Інтенсивний стрес: чому він стає руйнівним для здоров’я та як цьому протидіяти?

Стрес — звичне для людей явище, яке, ніби вогонь, має як позитивні, так і негативні прояви. Взагалі без стресу життя неможливе. У такому разі воно було б подібним до «болота», позбавленим яскравих кольорів, ризиків, інтересів, жаги до пізнання нового. Однак, коли стрес перетворюється на неконтрольовану «пожежу», під удар потрапляє не тільки психічне, а й фізичне здоров’я людини. Про те, які процеси лежать в основі таких розладів та яким чином можна на них впливати, розповів Микола Хайтович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, 9 червня 2022 р. у рамках онлайн-заходу  «Нові реалії праці фармацевтів в умовах воєнного часу. Практикум». Організатором заходу виступив провайдер з безперервної медичної освіти — Група компаній МедЕксперт.

Руйнівним стрес стає тоді, коли його вплив є занадто сильним та довготривалим. У такому разі людина ризикує отримати не тільки психологічну травму, а й порушення з боку багатьох систем організму: серцево-судинної, дихальної, шлунково-кишкового тракту тощо. Як же так відбувається, що думки та емоції впливають на роботу всього організму?

У ході багатьох досліджень було встановлено, що велику роль у створенні умов для цього відіграє гіпоталамо-гіпофізарно-надниркова вісь. Цей процес є добре відомим. Тож М. Хайтович запропонував подивитися ще глибше — на клітинний рівень.

Як на інфекцію, так і на стрес відповідь одна — запалення

Перш за все М. Хайтович провів паралель з бактеріальною інфекцією. Як клітина дізнається, що бактерія поруч? У неї для цього є певні рецептори (toll-like receptor). Вони визначають, що поряд «чужий» та надсилають у клітину інформацію про це. Така інформація через певну сигнальну систему (зокрема NF-κB) надходить у ядро клітини. У результаті цього запускається протидія — запальні фактори, які вже борються з інфекцією.

Однак небезпеку клітині може нести не тільки інфекція. Також існують фактори пошкодження, на появу яких клітина реагує за такою ж схемою. Як же поява цих факторів пов’язана зі стресом?

Справа в тому, що стрес викликає порушення кровотоку. Виникає місцева гіпоксія, яка якимось чином має бути сприйнята. У результаті утворюється велика кількість активних форм кисню. Саме вони і виступають для клітини факторами пошкодження DAMPs (damage-associated molecular patterns). Для їх визначення також існують рецептори, які дають у клітину інформацію. Далі вже знайома нам сигнальна система NF-κB передає її у ядро, що також призводить до запуску запального процесу. Однак вже неінфекційного.

«Таким чином для клітини не має значення, чи це пошкодження внаслідок інфекції, чи внаслідок стресу. Відповідь у будь-якому разі йде у вигляді запалення. Це дуже важливо зрозуміти. Просто в одному випадку мова йде про інфекційне запалення, в іншому — неінфекційне низькоінтенсивне запалення. Через такий тип запалення реалізується стресова відповідь, яка в подальшому призводить до розвитку пошкоджень», — наголосив М. Хайтович.

Як стрес впливає на артеріальний тиск?

Якась одна стресова подія може не спричини особливих змін. Людина її може швидко пережити та заспокоїтися. Інша ситуація, коли стресові події відбуваються регулярно, що дуже актуально сьогодні для українців.

У стані хронічного стресу відбувається накопичення факторів пошкодження DAMPs, про які ми говорили вище. Це призводить до підвищення артеріального тиску. Спочатку він лабільно коливається, а потом стає стабільно високим. Безумовно, причина криється в судинах, де запускаються імунні механізми ремоделювання.

Схематично це виглядає наступним чином. Під впливом DAMPs клітини судин починають гіпертрофуватися. У результаті цього відбувається потовщення м’язового шару судин та, як наслідок, різке звуження їх просвіту. Тож судина постійно перебуває у звуженому стані, що змушує серце битися з більшою силою. Це призводить до розвитку артеріальної гіпертензії.

За таким механізмом формується:

  • артеріальна гіпертензія (5–30%);
  • мігрень (12–57%);
  • головний біль напруження (1–50%);
  • синдром хронічної втоми (7–20%);
  • гіпервентиляційний синдром (до 6%);
  • порушення серцевого ритму (2–15%);
  • синдром подразненого кишечнику (до 11%);
  • тощо.

«Тобто якщо ми сьогодні неправильно усвідомимо гострий стрес, не пропрацюємо його, то завтра він реалізується в пошкодження певних органів і тоді вже стрес опрацьовувати пізно. Авжеж, у будь-якому разі його бажано контролювати щодня. Однак морфологічні зміни в організмі вже будуть запущені. Таким чином, нам бажано зреагувати на початку стресової події. Швидка реакція зробить так, щоб у подальшому не реалізувалися більш тяжкі пошкодження», — пояснив спікер.

Дихання в паперовий пакет: чому це допомагає при панічній атаці?

Панічна атака — це особливий стан. Як пояснив М. Хайтович, він пов’язаний з тим, що людина пережила певну подію, яка в неї асоціювалася з відчуттям смерті. Після цього будь-яке нагадування про ту подію запускає каскад внутрішніх реакцій: підвищене потовиділення, запаморочення, біль у грудях, серцевий напад, відчуття жару і холоду, порушення дихання, страх смерті, тремтіння кінцівок, блювання.

Вважається, що одним з кращих методів допомоги є дихання в паперовий мішок. Чому? Тому що під час панічної атаки починається гіпервентиляція: людина дихає швидше та глибше, ніж зазвичай. Через це в організмі знижується рівень вуглекислого газу, який бере участь у багатьох важливих процесах.

Коли людина дихає в паперовий пакет — вона поглинає те саме повітря, що й видихає. А в ньому — висока концентрація вуглекислого газу. Таким чином баланс відновлюється. Як зазначив спікер, достатньо 2–3 хв такої практики для зменшення відчуття тривоги при панічному нападі.

Седативні лікарські засоби

Спікер зауважив, що сучасні протоколи лікування пацієнтів з будь-яким тривожним розладом базуються на 2 підходах: когнітивно-поведінковій терапії та фармакотерапії (залежно від тяжкості розладу). Безумовно, фармакотерапія за таких станів включає рецептурні лікарські засоби, які призначає лікар. Зокрема, антидепресанти. У цьому контексті фармацевтам дуже важливо аналізувати такі призначення з точки зору їх ефективності та безпеки.

Авжеж, на фармацевтичному ринку наявні й безрецептурні седативні препарати. Серед них велику частину займають препарати, призначені для седативної фітотерапії. За словами М. Хайтовича, зазвичай для них характерна одна проблему — невелика доказова база (дуже важко провести відповідні дослідження).

«Це не говорить про те, що це погані засоби. Ні, навпаки. Вони викликають мало побічних ефектів, мають, хоча і помірну, але седативну дію. Усі ці засоби можуть бути рекомендовані для дорослих людей», — прокоментував спікер.

Більш детальну інформацію про дію окремих лікарських рослин та безрецептурних седативних препаратів наведено в таблиці.

Таблиця. Особливості окремих лікарських рослин та безрецептурних седативних препаратів
Засіб Дія Особливості Особливості призначення
Доксиламін Блокатор Н1-гістамінових рецепторів Седативна і снодійна дія, період напіввиведення — 10 год Інколи для покращення сну, є ризик сонливості вдень
Гвайфенезин Міорелаксувальна та анксіолітична Помірна тривожність Помірна тривожність
Магній Нейропротекторна дія Нейропротекторна дія При хронічному стресі для попередження пошкодження ЦНС
Гліцин Блокатор NMDA-рецепторів Нейропротекторна дія При хронічному стресі для попередження пошкодження центральної нервової системи
Звіробій В’яжуча, протизапальна та деяка протимікробна дія, що сприяє регенерації тканин Індуктор метаболізму Якщо пацієнт не вживає інших ліків
Валеріана Седативна дія проявляється повільно, але досить стабільно Підвищена нервова збудливість, безсоння; у складі комбінованої терапії при легких функціональних порушеннях з боку серцево-судинної системи Лише при збудженні нервової системи
Меліса Снодійний та седативний засіб Стани загального нервового збудження (підвищена емоційна активність, збудливість, дратівливість), безсоння, вегето-судинна дистонія, зміни артеріального тиску внаслідок стресу
М’ята Жовчогінна, седативна і слабка гіпотензивна дія; підвищує сек­рецію травних залоз, знижує тонус гладеньких м’язів кишечнику, жовчо- та сечовидільних шляхів При больовому синдромі (спазмі кишечнику)
Півонія Підвищує опір організму до гіпоксії, чинить спазмолітичну, протисудомну, антимікробну дію, має здатність підвищувати кислотність шлунка Знижує артеріальний тиск Надмірна активність серцево-судинної системи унаслідок нев­ротичних причин
Глід Посилює кровообіг у коронарних судинах та судинах головного мозку, підвищує чутливість міокарда до серцевих глікозидів та зменшує його збудливість, що призводить до певного посилення скорочень серцевого м’яза Зниження артеріального тиску та збудливості серцево-судинної системи Тахікардія та лабільна артеріальна гіпертензія
Пасифлора Покращує стан при депресії, зменшує тривожність і психічне напруження, має легкий снодійний ефект без симптомів пригніченості під час пробудження. Має протисудомні властивості Впливає на швидкість реакції Помірна тривожність. Не рекомендована під час вагітності

Підсумовуючи, варто наголосити, що інтенсивний та тривалий стрес небезпечний тим, що він може стати причиною пошкодження внутрішніх органів, призвести до формування психосоматичних захворювань. Тому першочерговим завданням є оперативне зниження впливу стресу, протидія його руйнівній силі на організм та нормалізація сну. У цьому контексті фітозасоби седативної дії можуть бути корисними при невисокому рівні стресу. У разі призначення антидепресантів одним з основних завдань фармацевта є контроль за їх можливими взаємодіями з іншими лікарськими засобами. Крім того, важливою складовою боротьби з руйнівним стресом є когнітивно-поведінкова терапія.

Римма Москаленко

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті