Потрібно переглянути підходи до підготовки та перепідготовки медичних і фармацевтичних працівників — РПУ

Згідно зі звітом РПУ за результатами аудиту за 2020 — І півріччя 2022 р. МОЗ України витратило на підготовку, перепідготовку медичних і фармацевтичних кадрів, підвищення їх кваліфікації та заходи у сфері медичної освіти 4,9 млрд грн із 6,1 млрд грн, затверджених у державному бюджеті за загальним фондом. Також у цей період 17 закладів вищої освіти, які підпорядковуються Міністерству, мали 12 млрд грн власних надходжень (плата за послуги з освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності, благодійні внески та гранти).

Фахівці РПУ засвідчили, що механізм підготовки кадрів за державний кошт необхідно врегулювати. Наразі обсяг підготовки медичних і фармацевтичних кадрів формують на основі попиту вступників закладів вищої освіти і спроможності закладів цей попит задовольнити. Також МОЗ не затверджувало пріоритетних спеціальностей у 2020–2021 рр., внаслідок чого розподіл лікарів-інтернів був нерівномірним.

У 2020 — І півріччі 2022 р. заклади вищої освіти самостійно визначали зміст освіти для магістрів більшості спеціальностей. Оскільки за цим освітнім рівнем на початку січня 2020 р. було затверджено лише три стандарти вищої освіти з дев’яти, а станом на 1 грудня 2022 р. залишався незатвердженим лише один — «Педіатрія». При цьому МОЗ протягом 2,5 року не погоджувало закладам вищої освіти освітніх програм і навчальних планів.

Також у звіті наголошується на надзвичайній актуальності проблеми якості освіти. Так, у 2021 р. з першого разу іспит «Крок 1» не склали 9,4% студентів, що навчаються за державним замовленням за спеціальностями «Медицина», «Стоматологія» — 10,3%, «Фармація» — 8,6%, а серед тих, хто навчається за кошти фізичних і юридичних осіб — 42,1; 33 і 63,2% відповідно, крім того, майже 11; 52 та 43% іноземців. У кожному із закладів вищої освіти є випадки складання іспиту «Крок 3» втретє і вчетверте.

У 2020 — І півріччі 2022 р. заклади вищої освіти відраховували студентів за невиконання навчального плану. Зокрема, нескладання іспиту «Крок 2», за власним бажанням, за порушення навчальної дисципліни та невихід з академвідпустки. Так, лише за двома закладами нерезультативні видатки становили майже 19 млн грн. Ще 495 тис. грн державний бюджет втратив внаслідок відрахування 34 лікарів-інтернів.

Заклади вищої освіти користуються «університетськими клініками» і клінічними кафедрами в закладах охорони здоров’я. Проте після реорганізації закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства із цим виникли проблеми. Медичні заклади стали незацікавленими у практиці студентів та участі науково-педагогічного персоналу закладів вищої освіти у наданні медичної допомоги, оскільки пріо­ритетом їх діяльності не є навчання.

Заклади охорони здоров’я скорочують площі кафедр, вимагаючи від університетів укладати договори оренди. МОЗ не затвердило нової редакції положення про «університетську клініку», а нормативні акти, які регламентують питання функціонування клінічних кафедр, потребують удосконалення.

У семи закладів вищої освіти через відсутність симуляційних центрів існує ризик того, що майбутні лікарі матимуть недостатньо практичних навичок.

Із 9 вересня 2022 р. втратив чинність наказ МОЗ від 25.12.1997 р. № 367 щодо обов’язкового відпрацювання 3-річного терміну випускниками інтернатури, які навчалися за державні кошти. Скасування вимоги щодо обов’язкового праце­влаштування створює ризики нерівномірного забезпечення кваліфікованими медичними кадрами закладів охорони здоров’я всіх областей України та непродуктивних видатків державного бюджету на їх підготовку.

Так, аудит лише у двох закладах вищої освіти і двох закладах охорони здоров’я засвідчив, що у 2020–2022 рр. 65 випускників інтернатури не відпрацювали обов’язкового трирічного терміну, що призвело до понад 19 млн грн непродуктивних витрат.

На Вінниччині із 345 випускників закладів вищої освіти, що належать до сфери управління МОЗ, які навчалися за державним замовленням, працевлаштувалися тільки 52%. Тому надалі існує ризик збільшення відповідних непродуктивних видатків.

Крім того, відмічається ймовірність втрати 76,3 млн грн, які чотирьом закладам вищої освіти заборгували іноземні студенти, зокрема ті, які через війну виїхали з України і не сплатили за навчання. А Луганський і Донецький медичні університети вже втратили понад 20 млн грн доходів за спецфондом на суму простроченої дебіторської заборгованості за надані до 1 липня 2014 р. послуги.

Аудит засвідчив, що внаслідок війни в Україні пошкоджено майно восьми закладів вищої освіти, що належать МОЗ, а Луганський та Донецький медичні університети вимушено змінили місця розташування. Загальна сума завданих збитків, за даними шести закладів вищої освіти, — 385,3 млн грн.

Звіт і рішення за результатами аналізу будуть згодом опубліковані на офіційному вебсайті РПУ.

Підсумовуючи, в РПУ відмічають, що аудит засвідчив необхідність перегляду підходів до підготовки та перепідготовки медичних і фармацевтичних працівників. Для цього слід усунути нормативну неузгодженість між наявним механізмом державного замовлення та вимогами законодавства, розрахувати загальну потребу в кадрах з урахуванням регіональних особливостей та впровадити реєстри медичних спеціалістів і медичних працівників, оскільки законодавчо визначений механізм формування і розміщення державного замовлення наразі не діє.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!