У Великобританії базу даних про побічні реакції доповнюватимуть генетичними зразками

Агентство з регулювання лікарських засобів і товарів медичного призначення (Medicines and Healthcare products Regulatory Agency — MHRA) оголосило про створення спільно із «Genomics England» біобанку генетичних зразків від пацієнтів, які зазнали підозрюваних побічних реакцій (ПР). Відповідно до найменування системи збору інформації про ПР він отримає назву «Біобанк Yellow Card». Його мета — покращити розуміння того, як генетичний склад пацієнта може підвищити ризик заподіяння шкоди від побічних ефектів.

Збираючи генетичні зразки від пацієнтів, які зазнали підозрюваних побічних ефектів, біобанк створить сховище генетичної інформації, яка може бути використана, щоб допомогти визначити, чи підозрюваний побічний ефект був спричинений конкретною генетичною ознакою.

Дослідження, проведені на основі цих даних, дадуть змогу розробити втручання, такі як скринінгові тести для пацієнтів, для персоналізації лікування відповідно до генетичних особливостей. Крім того, з’явиться можливість призначати найефективніші ліки з найнижчим ризиком для пацієнтів із певними генетичними особливостями. Також це забезпечить пацієнтам з низьким ризиком шкоди збереження доступу до ліків, яким раніше загрожувала тотальна заборона.

Початкова фаза проєкту буде зосереджена на лікарському засобі алопуринол, який показаний для лікування подагри та каменів у нирках, щодо рідкісних побічних ефектів у вигляді серйозних шкірних реакцій, включаючи синдром Стівенса — Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Інші теми для пілотного етапу будуть підтверджені найближчим часом.

Genomics England працюватиме разом з MHRA для секвенування та зберігання генетичного матеріалу, використовуючи створену інфраструктуру. Дані учасників буде деідентифіковано та збережено в безпечному дослідницькому середовищі Genomic England. Дослідники, які отримають доступ до даних, не зможуть ідентифікувати окремих учасників.

До речі, минулого року компанія Genomics England відсвяткувала своє 10-річчя. Точкою відліку при цьому є оголошення прем’єр-міністром старту проєкту «100 000 геномів». У 2015 р. на основі даних з цього проєкту персоналізоване лікування отримав 1-й пацієнт. У грудні 2018 р. оголошено про досягнення позначки 100 000 за кількістю секвенованих геномів пацієнтів з рідкісними та онкологічними захворюваннями.

У грудні 2022 р. оголошено про старт програми «Геноми новонароджених». У її рамках буде визначено геноми до 100 тис. немовлят відразу після їх народження для виявлення та лікування рідкісних генетичних захворювань.

Інший проєкт — Cancer 2.0, залучив дві нові технології для клініки та досліджень: довге секвенування та мультимодальні дані. Перша полягає у розшифровці довгих послідовностей, а не лише окремих фрагментів геному. Друга — в об’єднанні генетичних даних із результатами медичної візуалізації.

За матеріалами www.yellowcard.mhra.gov.uk; www.genomicsengland.co.uk

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!