Яким був 2022 р. для різних сфер фармації: від освітян до суб’єктів господарювання?

Освіта

Найважливіші події у сфері фармацевтичної освіти висвітлила Алла Котвіцька, ректор Національного фармацевтичного університету (НФаУ).

Міністерством освіти України затверджено стандарт підготовки магістрів за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація». Шлях до цього тривав довгих 7 років. Ухвалено концептуальне рішення про створення двох спеціалізацій 226.01 «Фармація» та 226.02 «Промислова фармація». Шляхом прийняття стандарту також урегульовано питання заочної форми навчання, навколо якої точилося багато дискусій. Лише 2 контингенти вступників матимуть можливість навчатися заочно — випускники фармацевтичних коледжів і училищ та магістри спеціальностей галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Передбачено, що атестація здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту та захисту кваліфікаційної роботи, що відповідає європейському стандарту медичної/фармацевтичної освіти.

Триває розробка професійних стандартів спеціалістів фармації. На сьогодні розроблено проєкти професійних стандартів «Фармацевт», «Клінічний фармацевт», «Промисловий фармацевт», «Асистент фармацевта» та «Експерт з оцінки медичних технологій».

З 4 квітня НФаУ повністю відновив освітній процес. Навчання здійснюється в режимі реального часу на платформах Zoom. В інтернатурі реалізується змішана форма навчання. Прикро, що університет поки не може зібрати всіх викладачів та студентів разом. Тим не менш, викладачі, які знаходяться у Харкові або переїхали до інших регіонів, продовжують роботу, проводять заняття дистанційно, а також продовжують наукові дослідження. Студенти готові отримувати знання та знаходять для цього можливості навіть в умовах обмеженого доступу до зв’язку та електроенергії.

НФаУ бере активну участь в обговоренні законопроєктів щодо самоврядування. Університет надав свої зауваження та пропозиції до законопроєкту «Про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні» (редакція від 08.09.2022 р.). Він на 90% повторює передостанній, а відтак залишаються неврахованими ті ж самі зауваження.

На жаль, досі професія фармацевта в очах суспільства не має достатнього статусу та престижу. Фактори, які на це впливають — умови роботи (тяжкі психологічно і фізично, враховуючи 12-годинний робочий день), штрафи, пріоритетність фінансових цілей, нижча за середню по Україні заробітна плата. Необхідно ретельно підійти до виправлення ситуації. Адже те, яке майбутнє очікує на професію фармацевта в Україні — незамінного учасника системи охорони здоров’я, як у високорозвинених країнах, чи продавця ліків, як в країнах «третього» світу, — залежить від нас.

Реімбурсація

У перші місяці війни Національна служба охорони здоров’я (НСЗУ) тимчасово призупинила укладання нових договорів за всіма напрямками, але наразі процес відновлено. Першим запрацювало доконтрактування за програмою «Доступні ліки». Загалом за час повномасштабної вій­ни 116 аптечних закладів виявили бажання співпрацювати з НСЗУ та підписали контракти, повідомила Наталія Гусак, голова НСЗУ.

Програма «Доступні ліки» — успішний приклад державно-приватного партнерства, яке пройшло випробування на міцність війною. Буквально декілька разів були затримки з фінансуванням. Але попри складну економічну ситуацію НСЗУ докладає всіх зусиль, щоб безперебійно перераховувати кошти за програмою реімбурсації. На сьогодні майже 2 млрд грн бюджетного фінансування отримали аптеки за відпущені пацієнтам лікарські засоби, включаючи препарати інсуліну. З них приватним закладам НСЗУ виплатила 1,6 млрд грн.

У 2022 р. на програму реімбурсації держбюджетом виділено 4,6 млрд грн. Тож, уже можна констатувати, що у поточному році передбачені кошти не буде використано пов­ною мірою. Але у цьому випадку говорити про економію не доводиться.

На початку повномасштабної війни, у березні–квітні, кількість виписаних та погашених е-рецептів різко зменшилася. Так само в березні спостерігалося скорочення кількості аптек, що відпускали ліки за програмою реімбурсації. Надалі обидва показники продемонстрували зростання. Це важливий індикатор того, що ситуація починає рухатися до повернення на довоєнний рівень.

Важливо зазначити, що наприкінці лютого, у березні, квітні, травні на окупованих територіях або у зонах, близьких до проведення бойових дій, фіксувався відпуск лікарських засобів за е-рецептами. Це приклад того, як програма реімбурсації може працювати на користь пацієнта навіть в умовах війни. За кожним таким відпуском ліків за елект­ронним чи паперовим рецептом стоять живі люди, які допомагають українцям попри все продовжувати турбуватися про своє здоров’я.

У 2023 р. програму реімбурсації планують розширювати. Наступного року до неї мають увійти 3 нові напрями: тест-смужки для інсулінозалежних, імуносупресивні препарати, знеболювальні лікарські засоби для паліативних хворих.

ЕСОЗ

Про проєкти електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), які реалізовуватимуться у 2023 р., повідомила Ірина Ліштаба, експертка з фармацевтичних питань, керівниця групи бізнес-аналізу проєкту «Електронний рецепт» ДП «Електронне здоров’я».

Дорожня карта у 2023 р. буде наповнена цікавими нововведеннями для всіх учасників фармацевтичного ринку. Важливим проєктом з високим пріоритетом є проєкт, пов’язаний з автоматизацією роботи лікарів стаціонару, у тому числі в частині обліку призначень лікарських засобів пацієнтам та ведення лікарських команд. У грудні цього року очікується запуск проєкту eStock. Це електронна система планування, розподілу, постачання, обліку та моніторингу залишків лікарських засобів і медичних виробів у закладах охорони здоров’я. До реалізації готується Кабінет пацієнта. Це означає, що громадяни отримають доступ до своїх електронних кабінетів і, відповідно, до медичної інформації, яка зберігається там.

Плануються роботи над Державним реєстром лікарських засобів та Державним реєстром медичних виробів. Це пов’язано з впровадженням електронного рецепта на всі рецептурні препарати. Впровадження цього проєкту стартує 1 квітня 2023 р.

За результатами аналізу впровадження електронного рецепта на антибіотики й наркотичні препарати виявлено ряд особливостей, на які варто звернути увагу аптекам і фармацевтичним підприємствам. Так, деякі виробники скаржаться, що їх лікарські засоби не призначають за е-рецептом. У більшості випадків проблема пов’язана з особливістю формулювання лікарської форми, яка визначена за даними Державного реєстру лікарських засобів. У такому разі виробнику слід перевірити в Державному реєстрі лікарських засобів міжнародну непатентовану назву, лікарську форму і дозування. Якщо певний препарат має відмінності в даних від інших таких самих ліків, то це може бути поясненням ситуації. Поширеною проблемою є виписування лікарями препаратів не за МНН, а за брендами. Зазвичай це рецепти, які виписують поза ЕСОЗ. Ця ситуація має бути врегульована. Зараз готується цільове рішення щодо перегляду Наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360. Електрон­ні рецепти за межами ЕСОЗ будуть поза законом. Доповідач порадила слідкувати за оновленнями та громадським обговоренням на сайті МОЗ, оскільки плануються стратегічні зміни, які мають унормувати всі процеси, пов’язані з е-рецептом.

Державний нагляд

Олена Речкіна, директор Департаменту оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба), розповіла про діяльність відомства в умовах війни.

Із запровадженням воєнного стану Урядом введено мораторій на проведення більшості перевірок бізнесу. Втім, є винятки. Так, дозволено проводити позапланові перевірки, якщо є загроза життю і здоров’ю людини, забезпеченню безпеки держави. Також винятком є здійснення поза­планових заходів державного нагляду (контролю) щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, що мають істотну соціальну значущість. Завдання Держлікслужби на сьогодні полягає в моніторингу вартості певної групи товарів на всіх етапах обігу. У разі виявлення порушень у ланцюжку ціноутворення відповідна інформація пере­дається до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка має право вживати відповідних заходів.

Ігор Хотенюк, перший заступник голови Держлікслужби, зазначив, що у зв’язку з воєнним станом доступ до ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами наразі закритий. Для верифікації ліцензіата можна звернутися до Держлікслужби й отримати відповідний витяг з цього реєстру.

Хмарні рішення — безпека бізнесу

Володимир Никитюк, PM Proxima Apteka, пояснив, як хмарні технології допомагають убезпечити бізнес під час війни. Перехід у «хмару» був сильним трендом і раніше у зв’язку з вагомими перевагами перед наземною інфра­структурою, зокрема завдяки позбавленню від клопоту з організації майданчиків для зберігання даних та обслуговування серверів. В умовах війни відкрилися нові переваги: наприклад, ви не втратите важливі дані через влучання в об’єкти інфраструктури та пошкодження серверів. Це дозволяє забезпечити цілісність корпоративних даних, високий рівень безпеки доступу до корпоративних систем, захистити бізнес-процеси. Співробітники не прив’язуються до наземної інфраструктури, тож, можуть працювати де завгодно.

Недоліком хмарних рішень, як будь-яких інших IT-технологій, є обмежена доступність в умовах блекауту. Але знову ж таки, не потрібно забезпечувати електроенергією ще й сервери.

Програмне забезпечення для аптек Proxima Apteka (попередня версія — ПК «Аптека»), базується на досвіді 20 років роботи на ринку автоматизації. Продукт розроб­лено з використанням хмарного сервісу. Система може працювати у тому числі в режимі офлайн, наприклад, якщо є електро­енергія, але немає інтернету. Як тільки з’являється інтернет, система автоматично синхронізується.

Фармацевтичний ринок: аналітика та прогнози

З основними аналітичними показниками фармацевтичного ринку України ознайомив Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International.

Український фармацевтичний ринок в масштабах світового ринку хоч і невеликий, але має високий потенціал до зростання. Заважають цьому зовнішні фактори. Внаслідок агресії російської федерації з 2014 р. станом на 1 грудня 2022 р. під тимчасовою окупацією опинилося близько 17% території України. Втрачено близько третини наявного населення. Чверть аптечних точок знищено, закрито або ж вони знаходяться на тимчасово окупованій території. Для українського фармацевтичного ринку це втрата 27% потенційного річного обсягу споживання лікарських засобів.

Повномасштабна війна, якою пішла російська федерація на Україну 24 лютого 2022 р., призвела до значного спаду економіки (-32%), зростання інфляції (30%), скорочення реальних доходів населення (-27%), підвищення рівня бідності (до 25%), а також великої хвилі міграції населення. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наразі в Європі перебуває 7,8 млн біженців з України. 4,8 млн зареєструвалися та попросили про прихисток та допомогу.

Обсяг роздрібного споживання ринку лікарських засобів демонструє досить непогану стійкість у національній валюті. За підсумками 11 міс 2022 р. спад у грошовому вираженні становить 7,4%. У натуральному — на рівні 21,2%, у доларовому еквіваленті — 20%.

Proxima Research International надає послуги з моніто­рингу ринку у добовій періодичності. Аналіз добового споживання лікарських засобів у грошовому вираженні свідчить про наближення темпів спаду до відмітки 0% на кінець листопада — початок грудня.

Обсяг залишків в аптеках становить наразі 34 дні, тобто цей показник повертається до звичного рівня після ситуації з безпрецедентним сплеском попиту на фоні панічних настроїв на початку війни, що спричинило скорочення залишків до двотижневого рівня.

Повномасштабний наступ російської федерації призвів до закриття значної кількості аптек в Україні. Втім, починаючи з червня, спостерігається тенденція до поступового відновлення числа аптечних закладів, які працюють. Станом на 30 листопада 2022 р. в Україні функціонує 16,8 тис. аптечних точок, що становить 81% від довоєнної кількості. Найбільш постраждалі регіони — це, безумовно, Схід та Південь України, території, які близькі до лінії фронту та часто потерпають від ворожих обстрілів.

Консолідація роздрібного сегменту продовжується еволюційним шляхом. За підсумками жовтня 2022 р. топ-100 аптечних мереж наразі займають 88% ринку роздрібної реалізації. Водночас в сегменті дистрибуції 83% поставок в аптеки забезпечують два найбільших дистриб’ютори — це компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ».

Щодо прогнозів для роздрібного ринку лікарських засобів у грошовому вираженні, то за підсумками 2022 р. очікується спад в діапазоні -6,8–7,3%. 2023 р. за оптимістичним сценарієм роздрібний ринок лікарських засобів може завершити з показником +30,6%, за песимістичним — +6,8%. За яким сценарієм ми підемо, залежить від того, наскільки швидко здобудемо перемогу й почнемо відбудовувати країну, відновлювати економіку, а населення повернеться додому.

Мобільні шпиталі

Артем Гончаренко, представник Благодійного фонду Реконструкції та розвитку України, розповів про реалізацію проєкту із забезпечення прифронтової зони мобільними госпіталями. Перший з 52 мобільних госпіталів вже відправлено за призначенням.

Мобільна клініка — це повноцінний госпіталь на колесах, оснащений сучасним медичним обладнанням для розгортання невідкладної хірургічної допомоги в районі бойових дій високої інтенсивності. Він може виконувати функції приймальної, лабораторії, рентген-кабінету, операційної кімнати.

Вартість одного мобільного шпиталю становить 240 тис. євро. Один мобільний госпіталь здатен врятувати близько 100 життів на день.

ОПЕРАТОРИ РИНКУ ПРО МАЙБУТНЄ: ДИСКУСІЯ

Ця війна принесла багато втрат, порушила та трансформувала давно налагоджені процеси. Як аптечний ринок працює в умовах воєнного стану?

Ігор Червоненко, голова правління громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України», зазначив, що під час гострої фази (лютий–березень) усі партнери переважно допомагали одне одному вирішувати нагальні проблеми. Першочерговими завданнями були розблокувати систему поставок та домовитися про оплату. Зараз ринок працює стабільно. З певними змінами, відтермінованими втратами, але працює й розвивається еволюційним шляхом.

Олександр Суходольський, директор зі стратегічного розвитку компанії «БаДМ», зазначив, кожен з операторів ринку — виробники, дистриб’ютори, аптеки — продовжують належним чином виконувати свої функції, завдяки чому пацієнти можуть отримувати необхідні ліки. Проблемою є те, що учасники ринку опинилися у різних ситуаціях. Деякі виробники втратили потужності, дистриб’ютори — склади, аптечні мережі — аптеки. Інші — уникнули суттєвих втрат. У такій ситуації яскраво проявляється ставлення один до одного. Одні компанії готові допомагати, підтримувати і вирішувати будь-які питання, інші — займають пасивну позицію.

На переконання Євгена Заїки, генерального директора АСІНО в Україні, досвід усіх попередніх криз показав, що активна позиція, стратегія партнерства та підтримки завжди виграшні у підсумку. Тож, позицією компанії з самого початку війни є саме стратегічне партнерство.

Не з чуток знає про втрати один з найбільших вітчизняних виробників препаратів. Як зазначив Максим Мясніков, керівник сектору аптечних мереж АТ «Фармак», компанія втратила логістичний центр. Головне сьогодні — створювати та реалізовувати проєкти, які працюють на довгострокову перспективу. Необхідно керуватися стратегіями, вибудованими за принципами партнерської взаємодії з усіма ланками товаропровідного ланцюга.

