Гормональна контрацепція забезпечує жінкам як контрацептивні, так і неконтрацептивні переваги, особливо метод запобігання небажаній вагітності. Крім того, що оральні контрацептиви є ефективним методом контрацепції, вони добре зарекомендували себе у лікуванні таких станів, як гірсутизм, больові симптоми, пов’язані з ендометріозом та аденоміозом, а також запальні захворювання органів малого таза (Schindler A., 2013).
Комбіновані гормональні контрацептиви також є засобом першої лінії терапії для жінок із порушеннями менструального циклу та із синдромом полікістозних яєчників, оскільки ефективно забезпечують довготривалу регуляцію менструального циклу, зниження рівня андрогенів, покращують стан жирної шкіри, зменшення волосся на обличчі, а також забезпечують ефективну контрацепцію (de Melo, 2017) .
Понад 100 млн жінок у всьому світі сьогодні використовують гормональну контрацепцію, але незважаючи на це, вчені відмічають неоднозначні дані щодо поширеності та рівня нервово-психічних симптомів і змін настрою, пов’язаних із їх застосуванням. Деякі дослідження свідчать, що застосування комбінованих оральних контрацептивів пов’язане з погіршенням самопочуття, але не впливає на рівень поширеності депресії у жінок порівняно з плацебо (Zethraeus N., 2017).
Однак велике данське дослідження, опубліковане в JAMA Psychiatry, яке включало понад 1 млн жінок, виявило значний зв’язок між використанням гормональної контрацепції та прийомом антидепресантів або вперше встановленим діагнозом депресії, причому серед підлітків був вищий рівень вперше встановленого діагнозу депресії та прийому антидепресантів порівняно з жінками віком 20–30 років (Skovlund C., 2016).
Дослідження також показали, що тривалий вплив левоноргестрелу пов’язаний із розвитком тривоги та проблемами зі сном у жінок без цих проблем в анамнезі (Slattery J., 2018). Нещодавнє невелике загальнонаціональне когортне дослідження у Франції показало, що це також може стосуватися левоноргестрелу, який вводиться за допомогою внутрішньоматкової спіралі (ВМС), і зв’язок може залежати від дози (Roland N., 2023).
У нещодавньому опитуванні за участю 188 жінок у Нью-Йорку (США) 43,6% з них зазначили, що вони відчували зміни настрою під час прийому гормональних контрацептивів, а 61,2% жінок з анамнезом психічних захворювань повідомили про зміни настрою, які вони пов’язували з гормональними контрацептивами (Martell S., 2023).
Практикуючі лікарі, які стикаються зі змінами настрою пацієнта внаслідок прийому гормональних контрацептивів, можуть рекомендувати розглянути можливість переходу на негормональний метод контролю за народжуваністю або рекомендувати жінкам використовувати бар’єрний метод під час статевої активності, оскільки жоден із цих варіантів не викликає нейропсихіатричних побічних ефектів.
Дуже важливо, щоб лікарі знаходили баланс між зниженням занепокоєння пацієнтів щодо можливих змін настрою, моніторингом пацієнтів зі значним ризиком змін настрою та продовженням гормональної терапії у тих пацієнтів, для яких переваги переважають ризики.
За матеріалами www.medscape.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим