Основним викликом програми «Доступні ліки» є її доступність для українців — Наталія Гусак (Відео)

Протягом 2023 р. і на початку цього року голова Національної служби здоров’я України (НСЗУ) Наталія Гусак відвідала 19 регіонів, у кожному з яких відбулися зустрічі з представниками територіальних органів охорони здоров’я, місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я, пацієнтських організацій та медіа. У рамках підсумкової зустрічі, яка відбулася в лютому у столиці, обговорили не лише переваги програми «Доступні ліки», а й проб­леми, пов’язані з фізичною доступністю відповідних лікарських засобів для мешканців сільської місцевості, недостатньою поінформованістю пацієнтів про функціонування програми реімбурсації та її можливості. Також йшлося про Програму медичних гарантій та реабілітацію.

Програма реімбурсації «Доступні ліки» продовжує розширюватися. У 2023 р. до переліку препаратів, що реімбурсуються, додані знеболювальні засоби для паліативних хворих, імуно­супресивні препарати та тест-смужки для визначення рівня глюкози у крові. У 2024 р. планується розширення переліку ліків за напрямом «Розлади психіки та поведінки».

У Державному бюджеті на 2024 р. на програму реімбурсації виділено 5,2 млрд грн, що на 500 млн грн більше, ніж минулого року. «Попри воєнний стан, програма реімбурсації продовжує розширюватися. Загалом у переліку наразі понад 500 найменувань препаратів. Ми готові забезпечити потреби всіх українців, яким необхідні ліки», — зазначила Наталія Гусак.

У Київській обл. протягом минулого року виписано понад 590 тис. електронних рецептів на препарати за програмою «Доступні ліки». За погашеними рецептами аптеки області отримали 150 млн грн від НСЗУ.

Станом на початок лютого у Київській обл. 756 аптек є учасницями програми, з них 144 розташовані в селах. На Київщині одна з найменших відстаней від місця надання первинної медичної допомоги до найближчої аптеки — учасниці програми «Доступні ліки».

Водночас Н. Гусак відзначила і деякі проблемні моменти, пов’язані з функціонуванням програми реімбурсації. Так, у Київській обл., як і в інших регіонах України, є проблема доступу мешканців сільської місцевості до програми «Доступні ліки». Лише 26% жителів сіл Київщини погашають виписані лікарями електронні рецепти.

«Важливо, щоб кожен українець, який потребує ліків за програмою реімбурсації, знав про таку можливість та міг отримати ліки недалеко від дому. У 2023 р. мешканцями Київщини погашено 503,8 тис. електронних рецептів із 591 тис. виписаних, тобто 85%. Це середній показник серед усіх областей, та це означає, що 15% рецептів залишилися непогашеними», — повідомила очільниця НСЗУ.

Різниця між рівнем погашення рецептів у міській та сільській місцевості разюча. Дані свідчать, що велика кількість жителів сіл їздять в аптеки до більших міст за ліками, а частина мешканців не отримують ліків взагалі. Так, у містах Київщини було погашено більше рецептів, ніж виписано, — 101%. У селищах міського типу рівень погашення — 99%. Водночас у селах області погашено лише 26% рецептів. Тобто зі 124 тис. виписаних електронних рецептів жителі сіл Київської обл. отримали ліки на місцях всього за 33 тис. рецептів.

Задля розширення доступності програми реімбурсації «Доступні ліки» для пацієнтів необхідна тісна взаємодія НСЗУ з місцевою владою. Зокрема, це аналіз наявної на місцях аптечної мережі у співвідношенні з кількістю жителів громад, стимулювання аптек приєднуватися до програми, розв’язання проблем транспортного сполучення з населеними пунктами, де є аптеки — учасниці програми «Доступні ліки». Також необхідно покращувати інформування пацієнтів про можливості й переваги програми «Доступні ліки».

Що стосується саме участі аптечних закладів у програмі, то алгоритм приєднання їх доволі простий: необхідно бути зареєстрованим в електронній системі охорони здоров’я, подати заяву до НСЗУ, щоб стати учасником програми, на підставі якої служба підписує договір з відповідною аптекою і надалі починає вчасно відшкодовувати вартість відпущених препаратів на підставі наданих звітів.

Водночас, за словами Н. Гусак, результати регіональних поїздок показали, що окремі аптечні заклади, розміщені в сільській місцевості, на території медичних закладів, не приєдналися до програми «Доступні ліки», оскільки не були достатньою мірою поінформовані з боку місцевих органів влади про умови, простоту і надійність такої участі, а також гарантії з боку НСЗУ у вигляді вчасних виплат і виконання договірних зобов’язань. Важливу роль в інформуванні і залученні до програми реімбурсації аптечних закладів також відіграють голови територіальних громад, які знають місцевих суб’єктів господарювання і можуть посприяти у наближенні програми «Доступні ліки» до людей. «Дуже сумно бачити, коли є сучасна амбулаторія, де є місце для аптечного пункту, який міг би бути учасником програми «Доступні ліки», але він є не у всіх амбулаторіях. Або ще сумніше бачити, що аптечний пункт, розміщений там, не є учасником програми», — зазначила очільниця НСЗУ.

Враховуючи це, минулого року ухвалено декілька нормативно-правових змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які передбачають зменшення мінімальної площі аптечних закладів у селі, а також обов’язкову участь в програмі реімбурсації аптечних закладів, розміщених на території медичних закладів.

За даними НСЗУ, середня відстань для українця до аптеки в селі становить 7 км. Є випадки, коли пацієнту треба долати відстань у 17–25 км до найближчої аптеки, аби погасити виписаний рецепт на «Доступні ліки». І багато людей не погашають відповідні рецепти через відсутність фізичної доступності аптек. «Ми чітко ідентифікуємо проблему і даємо декілька рішень для голів громад, з якими ми готові спільно пропрацьовувати», — зазначила Н. Гусак, додавши, що спільна робота має вестися з представниками об’єднаних територіальних громад, «первинкою», аптечними мережами. Щодо останніх, то, враховуючи бізнес-складову, НСЗУ готова представити дані, які свідчать про те, що в селі це може бути достатньо успішним бізнесом. «У нас є інформація щодо того, скільки препаратів може бути щомісячно відпущено, якби працювала відповідна аптека у тому чи іншому селі», — повідомила Н. Гусак.

Основним викликом програми «Доступні ліки» за більш ніж 6 років її реалізації є її доступність для українців. «Так, безумовно, ми працюємо за усіма напрямками, у тому числі в нормативно-правовому врегулюванні, і в інформаційно-комунікаційній кампанії для того, щоб ці спільні виклики спільно з органами місцевого самоврядування подолати», — підкреслила голова НСЗУ.

Також очільниця НСЗУ нагадала про спільну відповідальність НСЗУ та місцевої влади щодо доступу українців до медичної допомоги. Разом з тим Н. Гусак наголосила, що НСЗУ не знижуватиме вимоги до контрактування закладів охорони здоров’я за Програмою медичних гарантій (ПМГ).

«За кожною літерою вимог закладена якість послуг. Перед тим, як укласти договір, ми ретельно перевіряємо заклад охорони здоров’я на відповідність вимогам, щоб гарантувати третій стороні — пацієнту — якісну послугу… Вже є точкові зміни, коли ухвалюють рішення стосовно неефективних керівників закладів охорони здоров’я, які підтримують корупційні схеми; рішення стосовно відновлення прав пацієнтів. Проте важливо працювати над системними змінами, важливо, щоб власники закладів охорони здоров’я відчували свою відповідальність, від цього залежить якісна допомога пацієнтам», — підкреслила Н. Гусак.

У 2023 р. в межах ПМГ лікарням України від НСЗУ надійшло 133,8 млрд грн. Медичну допомогу отримали майже 16 млн пацієнтів. За обсягами фінансування у 2023 р. на 1-му місці знаходиться спеціалізована медична допомога — 99 млрд грн, на 2-му — первинна медична допомога з 23 млрд грн і на 3-му — екстрена медична допомога з 11 млрд грн.

У 2024 р. держава збільшила фінансування ПМГ на 12%. На ПМГ–2024 передбачено понад 159 млрд грн, вона включає 44 пакети послуг. Зокрема, до переліку додалися 3 нові пакети:

• «Лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (запліднення іn vitro)»;
• «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів»;
• «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації гемо­поетичних стовбурових клітин».

Наостанок голова НСЗУ зазначила, що регіональні зустрічі будуть продовжуватися у 2024 р. Вони стосуватимуться моніторингу роботи закладів охорони здоров’я та дотримання прав пацієнтів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!