Кадрової проблеми торкнувся Ігор Павлиш, власник аптечної мережі «3і». Велика хвиля міграції спіткала Україну. Із західних областей багато людей також хотіли виїхати, тим паче кордон близько. Потрібно було приймати рішення для того, щоб зберегти персонал та не допустити закриття аптек. Водночас на Захід України хлинула велика кількість внутрішньо переміщених осіб. Але, як правило, для них це було тимчасове рішення. Фармацевтів, які шукали роботу, серед них було небагато.

На думку Олега Нікулішина, генерального директора аптечної мережі «D.S.», однією з головних проблем зараз є фінансові ресурси. Через повітряні тривоги та обмежене електропостачання втрати становлять до 30% виторгу на день. Щодо робочого капіталу, то аптеки наразі не досягають того рівня, який має бути. Потрібно шукати механізми, які допомогли б вирішити це питання і дістати оборотні кошти на цю нестачу грошового потоку. Проблеми з санацією та платежами ставатимуть дедалі гострішими.

Зараз бізнес вимушений працювати в умовах обмеженого доступу до електроенергії. Як зауважила Юлія Спальвіш, генеральний директор компанії «Бізнес Центр Фармація», аптечна мережа «Астрея-Фарм», нещодавно енергосистема України зазнала системної аварії та пережила перший блекаут. Тож, бізнес має бути добре підготовленим цієї зими й думати про те, як впоратися із ситуацією на випадок тривалого відключення електроенергії — забезпечити аптеки та офіси генераторами, біотуалетами, альтернативними засобами зв’язку.

Якщо проводити аналогію з боксом, ми зараз перебуваємо приблизно у 8-му раунді 12-раундового бою, зазначив Тарас Коляда, виконавчий директор мережі аптек «Подорожник». Наразі найголовніше — всім аптечним мережам продовжувати тримати удар і реалізовувати свою функцію. «Ми, як і вся країна, зараз працюємо в режимі нон-стоп, щодня вирішуємо надскладні завдання. Уже придбано понад 420 генераторів для забезпечення безперебійної роботи аптек, адже аптечні заклади — це частина критичної інфраструктури. Ми відповідаємо за здоров’я та життя людей і наше завдання — надавати якісну фармопіку всюди, де її потребують. Нас підтримують небайдужі громадяни в межах проєкту «Допоможи допомагати». Наразі створюється ціла команда волонтерів, що працюватиме в аптеках над забезпеченням їх життєдіяльності. Ми допомагаємо населенню та Збройним силам України медичним транспортом, ліками, турнікетами. Загальна сума допомоги перевищила 27 млн грн. Крім того, не зупиняємо наші благодійні ініціативи, започатковані ще до війни, як-от «Перша полярна аптека», у межах якої надаємо фармопіку вченим на полярній станції «Академік Вернадський» в Антарктиді. Підтримуємо спортсмена Віктора Легкодуха, майбутнього паралімпійця, який вже неодноразово перемагав на світових змаганнях з легкої атлетики. Ми віримо в перемогу, тому не припиняємо реалізовувати всі ці благодійні ініціативи. Наші фармацевти — це ФАРМгерої. Коли є така команда, то будь-який фронт можна втримати, як військовий, так і фармацевтичний», — зазначив спікер.

Роман Матківський, заступник директора з продаж «Київського вітамінного заводу», зауважив, що проблеми, які довелося вирішувати у березні, виявилися лише початком. Кожен наступний місяць приносив нове випробовування. Одним із важливих питань є зміна пріоритетності у продуктовому портфелі компанії як щодо стратегії планування виробництва, так і інструментів у промоції з урахуванням тенденцій споживчого попиту. Незважаючи на труднощі, віримо, що на Україну чекає світле майбутнє, але це потребує багато зусиль та часу.

Далі буде…

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!