Клінічний фармацевт — реалії та перспективи працевлаштування

Громадська організація «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «КУМ ДЕО» (далі — «КУМ ДЕО») в рамках проєкту «Професійна школа фармацевта» 21 червня 2023 р. провела черговий професійно-практичний вебінар на тему «Лікувально-профілактичний заклад охорони здоров’я розшукує клінічного фармацевта», в якому об’єдналися представники науки, нормативно-правового сектору та практики. Розглядали такі питання: хто може працювати на посаді клінічного фармацевта, які обов’язки має такий фахівець у медичних закладах охорони здоров’я, що робити, якщо фармацевт має диплом за спеціальністю «Клінічна фармація», але давно не працює за фахом, тощо.

Лариса Просяник, голова правління «КУМ ДЕО», заслужений фармацевт України, член Громадської ради при Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, розпочинаючи зустріч, підкреслила, що згідно з положенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі ВООЗ), стратегічними напрямками охорони здоров’я у світі є спрямування всієї галузі на потреби пацієнта.

«За цією стратегією суттєво підвищується роль фармацевта в системі охорони здоров’я. Основною метою його професійної діяльності є не тільки слідкування за асортиментом аптеки і якістю лікарських засобів на ринку, а й підвищення ефективності та безпеки лікувальної терапії конкретного хворого — саме це і є головною концепцією професійної діяльності клінічного фармацевта», — зауважила Л. Просяник.

Оксана Міщенко, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації (ІПКСФ) Націо­нального фармацевтичного університету (НФаУ), представила свою доповідь «Фундаментально-концептуальні засади діяльності клінічного фармацевта в лікувально-профілактичних закладах охорони здоров’я». Вона зазначила, що незважаючи на те, що підготовка клінічних фармацевтів проводиться вже останні 30 років, в лікувально-профілактичних закладах потреба у таких спеціалістах залишається гострою.

«Однією з глобальних проблем сьогодення важливо назвати нераціональне застосування лікарських засобів. Згідно зі стратегією ВООЗ, люди скрізь повинні мати доступ до основних лікарських засобів, які їм необхідні; лікарські засоби мають бути безпечними, ефективними та якісними, призначатися та застосовуватися раціонально», — підкреслила О. Міщенко. «Антибіотикорезистентність — загроза національній безпеці! Адже в Європейському Союзі 25 тис. випадків смерті щорічно пов’язані з антибіотикорезистентністю», — зазначила доповідачка.

Фундаментально-концептуальними засадами діяльності ВООЗ у сфері лікарських засобів є забезпечення терапевтично обґрунтованого та витратно-ефективного застосування лікарських засобів спеціалістами охорони здоров’я та споживачами з метою досягнення максимального потенціалу лікарських засобів при наданні медичної допомоги. Таким чином, раціональне або якісне застосування лікарських засобів включає відмову від зловживання ними, їх недостатнього використання та недотримання принципів лікування.

Вона зауважила, що основною метою роботи клінічного фармацевта є забезпечення раціонального застосування лікарських засобів, зокрема антимікробних, що реалізується в загальній концепції національної політики України у сфері охорони здоров’я за допомогою функціонування формулярної системи, стандартів і протоколів медичної допомоги та протоколів фармацевта.

Клінічні фармацевти мають змогу поширювати інформацію щодо належного застосування протимікробних препаратів, призначених лікарями як пацієнтам у стаціонарі, так і тим, хто лікується амбулаторно.

Основними завданнями клінічного фармацевта у складі фармакотерапевтичної комісії закладу охорони здоров’я є:

• розробка локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров’я на основі Державного формуляра та відповідного регіонального формуляра лікарських засобів;
• відбір лікарських засобів до локального формуляра на основі Державного формуляра та відповідного регіонального формуляра;
• розгляд пропозицій з включення/виключення лікарських засобів до/з локального формуляра закладу охорони здоров’я, про внесення змін і доповнень до локального формуляра;
• перегляд, оновлення та розповсюдження серед лікарів локального формуляра лікарських засобів закладу охорони здоров’я в міру потреби, але не рідше одного разу на рік;
• оптимізація призначення лікарських засобів у лікувальному закладі за допомогою оцінки їх застосування та безпеки;
• проведення оцінки обсягів потреби закладів охорони здоров’я у лікарських засобах;
• забезпечення лікарів інформацією з питань раціональної фармакотерапії;
• аналіз ускладнень та помилок фармакотерапії;
• розробка і надання пропозицій щодо покращення застосування ліків у закладах охорони здоров’я;
• надання консультацій фахівцям клінічних, адміністративних підрозділів і фармацевтичних закладів з питань, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів;
• організація і проведення лекцій та семінарів для лікарів з питань застосування ліків.

Сьогодні чітко окреслені завдання клінічного фармацевта щодо забезпечення раціонального застосування лікарських засобів, зокрема адміністрування антимікробних препаратів, що визначені чинними нормативними актами. Крім того, держава гарантує гідну зарплату, тому питання забезпечення кадрами, зокрема повернення посади клінічного фармацевта в заклад охорони здоров’я, є дуже актуальним.

Друга доповідь, яку представила О. Міщенко, — «Нормативно-правові засади підвищення кваліфікації клінічного фармацевта та перспективи на майбутнє».

На початку доповідачка нагадала, хто може обіймати посаду клінічного фармацевта. Отже, вимоги до спеціаліста такі: вища освіта другого (магістерського) рівня у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 226 «Фармація, промислова фармація», спеціалізація 226.01 «Фармація», освітня програма «Клінічна фармація», або у галузі знань 1202 «Фармація» за спеціальністю «Клінічна фармація», або напряму підготовки 1102 «Фармація» за спеціальністю «Клінічна фармація». Проходження інтернатури при цьому має бути за спеціальністю «Клінічна фармація» або за спеціальністю «Фармація» з наступною спеціаліза­цією «Клінічна фармація». Наявність сертифіката за спеціальністю «Клінічна фармація».

За словами О. Міщенко, станом на сьогодні на посаду клінічного фармацевта можуть претендувати дві категорії фахівців: ті, які проходили інтернатуру за спеціальністю «Клінічна фармація», та ті, які пройшли інтернатуру за спеціальністю «Фармація» після закінчення освітньої програми «Клінічна фармація» та вторинну спеціалізацію за цією ж спеціальністю (тривалістю 2 міс). Найпоширеніше запитання серед випускників фармацевтичних факультетів та працівників аптек на сьогодні — чи може «класичний» фармацевт стати «клінічним» і обіймати цю посаду? Відповіддю на нього є впровадження в перспективі на рівні післядипломної освіти спеціалізації «Клінічна фармація» (6 міс).

«Робота в цьому напрямку триває, оскільки потребує внесення відповідних змін до Довідника кваліфікаційних характеристик і чинних нормативних актів, які регламентують післядипломну освіту фармацевтів», — зазначила О. Міщенко. Вона поінформувала, що сьогодні на кафедрі клінічної фармації ІПКСФ НФаУ проводиться спеціалізація «Клінічна фармація» (2 міс) для фармацевтів, які закінчили інтернатуру «Фармація» за освітньою програмою «Клінічна фармація» і прагнуть працювати клінічним фармацевтом; для фахівців, які вчасно не підтвердили фах «Клінічна фармація» (кожні 5 років) і бажають його поновити, та цикли тематичного удосконалення для клінічних фармацевтів, фармацевтів, асистентів фармацевтів.

Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю Центру громадського здоров’я МОЗ України, представив доповідь «Роль клінічного фармацевта відділу інфекційного контролю та реальна потреба закладів охорони здоров’я України». Він, як і попередні доповідачі, наголосив на актуальності проблеми щодо антибіотикорезистентності. На його думку, формування відділів інфекційного контролю у всіх закладах охорони здоров’я України допоможуть впровадити відповідну програму для запобігання поширенню антимік­робної резистентності.

І. Гаврилов звернув увагу на необхідність проведення навчально-підготовчих заходів, які слід проводити для кожної з цільових груп окремо (хірурги, інфекціоністи, пульмонологи та анестезіологи). Також важливо клінічному фармацевту мати можливість проводити персональні консультування з питань антимікробної терапії та антимікробної резистентності.

За словами І. Гаврилова, клінічний фармацевт відділу інфекційного контролю закладу охорони здоров’я здійснює аналіз причин безпідставної видачі антимікробного препарату широкого спектру дії з аптеки у клінічні відділення; перевірку наявності та інформативність записів у медичній документації щодо обґрунтування призначення, заміни та відміни антимікробного препарату; ретроспективний аудит відповідності призначення антимікробної терапії затвердженим медико-технологічним документам та надає оцінку рівня споживання антимікробних препаратів в лікувальному закладі. Також важливим є обов’язкове доведення результатів до керівництва та обговорення їх з лікарями.

Юлія Дутчак, клінічний фармацевт ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», яка працює у відділенні фармацевтичного забезпечення лікарні, а також входить до складу відділу інфекційного контролю цього закладу та виконує обов’язки координатора з адміністрування антимікробних препаратів, представила доповідь на тему «Клінічний фармацевт у дзеркалі сьогодення: погляд практичного фармацевта». Вона зазначила, що основними завданнями клінічного фармацевта є забезпечення закладу необхідним асортиментом лікарських засобів та конт­роль за їх якістю, обігом та застосуванням в закладі охорони здоров’я. Для забезпечення цих завдань фармацевт клінічний формує контакти з постачальниками для своє­часного придбання лікарських засобів та медичних виробів; здійснює моніторинг за дотриманням умов зберігання лікарських засобів та медичних виробів; моніторинг обігу незареєстрованих та фальсифікованих лікарських засобів; веде нагляд за побічними реакціями лікарських засобів, а також випадками їх неефективності; аналізує листи призначень (моніторинг поліпрагмазії, дозування та тривалості лікування); за запитом лікуючого лікаря здійснює підбір лікарських засобів, режиму дозування, способів введення тощо.

Також були названі завдання клінічного фармацевта відділу інфекційного контролю, а саме: впровадження нових клінічних протоколів з емпіричної антибіотикотерапії та періопераційної антибіотикопрофілактики; впровадження заходів з адміністрування антимікробних препаратів з метою раціонального їх застосування у лікувальному закладі, а також з метою профілактики поширення мікроорганізмів з антимікробною резистентністю в закладі; брати участь в корекції підходів до емпіричного призначення анти­мікробних препаратів, в обґрунтуванні призначень анти­біотиків групи резерву; проводити навчання медичного персоналу щодо принципів раціонального призначення антимікробних препаратів, виписування та зберігання їх у структурних підрозділах.

Ю. Дутчак відмітила, що тривалий час виникали труднощі при працевлаштуванні клінічних фармацевтів. Наказ МОЗ від 03.08.2021 р. № 1614 не лише розв’язав цю проблему, а й став своєрідним визнанням внеску таких спеціалістів у лікарське забезпечення пацієнтів та гарантує їх праце­влаштування у закладах охорони здоров’я. Сьогодні спеціальність «Клінічна фармація» набуває великої популярності на ринку праці України.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!