Призов на військову службу під час мобілізації: категорії військовозобов’язаних та новації військового обліку

Правові засади призову на військову службу під час мобілізації

У силу ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до законів України від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі — Закон № 2232) та від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон № 3543).

Мобілізація — комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту — на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (ст. 1 Закону № 3543).

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров’я і віком, а жіночої статі — також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов’язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов’язок у запасі відповідно до законодавства (ст. 17 Закону України «Про оборону України»).

Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та включає:

• підготовку громадян до військової служби;
• приписку до призовних дільниць;
• прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
• проходження військової служби;
• виконання військового обов’язку в запасі;
• проходження служби у військовому резерві;
• дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії (таблиця).

Оповіщення громадян про виклик до Територіальних центрів комплектування (далі — ТЦК) оформлюється у вигляді повісток, що мають містити:

• повне ім’я та прізвище;
• рік народження, адресу;
• вид повістки;
• місце працевлаштування;
• час та адресу, коли та куди слід з’явитися після вручення;
• назву органу, печатку, підпис, прізвище, ім’я та по батькові керівника військкомату (ТЦК*).

Отже, повістка, форма якої визначена Порядком № 1487, є засобом інформування військовозобов’язаної особи для її прибуття на вказану дату до ТЦК і не може бути оскаржена в будь-якому суді, оскільки цей документ є лише засобом оповіщення особи про необхідність виконати військовий обов’язок відповідно до закону. Така правова позиція визначена в постанові Верховного Суду від 8 вересня 2022 р. у справі № 300/1263/22.

Можна відмовитися від повістки, якщо:

• неправильно вказано дані особи;
• повістку вручає неуповноважена особа;
• у повістці немає підпису військового комісара чи печатки ТЦК.

У разі ухилення від мобілізації особу можуть доправити для складання протоколу про адміністративне правопорушення до поліцейського відділку.

Також правоохоронні органи можуть відкрити кримінальне провадження, якщо людина пройшла медичну комісію, отримала виклик на виїзд до місця служби і не з’явилася. Згідно зі ст. 336 Кримінального Кодексу Украї­ни встановлюється відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Порядок № 1487: основні обов’язки збережено

На деталізацію законодавчих норм і спрямований Порядок № 1487, приписи якого передбачають посилення контролю за взяттям на облік, обмін даними між реєстрами, органами влади та роботодавцями щодо громадян, які підлягають обліку. Військовий облік українців буде відбуватися через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

1. Діджиталізація: Порядком задекларована цифровізація пов’язаних з обліком процесів, проте незрозуміло, коли запрацює Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів, запроваджений ще постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921 (минула редакція Порядку), адже для його актуалізації співробітникам районних (міських) ТЦК потрібно оцифрувати всі дані щодо зареєстрованих осіб (Реєстр також наповнюватимуть відповідні підрозділи Служби безпеки України (СБУ) та Служби зовнішньої розвідки України (СЗР).

Передбачено подання відомостей про себе до військкомату через Єдиний портал державних послуг «Дія», але наразі такий функціонал ще не працює.

Щодо Е-повісток, то їх поки що не буде, як заявило Міністерство цифрової трансформації України, «у їх плані поки немає таких завдань», а опція електронних повісток розглядається лише як засіб додаткового інформування паралельно з паперовим, оскільки для підтвердження отримання потрібен підпис отримувача. Крім того, застосунок можна прос­то видалити.

2. Призовники, військовозобов’язані та резервісти не можуть змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час — таке ж зобов’язання було і в попередній редакції Порядку, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921 (далі — Порядок № 921).

Обов’язок військовозобов’язаного, резервіста та призовника особисто протягом 7 днів з дати прибуття до нового місця проживання прийти до відповідного районного (міського) ТЦК для взяття на військовий облік теж не є новелою, а визначений ч. 3 ст. 37 Закону № 2232.

3. Порядком в обох редакціях передбачений побудинковий (подвірний) обхід для уточнення даних.

4. Обов’язок військовозобов’язаних та резервістів ставати на консульський облік у разі виїзду за кордон та відповідні повноваження закордонних дипломатичних установ «сприяти їх поверненню в Україну» в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період), які наразі активно обговорюються, були передбачені ще Порядком № 921. Проте механізму реалізації «повернення» зазначених осіб в Україну (як і примусової постановки їх на консульський облік) немає — депортувати їх неможливо, за кордоном наші закони не діють, а «сприяння» можна трактувати як інформування про те, що триває мобілізація. Єдиною реальною санкцією для тих, хто знехтує своїм військовим обов’язком, може стати обмеження у правах на Батьківщині, як-то: придбання майна або дистанційне влаштування на роботу.

