Фармацевт тепер має бути в кожному відділенні невідкладної допомоги Великобританії

Усі відділення невідкладної допомоги лікарень у Великобританії повинні мати штатного фармацевта. Про це йдеться у спільній заяві Королівського коледжу невідкладної медицини (Royal College of Emergency Medicine — RCEM) та Асоціації клінічних фармацевтів Великобританії (UK Clinical Pharmacy Association — UKCPA). У виданій раніше (2018 р.) настанові Національного інституту здоров’я та досконалості догляду (National Institute for Health and Care Excellence) зміст та обов’язки фармацевта у багатопрофільних командах відділень невідкладної допомоги детально описано, проте немає нормативів щодо зайнятості.

У заяві, опублікованій у грудні 2023 р., встановлено 7 стандартів, згідно із якими:

• розрахунок робочого навантаження здійснюється за формулою: 0,1 еквівалента повної зайнятості (ЕПЗ) на 1 реанімаційне (Resus) ліжко та 0,05 ЕПЗ на основне чи підвищеної гостроти (Majors/High Acuity) ліжко. Цей розрахунок повинен включати пацієнтів, які тимчасово перебувають на лікуванні в доклінічній зоні (наприклад коридорі), очікуючи переміщення на основне чи підвищеної гостроти ліжко;
• усі відділення невідкладної допомоги повинні мати у штаті фармацевтичного техніка. RCEM рекомендує як мінімум 1 ЕПЗ, однак при цьому має бути відповідність відносно розміру та складності пацієнтів у відділенні, де технік має допомагати керувати фармакотерапією;
• обсерваційні палати (палати ухвалення клінічних рішень) повинні мати прикріпленого фармацевта, який працює спільно із таким в інших підрозділах відділення невідкладної допомоги;
• фармацевтична служба у відділенні має бути доступною впродовж 7 днів на тиждень, принаймні із 2025 р.; до цього припустимою була доступність терміном 5 днів;
• фармацевт невідкладної допомоги повинен мати робочий план і підтримку, щоб приділяти достатньо часу всім аспектам своєї діяльності;
• фармацевти невідкладної допомоги мають перебувати у процесі отримання чи мати акредитацію RPS за програмами поглибленого навчання (Advanced Specialist Curriculum, Advanced Pharmacy Framework або подібними);
• RCEM не підтримує залучення фармацевтів без додаткового навчання для самостійного догляду за пацієнтами відділень невідкладної допомоги.

Нижче наведено приклади основних обов’язків фармацевтичної служби відділення невідкладної допомоги, які слід враховувати при розробці та впровадженні командних структур:

• узгодження лікарських засобів та оптимізація лікування одразу після ухвалення рішення про госпіталізацію з метою скорочення тривалості перебування в лікарні;
• зосередження на групах пацієнтів високого ризику — пацієнти похилого віку (Критерії СТОП/СТАРТ; інструмент огляду ліків), пацієнти з нирковою недостатністю;
• запобігання та звітування про помилки, пов’язані з лікарськими засобами, попередження про безпеку препаратів, огляд та поради щодо ліків високого ризику, таких як варфарин, інсулін та протипухлинні засоби;
• підтримка ухвалення клінічних рішень;
• швидке відстеження отримання призначених ліків пацієнтами (згідно із встановленою у 2004 р. максимальною 4-годинною тривалістю затримки до отримання терапії у відділеннях невідкладної допомоги), особливо якщо лікарняна аптека розташована на деякій відстані від відділення;
• навчання пацієнтів — нові призначення препаратів, контроль техніки інгаляції, використання ін’єкційних ручок;
• зв’язок із первинною медичною допомогою — для надання зворотного зв’язку лікарям загальної практики щодо їхніх пацієнтів, які відвідували відділення невідкладної допомоги та які можуть отримувати менш ніж оптимальну медикаментозну терапію.

За матеріалами res.cloudinary.com, www.nice.org.uk

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!