливо в сфері охорони здоров’я, адже світові стандарти лікування постійно оновлюються Відповідно, медична допомога громадянами забезпечується на високому рівні.

Для держави:

Не прогнозується додаткових витрат.

Для громадян:

Відсутні

Така альтернатива є найбільш оптимальною, оскільки повністю вирішує проблему, забезпечує чіткість системи безперервного професійного розвитку. Дана альтернатива забезпечує баланс інтересів між державою, бізнесом та громадянами.
Для суб’єктів господарювання:

чітка, врегульована система безперервного професійного розвитку.

Включення до системи як провайдера БПР будь якого суб’єкта господарювання.

Для суб’єктів господарювання:

Витрати, пов’язані з необхідністю ознайомлення з новими вимогами регулювання та організацією їх виконання.

Альтернатива 3 Для держави:

Створення єдиної бази та доступність до неї для провайдерів, отримувачів послуг та органів, при яких діють атестаційні комісії.

Для громадян:

Відсутні

Для суб’єктів господарювання:

Чітка, врегульована система безперервного професійного розвитку.

Для держави:

Не прогнозується додаткових витрат.

Для громадян: Відсутні

Для суб’єктів господарювання:

Прогнозуються значні фінансові витрати, пов’язані з необхідністю ознайомлення з новими вимогами регулювання та організацієї їх виконання.

Така альтернатива не дозволить комплексно вирішити проблеми.
Рейтинг Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта.
Альтернатива 1. Переваги відсутні. Така альтернатива не сприятиме досягненню цілей державного регулювання. Залишаються проблеми, зазначені у Розділі І цього аналізу. Відсутні.
Альтернатива 2. Така альтернатива є найбільш оптимальною, оскільки сприятиме: забезпеченню умов якісного здійснення підвищення кваліфікації лікарів, що відповідно означає забезпечення держави якісними фахівцями у сфері охорони здоров’я.

Проєкт акта комплексно врегульовує та забезпечує побудову ефективної моделі БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. Проєкт акта забезпечить чіткість, прозорість системи безперервного професійного розвитку і нарахування балів, створення єдиної бази та доступність до неї для провайдерів, отримувачів послуг та органів, при яких діють атестаційні комісії.

Ризики зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта відсутні.
Альтернатива 3 Така Альтернатива не дозволить комплексно вирішити проблеми, які наразі існують у сфері БПР фахівців у сфері охорони здоров’я. Ризик невідповідності змін вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Механізми, які забезпечать розв’язання проблеми:

  1. Електронна система БПР забезпечуватиме збереження інформації про провайдерів та заходи БПР. Володільцем системи та внесених до неї відомостей є МОЗ. Адміністратора системи визначає МОЗ.

Заходи, які повинні здійснити органи влади для впровадження цього регуляторного акта:

1) забезпечити інформування фахівців у сфері охорони здоров’я, закладів вищої та післядипломної освіти, провести комунікацію для інформування потенційних суб’єктів господарювання;

  1. Заходи, які необхідно здійснити потенційним провайдерам безперервного професійного розвитку лікарів:

ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет);

організувати виконання вимог регулювання.

  1. Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання — ліцензіатам з провадження господарської діяльності з медичної практики:

ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет);

  1. Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання — ліцензіатам з провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами:

ознайомитися з вимогами регулювання (пошук та опрацювання регуляторного акту в мережі Інтернет).

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

Реалізація регуляторного акта не потребуватиме додаткових бюджетних витрат і ресурсів на адміністрування регулювання органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.

Державне регулювання не передбачає утворення нового державного органу (або нового структурного підрозділу діючого органу).

Розрахунок витрат на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва проведено в межах даного аналізу.

Проведено розрахунок витрат суб’єктів малого (мікро) підприємництва в межах даного аналізу.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають пролонгований характер. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни міжнародно-правових актів чи законодавчих актів України вищої юридичної сили, на виконання яких розроблений цей проєкт регуляторного акта.

Проєктом акта визначено, що Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників поширюється на фармацевтів (провізорів), молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з медичною освітою і фармацевтичною освітою з 1 липня 2023 року.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

  1. Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта, — не передбачається.
  2. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання і фізичних осіб — високий. Проєкт наказу та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України.
  3. Кількість суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, — не обмежується.
  4. Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами господарювання та/або фізичними особами, пов’язаними з виконанням вимог акта, — низький.

Часу — 9 год.

Коштів — 263,2 грн

Додатковими показниками результативності є:

1) Кількість провайдерів внесених до системи;

2) Кількість заходів БПР, внесених до системи;

3) Кількість проведених заходів БПР;

4) Кількість лікарів, що пройшли атестацію;

5) Рівень надання медичної допомоги.

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом проведення базового, повторного та періодичного відстеження статистичних показників результативності акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься після набрання ним чинності, оскільки для цього використовуватимуться виключно статистичні показники.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше двох років після набрання ним чинності. За результатами даного відстеження відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження.

Періодичне відстеження результативності буде здійснюватися один раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Вид даних, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності, — статистичні.

У разі надходження пропозицій та зауважень щодо вирішення неврегульованих або проблемних питань буде розглядатись необхідність внесення відповідних змін.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснювати Міністерство охорони здоров’я України. Відстеження здійснюватиметься протягом усього терміну дії регуляторного акту.

Строк виконання заходів 30 робочих днів.

Міністр охорони здоров’я УкраїниВіктор Ляшко

Додаток 1

до Аналізу регуляторного впливу

проєкту постанови Кабінету Міністрів України

«Про внесення змін до постанови Кабінету

Міністрів України

від 14 липня 2021 р. № 725»

ВИТРАТИ
на одного суб’єкта господарювання великого і середнього підприємництва, які виникають внаслідок дії регуляторного акта

Порядковий номер Витрати За перший рік За п’ять років
1 Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень Не передбачено
2 Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень Не передбачено
3 Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень Не передбачено
4 Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/приписів тощо), гривень Не передбачено
5 Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень Не передбачено1
6 Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень 100 120
7 Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу, гривень Не передбачено
8 Витрати, повязані з ознайомленням та приведенням локальних актів у відповідність до Положення, гривень 3008,8
9 РАЗОМ, гривень 3108,8 120
10 Кількість суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на яких буде поширено регулювання, одиниць 22 22
11 Сумарні витрати суб’єктів господарювання великого та середнього підприємництва, на виконання регулювання (вартість регулювання) (рядок 9 х рядок 10), гривень 68393,6 2640

____________

1 Звертаємо увагу, що наявність ліцензія на провадження освітньої діяльності для провайдера заходів БПР не обов’язкова

Розрахунок відповідних витрат на одного суб’єкта господарювання — нижчевикладені витрати не передбачені

Вид витрат У перший рік Періодичні (за рік) Витрати за п’ять років
Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/підвищення кваліфікації персоналу тощо
Вид витрат Витрати на сплату податків та зборів (змінених/нововведених) (за рік) Витрати за п’ять років
Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів)
Вид витрат Витрати* на ведення обліку, підготовку та подання звітності (за рік) Витрати на оплату штрафних санкцій за рік Разом за рік Витрати за п’ять років
Витрати, пов’язані із веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам (витрати часу персоналу)

___________

* Вартість витрат, пов’язаних із підготовкою та поданням звітності державним органам, визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації).

Вид витрат Витрати* на адміністрування заходів державного нагляду (контролю) (за рік) Витрати на оплату штрафних санкцій та усунення виявлених порушень (за рік) Разом за рік Витрати за п’ять років
Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо)

________

* Вартість витрат, пов’язаних з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю), визначається шляхом множення фактичних витрат часу персоналу на заробітну плату спеціаліста відповідної кваліфікації.

Вид витрат Витрати на проходження відповідних процедур (витрати часу, витрати на експертизи, тощо) Витрати безпосередньо на дозволи, ліцензії, сертифікати, страхові поліси (за рік — стартовий) Разом за рік (стартовий) Витрати за п’ять років
Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо)
Вид витрат За рік (стартовий) Періодичні (за наступний рік) Витрати за п’ять років
Витрати на оборотні активи — (матеріали, канцелярські товари тощо)
Вид витрат Витрати на оплату праці додатково найманого персоналу (за рік) Витрати за п’ять років
Витрати, пов’язані із наймом додаткового персоналу

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті