Фармапогляд–2024. Економічне зростання в умовах турбулентності

Фарма у фокусі уваги законодавчої та виконавчої гілок влади

Відкрили захід з урочистого привітання колективу на чолі з генеральним директором компаніїї «Фітофарм» Мар’яною Мартинчук з 50-річчям з дня заснування підприємства.

Першу дискусійну панель за модераторства Євгена Кунди, СЕО Proxima Research International, та Євгенії Лук’янчук, керівника проєкту «Щотижневик АПТЕКА», відкрив голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі — Комітет) Михайло Радуцький.

Народний депутат представив законодавчі зміни у фармацевтичній галузі, розповів колегам про плани роботи Комітету на 2024 р., зокрема про ті, що прямо стосуються фармацевтичної сфери. Один із пріоритетів роботи Комітету — це законопроєкт щодо медичного та фармацевтичного самоврядування. «Ми пропонуємо за прикладом країн ЄС частину повноважень МОЗ передати медичній та фармацевтичній спільноті, яка, зокрема, має визначати правила допуску до професії», — підкреслив М. Радуцький.

Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету, повідомив про плани роботи підкомітету на найближчий час. Зокрема, заплановано роботу над законопроєктами про:

• внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (щодо пришвидшення введення в дію окремих положень закону і запуску органу державного контролю);
• про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання обігу дієтичних добавок.

Сергій Дубров, перший заступник міністра охорони здоров’я, зупинився на питаннях щодо необхідності врегулювання обігу дієтичних добавок, створення стратегічного запасу лікарських засобів на випадок надзвичайних ситуацій.

У контексті підвищення доступності лікарських засобів С. Дубров поінформував про поточну роботу та подальше масштабування проєкту мобільних аптечних пунктів і, користуючись нагодою, звернувся до учасників ринку із закликом долучатися до цієї ініціативи, взявши на себе соціальну відповідальність, забезпечуючи необхідними лікарськими засобами українців у віддаленій місцевості та на прифронтових територіях.

Поточні євроінтеграційні процеси у системі охорони здоров’я, а також останні новини в контексті створення нового єдиного органу державного контролю у фармацевтичній сфері представила Марина Слободніченко, заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції.

У розрізі фармацевтичного сектору МОЗ напрацьовано стратегічний план євроінтеграції. До кінця березня 2024 р. планується розробити перші проєкти нормативних актів, які потрібні для запуску єдиного органу державного конт­ролю. Зокрема, на 22 лютого МОЗ заплановано попередній розгляд і опрацювання проєкту Положення про створення органу державного контролю, поки що мова про винесення його на громадське обговорення не йде.

Учасники дискусії разом з ринком обговорювали такі теми, як необхідність поновлення планових перевірок аптечних закладів Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба); механізм договорів керованого доступу; ініціатива щодо заборони нанесення інформації рекламного характеру на упаковки лікарських засобів (власні торгові марки); ініціативи щодо створення і забезпечення національними дистриб’юторами мінімального запасу лікарських засобів; ідея запровадження обов’язкового страхування відповідальності фармацевтичного працівника.

Як і коли запрацює національна система верифікації лікарських засобів в Україні?

Сергій Іщенко, СPO Proxima Research International, та Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак», виступили модераторами блоку, присвяченого питанням створення в Україні національної системи верифікації лікарських засобів.

Український шлях до створення національної організації з верифікації лікарських засобів представив керуючий партнер LA (Legal Alliance) Law Firm Дмитро Алешко. Спікер презентував етапи запровадження національної системи верифікації лікарських засобів в Україні, європейські моделі членства в національних організаціях верифікації лікарських засобів, умови членства в такій організації в Україні та інші важливі аспекти створення та функціонування системи.

Про те, як система верифікації лікарських засобів працює в ЄС, які виникають проблеми, пов’язані з її функціонуванням, і які уроки може винести для себе Україна, взявши до уваги європейський досвід, розповів Адріан ван ден Ховен (Adrian van den Hoven), генеральний директор Асоціації Medicines for Europe, член правління Європейської організації з верифікації лікарських засобів (European Medicines Verification Organisation — EMVO).

Як запровадження національної системи верифікації лікарських засобів може вплинути на кінцеву вартість лікарських засобів для пацієнтів, яку роль відіграватимуть локальні IT-провайдери, які лікарські засоби підлягатимуть верифікації, якою бачать національну організацію з верифікації лікарських засобів представники профільних асоціа­цій? Ці та інші питання розглядалися в рамках жвавої дискусії за участю Д. Алешка, Дмитра Лур’є, project manager Асоціації «Medicines for Europe», Анатолія Ревіна, президента Асоціації міжнародних фармацевтичних виробників («AIPM Ukraine»), та Володимира Редька, виконавчого директора Асоціації виробників інноваційних ліків (APRaD).

Фінансування системи охорони здоров’я: куди підуть гроші?

«Підвищення ефективності фармацевтичної системи: міжнародна технічна підтримка реформ» — з доповіддю на цю тему виступила Ребекка Енн Коулер (Rebecca Ann Kohler), директорка проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців» (SAFEMed), представивши ключові напрямки і пріоритети, за якими проєкт продовжує надавати підтримку. Зокрема, це і запровадження верифікації лікарських засобів в Україні, створення нового органу державного конт­ролю, медичні закупівлі, реімбурсація ліків та ін.

Про поточні напрямки роботи та пріоритети МОЗ поінформував начальник Фармацевтичного управління МОЗ Тарас Лясковський. Він повідомив про те, що наказом МОЗ від 05.02.2024 р. № 191 затверджено зміни до Критеріїв, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено. Відповідний наказ сьогодні знаходиться в Міністерстві юстиції України з метою його реєстрації як нормативно-правового акта. Державному експертному центру МОЗ України надано доручення переглянути позиції в Державному реєстрі лікарських засобів України в частині приведення статусу щодо рекламування лікарських засобів у відповідність з оновленими Критеріями та сформувати на їх підставі новий Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта, для затвердження його відповідним наказом МОЗ.

В умовах встановленого мораторію на проведення планових перевірок фармацевтичної галузі Держлікслужба фактично обмежена у здійсненні контролюючих функцій щодо учасників аптечного сегменту. Наприкінці минулого року Комітет ініціював питання відновлення перевірок. Держлікслужба, зі свого боку, підтримує таку ініціативу, оскільки планові заходи не здійснюються, а позапланові — здійснюються лише в межах скарги. На цьому наголосив Олександр Котов, начальник Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Держлікслужби, який звернув увагу й на інші питання, зокрема сертифікацію на відповідність вимогам Належної виробничої практики (GMP), роботу Держлікслужби щодо недопущення до обігу неякісних, фальсифікованих та незареєстрованих ліків тощо.

Начальник відділу розвитку програми реімбурсації Департаменту стратегії універсального охоплення населення медичними послугами Національної служби здоров’я України Наталія Гнатюк представила стратегію розширення і розвитку програми «Доступні ліки» у 2024–2027 рр.

У 2024 р. ключовим фокусом команди Медичних закупівель України буде розвиток ефективної та сталої системи медичного забезпечення в інтересах пацієнтів. Простими словами, буде зроблено все можливе, аби потрібні ліки та медичні вироби завжди були в лікарнях. Про те, що це означає для постачальників, розповів Едем Адаманов, генеральний директор Медичних закупівель України.

Оцінка медичних технологій в Україні: виклики та перспективи

У рамках презентації на тему «Побудова цілісної екосистеми доступу до ефективних та безпечних лікарських засобів» Олена Філінюк, старший технічний радник з питань фармацевтичного врядування і фінансування, проєкт SAFEMed, серед іншого, поінформувала про те, що у 2026 р. заплановано створення окремого державного унітарного комерційного підприємства з оцінки медичних технологій.

Костянтин Косяченко, радник директора Державного експертного центру МОЗ України, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений працівник фармації, зупинився на питанні важливості навчання та розвитку фахівців для забезпечення ефективного впровадження та управління новими технологіями в охороні здоров’я та фармації в рамках освітньої стратегії у госпітальній оцінці медичних технологій.

Про можливості та виклики застосування оцінки медичних технологій в Україні розповіла Юлія Малишевська, заступник директора Департаменту оцінки медичних технологій та раціональної фармакотерапії Державного експертного центру МОЗ України.

Економіка і Фарма

У ході четвертого блоку форуму учасники представили аналітичні огляди світової та української економіки і фармацевтичного ринку.

Леонід Гуляницький, член-кореспондент Національної академії наук України (НАН), доктор технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН, традиційно представив огляд світової економіки та окремих країн, а також розвиток та прогнози щодо макропоказників України.

Збройна агресія росії проти України вплинула не тільки на українську, а й на світову економіку. Темпи зростання світового внутрішнього валового продукту (ВВП) суттєво сповільнилися у 2022 р. і становили 3%, у 2023 р., за поперед­німи підрахунками, становили 2,6%, а до повномасштабного вторгнення у 2021 р. зростання — 6,2%.

У країнах ЄС зростання ВВП у 2023 р. становило лише 0,6%, але очікується помірне зростання у 2024–2025 рр. на 1,3 та 1,7% відповідно.

Економіка Китаю також дає збій і чітко проглядається тренд її сповільнення. Втім на світову арену виходить новий гравець — Індія, економіка якої продовжує стабільно розвиватися.

Щодо економіки України, то, за даними Національного банку України (НБУ), вона зросла у 2023 р. на 5,7%, також очікується її подальше зростання. Інфляція у 2023 р. становила 5,1%, однак у 2024 р. очікується її підвищення до 8,6%.

Актуальне питання у нинішніх умовах розкрив Михайло Сакун, директор з інвестицій Dragon Capital, розповівши про успішний кейс страхування від воєнних ризиків в Україні.

Сергій Іщенко представив аналітичний огляд фармринку України. У 2023 р. загальні обсяги споживання лікарських засобів в Україні (роздрібний та госпітальний сегменти) становили 147 млрд грн та 1 млрд упаковок і демонструють очікуване зростання відносно низької бази порівняння у 2022 р. Так, темпи зростання становили 25% у гривні та 4% в упаковках. При цьому 87% ринку фінансується з кишені пацієнта.

Спікер відзначив продовження довготривалих трендів до збільшення частки дієтичних добавок у загальній структурі аптечного продажу, а також частки власних торгових марок, особливо в сегменті дієтичних добавок.

Зафіксовано збільшення частки е-commerce-каналу, який за підсумками 2023 р. акумулює 16% загальних обсягів роздрібного продажу. Найбільш популярними товарами, які замовляються через інтернет, є високовартісні товари та товари з низькою пенетрацією.

С. Іщенко детально розглянув сегменти виробників та дистриб’юторів, відзначивши жорстку боротьбу між лідерами цих сегментів. Щодо аптечного сегменту, то там триває процес консолідації.

На завершення доповіді представлено прогноз розвитку на 2024 р., який передбачає зростання роздрібного ринку лікарських засобів на 18,6% за базовим сценарієм.

Досить цікаву тему використання штучного інтелекту та машинного навчання у фармвиробництві розкрив Василь Чумаченко, Head of AI Consulting у компанії DataScienceUA.

Нейронні мережі можуть допомагати у забезпеченні безпеки на виробництві, автоматизації аналізу документів, автоматизації роботи в CRM, ERP та інших системах, автоматизації роботи контактних центрів, навчанні співробітників та в багатьох інших сферах.

Крім того, штучний інтелект може використовуватися для оптимізації закупівель, прогнозування продажу та ціноутворення як для виробників, так і для аптечного сегменту.

Взаємодія виробників з аптечними мережами

Наступний блок був присвячений питанням взаємодії між ланками товаропровідного ланцюжка, а також погляду на це регуляторних органів. Модерували цей блок модератори попереднього блоку.

Микола Орлов, керуючий партнер ЮК «OMP», розповів про інтерес Антимонопольного комітету України (АМКУ) до взаємодії між різними ланками товаропровідного ланцюжка. Наприкінці минулого року АМКУ видав рекомендації щодо відносин виробників з дистриб’юторами. Наразі АМКУ зацікавився і ритейлом. АМКУ стає все сильнішим регулятором та починає ретельніше досліджувати ринок і реагувати на «хитрощі» з боку гравців. Тож операторам ринку необхідно ретельніше аналізувати антимонопольні рішення при ухваленні бізнес-рішень.

Юлія Зеніна, Head of Trade Marketing Division компанії MDM, відзначила все більше прагнення виробників до співпраці з аптечними мережами, зростання інвестицій в трейдмаркетинг та підвищення промоції. Спікер відзначила зацікавленість фармацевтів у комунікації з виробниками та надала результати опитування, в якому фармацевти відповіли, що саме їх цікавить, та в який спосіб їм зручніше отримувати інформацію, а також представила ефективний інструмент для комунікації виробників з аптечними мережами.

Реклама і промоція

У заключному блоці форуму учасники обговорили основ­ні тренди промоційної та рекламної активності фармкомпаній. Модератором блоку виступила Вікторія Співак, CCO Proxima Research International.

Євгенія Зуєва, керівник проєктів Ocean Media Plus, розповіла про рекламу фармпродукції на телебаченні. Фарма стала першою галуззю, яка відновила рекламну активність на телебаченні після повного її припинення на початку повно­масштабного вторгнення. Загалом у 2023 р. з рекламою на телебаченні вийшло 11 нових брендів, що зіставно із довоєнними показниками. 2024 р. Фарма також розпочала доволі активно. У січні на телебаченні рекламувалося вдвічі більше брендів, ніж у січні 2023 р.

Євгенія Кузенкова, керівниця проєктів Work.ua, відзначила, що наразі ринок праці відновився на 93% до довоєнних показників. На початку повномасштабного вторгнення кількість вакансій скоротилася в 10 разів і відновилася лише у вересні 2023 р. Також наразі фіксується дефіцит кадрів, тож компаніям варто звертати увагу на різні категорії шукачів, переглядати вимоги до найму, працювати над збереженням своїх працівників та впроваджувати програми для ветеранів.

Тетяна Драга, Product Manager Promo Rx Test, представила детальний аналіз промоційної активності фармкомпаній, відзначивши її зростання у 2023 р. Основним каналом комунікації залишаються візити медичних представників, однак активно використовуються й інші канали. Щодо реклами на телебаченні та в інтернеті, то активніше, ніж інші категорії, зростає сегмент дієтичних добавок.

Тетяна Сандулович, Client Business Partner компанії MDM, розповіла про взаємодію фармкомпаній з лікарями та представила результати дослідження на тему «Професійна інформація для лікарів: канали, зручність, якість». У ході дослідження виявлено, яка інформація цікавить лікарів, їх ставлення до візитів медпредставників та очікування від таких візитів, а також в який спосіб їм зручніше отримувати таку інформацію.

Ключові тези спікерів будуть розкриті у найближчих номерах «Щотижневика АПТЕКА».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!