Якщо продаж ліків мобільними аптеками пошириться всією Україною — це буде крок у нікуди — Володимир Руденко

У березні 2023 р. Кабінет Міністрів України затвердив План пріоритетних дій Уряду на 2023 р. Один з пунктів плану стосується запровадження альтернативних механізмів відпуску ліків громадянам у сільській місцевості шляхом виїзної торгівлі (мобільні аптечні заклади). Відповідна нормативно-правова база вже напрацьовується. Ми, у свою чергу, знайомили наших читачів з міжнародним досвідом впровадження такого механізму забезпечення доступу до препаратів та фармацевтичної допомоги. Про те, як до такої ініціативи ставляться представники роздрібної ланки українського фармринку, ми поцікавилися у ГС «Аптечна професійна асоціація України» (далі — ГС «АПАУ»). Про переваги та ризики впровадження мобільних аптек нам розповів директор ГС «АПАУ», доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник охорони здоров’я України Володимир Руденко.

— Нині держава активно спрямовує зусилля на врегулювання можливості виїзної торгівлі ліками в сільській місцевості та в зонах, де введено надзвичайний стан. Які зміни на фармацевтичному ринку спричинить ця ініціатива?

— Це складний поетапний процес. Незважаючи на те що відповідні зміни планується внести до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (далі — Ліцензійні умови) та інших нормативно-правових актів, досі немає чіткої концепції, яким чином безпосередньо відбуватиметься торгівля, адже завезти ліки на кожне подвір’я неможливо.

Доставка ліків населенню — шляхетна та важлива справа, особливо зараз, в умовах війни, і ми виступаємо за те, щоб кожна людина, яка потребує лікарських засобів, мала змогу вільно їх купувати, але подібна торгівля має провадитися цивілізовано та відповідно до закону.

Якщо говорити про території, де введено надзвичайний стан, то ми маємо розуміти, що це зони зі значними обмеженнями для будь-якої торгівлі. Щодо сільської місцевості, то це питання потрібно глибоко опрацювати, зваживши всі «за» і «проти», а також зрозуміти позицію МОЗ: якої мети планує досягти Міністерство таким дозволом. Перш за все необхідно, аби посадовці обрахували та чітко визначили регіони, де такі послуги будуть затребуваними, як із соціальної, так і з економічної точки зору.

— У чому небезпека?

— Головна небезпека виїзної реалізації ліків полягає в тому, що цей процес може перетворитися на хаотичну та безконтрольну торгівлю. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками не зможе цей процес повноцінно контролювати у зв’язку з недостатністю ресурсів, адже штат кожного регіонального підрозділу служби вже сформований та має чіткі повноваження щодо конт­ролю стаціонарних аптечних і лікувальних закладів.

Яким чином ці підрозділи контролюватимуть мобільні точки, наразі невідомо. А це пряма загроза зловживань з боку несумлінних підприємців і контролюючих органів. Така безконтрольна торгівля спонукатиме розвиток «сірого» ринку, на якому реалізовуватимуть фальсифікат, бракований товар або взагалі препарати, які надходять до України в якості гуманітарної допомоги.

Додаткові загрози виникають і для споживачів ліків. Бо досі не визначено, яким чином видаватиметься фіскальний касовий чек під час такої реалізації, хто виписуватиме рецепти в селах, як буде вестися їх облік. Якщо після придбання препаратів виникне якась конфліктна ситуація, покупцеві буде складно відстояти свої права, бо аптека — у прямому розумінні слова — не стоїть на місці. А таку торгівлю пропонується дозволити на території всієї країни без прив’язки до певної адміністративної території. Адміністрація аптеки, якій належить мобільний аптечний пункт (далі — МАП), на власний розсуд складає маршрут, не узгоджуючи та не повідомляючи про це нікому. Виходить, що маршрут можна побудувати, наприклад, із Харківщини на Закарпаття.

Також залишається відкритим питання щодо зберігання та перевезення лікарських засобів: для різних препаратів їх умови є різними. Хто і як зможе відслідковувати порушення? Які покарання будуть застосовані? Усі ці важливі питання нині залишаються без відповіді.

— А яка альтернатива мобільним аптекам у невеличких селах? Зрозуміло, що відкривати стаціонарну аптеку в селі з кількома десятками мешканців нерентабельно.

— Відповідно до чинного законодавства у багатьох навіть невеличких селах організовані та працюють фельдшерсько-акушерські пункти. Їх головне завдання полягає в наданні першої невідкладної медичної допомоги. Також цим закладам охорони здоров’я дозволено реалізовувати і лікарські засоби.

Окрім того, в Україні дозволена й активно розвивається е-торгівля ліками. Аптечні заклади своїми силами або шляхом укладання угод з Укрпоштою, Новою поштою чи іншими операторами поштового зв’язку успішно виконують функції доставки ліків з аптечних закладів у будь-який куточок країни. Тож, як бачите, альтернатива аптечним кіоскам «на колесах» є.

— Чи може виїзна торгівля вирішити складну ситуацію з доставкою ліків у прифронтові зони?

— Ми розуміємо, що зараз іде війна, і доставка лікарських засобів у ті села та селища, які знаходяться поруч із територіями, що перебувають під ворожим вогнем, — нагальна проблема. Тому ініціатива щодо створення МАП саме як тимчасового варіанта її вирішення, була б доречною для таких населених пунктів. Тоді МОЗ має визначити, що це за зони, яким чином мобільно доставляти до них ліки та скільки таких пересувних закладів потрібно. Я переконаний, що за таких умов аптечний бізнес зможе ефективно виконувати цю соціальну функцію.

Та думати про майбутнє треба вже зараз. Невдовзі Україна здобуде перемогу, і всі наші містечка і селища будуть звільнені. Настане час для відбудови, зокрема і зруйнованих ворогом аптек. Люди повертатимуться до своїх домівок, а працівники аптечних закладів — на свої робочі місця. Аптеки почнуть працювати у штатному режимі. Якщо доставка ліків автоаптеками пошириться всією Україною — це буде крок у нікуди. Ніде в цивілізованому світі такої хаотичної практики немає, адже це прямий шлях до маніпуляцій та зловживань.

— А чи є успішний досвід «мобільної фармопіки» у наших європейських сусідів?

— Існують поодинокі намагання вирішити подібні питання, та, як свідчить Звіт Європейського регіонального бюро ВООЗ про нормативно-правове регулювання діяльності позалікарняних аптек, це скоріш винятки з правил, аніж закономірності. Наприклад, в Естонії дозволені аптеки у вигляді транспортного засобу, так званого «аптечного автобуса». Але робота цих пересувних пунктів чітко врегульована із суворою забороною доступу до аптечного автобуса та ліків для сторонніх осіб, навіть у неробочий час. Автобус має чітко встановлений графік руху, працює лише в малозаселених районах, а також пристосований до того, щоб його послугами могли скористатися пацієнти з порушеннями опорно-рухового апарату.

У законодавстві Казахстану для роздрібної реалізації ліків у віддаленій сільській місцевості теж передбачено свій варіант пересувного аптечного пункту. Відповідно до санітарних правил «мобільна аптека» може експлуатуватися після отримання позитивного санітарно-епідеміологічного висновку відповідного державного органу. Такий пункт має бути обов’язково обладнаний шафами та холодильним обладнанням для зберігання лікарських засобів і медичних виробів, а також місцем для миття та дезінфекції рук.

А от досвід Молдови у сфері використання мобільних аптек демонструє, що не можна легковажити подібними питаннями. Законопроєкт щодо впровадження пересувних аптечних пунктів відразу потрапив під жорстку критику з боку парламентарів і спеціалістів фармацевтичної галузі. Зокрема, було визначено три основних ризики. По-перше, неможливість забезпечити якість лікарських засобів для кінцевого споживача, які стануть клієнтами цих мобільних пунктів. По-друге, подібна торгівля спричинила б зниження якості фармацевтичної практики. І нарешті, по-третє, існувала ймовірність збільшення необґрунтованого споживання лікарських засобів, адже такі мобільні підрозділи могли працювати без присутності фармацевта. Зрештою ці зміни було скасовано.

Тож, ми бачимо, що за кордоном практика впровадження мобільних аптек не є поширеною, а позитивні результати обмежені. Вважаю, що нині головне — акумулювати найкращий досвід та створити власне рішення для України з урахуванням вітчизняних реалій.

— То план для України вже напрацьовується? Яких заходів слід вжити, щоб запобігти перетворенню торгівлі препаратами на безконтрольну діяльність?

— Як я вже зазначав, певні ініціативи МОЗ із цього питання нині опрацьовуються. Наша асоціація виступає за те, щоб торгівля лікарськими засобами з МАП у якості винятку могла застосовуватися тільки в певній сільській місцевості у разі відсутності аптеки або аптечного пункту, а також на територіях, на яких введено надзвичайний стан. Ми пропонуємо дозволяти відкривати такі пункти винятково в межах однієї області з аптекою, яка утворює МАП, і лише на період дії надзвичайного стану. У разі якщо в певному населеному пункті з’явиться аптека, ліцензіат зобов’язується припинити діяльність МАП протягом одного місяця. Також доцільно було б, аби МОЗ затвердило перелік того, що можна реалізовувати під час цієї діяльності, адже можливості у такого пункту доволі обмежені.

Окрім того, має бути чітко визначено вимоги до кваліфікації персоналу, транспортних засобів, за допомогою яких буде здійснюватися така торгівля, з метою дотримання умов зберігання лікарських засобів, встановлених виробником. До того ж слід проводити обов’язкову реєстрацію такого транспорту в ліцензійному реєстрі, а також необхідно визначити, яким чином він буде контролюватися щодо правил зберігання і доставки.

Усі відповідні зміни мають бути внесені до Ліцензійних умов, а також, за необхідності, затверджені наказами МОЗ.

Діяльність «пересувних» аптек повинна відбуватися відповідно до вимог Ліцензійних умов щодо організації та здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами з МАП і з дотриманням усіх нормативно-правових актів. Лише так можна запобігти безладній торгівлі «на колесах», де ніхто ні за що не відповідає, а страждатиме при цьому кінцевий споживач.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Володимир Павлович Грищук 29.03.2023 1:04
В нас Існують органи місцевого самоврядування, і Державні фармпостачі а тому аптечні пересувні автомобілі саме на ЧАСІ організувати роботу Аптечно-фельдшерські -стоматолонічні пересувні автомобілі, для обслуговування населення ОБ'ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
карина 29.03.2023 12:00
така робота потребуватиме бюджетного фінансування
Олена Пруднікова 29.03.2023 3:18
Володимир Павлович Грищук дуже прикро, що Ви не володієте інформацією щодо забезпечення населення лікарськими засобами . У сільській місцевості , за відсутності відділення Укрпошти наявні ФАПи. Аптеки мають договори з нми та постачають ліки. Це нововедення зруйнує аптеки на селі. Дужне прикро, що державні органи виконують замовлення певних структур.!!!
Аптекар 31.03.2023 8:53
Просте питання - скільки аптек АПАУ мають діючі угоди з ФАПами? Думаю, 0. Весь тягар такої "прибуткової" діяльності несуть дрібні мережі або підприємці. Друге питання - яка кількість ФАПів в Україні на сьогодні, і скільки з них мабють угоди з аптеками на торгівлю ліками? Якщо чесно відповісти на ці два питання, то стане ясно, що ця система не працює. І потрібно щось змінювати. Десятиліттями держава пробує організувати торгівлю лікарськими засобами через ФАПи, але з цього нічого путнього не виходить. Аптеки не хочуть давати ліки під реалізацію, потім чекаючи, чи привезе через місяць кошти працівник ФАПу, чи ні. Якщо ФАП "жирніший", то ще так-сяк погоджуються, а за ФАПи невеликих населених пунктів взагалі ніхто не хоче братися. Крім того, маса юридичних ньюансів щодо правильності оформлення такої торгівлі - чи потрібно аптеці орендувати частину ФАПу для розміщення своєї продукції? Як ця частина має бути обладнана? Чи повинна вона якось бути ізольована? Яка саме угода має заключатися між ФАПом (чи його працівником) і аптекою? Чи потрібні касові апарати? Які саме ліки можна там реалізовувати і т.д. Альтернатива - виїздна торгівля ЛЗ в селах, де відсутні аптечні заклади, що може вирішити питання доступності фармдопомоги в селах раз, і назавжди. Але! 1. В спеціально обладнаних автомобілях. 2. Особою, яка має фармосвіту. Ці дві вимоги - ключові. Щодо "безконтрольності" виїздної торгівлі - так можна ж передбачити такий контроль, і це не складно: графік виїздів треба надавати в теритріальні органи держлікслужби, яких також потрібно наділити повноваженнями обстеження мобільного транспорту з наданням відповідного висновку щодо придатності транспорту до виїздної торгівлі. І все: голова територіальної громади публікує оголошення для населення, в які дні в селі буде виїздна торгівля ЛЗ. Територіальний орган може запланувати раптотві перевірки по цьому графіку в будь-який час (що буде дисциплінувати аптеки, які цим займаються). В мобільному аптечному пункті можна організувати і відпуск ЛЗ за електронними рецептами, в. т. ч. і по програмі Доступні ліки (достатньо ноутбук, портативний касовий апарат і мобільний інтернет). І це точно краще, ніж відпуск ліків працівниками Укрпошти чи Нової пошти, До речі, АПАУ не боїться, що через Нову пошту і Укрпошту розвивається сірий ринок??? Не боїться, що Держлікслужба не має можливості контролювати, в яких умовах у поштових відділеннях зберігаються доставлені ліки? Все влаштовує???

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті