27-ма Світова конференція Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) відбулася у м. Бостон, штат Массачусетс, США, 7–10 травня 2023 р. У міжнародному заході уже традиційно взяли активну участь Український відділ ISPOR та Український студентський відділ ISPOR, що були засновані у 2008 та 2011 р. відповідно. Вони діють на базі Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) імені Данила Галицького, на кафедрі організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти (завідувач кафедри — доктор фармацевтичних наук, професор Ольга Заліська).
Під час пандемії коронавірусу у 2020–2021 рр. 25-та й 26-та Світові конференції ISPOR відбувалися у форматі онлайн, на яких під час сесій були представлені результати фармакоекономічних досліджень в Україні та організовані спільні форуми з європейськими фармакоекономістами (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 22 (1243) від 8 червня 2020 р. та № 21 (1292) від 31 травня 2021 р.). З 2022 р. ISPOR проводить світові конференції в режимі офлайн.
Головною темою 27-ї Світової конференції цього року визначено поглиблене вивчення та використання реальних світових доказів (Real World Evidence) для ухвалення регуляторних рішень у системі охорони здоров’я для надання фармацевтичної допомоги, особливо в системі оцінки медичних технологій (ОМТ) на рівні держави.
На запрошення оргкомітету ISPOR традиційно активними учасниками були Український відділ ISPOR та Український студентський відділ ISPOR, які отримали наукові гранти. Слід відзначити, що Український відділ ISPOR та Український студентський відділ ISPOR під керівництвом професора О. Заліської, яка ще з 2012 р. була делегатом Світових конференцій ISPOR та вже 11 років представляє результати вітчизняних фармакоекономічних досліджень і систему впровадження нової навчальної дисципліни «Фармакоекономіка» для студентів фармацевтичних факультетів, для післядипломної і безперервної підготовки фармацевтів.
З 2001 р. О. Заліська є діючим членом ISPOR, була засновником і президентом Українського відділу ISPOR протягом 2008–2017 рр. На даний час президентом Українського відділу ISPOR є кандидат фармацевтичних наук, директор Департаменту оцінки медичних технологій та раціональної фармакотерапії ДП «Державний експертний центр (ДЕЦ) МОЗ України» Ореста Піняжко, яка у 2017 р. успішно захистила під керівництвом О. Заліської дисертацію з питань фармакоекономічного аналізу ліків та опрацювання методик ОМТ у гінекологічній практиці.
О. Заліська на міжнародному рівні була ініціатором і організатором українських форумів під час Світових конференцій ISPOR у США з 2015 р., в яких брали участь делегати з МОЗ, академічні представники з ЛНМУ імені Данила Галицького, Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (м. Київ), а також аспіранти (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 23 від 2015 р., № 24 від 2016 р., № 24 від 2017 р., № 29 від 2018 р.).
Учасниками цих конференцій також були заступник міністра охорони здоров’я, професор Роман Ілик, голова Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ України, професор Олександра Олещук та члени Експертного комітету. Як результат активностей у грудні 2018 р. була затверджена постанова КМУ від 05.12.2018 р. № 1022 «Про затвердження Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 р.», яка містить положення про створення агентства з ОМТ в Україні. У лютому 2019 р. відповідний департамент створений у ДЕЦ МОЗ України, його очолила О. Піняжко.
21 травня 2019 р. був організований і проведений об’єднаний україно-польський форум ISPOR «Нові виклики для оцінки цінностей з метою забезпечення інноваційними лікарськими засобами в Центральній та Східній Європі». Цей спільний форум організовано Українським та Польським відділами ISPOR. Доповідачами виступили О. Піняжко разом з О. Заліською та від Польської республіки — професор Джоана Ліс (J.Lis), PhD, директор з доступу до ринку компанії «Санофі», Польща (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 23 від 2019 р.).
Науково насичена програма 27-ї Світової конференції ISPOR традиційно зосереджувалася на темах оцінки якості даних про витрати та ефективність нових схем лікування, хірургічних втручань, використання штучного інтелекту та їх застосування для ухвалення рішень про реімбурсацію, бюджетне чи страхове фінансування інноваційних високовартісних ліків, препаратів для лікування рідкісних захворювань (орфанних препаратів), а також дослідження, які демонструватимуть використання та ефективність реальних світових даних (RWE) в ухваленні рішень у сфері охорони здоров’я.
Провідні теми 27-ї Світової конференції ISPOR включали ключові аспекти з розробки в моделях для оцінки якості даних про витрати та ефективність для інноваційних лікарських засобів порівняно з традиційними, їх валідації та визначенні придатності для впровадження і ухвалення рішень про фінансування зі страхових фондів чи бюджетного фонду страхування.
У рамках заходу представлено змістовні презентації та проведено панельні дискусії під керівництвом провідних експертів у цій галузі, які озвучили ключові погляди на останні розробки в цій галузі.
Перше пленарне засідання розпочав новий виконавчий директор ISPOR Роб Еббот (R. Abbot), який привітав більше 4000 учасників з початком роботи конференції на тему «Глобальний фокус на доступності та внутрішніх інвестиціях — що це означає для економічних/фармакоекономічних досліджень в охороні здоров’я та результатів лікування (HEOR)?»
Виступали С. Робертс, Національний інститут здоров’я та клінічної досконалості Великобританії (NICE), М. Драммонд, Національна фармацевтична рада, Вашингтон, США. У своїх виступах експерти зазначили, що уряди в усьому світі дедалі більше зосереджуються на заходах, спрямованих на управління доступністю ліків і заохочення внутрішніх інвестицій, тобто інвестицій усередині країни з боку компаній, що займаються наукою про життя. Серед таких заходів — закон США про зниження інфляції, який запроваджує переговори щодо цін на деякі ліки та обмеження витрат із власної кишені; нещодавнє збільшення знижок у Німеччині та скорочення періоду «вільного ціноутворення». Відтак існує підвищена увага до управління витратами на ліки. Паралельно країни змагаються за внутрішні інвестиції через такі заходи, як, наприклад, зменшення знижок на внутрішні інвестиції в Іспанії, до таких стимулів, як підвищення цін на внутрішні клінічні випробування в Японії. Ці заходи традиційно виходять за рамки стандартного процесу, але можуть мати значні наслідки для ціноутворення та доступу до ліків як сьогодні, так і в майбутньому. Чи кидає виклик ця зосередженість на доступності та внутрішніх інвестиціях суттєво традиційному підходу HEOR щодо оцінки користі та вартості пацієнта на рівні окремого лікарського засобу? На цій сесії обговорювали багатонаціональне середовище та розглядали роль HEOR у дебатах щодо доступності та інвестицій.
9 травня 2023 р. відбулося друге пленарне засідання, присвячене актуальній темі «Використання можливостей штучного інтелекту (ШІ) в охороні здоров’я: прийняти чи ігнорувати?». На цю сесію запрошені доповідачі з провідних університетів світу — Массачусетський технологічний університет (Massachusetts Institute of Technology), США, та Йоркський університет (University of York), Великобританія. Доповідачами виступили доктор Робертс з консалтингової компанії Flatiron Health, Нью-Йорк, США, та Д. Зонтаг O’Брайен з Массачусетського технологічного університету.
Під час цієї сесії ключові лідери думок поділилися міркуваннями про те, чого очікувати, коли ШІ стане більш широко впровадженим у сфері охорони здоров’я. Обговорення зосереджували на потенційному впливі ШІ на економіку охорони здоров’я та дослідженнях його результатів.
Науковці та експерти з Кембриджського університету та корпорації Google, а також з Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) дискутували про те, чого очікувати, коли ШІ стане більш широко впровадженим у системі охорони здоров’я, які уже є цінності та переваги від його використання при проведенні хірургічних операцій та розробці нових науково-методичних підходів до схем лікування, а також потенційний вплив ШІ на використання фармакоекономічних результатів при ухваленні рішень про фінансування інноваційних ліків чи лікування рідкісних захворювань, наприклад спінальної м’язової атрофії (СМА). Одне введення інноваційного лікарського засобу коштує 2–2,5 млн дол. США, проте рятує життя немовляти і дає йому змогу стати повноцінним членом суспільства. Хоча такі препарати є високовитратними для усіх систем охорони здоров’я світу, але кожен уряд шукає можливості для фінансування інновацій, які рятують життя або суттєво покращують його якість.
Позитивним є те, що в Україні завдяки запровадженню ОМТ Департаментом оцінки медичних технологій та раціональної фармакотерапії ДЕЦ впроваджено договори керованого доступу (ДКД), в рамках яких буде закуплено у тому числі препарат для лікування СМА. Завдяки бюджетному фінансуванню українські діти зможуть отримати необхідне високовартісне лікування і бути здоровими.
10 травня 2023 р. проведено третє пленарне засідання на тему «Проблеми та рішення під час оцінки ефективності лікування за допомогою даних електронних медичних карт у США». Цікаво було почути думки з різних штатів США, коли спікери жваво обговорювали та ділилися досвідом щодо використання електронних карт пацієнтів на рівні штату чи держави для ухвалення обґрунтованих рішень про фінансування лікарських засобів, медичних виробів. На цій сесії доповідачами виступили доктор С. Шнівайс з Гарвардської школи економіки, яка діє на базі шпиталю для жінок (Brigham and Women’s Hospital і Harvard Medical SchooІ), Бостон, США; доктор Дж. Рассен з консалтингової компанії Aetion, Inc., Нью-Йорк, США; доктор Р. Губбарт з Перельманського медичного коледжу Університету Пенсільванії, США; доктор Р. Висс з Гарвардського медичного коледжу та інноваційного центру Sentinel, Массачусетс, США. Серед іншого зазначено, що використання даних електронних медичних записів має великі перспективи для розширення досліджень RWE на основі претензій для оцінки причинно-наслідкових ефектів лікування.
Історії успіху, пов’язані з ухваленням рішень у галузі регулювання витрат платників на медичні послуги та фармацевтичне забезпечення у США, зосереджені в регіонах із захворюваннями з чітко регламентованими медичними протоколами, інтенсивним лікуванням високовартісними препаратами генної інженерії, біотехнологій, моноклональними антитілами для лікування онкологічної патології, реабілітації після трансплантації органів, що дуже поширено у США, чи при лікуванні гемофілії. На третьому пленарному засіданні узагальнено кілька інноваційних науково-дослідницьких підходів до подолання типових проблем, що виникають із даними електронних медичних карт.
Протягом 7–10 травня 2023 р. у Бостоні проведено 6 сесій стендових доповідей, під час яких науковці з 85 країн світу змогли представити результати фармакоекономічних досліджень. Українські науковці з ЛНМУ імені Данила Галицького, наукової школи професора О. Заліської представили стендові доповіді, які після попереднього рецензування провідними фармакоекономістами світу були включені до програми 27-ї Світової конференції.
Так, у доповіді «Дослідження обізнаності фармацевтів щодо коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні» О. Заліська, О. Семенов, З. Заболотня, Н. Максимович («Study of pharmacists awarentess regarding coronavirus disease (COVID-19) in Ukraine», O. Zaliska, O. Semenov, Z. Zabolotnya, N. Maksymovych) представлено дані дослідження, метою якого було вивчити обізнаність фармацевтів про COVID-19 за 2021–2022 рр. в Україні для надання повноцінної та якісної фармацевтичної допомоги населенню. Отримані дані свідчать, що під час пандемії СOVID-19 аптека є першим місцем забезпечення ліками і фармацевтичною допомогою для пацієнтів.
Результати дослідження показали, що фармацевти на 100% добре поінформовані про симптоми та причини COVID-19. Проте необхідно покращити надання інформації про вимоги до лікування неускладнених форм COVID-19 та вимоги до відпуску антибіотиків з аптек, особливо за електронними рецептами.
