Про шляхи подолання негативних психологічних наслідків, підвищення стресостійкості та можливості сучасної фармакології йшла мова під час вебінару на тему «Стрес та тривога — це нові виклики у роботі фармацевта. Як допомогти собі та пацієнту?», який проводився «Щотижневиком АПТЕКА» за підтримки компанії Sandoz. Спікером заходу виступив Олег Чабан, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, який у своїй доповіді «Робота фармацевта в умовах війни: «нові» особливі пацієнти і власне психічне здоров’я» доніс важливу тезу: неважливо, хто ми — фармацевти чи будь-хто інший, ми в першу чергу люди з почуттями та емоціями, які, незважаючи на реалії, мають берегти своє ментальне здоров’я.
Диструктивний стрес — реальність сучасного світу
Стрес — природна реакція організму людини на зовнішні подразники, що активує внутрішні резерви, покращує розумові здібності й підвищує фізичні показники. Але це відповідає дійсності лише частково. Короткочасний стресовий стан, що швидко минає — еустрес — справді не завдає шкоди та навіть корисний для фізичного здоров’я та інтелекту людини. А от хронічний стрес — дистрес, який триває довгий період, спеціалісти прирівнюють до захворювання. Якщо його не лікувати, він стає причиною тяжких психічних і фізіологічних порушень. Дистрес — це те, що сьогодні переживає все наше суспільство. Подивилися чи послухали новини — стрес, пережили чергову ракетну атаку — стрес, захворіла дитина — знову стрес. Стрес такий самий заразний, як грип. Він передається від людини до людини і миттєво поширюється через людей. Особливо якщо немає соціального та психологічного «імунітету».
Чому дистресові переживання в умовах війни більш провокативні для здоров’я людини, ніж у мирний час?
Життя — послідовний процес, проте в умовах війни трапляється розрив його безперервності. Найпоширенішими є порушення когнітивної та рольової безперервності: постійне відчуття небезпеки для життя, невизначеність, коли закінчиться війна і який матиме перебіг, що буде з близькими та рідними, розірвані зв’язки в сім’ях, жахливі сцени баченого та почутого. І це лише невелика частка того, що відчувають люди з порушеним життєвим циклом.
Стрес в роботі
Особливий інтерес викликає професійний стрес, оскільки людина на роботі проводить більшу частину свого життя і, звичайно, хочеться, щоб на робочому місці було комфортно. На перший погляд, професійна діяльність фармацевтів може здатися спокійною та нескладною. Заглибившись у психологічні аспекти цієї діяльності, можна виявити низку нюансів, які викликають роздратування і, як наслідок, — стрес для психологічного комфорту та здоров’я працівників першого столу. Поглиблюють проблему і реалії життя, що «прийшли» до нас із серйозними психологічними проблемами — тривогою та посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Кількість відвідувачів аптек, що зазнають негативного психологічного впливу та приходять за заспокійливими засобами, невпинно зростає. Підвищеного тиску зазнають й самі фармацевти, яким щодня доводиться долати особисті негативні емоції і продовжувати працювати в такі нелегкі часи.
Психологічні проблеми у фармацевтів
Здебільшого фармацевт — це жінка, а отже, апріорі емоційно чутливіша до будь-яких подій життя, особливо в наш час. Згідно зі статистикою ПТСР розвиваються у 20% жінок і лише у 8% чоловіків. Нині перед фармацевтом-жінкою постає ряд проблем: значне фізичне та психологічне навантаження у зв’язку з частою відсутністю колег, які або у війську, або виїхали; особистісні переживання через війну, проживання в світі, повному насилля, робота з людьми, у яких змінилися пріоритети та мотиви; порушений графік роботи, конкуренція в колективі.
До професійних проблем додаються й особистісні: сімейні сварки, виховання дітей, збільшення домашніх обов’язків без підтримки чоловіка, який воює, втручання родичів у життя сім’ї, фінансові проблеми. У підсумку маємо невпевнену в собі жінку з наростаючим емоційним виснаженням, що втрачає почуття до чоловіка, інтерес до роботи та життя. Така реакція на драматичні події називається травматичним стресом і вважається нормальною відповіддю на аномальні обставини, що виходять за рамки звичайного життєвого досвіду людини (як війна).
Не можеш змінити ситуацію — зміни ставлення до неї!
Не забуваймо, що вихід завжди є! При розриві безперервності життя головним є питання повернення в «реальність». Слід акцентувати увагу не на тому, що втрачено, а на тому, що залишилося, не змінилося або навіть посилилося попри події, які відбулися. Слід змінити сприйняття ситуації чи думки про неї, і це допоможе змінити ставлення до того, що відбувається. Важлива психологічна гнучкість, яка потребує трьох складових:
- ментальної (що людина робить для власної душі);
- фізичної (що людина робить для власного тіла);
- соціальної (що інші роблять для душі й тіла людини).
Наш погляд на життя — те, що ми собі обираємо в даний момент
Ми не народжуємося з позитивним або негативним поглядом на життя. Якщо немає можливості вплинути безпосередньо на те, що викликає дистрес, то варто вплинути на фон, в якому людина проживає. Тимчасова зміна звичної діяльності (наприклад перемкнутися на певне хобі, поскладати речі у шафі), фантазування про відпочинок, перегляд комедійного фільму, ароматерапія, активне спілкування, заняття йогою, дихальні гімнастики — це все те, що може відволікти від поганих думок та активувати позитивне сприйняття світу. Не забуваймо і про фізичну активність, яка може робити справжні чудеса з психічним здоров’ям — особливо в умовах стресу. ВООЗ рекомендує принаймні 150 хв фізичної активності середньої інтенсивності або 75 хв високої фізичної активності на тиждень — це лише 15 хв на день.
Робота — не вовк, в ліс не втече!
Варто навчитися «зупиняти роботу» у своїй голові. Переступивши поріг дому, всі думки і розмови про робочі справи слід залишати за порогом. Мозок повинен відпочивати та перемикатися на режим відновлення, а не доводити себе до краю. Вдома варто зайнятися альтернативною діяльністю, що приносить задоволення та протилежна фону роботи. Гарний вибір — створити «особисте місце під сонцем» — комфортну зону для усамітнення, де можна після важкого робочого дня порелаксувати з філіжанкою заспокійливого чаю.
Про систему BASIC Ph
Модель BASIC Ph — методика подолання стресу та пошуку внутрішньої стабільності, розроблена ізраїльським професором Мулі Лаадом, в основі якої — «Міст над прірвою»: у кризовій ситуації «я» і «суспільство» розриваються, а їх треба об’єднати.
Модель BASIC Ph демонструє різні шляхи того, як людина може впоратися зі стресом і кризою:
- Belief (віра) — базується на вмінні вірити (в Бога, в людей, в диво чи в самого себе);
- Affects (емоції) — подолання кризи через різні почуття та спроба висловити розпізнані почуття прийнятними способами: словами, письмово чи без слів — в танці, малюнку, музиці, драмі;
- Social support (соціум) — звертатися за підтримкою до родини чи психологів або допомагати іншим постраждалим, занурюватися в суспільну роботу;
- Imagination (уява) — мріяти, розвивати інтуїцію та пластичність, змінюватися, шукати рішення у світі гри та фантазії;
- Cognition (розум) — уміння логічно та критично мислити, пізнавати та осягати нові ідеї, планувати;
- Physiology (тіло) — фізична активність, медитація, отримання задоволення (релаксу) через їжу.
Як бачимо, немає універсальних способів подолання стресу чи універсальних порад щодо поведінки в стресових ситуаціях. Кожна людина може долати стрес по-різному, використовуючи найбільш підходящий для неї спосіб чи поєднуючи декілька методів антистресового розвантаження. І як би не здавалося, що виходу немає, слід пам’ятати, що потенціал для подолання стресогенних ситуацій є у всіх! Потрібно просто докласти зусиль і почати діяти.
Коментарі