Вплив референтного ціноутворення на ціни в тендерних закупівлях

Тема референтного ціноутворення на ліки, що закуповуються за бюджетні коши, завжди була та залишається актуальною. Ціни при закупівлях одних і тих самих препаратів дуже сильно різняться залежно від замовника, особливо на регіональному рівні. Безумовно, на вартість лікарського засобу впливає кількість замовлених препаратів, адже логістичні послуги закладаються в ціну. Однак у порівняльних аналізах виявлено, що вартість закупки одних і тих самих лікарських засобів може відрізнятися в рази. І от нарешті, постановою КМУ від 04.10.2022 р. № 1117 в Україні запроваджено референтне ціноутворення та встановлено граничні оптово-відпускні ціни (ГрОВЦ) для всіх ліків, включених до Національного переліку основних лікарських засобів (Нацперелік). Наразі наказом МОЗ України від 28.02.2023 р. № 408 затверджено Реєстр відомостей щодо граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти та підлягають референтному ціноутворенню, станом на 1 лютого 2023 р. (далі — Реєстр ГрОВЦ). Нагадаємо, що попередній реєстр затверджено 1 листопада 2022 р. Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research International», а також відомості тендерів Prozorro.

Референтному ціноутворенню підлягають лікарські засоби, зареєстровані в Україні, які закуповуються за бюджетні кошти та включені до Нацпереліку або щодо яких результатами державної оцінки медичних технологій (ОМТ) підготовлено висновок ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ) з рекомендаціями щодо їх включення до Нацпереліку та/або номенклатур (переліків, списків, реєстрів). Не підлягають референтному ціноутворенню препарати, які закуповуються міжнародними організаціями, ті, що включені до програми реімбурсації, та ті, які закуповуються за договорами керованого доступу (ДКД).

Відповідно до Порядку розрахунку граничних оптово-відпускних цін застосовують 2 механізми реферування:

зовнішнє — на основі цін на лікарські засоби в референтних країнах (Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Угорщині);
внутрішнє — на основі цін на препарати в Україні.

У разі відсутності цін на зазначені лікарські засоби в референтних країнах та Україні ГрОВЦ на такі препарати не розраховуються та до них застосовується процедура декларування зміни оптово-відпускних цін відповідно до постанови КМУ від 02.07.2014 р. № 240.

Чинний на сьогодні Реєстр відомостей щодо граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти та підлягають референтному ціноутворенню (далі — Реєстр), затверджено наказом МОЗ від 28.02.2023 р. № 408. Реєстр включає 351 міжнародну непатентовану назву (МНН) лікарських засобів та 1239 позицій (Stock Keeping Unit — SKU), зокрема 6 позицій за результатами ОМТ.

Раніше ми вже проводили порівняльний аналіз цін на українському фармринку із цінами в Реєстрі ГрОВЦ для препаратів, обсяг поставок яких у лікарні у 2022 р. становив понад 5 млн грн. За результатами аналізу виявлено, що для більшості позицій ціна закупівлі значно нижча за ГрОВЦ. Тобто для переважної більшості позицій ціна закупівлі була значно нижча за референтну.

Однак в аналізі також встановлено, що деякі медичні заклади з різних регіонів країни не завжди дотримувалися референтних цін і закуповували лікарські засоби за цінами вищими, ніж зазначені в Реєстрі ГрОВЦ.

У цьому дослідженні ми вибірково перевірили динаміку цін на препарати в тендерних закупівлях на регіональному рівні та порівняли її із ціною, зазначеною в Реєстрі ГрОВЦ. Аналіз проведено для лікарських засобів, на які українські лікарні витратили найбільше коштів у 2023 р. та які наявні в Реєстрі ГрОВЦ.

Але варто розуміти, що ГрОВЦ зазначаються без урахування націнок та податків.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 17.10.2008 р. № 955 на препарати (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів, а також препаратів, що підлягають закупівлі відповідно до ДКД), які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10%, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10%, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків. Податок на додану вартість (ПДВ) на ліки становить 7%.

Розберемо декілька прикладів. Так, один із найбільш закуповуваних препаратів є Альтеплаза (Alteplase), ліофілізат для розчину для інфузій у комплекті із флаконом розчинника (вода для ін’єкцій) 50 мг (рис. 1). Динаміка цін свідчить, що середня ціна закупівель цього препарату в тендерах була нижчою за ГрОВЦ з урахуванням націнок та ПДВ та суттєво не змінилася після впровадження референтного ціноутворення.

Рис. 1. Динаміка ГрОВЦ та середньої ціни в тендерних закупівлях препарату альтеплаза за одиницю лікарської форми

Ще одним прикладом є один з препаратів альбуміну людини, розчин для інфузій у флаконі/пляшці/поліетиленовому пакеті 200 г/л по 50 мл (рис. 2). Динаміка цін свідчить, що ціна на цей препарат у тендерних закупівлях нижча за ГрОВЦ з урахуванням націнок та ПДВ. Однак із затвердженням нового реєстру ГрОВЦ у лютому 2023 р. гранична ціна зросла і також фіксується її зростання в тендерних закупівлях, при тому що вона залишається нижчою за ГрОВЦ з урахуванням націнок та ПДВ.

Рис. 2. Динаміка ГрОВЦ та середньої ціни в тендерних закупівлях одного з препаратів альбуміну людини за одиницю лікарської форми

Більш цікава ситуація з наркотичними і психотропними засобами, адже вони продовжують закуповуватися за цінами, значно вищими за ГрОВЦ. Наприклад, препарати діазепаму, розчин для ін’єкцій 5 мг/мл ампула, 2 мл, закуповуються за цінами, що в рази перевищують ГрОВЦ (рис. 3).

Рис. 3. Динаміка ГрОВЦ та середньої ціни в тендерних закупівлях препаратів діазепаму за одиницю лікарської форми

Схожу ситуацію зафіксовано і для препаратів фентанілу та морфіну у формі розчинів для ін’єкцій. Аналогічну ситуацію відмічають і в госпітальному сегменті, де ціни на наркотичні та психотропні засоби в Україні значно вищі за референтні.

Нагадаємо, що до запровадження референтного ціноутворення на препарати з Нацпереліку та визначення ГрОВЦ, в Україні застосовувався лише механізм декларування оптово-відпускних цін відповідно до постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240. При цьому декларуванню підлягали зміни оптово-відпускних цін без урахування податків та зборів на лікарські засоби, які закуповуються та/або вартість яких підлягає реімбурсації, крім наркотичних і психотропних препаратів, прекурсорів, діючих речовин (субстанцій), медичних газів та лікарських форм, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів (магістральними формулами) та на замовлення лікувально-профілактичних закладів.

Тобто наркотичні та психотропні препарати були виведені з-під державного регулювання цін, також на них не поширювалося і регулювання граничних націнок відповідно до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955.

Тож можливо лікарні ще живуть минулою реальністю, коли ці ліки були виведені з-під регулювання цін або не мають іншого вибору, адже ціна на препарати формується виходячи із оптово-відпускної ціни виробника, і лікарні вимушені купувати ці ліки за цінами, що перевищують граничні. Ще однією проблемою може бути те, що реєстр ГрОВЦ складений за МНН та формою випуску, і потрібно зробити його за торговельними назвами, щоб усі чітко розуміли, на який препарат встановлені граничні ціни.

Підсумовуючи, можна зазначити, що для більшості препаратів ціни в Україні нижчі за референтні, однак є окремі позиції, на які ціни в тендерних закупівлях значно вищі. Тож необхідно розібратися в ситуації, чому ціни на ці препарати в Україні вищі за референтні, а також чи обґрунтована ця ціна.

Денис Кірсанов

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!