Ще одна стендова доповідь від ЛНМУ імені Данила Галицького — «Аналіз та забезпечення безперервного професійного розвитку фармацевтів: виклики воєнного часу в Україні» («Assessment of pharmacists awareness of anemia treatment during war time in Ukraine», N. Maksymovych, O. Zaliska). Під час війни в Україні фармацевти постійно надають якісну фармацевтичну допомогу, забезпечують формування аптечок у зоні бойових дій. Україна отримує гуманітарну допомогу для постраждалих від війни, тому фармацевти повинні добре знати всі ліки за міжнародним непатентованим найменуванням.
Результати цього пілотного дослідження з вибіркою 133 фармацевтів показали, що 74% фахівців вважають, що під час воєнного стану та карантину найзручнішим способом навчання є індивідуальна самоосвіта та дистанційне навчання для безперервного професійного розвитку (БПР). Авторами виявлено, що причинами, які негативно впливають на БПР фармацевтів, є необхідність бути постійно на робочому місці (48,7%); відсутність почуття безпеки, особливо під час повітряних тривог (47,9%); постійний стрес (42,9%); емоційне вигорання на роботі (35,3%); втрати через відгули, волонтерську діяльність (7,6%). 94,7% фармацевтів під час воєнного стану в Україні виконують свою роботу якісно, забезпечуючи прихильність пацієнтів до терапії.
Також представлено стендову доповідь на тему «Оцінка поінформованості фармацевтів про лікування анемії під час війни в Україні» («Development for pharmacists: challenges in war time in Ukraine», N. Maksymovych, O. Zaliska), в якій показано, що в Україні у 2020 р. захворюваність на залізодефіцитну анемію серед школярів становила 23,5%, серед жінок репродуктивного віку — 14–17%, серед вагітних — 27,5%.
Проведено онлайн-опитування 133 практикуючих фармацевтів для визначення їх обізнаності щодо фармакотерапії при анемії. В Україні стандарти надання фармацевтичної допомоги в умовах воєнного стану не переглядаються. Виявлено, що 45,8% фармацевтів отримують інформацію про ліки з онлайн-версій фахових книг, підручників, журналів, методичних рекомендацій; інформацію від виробників ліків отримують 24,4% респондентів, з українських фармацевтичних/медичних вебсайтів — 13,7%, з міжнародних баз даних Кокранівської (Cochrane) та PubMed — 21%.
У цілому 93,1% фармацевтів зазначили, що їм необхідно оновити свої знання та вміння щодо належного рівня фармацевтичної опіки під час відпуску препаратів заліза.
О. Піняжко представила стендові доповіді на такі теми:
- 4 роки впровадження ОМТ в Україні: досягнення та плани на майбутнє (Four Years Of Implementing Health Technology Assessment In Ukraine: Achievements And Future Plans), О. Піняжко1, М. Хмельовська1, В. Середюк1, Ю. Малишевська1, І. Романенко1, А. Машейко1, М. Бабенко1, М. Лобас1, К. Косяченко1,2, Р. Кахведжі3, А. Войтенко3;
- Перші договори керованого доступу на основі ОМТ в Україні: аналіз та перспективи (The First Managed Entry Agreements Based On Health Technology Assessment Approved In Ukraine: Analysis And Future Perspectives), О. Піняжко1, М. Хмельовська1, В. Середюк1, Ю. Малишевська1, І. Романенко1, І. Іолтуховський1, А. Машейко1, М. Бабенко1, М. Лобас1, К. Косяченко1,2, Р. Кахведжі3.
27-ма Світова конференція ISPOR у Бостоні, що відбулася 7–10 травня 2023 р., подарувала учасникам з 80 країн світу незабутні враження наукового спілкування і дискусій, нові проєкти для впровадження результатів фармакоекономічного аналізу та розвитку системи ОМТ з відповідною адаптацією в кожній державі, велику підтримку Українському відділу ISPOR та Українському студентському відділу ISPOR та наснагу в перемозі України й подальшому впровадженні системи ОМТ у нашій незалежній країні.
Ольга Заліська, Ореста Піняжко,
Ольга Брездень, Зоряна Заболотня,
Наталія Максимович, Олександр Семенов
1Державний експертний центр МОЗ України, Київ, Україна.
2Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, Україна.
3USAID’s SAFEMed, Management Sciences for Health, Київ, Україна.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим