Програма реімбурсації: підсумки 9 міс 2023 р.

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМИ РЕІМБУРСАЦІЇ

Програма реімбурсації продовжує розширюватися. На сьогодні НСЗУ в межах Програми медичних гарантій здійснює реімбурсацію лікарських засобів для лікування в амбулаторних умовах серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань, у тому числі з первинною та вторинною профілактикою інфарктів та інсультів, цукрового та нецукрового діа­бету, хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, розладів психіки та поведінки, епілепсії, хвороби Паркінсона, а також лікарських засобів для осіб у посттрансплантаційний період та препаратів для лікування болю і надання паліативної допомоги. Крім того, з жовтня 2023 р. до програми реімбурсації включено медичні вироби, зокрема тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові. Загалом відшкодування вартості здійснюється для понад 60 міжнародних непатентованих назв (МНН) та фіксованих комбінацій діючих речовин лікарських засобів.

Якщо на початку реалізації програми реімбурсації аптеки неохоче долучалися до неї, то наразі доволі широкий перелік препаратів та постійне його розширення стимулюють виробників та аптечні заклади долучатися до програми. Станом на 27 жовтня 2023 р., за даними НСЗУ, укладено договори із 1306 аптечними закладами, які володіють 13,9 тис. аптек та аптечних пунктів, з яких майже 10,1 тис. аптек відпускали ліки в рамках програми реімбурсації протягом останнього тижня. Тобто наразі близько 80% аптек та аптечних пунктів від загальної кількості долучені до програми реімбурсації.

Загальні обсяги продажу ліків, включених до програми реімбурсації, за підсумками 9 міс 2023 р., у грошовому вираженні збільшилися на 17% порівняно з аналогічним періодом 2022 р., а у натуральному — зменшилися на 2% (рис. 1). Якщо розглянути сегмент ліків, вартість яких відшкодовується, то темпи їх зростання в грошовому вираженні становлять 25%, тоді як для невідшкодовуваних — 3%. У натуральному вираженні препарати, що відшкодовуються, продемонстрували зростання (2%), а обсяги продажу невідшкодовуваних, навпаки, зменшилися на 16%.

Рис. 1. Обсяги аптечного продажу лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, у грошовому та у натуральному вираженні в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за підсумками 9 міс 2022 та 2023 р.

Помісячна динаміка обсягів продажу ліків, які включені в програму реімбурсації, демонструє, що на початку пов­номасштабного вторгнення рф в Україну обсяги аптечного продажу суттєво скоротилися, як і по ринку в цілому. Однак вони швидко відновилися. У 2023 р. обсяги продажу в грошовому вираженні поступово збільшуються, а у натуральному — зменшуються. При цьому частка відшкодовуваних лікарських засобів у загальній структурі продажу продов­жує зростати (рис. 2).

Рис. 2. Помісячна динаміка обсягів аптечного продажу лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, у грошовому та у натуральному вираженні в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за період із січня 2022 до вересня 2023 р.

Слід відзначити і зростання частки аптечного продажу ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню. За підсумками 9 міс 2023 р., їх часка становить 69% у грошовому та 79% у натуральному вираженні. За аналогічний період минулого року ці показники були на рівні 64 та 76% відповідно.

У розрізі препаратів зарубіжного та вітчизняного виробництва варто відзначити, що у сегменті відшкодовуваних ліків показники динаміки значно кращі, ніж у сегменті невідшкодовуваних, як для зарубіжних, так і для вітчизняних препаратів (рис. 3).

Рис. 3. Обсяги аптечного продажу лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, вітчизняного та зарубіжного виробництва у грошовому та у натуральному вираженні в розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою, за підсумками 9 міс 2022 та 2023 р.

За підсумками 9 міс 2023 р., часткове співвідношення обсягів аптечного продажу ліків, включених до програми реімбурсації, у розрізі нозологій дещо змінилося порівняно з аналогічним періодом 2022 р. (рис. 4). Здебільшого це пов’язано із додаванням нових дороговартісних препаратів, споживання яких значно зросло після включення їх у програму реімбурсації. Зокрема, фіксується зростання частки препаратів для лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, що пов’язано із включенням у програму реімбурсації в жовт­ні 2022 р. двох комбінованих препаратів. Загалом за підсумками 9 міс 2023 р., у натуральному вираженні 74% спожитих упаковок припадає на препарати для лікування серцево-судинних захворювань. У той же час у грошовому вираженні їх частка становить 40%. Для препаратів інсуліну частка в натуральному вираженні становить 3%, а у грошовому — 21%. Частка споживання препаратів для лікування цукрового діабету ІІ типу — 13% у натуральному і 13% у грошовому вираженні. Для препаратів, що застосовуються в лікуванні хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів, характерні показники 5 та 16%, для лікування розладів поведінки та психіки й епілепсії — 4 і 7% відповідно. Частка препаратів для лікування нецукрового діабету, хвороби Паркінсона, ліків, що застосовуються в посттрансплантаційний період, та препаратів для лікування болю та паліативної допомоги незначна.

Рис. 4. Структура споживання лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, в розрізі нозологій у грошовому та у натуральному вираженні за підсумками 9 міс 2022 та 2023 р.

ЕЛЕКТРОННІ РЕЦЕПТИ ТА ВІДШКОДУВАННЯ

Як відомо, з початку повномасштабної війни було дозволено відпуск препаратів не лише за електронними, а й за паперовими рецептами. Це значно підвищило доступ пацієнтів до ліків. Однак вже з 1 липня 2023 р. відпуск ліків за програмою реімбурсації здійснюватиметься виключно за електронним рецептом. Разом із тим на прохання пацієнта лікар зможе додатково роздрукувати інформаційну довідку, в якій міститиметься інформація про рецепт. Паперовий рецепт поряд з електронним у рамках програми «Доступні ліки» продовжить діяти лише на тимчасово окупованих, прифронтових територіях і територіях, де ведуться активні бойові дії. Хоча експерти наголошують на тому, що паперовий рецепт має продовжувати використовуватися, як це відбувається у європейських країнах.

Розглядаючи динаміку кількості виписаних та погашених рецептів за програмою реімбурсації, можна відзначити, що їх число поступово збільшується (рис. 5). У середньому, за підсумками 9 міс 2023 р., лікарі виписують 1,17 млн електронних рецептів на місяць, з яких 978,8 тис. погашається в аптеках. Тобто коефіцієнт погашення становить 83%. Для препаратів інсуліну коефіцієнт погашення взагалі становить 95%.

Рис. 5. Динаміка кількості виписаних та погашених рецептів за програмою реімбурсації з січня 2022 до червня 2023 р., за даними НСЗУ

В Україні електронний рецепт впроваджувався поетапно, з 1 квітня 2019 р. — на препарати, включені в програму «Доступні ліки», з 1 жовтня 2021 р. — на інсуліни, з 1 серпня 2022 р. — на антибіотики, з 1 жовтня 2022 р. — на наркотичні і психотропні лікарські засоби, з 1 квітня 2023 р. — на всі рецептурні ліки.

Експерти зазначають, що проведений у 2021 р. аналіз свідчить, що 95% рецептурних ліків відпускалися з аптек без рецептів, єдиним винятком є наркотичні препарати, які відпускалися виключно за рецептами, оскільки за порушення цих вимог є кримінальна відповідальність. Коефіцієнт погашення електронного рецепта на наркотичні та психотропні засоби становить 84%.

У той же час виписування електронних рецептів на препарати, що не включені до програми реімбурсації та не є наркотичними (психотропними) лікарськими засобами, знаходиться на досить низькому рівні (рис. 6), а коефіцієнт погашення взагалі становить 6%. Таким чином, електронний рецепт добре працює лише тоді, коли він використовується як фінансовий інструмент.

Рис. 6. Динаміка кількості виписаних та погашених рецептів на всі рецептурні ліки (крім наркотичних та програми реімбурсації) з квітня до вересня 2023 р., за даними НСЗУ

За підсумками 9 міс 2023 р., НСЗУ компенсувала аптечним закладам майже 2,7 млрд грн (рис. 7), з яких 1,4 млрд грн — за препарати інсуліну. Включення у програму реімбурсації з серпня 2023 р. препаратів для лікування болю та паліативної допомоги майже не вплинуло на обсяги компенсованих аптекам коштів, адже по суті до переліку відшкодування увійшли тільки препарати морфіну, які є відносно недорогими. При цьому жоден препарат фентанілу у формі трансдермального пластиру не увійшов до програми реімбурсації. На нашу думку, це пов’язано із тим, що ціна на такі пластирі в Україні значно вища за розраховану МОЗ референтну ціну, і тому виробники не подавалися на включення в перелік відшкодування. Можливо, більш значною мірою на обсяги компенсації аптекам вплине відшкодування вартості тест-смужок для вимірювання рівня глюкози. Втім, наразі такий вплив оцінити неможливо, адже їх відшкодування почалося лише в жовтні, і даних про їх відшкодування в дашбордах НСЗУ ще немає.

Рис. 7. Помісячна динаміка обсягів компенсованих аптекам кош­тів за відпущені в рамках програми реімбурсації препарати, за даними НСЗУ

ВИСНОВКИ

Загальний бюджет програми реімбурсації на 2023 р. становить 4,7 млрд грн. За підсумками 9 міс 2023 р., аптекам компенсовано майже 2,7 млрд грн. Таким чином, можна зробити висновок, що виділених коштів цілком вистачить, адже цього року розширення не планується. Також поки що невідомі подальші плани розвитку програми реімбурсації.

Також НСЗУ взялася за вирішення окремих організаційних питань, зокрема впроваджуються середньострокові договори з аптечними закладами строком до 3 років. Ми неод­норазово звертали увагу на механізми розрахунку референтних цін. Зокрема, в Україні наразі діє декілька різних механізмів розрахунку референтних цін. Навіть у програмі реімбурсації використовуються різні методології розрахунку референтних цін для препаратів інсуліну та всіх інших ліків. Також ми неодноразово писали про необхідність уніфікації цих методологій. На цьому наголошують і міжнародні експерти.

Аналіз свідчить, що загалом менше половини ліків, включених до програми реімбурсації, придбаваються через програму реімбурсації. Решта — за власний кошт пацієнтів. На думку експертів, основними причинами низького рівня продажу лікарських засобів за програмою реімбурсації є відносно невисокі ціни на більшість ліків, включених у програму, і, відповідно, небажання пацієнтів щомісяця звертатися до лікаря за рецептом, коли можна придбати необхідні ліки в найближчій аптеці за власні кошти без рецепта.

Наразі електронний рецепт працює лише у випадках, коли він використовується як фінансовий інструмент або як елемент суворої звітності (для наркотичних та психотропних ліків). В інших випадках він не працює належним чином. Для того щоб він запрацював, необхідно або посилити контроль та відповідальність за відпуск рецептурних ліків без рецепта, або включити всі рецептурні ліки в програму реімбурсації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!