Звіт ВООЗ: світові диспропорції у споживанні наркотичних анальгетиків

Про великі розходження між країнами у споживанні наркотичних анальгетиків йдеться у нещодавно опублікованому звіті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) «Залишені в болю: масштаби та причини глобальних коливань у доступі до морфіну для медичного застосування та заходи для покращання безпечного доступу» (Left behind in pain: extent and causes of global variations in access to morphine for medical use and actions to improve safe access). У звіті наведено також результати опитування експертів, зокрема щодо заходів, потенційно важливих для налагодження забезпечення пацієнтів наркотичними анальгетиками.

За оцінками, понад 95% усіх опіоїдів (в еквівалентних дозах морфіну) розповсюджено в країнах з високим рівнем доходу, і лише 0,03% — в країнах з низьким рівнем доходу. Більше того, навіть якщо морфін доступний у цих країнах, пацієнт із медичною потребою в опіоїдах може мати в середньому доступ лише до 10 мг морфін-еквівалента опіоїдів на рік (Knaul F.M. et al., 2018), тобто менше ніж на пів дня стандартної початкової дози для дорослих. Багато взагалі не мають доступу.

Основними культиваторами рослинної сировини з опійного маку (Papaver somniferum) для фармацевтичного виробництва у 2021 р. були Туреччина, Австралія, Франція та Китай. У період 2015–2020 рр. 80% світових обсягів продажу комерційно доступних продуктів морфіну у натуральному вираженні припадали на 10 фармацевтичних компаній (IQVIA, 2022).

У 2021 р. 33 115 кг морфіну було розподілено для медичних (і наукових) цілей у всьому світі. Розподіл морфіну для медичного споживання був дуже нерівномірним, причому понад 80% спрямовано для споживання в країнах Американського та Європейського регіону ВООЗ, зокрема з високим рівнем доходу згідно з класифікацією Світового банку. Наприклад, у Американському регіоні морфін, що поширювався для споживання, зосереджений у Сполучених Штатах Америки (76,7%) та Канаді (12,6%).

Споживання морфіну у розрахунку на 1 добу та 1 млн населення у країнах з високим рівнем доходу у 2021 р. становило 125,9; 24,9; 6,7 та 2,0 встановленої добової дози (defined daily dose — DDD) у країнах із високим, вище, нижче середнього і з низьким рівнем доходу відповідно. Аналогічні показники для споживання сильних опіоїдів, крім морфіну (тобто фентаніл, гідрокодон, гідроморфон, оксикодон і петидин) становили 3028,6; 152,3; 6,7 та 2,4 DDD відповідно.

Не виявлено кореляції між загальним рівнем споживання опіоїдів та медичною потребою в них, про що свідчить розрахункова кількість днів із помірним або сильним болем або задишкою на душу населення (Knaul F.M. et al., 2022). Хоча потреби деяких країн з низьким рівнем доходу можна порівняти з потребами країн з високим рівнем доходу, перші повідомили про значно нижчий рівень споживання опіоїдів.

При цьому систематичний огляд літератури свідчить, що частота опіоїдної залежності, зловживання або розладу вживання після медичного застосування опіоїдів для лікування болю становила 4,7% (Higgins C. et al., 2018).

Щоб покращити безпечний доступ, респонденти опитування вказали такі дії серед 5 найпріоритетніших (відповідні регіони в дужках):

• створити та впровадити пакет основних послуг і продуктів для сприяння раціональному застосуванню морфіну (Америка, Південно-Східна Азія, регіони Східного Середземномор’я);
• встановити доступну ціну на морфін для медичного застосування (Америка, регіони Європи, Західної частини Тихого океану);
• встановити зв’язані дистриб’юторські мережі (Африканський, Європейський регіони);
• розширити доступ для осіб із захворюваннями, відмінними від раку та ВІЛ, а також для дітей (Америка, Європейський регіон);
• розширити доступ до закладів довгострокового догляду, догляду вдома та інститутів хоспісу (Західно-Тихоокеанський регіон).

За матеріалами apps.who.int

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!