Про збереження кадрового потенціалу: як поточні виклики впливають на психічне здоров’я та благополуччя фармацевтів

62% фармацевтів, які брали участь у глобальному дослідженні Секції громадських аптек Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), відчувають професійне вигорання або інші проблеми з психічним здоров’ям, пов’язані з їхньою професійною діяльністю. Професійне вигорання та сильний стрес є поширеними проблемами серед фахівців, робота яких безпосередньо пов’язана зі спілкуванням з людьми. Тож не дивно, що такі проблеми виникають у фармацевтичних працівників. У цій публікації пропонуємо розглянути, з якими викликами і стресовими факторами найчастіше стикаються сучасні фармацевти у своїй практиці, а також які є шляхи для поліпшення їх психічного здоров’я та благополуччя на різних рівнях — від міжнародного до локального. При підготовці цієї публікації використано дані звіту FIP «Workforce sustainability and supporting positive practice in community pharmacy».

Фармацевтичні кадри: чому про це говорять на глобальному рівні?

Останніми роками людство зіткнулося з такими глобальними викликами у сфері охорони здоров’я, як стійкість до протимікробних препаратів, ВІЛ, забруднене повітря, нещодавня пандемія COVID-19, яка створила величезний тиск на системи охорони здоров’я, а також нестача медичних працівників. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), для досягнення загального охоплення медичними послугами до 2030 р. не вистачатиме 18 млн медичних працівників, особливо в країнах, які мають низький рівень доходу або нижче середнього.

Сталий розвиток трудових ресурсів у галузі охорони здоров’я відіграє важливу роль у забезпеченні міцного здоров’я та благополуччя, що є 1 з 17 цілей сталого розвит­ку Організації Об’єднаних Націй, прийнятих у 2015 р. для вирішення різних соціальних, економічних та екологічних проблем, що стоять перед світом. Для досягнення цієї мети важливо мати стійкий кадровий потенціал у сфері охорони здоров’я, достатній за чисельністю, компетентний, доб­ре підготовлений і мотивований надавати якісні медичні послуги населенню.

Фармацевти є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я та команди професіоналів цієї галузі. У цілях розвитку фармацевтичних кадрів FIP підкреслено необхідність у політиці, спрямованій на забезпечення добробуту, благополуччя та безпеки фармацевтичних працівників на робочому місці.

Сучасні виклики, з якими стикаються фармацевти на роботі

Працівники аптек у різних куточках світу стикаються з низкою викликів, які можуть включати наступне.

Нестача персоналу. Багато країн відчувають дефіцит фармацевтичних кадрів, що може призвести до підвищення робочого навантаження практикуючих фармацевтів та зниження якості надання фармацевтичних послуг. Цей дефіцит може бути пов’язаний із проблемами в освітній сфері, а також низькою заробітною платою.

Швидка зміна ландшафту охорони здоров’я. Галузь охорони здоров’я швидко змінюється через розвиток технологій, збільшення попиту на медичні послуги, зміни в політиці відшкодування витрат на лікарські засоби тощо. Фармацевти повинні адаптуватися до цих змін і бути в курсі останніх змін у своїй практиці.

Вигорання і стрес. Робоче навантаження та обов’язки фармацевтів, що постійно змінюються, можуть викликати стрес, що може призвести до професійного вигорання і зниження задоволеності роботою.

Обмежений обсяг практики. У деяких країнах сфера діяльності фармацевтів обмежена, що може знижувати їхню здатність надавати комплексні послуги. Це також може обмежити їхню задоволеність роботою та кар’єрні можливості.

Відсутність визнання. Фармацевти не завжди отримують бажане визнання свого внеску у сферу охорони здоров’я. Це може зумовити відсутність мотивації та задоволеності роботою.

Невиправдані очікування щодо ролі фармацевта. В університетських навчальних програмах майбутніх фармацевтів готують до розширення їхньої ролі з більшим акцентом на нові послуги та більшою орієнтацією на пацієнта. Однак реальність на практиці може бути зовсім іншою. У деяких випадках це може призводити до значного рівня незадоволеності.

Збільшення трудового навантаження. Фармацевти в громадських (нелікарняних) аптеках можуть відповідати за обслуговування великої кількості рецептів та надання широкого спектра послуг пацієнтам. Вимоги щодо ефективності аптечного бізнесу та необхідність підвищення продуктивності праці можуть підвищувати тиск на працівників. Це може призвести до подовження тривалості робочого дня, підвищеного рівня навантаження та відсутності/обмеженості часу на перерву та відпочинок.

Нестача допоміжного персоналу. Фармацевтичні працівники можуть працювати в аптеках з недоукомплектованим штатом або не мати доступу до достатньої кількості допоміжного персоналу, зокрема асистентів фармацевта/фармацевтів-техніків. Це може підвищувати робоче навантаження та розпорошувати увагу фахівців на малозначущі завдання, а також впливати на надання якісної фармацевтичної опіки.

Зростання вимог з боку пацієнтів. Фармацевти можуть зіткнутися з високим рівнем попиту з боку пацієнтів, які очікують негайної та персоналізованої уваги. Це може викликати стрес і виснажувати, особливо якщо ресурси обмежені, наприклад не вистачає персоналу. Відсутність зручного доступу пацієнтів до рецептів також може зумовити невдоволення у пацієнтів, особливо, коли вони потребують негайного рішення, яке знаходиться поза межами відповідальності фармацевта.

Регуляторний тягар. Аптеки мають дотримуватися певних нормативних актів та вимог до документації, які можуть забирати багато часу та викликати стрес.

Дефіцит лікарських засобів та медичних виробів. З тимчасовою відсутністю деяких товарів стикаються навіть у країнах з високим рівнем доходу. Під час пандемії COVID-19 це явище стало більш поширеним, оскільки виник дефіцит певних лікарських засобів та інших товарів першої необхідності, таких як маски, термометри, дезінфекційні засоби для рук тощо, що вплинуло на пацієнтів та ланцюги постачання ліків і медичних виробів в аптеки, створюючи додаткове навантаження на фармацевтів.

Усі ці фактори говорять на користь того, що фармацевтичним працівникам доводиться стикатися з низкою стресогенних факторів, які можуть впливати на їхню роботу, задоволеність нею, психічне здоров’я та загальне благополуччя.

Дослідження FIP

Секцією громадських аптек FIP проведено опитування серед фармацевтів з різних регіонів світу. Відповіді надали 768 учасників з Європи, США та західної частини Тихого океану. Переважна більшість респондентів проживає в європейських країнах. Найбільша вікова група припадає на діапазон 45–54 (26,3% респондентів) та 35–44 роки (24,7%). Більшість, що становить 82,4% від загальної вибірки, ідентифікували себе як приналежних до приватних громадських аптек, 8,3% респондентів вказали на свою приналежність до громадських аптек, що перебувають у державній власності, а 9,2% учасників повідомили, що вони виконують функції, пов’язані з науковою діяльністю та дослідженнями.

43% є найманими працівниками, а 41,3% — власниками аптеки, що свідчить про значну частку респондентів, які беруть активну участь в управлінні аптечними закладами. Інші включають працівників, які виконують свої обов’язки за сумісництвом або на тимчасовій основі, стажуванні, студенти. Середня кількість годин, відпрацьованих на тиждень, становить 40 год.

Більшість опитуваних, а саме 85,9%, висловили високий ступінь впевненості у своїй компетентності, визначивши свою приналежність до таких категорій, як «дуже компетентний» або «компетентний». Менший відсоток, 4,8%, вказали, що вони «достатньо компетентні», у той час як 3,9% респондентів залишилися «нейтральними» щодо своєї оцінки. Дуже невелика частка, 0,9%, визнали, що відчувають себе «некомпетентними».

Результати опитування свідчать про різний вплив факторів робочого середовища на рівень стресу. Левова частка респондентів зазначили, що їхня поточна роль на робочому місці пов’язана із підвищеним рівнем стресу або їхня відданість своїй ролі на роботі має значний вплив на рівень робочого тиску. Велика кількість відповідей припадає на такі фактори, як робоче навантаження, кількість годин роботи, очікування споживачів, баланс між роботою та особистим життям (рис. 1).

Рис. 1. Фактори, які пов’язані з підвищеним рівнем стресу та тиском на робочому місці фармацевта громадської аптеки

Серед факторів, які, навпаки, позитивно впливають на психічне здоров’я та благополуччя фармацевтів, більшість вказали здоровий баланс між роботою та особистим життям (рис. 2). Також велику кількість відповідей отримали продуманий графік роботи, а також адекватне укомплектування штату.

Рис. 2. Фактори, які позитивно впливають на психічне здоров’я та благополуччя фармацевтів

Значна кількість респондентів підкреслили негативний вплив на їхнє ментальне здоров’я та благополуччя таких факторів, як недостатня кількість персоналу, довготривалий робочий день, відсутність балансу робота/особисте життя та підвищення фінансового тиску (рис. 3).

Рис. 3. Фактори, які негативно впливають на психічне здоров’я та благополуччя фармацевтів

15% респондентів охарактеризували своє психічне здоров’я та благополуччя як «дуже добре» (рис. 4). Основ^­на частина респондентів повідомила, що їхнє психічне здоров’я та благополуччя перебувають у «доброму» стані (33%) або визначили його як «середнє» (27%). 16% відповіли «погано», 4,4% обрали варіант «дуже погано».

Рис. 4. Оцінка власного психічного здоров’я та благополуччя фармацевтами

Із 768 учасників опитування більшість (62%) визнали, що відчувають вигорання або інші проблеми з психічним здоров’ям, пов’язані з роботою фармацевта (рис. 5).

Рис. 5. Чи стикалися фармацевти із професійним вигоранням або іншими проблемами психічного здоров’я, пов’язаними з роботою

Стосовно того, чи часто фармацевти думають про те, щоб покинути свою поточну професію, з 768 учасників опитування 36,6% відповіли, що не думали про це (рис. 6). 23,8% повідомили, що розглядали можливість покинути свою поточну посаду, однак не вчиняли конкретних дій. 17,8% повідомили, що розглядали можливість залишити фармацевтичну професію взагалі.

Рис. 6. Чи міркували фармацевти громадських аптек про те, щоб залишити поточну посаду або професію

Більшість опитаних фармацевтів повідомили, що в їхніх регіонах немає політики або спеціальних програм, спрямованих на вирішення проблем, пов’язаних зі стресом, робочим тиском або спрямованих на підтримку психічного здоров’я та благополуччя. Лише незначна частина респондентів зазначили, що в їхніх регіонах існують такі політики або офіційні програми. Також частина фармацевтів не знають, чи існують в їхньому регіоні програми підтримки ментального здоров’я.

Можливі рішення

ВООЗ розроблено керівні принципи та рекомендації для організацій охорони здоров’я щодо зміцнення психічного здоров’я та благополуччя фармацевтів, зокрема такі стратегії, як сприяння створенню позитивного робочого середовища, надання підтримки в управлінні стресом та підвищенні резильєнтності (здатності долати стреси та тяжкі періоди конструктивним шляхом), а також забезпечення доступу до служб психічного здоров’я. ВООЗ також рекомендує організаціям охорони здоров’я надавати ресурси та підтримку, які допоможуть працівникам керувати своїм робочим навантаженням і рівнем стресу, наприклад, доступ до служб психічного здоров’я, консультування та груп підтримки, а також ресурси для сприяння контролю стресу і підвищенню резильєнтності.

На національному рівні можуть бути впроваджені політичні зміни, спрямовані на подолання тиску на робочому місці та підтримку психічного здоров’я і благополуччя фармацевтів. Наприклад, деякі країни на законодавчому рівні регулюють максимальну тривалість робочого часу для фармацевтів, щоб запобігти надмірному робочому навантаженню та професійному вигоранню. Інші країни впровадили політику сприяння гнучкості робочих місць, зокрема неповний робочий день і розподіл обов’язків, для підтримки балансу між роботою та особистим життям фармацевтів.

Існує також кілька стратегій, які можуть впровадити громадські аптеки для підтримки ментального здоров’я та благополуччя свого персоналу. Наприклад, аптеки можуть забезпечувати регулярне навчання та розвиток персоналу, щоб допомогти розвинути нові навички та підвищити компетентність, а також запроваджувати стратегії делегування завдань та укомплектування штату з метою зниження робочого навантаження на окремих працівників. Громадські аптеки так само можуть надавати ресурси та підтримку своєму персоналу, щоб допомогти їм впоратися зі стресом.

Наостанок слід нагадати про декілька технік, які можуть застосовуватися для зниження рівня вигорання. Наприклад, практика уважності або mindfulness (фокусування уваги та усвідомлення поточного моменту; прийняття своїх думок, почуттів та намір проживати їх без засудження) може сприяти зниженню професійного вигорання у професіоналів охорони здоров’я (Люкен М. і співавт., 2016).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!