Відкрив захід Ігор Червоненко, голова правління ГС «АПАУ», словами подяки Збройним силам України за можливість вільно працювати, розвиватися та відкривати нові аптеки. Також він зауважив, що аптечні мережі — члени ГС «АПАУ» роблять усе можливе для наближення нашої спільної перемоги, зокрема допомагають українським силам оборони, громадянам, постраждалим від агресії рф на деокупованих територіях, лікарням, військовим шпиталям та постійно співпрацюють з благодійними фондами.
У своїй доповіді І. Червоненко нагадав про виклики, з якими зіткнулася галузь з початку повномасштабного вторгнення росії, та у який спосіб ці проблеми долалися.
Щодо поточного стану речей, то, на думку доповідача, ключовими векторами розвитку та викликами фармацевтичної галузі у 2023–2024 рр. є:
- адаптація законодавства України до вимог Європейського Союзу (ЄС);
- євроінтеграція та впровадження в роботу аптечних закладів кращого досвіду Європи та світу;
- зрозумілі цілі та завдання держави для ефективної роботи аптек та забезпечення населення лікарськими засобами;
- впровадження нових е-технологій у системі охорони здоров’я та діяльності аптек;
- бути почутими владою та суспільством щодо ініціатив;
- підготовка фармацевтичних кадрів.
Модераторами діалогу між владою та бізнесом були Євген Кунда, CEO Proxima Research International, та Євгенія Лук’янчук, керівник «Щотижневика АПТЕКА», який виступив інформаційним партнером заходу.
Однією з проблем, яка давно потребує розв’язання, є врегулювання обігу дієтичних добавок. За словами народного депутата, голови підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Сергія Кузьміних, попередньо напрацьовано декілька механізмів розв’язання питання та розроблено профільний законопроєкт. «Найбільш непростим є забезпечення належного контролю за якістю та складом дієтичних добавок. При роботі відповідного контролюючого органу необхідно враховувати, що ці вироби є проміжним продуктом між ліками і харчовою продукцією. Також важливо видалити з ринку продукцію, що не відповідає гігієнічним нормам і є потенційно шкідливою для здоров’я, водночас не зашкодивши роботі відповідальних виробників. Щиро сподіваюся, що МОЗ не затягуватиме з цим питанням, оскільки вирішувати його потрібно було ще вчора», — підкреслив народний депутат.
Крім того, однією з пріоритетних задач депутат назвав створення нового незалежного державного органу, що відповідатиме за реєстрацію та контроль за ринком лікарських засобів, медичних виробів, косметичної продукції та дієтичних добавок.
Також у планах на 2024 р. ухвалення закону «Про фармацевтичне самоврядування», створення реєстру фармацевтів та відкриття мобільних аптечних пунктів у прифронтовій зоні, а також у віддалених селах.
Ще одним із важливих питань, що наразі турбують ринок та багатьох українців, які потребують лікування медичним канабісом, є ухвалення закону щодо легалізації ліків на основі медичного канабісу. За словами Валерія Зуба, народного депутата, члена Комітету, відповідний законопроєкт має бути винесений на розгляд у другому читанні.
«Я, як лікар-онколог, який більшу частину життя займався проблемами онкології, особисто розумію важливість цієї законодавчої ініціативи. Ми повинні ухвалити цей закон. Проєкт уже пройшов перше читання і зараз готується до другого. За планом нашої законотворчої роботи він повинен бути винесеним на розгляд Верховної Ради України в найближчі дні», — зауважив депутат.
Наразі законопроєкт підготовлено до другого читання, внесено більше 800 правок. Ці зауваження розглянуті під час засідання Комітету. Ті правки, які потрібно було підтримати, — підтримано, інші — відхилено.
На завершення депутат наголосив на важливості ухвалення законопроєкту та підкреслив: «Потреба у використанні цих препаратів з кожним роком зростає, адже це не лише онкологічні хворі, але й з багатьма іншими діагнозами, нозологіями, які конче потребують цих ліків».
«Проблеми із імпортом учасники ринку відчули із самого початку повномасштабного вторгнення. Через блокування морських та залізничних шляхів змінено ланцюги постачання. А в нинішніх реаліях можливим викликом для галузі можуть стати потенційні затримки ввезення лікарських засобів та інших товарів на територію України через блокування кордонів з боку польських та словацьких протестувальників», — зауважив заступник керівника служби соціальної та гуманітарної безпеки Апарату Ради національної безпеки України Артем Голобоков.
Заступниця керівника Офісу Президента України Юлія Соколовська, серед іншого, подякувала учасникам ринку за безперервне забезпечення населення препаратами в період війни та наголосила на необхідності таких майданчиків, де учасники ринку можуть допомогти представникам влади у впровадженні найкращих практик.
Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, наголосив на необхідності підвищення доступності лікарських засобів у сільській місцевості. Адже наразі у великих містах часто є дуже багато аптек, в селах чи прифронтових областях їх навпаки не вистачає. Можливість купити ліки в сільській місцевості — часто гостре питання для її жителів. Щоб його вирішити, МОЗ внесло певні зміни до законодавства, зокрема:
- дозволили створювати мобільні аптеки в сільській місцевості, де відсутні стаціонарні аптечні пункти;
- на період воєнного стану мобільні аптеки можуть працювати на прифронтових територіях та в зонах надзвичайних ситуацій;
- спростили вимоги до площі аптек, розташованих у сільській місцевості.
Крім того, спільно з Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) розробили проєкт постанови, який дозволить залучити всі аптеки, які розташовані при лікувально-профілактичних закладах, до програми «Доступні ліки». Невдовзі він буде направлений на розгляд Уряду. Це дасть змогу пацієнтам отримати ліки, за які повністю чи частково вже сплатила держава, безпосередньо в місці отримання рецепта, що дозволить покращити фізичну та економічну доступність ліків для пацієнтів.
Однак для того щоб механізм запрацював, дуже важливою є позиція аптечних мереж та їх готовність долучатися. Тож необхідно об’єднати зусилля влади і бізнесу задля забезпечення цієї доступності.
Голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Павло Кириленко розповів про дії АМКУ, спрямовані на дотримання конкурентного законодавства всіма учасниками фармацевтичного ринку.
Нагадаємо, що активний діалог із представниками фармбізнесу голова АМКУ розпочав на початку листопаду, під час представницької зустрічі в Комітеті. А вже 23 листопада АМКУ надав рекомендації вітчизняним виробникам ліків та імпортерам, які реалізують препарати іноземного виробництва.
«Ці рекомендації є обов’язковими до виконання і, зокрема, передбачають необхідність утриматися від необґрунтованої відмови в укладанні або пролонгації договорів поставки та від штучного обмеження обсягу та асортименту», — підкреслив П. Кириленко.
«Комітет проводить системну роботу з відновлення справедливої конкуренції на фармацевтичному ринку, і ці рекомендації — лише перший крок. У нас достатньо досвіду та важелів впливу, щоб підтримувати на ринку прозорі та справедливі правила гри, а регулювання відбувалося не на папері, а де-факто. У майбутньому на основі досліджень Комітетом будуть відкриті справи, що стосуватимуться певних суб’єктів господарювання фармринку. Зокрема, на основі фактичних даних, зібраних у процесі досліджень, встановлено, що нині на фармринку панує «певний непорядок» у частині дистрибуції та реалізації виробниками лікарських засобів», — додав він.
Після повного аналізу ситуації будуть визначені подальші кроки Комітету, що стосуватимуться тих учасників та дистриб’юторів, які наразі займають понад 85% ринку.
Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції, зауважила, що інтереси пацієнта були і залишаються ключовим пріоритетом роботи галузі. Вибудовування власного бізнесу учасниками ринку має відбуватися в інтересах пацієнта та підвищення для нього доступності препаратів.
Щодо Євроінтеграції, то в грудні мають розпочатися перемовні процедури про вступ України до ЄС і очікується, що на кінець лютого 2024 р. буде створена Національна програма змін до законодавства щодо імплементації європейських норм. Зокрема, в аптечному сегменті акцент робитиметься на впровадженні належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP).
«Як відомо, Закон «Про лікарські засоби» вступає в силу через 30 міс після закінчення війни. Це досить абстрактна дата, а тому МОЗ наразі працює над внесенням змін у цей закон щодо встановлення конкретних дат, щоб реформаторські та євроінтеграційні процеси відбувалися вже зараз», — зауважила заступниця міністра.
Також планується створення нового органу державного контролю — Української медичної агенції. Новий закон передбачає платежі від учасників фармринку на утримання та розвиток інспекції контролю над ринком. Це дозволить новому регуляторному органу поступово вийти на самоокупність, як це передбачається в багатьох європейських країнах.
Тарас Лясковський, начальник Фармацевтичного управління МОЗ, зауважив, що в умовах, спочатку, пандемії, а потім і повномасштабної війни, держава запровадила ряд спрощень для суб’єктів господарювання. Але у відповідь отримали те, що:
- ліки в аптеках відпускають люди без відповідної освіти;
- прояви монополізації;
- на 1 лікарський засіб реєструється 8–10 маркувань під кожну аптечну мережу;
- перехід ліків у сегмент дієтичних добавок.
Тож позиція Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України з цих питань доволі жорстка і будуть розроблені відповідні нормативно-правові акти для вирішення цих проблем з урахуванням європейської практики. Наразі держава не встигає регулювати галузь і ринок виходить за межі етичного ведення бізнесу. Також потрібно внести зміни в Закон «Про електронну комерцію» щодо врегулювання доставки лікарських засобів, адже наразі препарати доставляють кур’єри, які не мають відношення до суб’єкта господарювання, що відпустив ці ліки. Також важливим питанням є відпуск рецептурних препаратів виключно за рецептом, але цей механізм поки працює лише щодо реімбурсації, де рецепт є фінансовим документом.
Заступниця голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Ірина Надашкевич традиційно представила поточні результати та плани щодо розширення програми «Доступні ліки».
«Цього року програма відзначає п’ятиріччя від початку свого успішного старту: «Кожного року ми розвиваємося, але наша місія залишається незмінною — це доступність якісних лікарських засобів для пацієнтів із хронічними захворюваннями. Реімбурсація — це, у першу чергу, профілактика хронічних захворювань, бо без профілактики слідує госпіталізація, а госпіталізація — це тягар медичних витрат», — зауважила І. Надашкевич.
Програма постійно розвивається, бюджет реімбурсації постійно збільшується, а кількість напрямів та ліків — розширюється. У 2023 р. кількість препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, становить — 515. Зокрема, у цьому році до програми додано: імуносупресивні препарати, тест-смужки для людей з інсулінозалежним цукровим діабетом, знеболювальні для паліативних хворих.
Також постійно збільшується кількість аптек, що беруть участь у програмі. Загальна сума виплат у 2023 р. становить більше 3,3 млрд грн. Наступного року передбачено бюджет у розмірі 5,2 млрд грн.
Заступниця Голови НСЗУ зауважила, що подальший розвиток програми реімбурсації розглядається як розширення в межах вже існуючих нозологій.
Серед векторів роботи на 2024–2025 рр. визначено:
- оновлення національного переліку та продовження переходу централізованих програм у реімбурсацію — залишаються основними напрямками роботи;
- пріоритетом першої важливості залишаються серцево-судинні препарати;
- планується розширення національного переліку за антикоагулянтами та пероральною терапією;
- на 2025 р. заплановано розширення програми з реімбурсації медичних виробів.
Роман Ісаєнко, голова Держлікслужби, та Олександр Котов, начальник Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби, розповіли про основні напрацювання служби за 2023 рік.
За ініціативи та дорученням МОЗ Держлікслужбою розроблено проєкт змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) щодо лібералізації вимог до площ аптек, розташованих у сільській місцевості. Кабінетом Міністрів України (КМУ) ухвалено постанову від 22.09.2023 р. № 1015 (набула чинності 26.11.2023 р.), якою затверджено відповідні зміни до п. 168 Ліцензійних умов.
Постановою КМУ від 04.08.2023 р. № 809 схвалено створення мобільних аптечних пунктів. Зазначені зміни розроблено Держлікслужбою за дорученням МОЗ з метою забезпечення доступності населення до лікарських засобів, які відпускаються через аптечні заклади, шляхом створення правових передумов для функціонування в Україні мобільних аптечних пунктів, які забезпечуватимуть відпуск (реалізацію) препаратів у разі відсутності аптеки та/або аптечного пункту.
На розгляд КМУ направлено проєкт постанови про внесення змін до Ліцензійних умов щодо обов’язкової участі аптек, які знаходяться в закладах охорони здоров’я, у програмах державних гарантій.
За результатами консультацій із представниками фармбізнесу на погодження до МОЗ надіслано проєкт змін до Ліцензійних умов, що стосуються електронної роздрібної торгівлі.
Держлікслужба проводить зустрічі із суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність з оптової та роздрібної торгівлі, на яких визначають нагальні питання, що потребують законодавчого врегулювання. За результатами таких зустрічей Держлікслужба формує проєкти відповідних нормативно-правових актів та направляє їх до МОЗ на погодження.
Наразі в умовах встановленого мораторію на проведення планових перевірок фармацевтичної галузі Держлікслужба фактично обмежена у здійсненні контролюючих функцій щодо учасників аптечного сегменту. Втім напередодні саміту народний депутат Михайло Радуцький, голова Комітету, під час зустрічі з представниками аптечних мереж наголосив на тому, що парламентарі ініціюватимуть відновлення перевірок суб’єктів з боку Держлікслужби та Державної служби України з питань праці.
Дефіцит фармацевтичних кадрів є значущою проблемою. Начальник Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України, доктор фармацевтичних наук, професор Сергій Убогов зауважив, що минулого року вдалося істотно збільшити обсяг державного замовлення (у 7 разів) на підготовку фармацевтичних кадрів, зокрема на рівні ступеня магістра. На початку війни більшість аптек було зачинено, і це підштовхнуло до того, що не варто все віддавати на відкуп бізнесу і потрібно створювати державну мережу аптек. Наразі МОЗ опрацьовує створення реєстру людського ресурсу у сфері охорони здоров’я, зокрема і фармацевтів. Щодо заочної форми навчання, то зараз таку освіту можливо отримати на базі ступеня бакалавра. Стосовно безперервного професійного розвитку, то наразі розробляється єдиний порядок атестації для всіх працівників сфери охорони здоров’я.
Алла Котвіцька, в.о. ректора Національного фармацевтичного університету (НФаУ), професор, доктор фармацевтичних наук, заслужений діяч науки і техніки України, розповіла про дифузію у фармацевтичній освіті.
НФаУ можна розглядати, як фактор дифузії в освіті. Адже це безліч впроваджених освітніх програм, вивчення та наукове опрацювання міжнародного досвіду підготовки фармацевтів, адаптація та імплементація освітніх практик у вітчизняні програми підготовки, а також ініціація внесення змін до нормативно-правових документів, що регламентують фармацевтичну освіту.
Основний принцип ЄС — вільний рух людей, товарів, послуг і капіталу. Втім щодо освіти, то фармація належить до професій, визнання яких регулюється, зокрема, загальними та мінімальними стандартами професійної підготовки: тривалість навчання, перелік дисциплін, які мають бути включені до формального навчання, та необхідні компетентності.
Терміни навчання та зміст підготовки фармацевтів в Україні відповідає європейським нормам, тобто зі змістом освіти проблем немає, втім є реальна проблема, що ми не знаємо потреби в кадрах.
Отже, пропозиціями щодо поліпшення співпраці є здійснення регулярного моніторингу ринку праці з метою визначення його потреб та запитів роботодавців, аспектів, яких, на їх думку, не вистачає в підготовці фахівців фармації, а також цільового замовлення на підготовку фахівців.
Магістр фармації, випускниця НФаУ Катерина Липовська розповіла про свій шлях до влаштування на роботу фармацевтом у Польщі, відзначивши складнощі в бюрократичних процедурах. Порівнюючи освіту, вона підкреслила, що Україна рухається європейським шляхом і постійно впроваджує європейські норми, щоб фармацевт не був продавцем ліків, а був поважним спеціалістом.
Далі буде…
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим