Які фактори вирізняють SuperАgers від решти нас?

Одне з найважливіших питань, на яке немає відповіді стосовно SuperАgers: «Чи вони стійкі до вікової втрати пам’яті, чи у них є механізми, які дозволяють їм краще компенсувати цю втрату пам’яті?».

Для пошуку відповідей на ці запитання іспанські вчені провели дослідження за участю 64 SuperАgers і 55 звичайних осіб похилого віку. Остання служила контрольною групою. Усі учасники дослідження були віком старше 79 років. У середньому за ними спостерігали 6 років. Протягом цього періоду щорічно призначалося обстеження з магнітно-резонансною томографією (МРТ), клінічними тестами, аналізами крові та документуванням факторів способу життя.

МРТ-дослідження підтвердили, що у SuperАgers атрофія сірої речовини в ділянках, відповідальних за пам’ять (таких як медіальна скронева частка і холінергічний передній мозок), а також у ділянках, важливих для руху (таких як моторний таламус), була менш вираженою. Крім того, об’єм сірої речовини в цих ділянках, особливо в медіальній скроневій частці, зменшувався набагато повільніше у SuperАgers, ніж у контрольних суб’єктів протягом періоду дослідження.

У клінічних випробуваннях встановлено, що SuperАgers можна відрізнити від контрольних суб’єктів за їхньою рухливістю та дрібною моторикою. Їхній фізичний стан був кращим, хоча вони, за їхнім власним визнанням, у повсякденному житті не рухалися більше, ніж контрольні суб’єкти. Це відкриття підтверджує, що фізична активність має першочергове значення для когнітивної функції.

Власне кажучи, SuperАgers вказали, що загалом вони були більш активними, ніж контрольні суб’єкти, протягом свого середнього віку. Також у середньому вони значно менше страждали від депресії або тривожних розладів.

В аналізах зразків крові виявлено, що у SuperАgers нижчі концентрації біомаркерів нейродегенеративних захворювань, ніж у контрольної групи. Навпаки, між двома групами не зафіксовано різниці в поширеності алеля APOE e4, одного з найважливіших генетичних факторів ризику розвитку хвороби Альцгеймера. Тим не менш, дослідники виявили, що, незважаючи на 89 використаних змінних, задіяний алгоритм машинного навчання міг відрізнити SuperАgers від звичайних людей похилого віку лише в 66% випадків. Це свідчить про те, що мають впливати додаткові фактори, наприклад, генетичні відмінності.

За матеріалами deutsch.medscape.com

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!