Натепер бурхливе обговорення викликав винесений на громадське обговорення проєкт постанови КМУ «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) щодо функціонування мобільних аптечних пунктів». Багато думок та тез уже озвучено фахівцями фармацевтичної галузі. Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада» (далі — ГО «ВОМФАФР») не може залишитися осторонь, враховуючи той факт, що ситуація, яка склалася із забезпеченням лікарськими засобами населення у сільській місцевості, є наслідком не тільки агресії рф, але й останніх років «реформ», що відбувалися на теренах нашої держави. Війна критично оголила проблеми галузі, закладені цими «новаціями».Наслідок нововведень є дуже очікуваним: поступовий тиск на аптечні заклади, що належать малому бізнесу, у довоєнний час вже ставив їх на межу виживання. В умовах війни, коли мільйони людей стали вимушеними переселенцями, покинули свої домівки, виїхали за межі країни, цей ефект лавиною накрив не тільки малий і середній бізнес, він зачепив навіть аптечні мережі.
Одним з перших камінців у мурі для малого підприємництва стало запровадження реєстраторів розрахункових операцій. На той час ГО «ВОМФАФР» попереджала, що наслідком буде зменшення кількості аптек фізичних осіб — підприємців, у першу чергу в сільській місцевості, оскільки, звісно, вона не є привабливою для розвитку аптечних мереж. Статей та виступів на цю тему було багато. Ми попереджали, що наступним кроком задля подолання наслідків зменшення сегменту малого підприємництва стане запровадження дистанційної торгівлі ліками. Попереджали про ризики й неефективність підміни фармацевта листоношою. Мало хто дослухався, адже реформа заради реформи стала сучасним трендом та модою.
І ось тези пояснювальної записки вказаного проєкту: «Електронна роздрібна торгівля ліками як альтернатива безпосередній реалізації ліків споживачам в аптечних закладах не вирішує вищезазначених проблем, оскільки зв’язок засобами електронних комунікацій не завжди є доступним в сільській місцевості…», або: «Таким чином, в умовах постійного скорочення кількості аптечних закладів за межами міст…». ГО «ВОМФАФР» попереджала, наводила докази та аргументи, але, на жаль, марно. Сьогодення підтвердило тези нашої громадської організації, але тепер настав час вирішувати що з цим робити, як вийти із ситуації?
Вважаю, що проєкт містить багато ризиків. Чому я так думаю? Пояснюю:
Економічний аспект
Ми добре обізнані, скільки необхідно коштів, щоб відкрити аптеку як у місті, так і в селі. Хтось під час розробки проєкту підраховував витрати на запуск та роботу мобільних аптечних пунктів?
Складові: вартість автомобіля; вартість обладнання; технічний огляд транспорту; повірка приладів; заробітна плата водія; заробітна плата фармацевта (ми всі розуміємо, що мінімальний рівень в 6700 грн у цьому разі не підійде); вартість ліків, щоб забезпечити певний асортимент; вартість палива, щоб дістатися місць провадження діяльності; вартість інших складових.
А тепер прорахуємо, якою має бути кількість пацієнтів у тому чи іншому селі? Зібрали всю витратну частину і задалися питанням: якими за чисельністю населення повинні бути населенні пункти, щоб не просто компенсувати всі витрати, але й отримати прибуток (враховуючи, що це не волонтерські заходи, не гуманітарна допомога, а ліцензований вид підприємницької діяльності, прибуток має бути і повинен перекрити затратну частину).
Чи буде економічно виправдано їздити селами з 60–100 мешканцями? Які ліки їм продавати — найбільш дороговартісні? Прибуток від такої діяльності — скоріше фантастика, аніж реальність…
Отже, слід очікувати або брудної гри: неякісні, фальсифіковані препарати, засоби, строк придатності яких ось-ось мине, неходові запаси, необліковані запаси, ухилення від оподаткування і таке інше, або брудної конкуренції: заскочив у село, де є аптека чи фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), демпінгував так, щоб через місяць заклад конкурента «прогорів», а далі або зайшов сам, або вже заїхав легально. Можливо, все зведеться до виїздів на локації поблизу міст, селищ міського типу, сіл, де вже є аптеки, щоб мінімізувати витрати на пальне. Але ж всі інші витрати залишаються, отже, ціна для прямо скажемо небагатих верств сільського населення буде грабіжницькою.
Гарантія якості та дотримання умов
Програма «Велике будівництво» дійсно покращила стан автошляхів в країні напередодні війни, але до сільської місцевості вона не дійшла. Ми всі уявляємо ці «ґрунтовки» взимку, восени, в дощові літні дні. Вибоїни, колії, грязюка — усе це знайоме тим, хто їздив там, де трактор не пройде. А тепер уявімо, скільки витримає, наприклад, гігрометр по тих дорогах? Про яку достовірність, повірку та якість роботи можна буде казати через тиждень рейдів?
Рівень підготовки фахівців-фармацевтів у таких пересувних пунктах? Не секрет, що зараз дефіцит фахівців шалений! Війна, багато хто виїхав за кордон. Аптеки зачиняються через відсутність персоналу. Отже, наступний ризик — недосвідчені працівники. А за тих умов, у яких планується робота таких пунктів, це неприпустимо! Треба не тільки забезпечити умови зберігання ліків, але й надати консультацію відвідувачам, а іноді й діагностувати стан пацієнта, адже ми розуміємо, що мобільний аптечний пункт їде туди, де немає ані лікаря, ані аптеки. Пам’ятаємо про «брудну гру». А ще психологічний момент: коли немає поруч ані представника контролюючого органу, ані завідувача аптеки чи пункту, нікого, хто міг би зробити зауваження, попередити помилку чи халатність, це спричиняє належну роботу будь-де, не тільки у фармації? Є ризик для здоров’я людей? Думаю, є і досить великий!
Належний та ефективний державний нагляд (контроль)
Тут взагалі можна нічого не писати… Допускаю, що машину оглянуть належним чином на початковій стадії. Однак недобросовісний гравець може маніпулювати устаткуванням, обладнанням, навіть персоналом. Так, може використовувати один комплект на 3–4–5 машин, адже оглядається тільки одна з них, якщо не вводити їх в дію одночасно? Чи не стикалися ми ніколи з одним завідувачем за документами на кілька аптек під час відкриття? Тобто ризики комплектування, ризики персоналу… Як і хто буде контролювати асортимент, який розвозитиметься мобільними аптечними пунктами?
Критика — це добре, критикувати всі майстри, а яка альтернатива? На думку представників ГО «ВОМФАФР», вона полягає в наступному:
1) довгострокова перспектива на відновлення. Відходимо від лікування симптомів, усуваємо причини недугу. Для збільшення кількості аптек у сільській місцевості потрібні заходи щодо підтримки таких закладів, наприклад:
- сільська аптека не повинна застосовувати реєстратор розрахункових операцій, і не тільки тимчасово на час війни або на місяць–два після, встановлюємо чітку норму як запоруку того, що малий бізнес почне повертатися у сільську місцевість та розвиватися там;
- комунікація з оптовим сегментом — знижки, відстрочки платежів для сільських аптек (чому б ні, якщо всі учасники ринку відчуватимуть соціальну відповідальність?). Як досягти? Треба думати, що запропонувати оптовому сегменту і хто це може зробити: держава, виробники тощо;
- підтримка відкриття аптек у селі з боку об’єднаних територіальних громад і не тільки — нижча вартість оренди приміщень, електроенергії, інші пільги;
- скасування податку на додану вартість на лікарські засоби, що реалізуються у сільській місцевості. Фантастика? Але це зниження їх вартості, а відтак, підвищення доступності ліків;
- інші преференції (різноманітність інструментарію) з метою створення сприятливого клімату для відкриття нових аптек та пунктів;
- реанімація комунальних аптек, їх підтримка у сільській місцевості;
- розширення системи ФАП, виходячи з розрахунку реальних потреб об’єднаних територіальних громад. Ми пам’ятаємо ідею: на 10 аптек мережі — 1 аптека в селі. А якщо впровадити норму щодо певної кількості договорів з ФАП? Звісно, краще зробити таку співпрацю вигідною для всіх учасників угоди. Однозначно розвести однією машиною ліки у ФАП значно вигідніше, аніж ганяти 5–10 машин селами.
2. Короткострокова перспектива по суті проєкту, якщо його впроваджувати.
Змінами пропонується встановити, що ліцензіат, який провадить господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мобільний аптечний пункт, повинен укомплектувати штат мобільного аптечного пункту необхідною кількістю фармацевтичних працівників, які безпосередньо здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами.
На нашу думку, слід чітко визначити цю кількість та/або рівень освіти, стаж роботи та ін.
Якщо ми бажаємо не добивати наявні аптечні заклади та сприяти торгівлі через ФАП, а не знищити і цей сегмент, слід викласти абзац перший п. 158 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) щодо функціонування мобільних аптечних пунктів у такій редакції:
«158. У сільській місцевості у разі відсутності аптеки та/або аптечного пункту роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється через мобільні аптечні пункти (крім лікарських засобів, обіг яких відповідно до закону здійснюється за наявності ліцензії на провадження діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів), крім випадків, коли в такій місцевості відпуск лікарських засобів здійснюється за переліком, установленим МОЗ, у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторій загальної практики — сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.».
Якщо в сільській місцевості одночасно буде функціонувати пересувний аптечний пункт і ФАП, у цьому немає сенсу та/або є загроза припинення постачання у ФАП лікарських засобів.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) пропонується доповнити новим розділом «Вимоги щодо організації та здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мобільні аптечні пункти». Серед іншого варто територіально обмежити торгівлю лікарськими засобами через мобільні аптечні пункти. Пропонуємо уточнити відповідні положення (таблиця).
| Пункт Ліцензійних умов, запропонований у проєкті | Пропозиції ГО «ВОМФАФР» |
| «266. Ліцензіати, які провадять господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, мають право здійснювати торгівлю лікарськими засобами через мобільні аптечні пункти виключно: | «266. Ліцензіати, які провадять господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, мають право здійснювати торгівлю лікарськими засобами через мобільні аптечні пункти виключно: |
|
|
|
|
|
|
| У разі відкриття в населеному пункті, розташованому в сільській місцевості, аптеки та/або аптечного пункту ліцензіат, який здійснює на території цього населеного пункту провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мобільний аптечний пункт, зобов’язаний припинити провадження такої господарської діяльності протягом трьох місяців з дати відкриття аптеки та/або аптечного пункту.» | У разі відкриття в населеному пункті, розташованому в сільській місцевості, аптеки та/або аптечного пункту, або укладання ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, договорів з фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими, дільничними лікарнями, амбулаторіями загальної практики — сімейної медицини та початку здійснення ними відпуску лікарських засобів ліцензіат, який здійснює на території цього населеного пункту провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мобільний аптечний пункт, зобов’язаний припинити провадження такої господарської діяльності протягом трьох діб з дати відкриття аптеки та/або аптечного пункту.» |
На нашу думку, запропонований 12-місячний термін функціонування мобільних аптечних пунктів на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих росією після припинення чи скасування воєнного стану не буде сприяти відновленню/відкриттю аптек, аптечних пунктів, укладанню договорів з ФАП.
Навіщо 3 міс ганяти машину у населений пункт, де вже функціонує аптечний заклад? Норма не буде сприяти відновленню аптек у сільській та деокупованій місцевості. Тому пропонуємо відповідні терміни встановити на рівні 3 діб.
Коментарі