5. Призовник і військовозобов’язаний будуть прийняті на роботу чи зараховані до закладу освіти лише після взяття на військовий облік у районних (міських) ТЦК (військкоматах). Відповідне положення було передбачено п. 37 Порядку № 921 — під час прийняття на роботу (навчання) державні органи, підприємства, установи та організації повинні перевірити наявність військово-облікових документів (у військовозобов’язаних — військових квитків або тимчасових посвідчень, а в призовників — посвідчень про приписку до призовних дільниць).

При цьому підприємства мають у семиденний строк повідомити ТЦК, органи СБУ чи підрозділи СЗР про прийняття на роботу військовозобов’язаного, призовника чи резервіста або звільнення його з роботи.

6. Персональний облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів передбачає облік відомостей щодо відповідних осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності (ч. 5 ст. 34 Закону № 2232, п. 1 Порядку № 1487). Облік ведуть держоргани, посадові особи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування й форм власності, тобто — юридичні особи. На фізичних осіб — підприємців і незалежних професіоналів законодавством такий обов’язок не покладено.

При цьому організація військового обліку покладається на відповідних керівників підприємств, а обов’язки з ведення — на HR-фахівця (за відсутності окремої уповноваженої особи). За здійснення додаткових обов’язків такому фахівцю виплачується винагорода в розмірі 50% від його окладу.

Списки військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведуться в електронній та/або паперовій формах. Відомості щодо військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, виокремлюються у списках військового обліку військовозобов’язаних (поділ на загальний і спеціальний облік (для тих, хто не має і має бронь від мобілізації)).

Облікові дані працівників мають бути сформовані та підписані керівником (а не передаватися до ТЦК, як це часто-густо трактується) один раз на рік, до 25 січня.

Крім того, Порядком № 1487 передбачається, що на підприємствах мають розмістити пам’ятки про правила військового обліку, які будуть знаходитися в загальному доступі для ознайомлення всіма співробітниками.

Порядком № 1487, як і Порядком № 921, передбачено обов’язок керівників підприємств у разі отримання розпоряджень районних (міських) ТЦК, органів СБУ, підрозділів СЗР оповіщати співробітників про призов, доводити до їх відома наказ про це під підпис та, у разі потреби, вручати повістки для звернення до ТЦК, який їх видав.

У свою чергу, представники ТЦК можуть здійснювати перевірку належності ведення обліку шляхом очного відвідування підприємства та документальної звірки.

8. Відповідальність. За неподання списків відповідальній особі (керівнику підприємства) загрожує штраф у розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн). Проте за несвоєчасне подання списків відповідальність не передбачена (отже, інформацію можна подати із запізненням, але самі списки мають бути сформовані та підписані керівником до 25 січня поточного року).

Для військовозобов’язаних громадян порушення правил військового обліку на перший раз тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850–1700 грн.

Окрім того, порушення законодавства про мобілізацію передбачає накладення штрафу на громадян у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400–5100 грн.

Принципові зміни Порядку № 1487

1. На військовий облік мають ставати:

• призовники віком від 16 років (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років (попереднім Порядком № 921 було визначено вік постановки на облік від 17 до 27 років);
• військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування в запасі;
• жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, а також за власним бажанням жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджено Міністерством оборони України. Водночас медикині та фармацевтині, які досі не перебували на військовому обліку, можуть влаштовуватися на роботу без обов’язкового взяття на військовий облік до кінця 2026 р.

2. Безробітні: центри зайнятості протягом 7 днів після запиту ТЦК повинні надавати інформацію про зареєстрованих безробітних.

3. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають:

• проводити роз’яснювальну роботу щодо виконання правил військового обліку;
• протягом 7 днів інформувати ТЦК, органи СБУ, підрозділи СЗР про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які змінили місце проживання без зняття з персонально-первинного військового обліку за місцем зареєстрованого проживання.

Військовозобов’язані, призовники та резервісти повин­ні звіряти не рідше одного разу на 5 років власні персональні дані з обліковими даними ТЦК та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів СЗР тощо.

Планується, що згодом Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів інтегруватиме дані від органів реєстрації актів цивільного стану, поліції, судових та інших правоохоронних органів, навчальних закладів тощо. Також заплановано зміни до форми повідомлення про прийняття працівника на роботу, яке подається до державної податкової служби. Це звільнить роботодавців від необхідності окремо повідомляти ТЦК про прийняття на роботу призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!