Програма реімбурсації продовжує розвиватися

Незважаючи на війну, Україна продовжує реалізацію соціальних програм, зокрема реімбурсації лікарських засобів. При цьому програма не тільки успішно реалізується, а й розширюється новими препаратами та нозологіями. За словами в.о. директора Південного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Дениса Чорного, програма реімбурсації формується на підставі двох важливих факторів. Перший — це висока смертність від захворювань, другий — хвороби, які значно погіршують життя людей. З початку повномасштабної війни у програму додано 2 нові препарати із комбінацією діючих речовин для лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, а також 2 препарати для лікування в амбулаторних умовах хвороби Паркінсона. На початку 2023 р. програму розширено 6 лікарськими засобами для осіб у посттрансплантаційний період. З серпня 2023 р. до програми також увійдуть лікарські засоби для лікування болю та надання паліативної допомоги, а також медичні вироби для визначення рівня глюкози в крові. У цій публікації наведено показники реалізації програми реімбурсації за підсумками І півріччя 2023 р. Аналіз проведено для Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, затвердженого наказом МОЗ України від 21.02.2023 р. № 351. При підготовці матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research» та НСЗУ.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМИ РЕІМБУРСАЦІЇ

Розширення переліку ліків у програмі реімбурсації стимулює аптечні заклади долучатися до програми, адже стає вагомим аргументом для залучення пацієнтів. Станом на 3 серпня 2023 р., за даними НСЗУ, укладено договори із 1255 аптечними закладами, які володіють 13,4 тис. аптек та аптечних пунктів, з яких майже 9,6 тис. аптек відпускали ліки в рамках програми реімбурсації протягом останнього тижня.

Щодо обсягів продажу ліків, включених до програми реімбурсації, то, за підсумками І півріччя 2023 р., загальні обсяги їх споживання у грошовому вираженні збільшилися на 10% порівняно з аналогічним періодом 2022 р., а у натуральному — зменшилися на 7% (рис. 1). Якщо розглянути сегмент ліків, вартість яких відшкодовується, то темпи їх зростання в грошовому вираженні становлять 18%, а зниження в натуральному вираженні — 3%. Для порівняння загальні показники динаміки аптечного продажу лікарських засобів за цей же період становлять (+23%) та (–6%) відповідно.

Рис. 1. Обсяги аптечного продажу лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, у грошовому та в натуральному вираженні в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за підсумками І півріччя 2022 та 2023 р.

Слід відзначити і зростання частки аптечного продажу ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню. У досліджуваний період цей показник становив 69% у грошовому та 80% у натуральному вираженні (див. рис. 1). Це також пов’язано із розширенням переліку ліків, вартість яких відшкодовується державою.

У розрізі препаратів зарубіжного та вітчизняного виробництва варто відзначити, що здебільшого у сегменті відшкодовуваних ліків показники динаміки значно кращі порівняно з невідшкодовуваними як для зарубіжних, так і для вітчизняних препаратів (рис. 2).

Рис. 2. Обсяги аптечного продажу лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, вітчизняного та іноземного виробництва у грошовому та в натуральному вираженні в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за підсумками І півріччя 2022 та 2023 р.

Часткове співвідношення обсягів аптечного продажу ліків, включених до програми реімбурсації, у розрізі нозологій суттєво не змінилося за підсумками І півріччя 2023 р. порівняно із аналогічним періодом 2022 р. (рис. 3). Проте фіксується зростання частки препаратів для лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, що пов’язано із додаванням до програми реімбурсації в жовтні 2022 р. 2 комбінованих препаратів, вартість яких значно вища за монопрепарати, які були включені раніше. Загалом, за підсумками І півріччя 2023 р., у натуральному вираженні 75% спожитих упаковок припадає на препарати для лікування серцево-судинних захворювань. У той же час у грошовому вираженні їх частка становить 41%. Частка препаратів інсуліну в натуральному вираженні — 3%, а у грошовому — 21%. Частка споживання препаратів для лікування цукрового діабету ІІ типу становить 13% у натуральному і 12% у грошовому вираженні. Ці показники для препаратів для лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів становлять 5 та 17%, а лікування розладів поведінки та психіки і епілепсії — 4 і 7% відповідно. Частка препаратів для лікування нецукрового діабету, хвороби Паркінсона та препаратів, що застосовуються в посттрансплантаційний період, незначна.

Рис. 3. Структура споживання лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, в розрізі нозологій у грошовому та в натуральному вираженні за підсумками І півріччя 2022 та 2023 р.

;

РЕЦЕПТИ ТА ВІДШКОДУВАННЯ

Розглядаючи динаміку кількості виписаних та погашених рецептів за програмою реімбурсації, можна відзначити, що вона поступово збільшується (рис. 4). У середньому за підсумками І півріччя 2023 р. лікарі виписують 1,18 млн електронних (е-)рецептів на місяць, з яких 984 тис. погашається в аптеках. Тобто коефіцієнт погашення становить 83%.

Рис. 4. Динаміка кількості виписаних та погашених рецептів за програмою реімбурсації з січня 2022 до червня 2023 р., за даними НСЗУ

Як відомо, у 2022 р. е-рецепт також введено на антибактеріальні засоби, а з квітня 2023 р. — на всі рецептурні ліки. Коефіцієнт погашення цих рецептів становить 7 і 4% відповідно. Таким чином, е-рецепт добре працює лише тоді, коли він використовується як фінансовий інструмент.

З початку повномасштабної війни було дозволено відпуск препаратів не лише за електронними, а й за паперовими рецептами. Такий крок значно підвищив доступ пацієнтів до ліків. Однак вже з 1 липня 2023 р. відпуск ліків за програмою реімбурсації здійснюватиметься виключно за е-рецептом. Паперовий рецепт продовжить діяти лише на тимчасово окупованих, прифронтових територіях і територіях, де ведуться активні бойові дії, які включені до відповідного переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

За підсумками І півріччя 2023 р. НСЗУ компенсувала аптечним закладам майже 1,8 млрд грн (рис. 5), з яких 941 млн — за препарати інсуліну. Обсяги компенсації аптечним закладам у ІІ півріччі 2023 р. мають збільшитися, адже до програми реімбурсації включено нові лікарські засоби та медичні вироби. Діючий на сьогодні реєстр відшкодування, затверджений наказом МОЗ від 21.02.2023 р. № 351, налічує 486 найменувань ліків. У той же час оприлюднений НСЗУ попередній Реєстр ліків та медичних виробів, які підлягають реімбурсації, що має бути затверджений у серпні, налічує 492 позиції лікарських засобів та 23 найменування медичних виробів. Однак цей перелік може розширитися, у разі зниження деякими виробниками ціни на свої препарати до 10%. У такому разі перелік може доповнитися ще 59 найменуваннями лікарських засобів та 1 — медичних виробів.

Рис. 5. Помісячна динаміка обсягів компенсованих аптекам коштів за відпущені в рамках програми реімбурсації препарати, за даними НСЗУ

ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ТА ПЛАНИ

Загальний бюджет програми реімбурсації на 2023 р. становить 4,7 млрд грн. За підсумками І півріччя 2023 р., аптекам компенсовано майже 1,8 млрд грн. Таким чином, можна зробити висновок, що навіть за умови розширення програми в серпні виділених коштів цілком вистачить.

Програма дійсно успішно розвивається та розширюється, однак є й певні проблеми. Зокрема, хотілося б звернути увагу на механізми розрахунку референтних цін. Раніше ми писали, що в Україні наразі діє декілька різних механізмів розрахунку референтних цін. Навіть у програмі реімбурсації використовують різні методології розрахунку референтних цін для препаратів інсуліну та решти ліків. А для препаратів з Нацпереліку — зовсім інший механізм. Також ми писали про необхідність уніфікації цих методологій. Адже, незважаючи на розширення програми, деякі ліки, включені в неї, не потрапляють у реєстр відшкодування, оскільки виробники не готові постачати ці ліки за такою ціною. Так, наразі в реєстрі ліків, що підлягають відшкодуванню, відсутні препарати таких міжнародних непатентованих назв, як азатіоприн, ізосорбіду динітрат та кломіпрамін. А в оновлений реєстр, який буде затверджено в серпні, не включено жодного препарату фентанілу.

Тож, можливо, потрібно переглянути підходи до розрахунків референтних цін задля унеможливлення виникнення подібних ситуацій.

Хід реалізації та подальший розвиток програми реімбурсації буде докладно розглядатися в ході конференції «Фармбюджет 2024». Детальніше з тематикою заходу та персоналіями ключових спікерів можна ознайомитися за посиланням.

Денис Кірсанов

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!