Фармсектор 2024: які зміни та очікування в регулюванні ринку?

Е-КАТАЛОГ

Віталій Овсянніков, керівник проєкту Prozorro Market, зауважив, що постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 5 січня 2024 р. № 34 внесено зміни до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 р. № 1178. Завдяки цим змінам стали обов’язковими до закупівлі через е-каталог 400 категорій лікарських засобів та 92 медичні вироби.

Також згідно з останніми змінами в Порядку формування та використання електронного каталогу:

• запроваджено єдину процедуру — запит пропозиції. Раніше відбувалася пряма процедура закупівлі. Максимальна тривалість самого аукціону за новою процедурою становить 2 робочих дні;
• стало обов’язковим завантаження проєкту договору, що дозволяє постачальникам ознайомитися до закупівлі з вимогами, які висуваються замовником.

Крім того, затверджено вичерпний перелік підстав для відхилення пропозиції переможця та перелік підстав для відміни запиту пропозицій постачальників до укладення договору.

Доповідач звернув увагу, що раніше в елект­ронному каталозі було близько 700–800 замовників, а у 2023 р. цей показник сягнув 2,5 тис. За минулий рік укладено 7,7 тис. угод, що майже на 5,2 тис. більше, ніж у 2022 р. При цьому лише за результатами лютого 2024 р. уже було укладено 5 тис. угод.

Наразі частка е-каталогу в електронній системі закупівель лікарських засобів та медичних виробів займає 17,8%.

Стосовно розвитку е-каталогу, то планується:

• запровадження електронного контрактингу, що дозволить підписувати договори між постачальниками і замовниками безпосередньо в системі е-каталогу;
• приведення до єдиної одиниці виміру лікарських засобів шляхом виключення з критеріїв тендеру кількості одиниць в упаковках.

ОЦІНКА МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Дмитро Алешко, керуючий партнер LA Law Firm, нагадав, що у 2023 р. внесено зміни до постанови КМУ від 23 грудня 2020 р. № 1300 «Про затвердження Порядку проведення державної оцінки медичних технологій» та наказу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 04.01.2022 р. № 4 «Про затвердження Порядку включення (виключення) лікарських засобів до (з) Національного переліку основних лікарських засобів та/або до (з) переліків лікарських засобів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, із застосуванням державної оцінки медичних технологій».

Цими змінами розширено підстави для проведення ОМТ. Так, вони застосовуватимуться для проведення процедур договорів керованого доступу (ДКД) або продов­ження їх дії.

Крім цього, уточнено винятки, коли закупівлі лікарських засобів місцевими державними адміністраціями (військовими адміністраціями) та їх структурними підрозділами для виконання заходів регіональних цільових програм не підпадають під дію постанови КМУ від 25.03.2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» (далі — постанова № 333). Відтак до таких закупівель не застосовуватимуться положення цієї постанови у разі, якщо проведено ОМТ, що включала первинну та фахову експертизи та при цьому беручи до уваги рекомендації, зазначені у виснов­ку уповноваженого органу з ОМТ.

Д. Алешко нагадав, що проведені одна ОМТ та одне досьє стосуються одного показання. Тому зараз, якщо відповідний препарат закуповується поза Національним переліком основних лікарських засобів (далі — Нац­перелік) місцевими адміністраціями, вони повинні брати до уваги висновок уповноваженого органу з ОМТ, зокрема щодо показань до конкретного лікарського засобу, а також щодо ціни, якщо вона є відкритою в цьому вис­новку і не є конфіденційною.

Раніше скорочена процедура ОМТ застосовувалася лише до пріоритетних напрямків розвитку сфери охорони здоров’я. Наразі це положення змінено і скорочена процедура використовується лише за наявності незадоволеної потреби в препараті або у зв’язку із захворюваннями, визначеними пріоритетними напрямками розвитку системи охорони здоров’я. При цьому незадоволеною потребою вважаються випадки, якщо для надання медичної допомоги в існуючих переліках ліків відсутні альтернативні препарати для лікування пацієнтів порівняно з тим лікарським засобом, який подається на скорочену процедуру ОМТ.

Відповідно до наказу МОЗ України від 07.10.2022 р. № 1832 до пріоритетних напрямків розвитку сфери охорони здоров’я на 2023–2025 рр. належать:

• первинна медична допомога;
• допомога ветеранам, членам сімей загиб­лих (померлих) ветеранів війни, внутрішньо переміщеним особам (ВПО);
• громадське здоров’я;
• репродуктивні технології та ін.

Окрім того, відповідно до ухвалених змін заявник може звернутися до уповноваженого органу (Департаменту з оцінки медичних технологій та раціональної фармакотерапії ДП «Державний експертний центр МОЗ Украї­ни» (ДЕЦ)) для отримання попередніх консультацій з питань підготовки досьє для проведення державної ОМТ.

22 лютого МОЗ оприлюднено для громадського обговорення проєкт ще одних змін до Порядку проведення державної оцінки медичних технологій. Вони стосуються випадків, коли препарати можуть додаватися до Нацпереліку без проведення ОМТ.

Це буде можливо у випадку доповнення Нацпереліку лікарськими засобами, включеними до діючого Базового переліку основ­них лікарських засобів, рекомендованого Все­світньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), за умови, що такі препарати з аналогічним міжнародним непатентованим найменуванням (діючою речовиною; МНН) і формою випуску зареєстровані в Україні та виробляються згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів, чотирма або більше різними виробниками. Тому коли є достатня конкуренція, що відповідає інформації з Державного реєстру лікарських засобів, такі препарати у разі ухвалення цього проєкту подаватимуться до Нацпереліку без проведення ОМТ.

ОБІГ ЛІКІВ У РІЗНИХ УПАКОВКАХ

Д. Алешко нагадав, що згідно з наказом МОЗ України від 26.08.2005 р. № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» на вторинній упаковці не можуть розміщуватися елементи рекламного характеру, які сприяють просуванню цього лікарського засобу на ринку, та будь-яка інформація про суб’єктів, які не є виробником чи власником реєстраційного посвідчення.

Тому для того щоб запровадити європейське регулювання виробництва чи представлення на ринку препарату під іншою назвою або в іншій упаковці, потрібно внести зміни до наказу № 426, які базуватимуться на положеннях Директиви 2001/83/ЄС. Цими змінами слід привести у відповідність з Директивою поняття «референтний лікарський засіб».

Рухаючись європейським шляхом, слід врахувати положення ст. 82 Регламенту ЄС № 726 щодо введення в українське законодавство поняття «спільний маркетинг» та скоротити термін реєстрації лікарського засобу.

РЕІМБУРСАЦІЯ ТА РЕФЕРЕНТНІ ЦІНИ

27 лютого набув чинності наказ МОЗ Украї­ни від 20.02.2024 р. № 279, яким затверджено Перелік лікарських засобів та Перелік медичних виробів, які підлягають реімбурсації. Порівняно з попередніми переліками додано 1 позицію лікарського засобу, виключено 4 позиції препаратів інсуліну і на 20 позицій збільшено медичних виробів з урахуванням доданих видів упаковки.

4 березня набув чинності наказ МОЗ Украї­ни від 02.03.2024 р. № 362, яким затверджено Реєстр відомостей щодо граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти та підлягають референтному ціноутворенню (далі — Реєстр), станом на 1 лютого 2024 р. Йдеться про препарати, що закуповуються за бюджетні кошти, які включені до Нацпереліку та зареєстровані в Україні, а також про ліки, які пройшли процедуру ОМТ.

Новий Реєстр став меншим на 29 позицій порівняно з попереднім, що затверджувався наказом МОЗ України від 28 лютого 2023 р. № 408. Водночас на 4 позиції стало більше лікарських засобів, які пройшли процедуру ОМТ, але ще не включені до Нацпереліку/інших переліків.

ДІЄТИЧНІ ДОБАВКИ

24 січня для громадського обговорення оприлюднено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок». У разі його ухвалення МОЗ повинно буде затвердити:

• перелік поживних речовин або інших речовин і їх максимально допустимі дози, що дозволені до застосування у дієтичних добавках;
• перелік речовин, які заборонені до застосування у дієтичних добавках.

Відповідно до положень проєкту, оператори ринку дієтичних добавок повинні будуть надіслати повідомлення про намір введення в обіг дієтичної добавки (далі — Повідомлення) до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), в якому, зокрема, має зазначатися:

• назва дієтичної добавки;
• відомості про державну реєстрацію виробничої потужності;
• форма дієтичної добавки;
• якісний та кількісний склад, зокрема поживні речовини та/або інші речовини з поживним або фізіологічним ефектом, що входять до складу дієтичної добавки;
• прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) особи, що відповідальна за надання повідомлення і подальше спілкування з представниками компетентного органу;
• інформація, що дієтична добавка придатна для споживання людиною та при використанні згідно із рекомендаціями не може нанести шкоду, як відомо із існуючих наукових знань та ін.

До такого повідомлення додаватиметься також:

• зразок маркування, що використовується для дієтичної добавки, державною мовою;
• інформація про дозвіл держави — члена ЄС або Європейської асоціації вільної торгівлі, якщо аналогічна дієтична добавка внесена у відповідний реєстр у країнах ЄС.

Під час розгляду Повідомлення, Держ­продспоживслужба насамперед аналізуватиме його на предмет відповідності переліку поживних речовин або інших речовин та їх максимально допустимі дози, що дозволені до використання в дієтичних добавках.

Держпродспоживслужба протягом 5 робочих днів з дня отримання Повідомлення вноситиме відомості до переліку повідомлень про намір введення в обіг дієтичних добавок. Після чого дієтична добавка вважатиметься такою, що введена в обіг на законних підставах. Водночас протягом 3 робочих днів з дня отримання Повідомлення оператор ринку буде поінформований у разі відмови у внесенні відомостей до переліку повідомлень про намір введення в обіг дієтичних добавок.

Дієтичні добавки зможуть вводитися в обіг та реалізовуватися кінцевому споживачу виключно в дозованій формі та в упакованому вигляді. Також для виробництва дієтичних добавок зможуть використовуватися лише речовини, включені до переліку поживних речовин та в їх максимально допустимих дозах.

Законопроєктом пропонується запровадити досить суттєві штрафи за порушення законодавства щодо обігу дієтичних добавок. Наприклад, за виробництво дієтичних добавок, маркування яких не відповідатиме законодавству, передбачено штраф у розмірі 55 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні становить близько 390 тис. грн.

У разі ухвалення проєкту він набуде чинності з дня його офіційного опублікування, але вводитиметься в дію через 6 міс. За цей 6-місячний період оператори ринку дієтичних добавок, в яких продукція вже знаходиться в обігу, повинні будуть подати повідомлення щодо цієї продукції. Відповідно, коли ці оператори надсилатимуть повідомлення, їх продукція вже повинна буде відповідати переліку поживних речовин або інших речовин і їх максимально допустимим дозам, що дозволені до використання в дієтичних добавках після видання відповідних наказів МОЗ.

ДОСЛІДЖЕННЯ АМКУ РИНКУ ДИСТРИБУЦІЇ ЛІКІВ

Андрій Горбатенко, партнер LA Law Firm, нагадав, що 23 листопада 2023 р. Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав рекомендації № 7-рк, які отримали 49 суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію лікарських засобів дистриб’юторам. АМКУ рекомендував їм:

• утриматися від необґрунтованої відмови в укладенні та пролонгації договорів поставки, угод про дистрибуцію тощо препаратів дистриб’юторам та від штучного обмеження (лімітування) обсягу та асортименту товару, доступного для замовлення;
• забезпечити реалізацію лікарських засобів суб’єктам господарювання, які здійснюють їх оптову реалізацію, в обсягу та за асортиментом препаратів, вказаних у відповідному замовленні на поставку.

Також у грудні 2023 р. АМКУ направив фармацевтичним компаніям вимогу про надання інформації. Питання, які ставить Комітет у вимозі, охоплюють період із січня 2019 до грудня 2023 р. і стосуються співпраці з дистриб’юторами, зокрема АМКУ досліджує:

• переліки дистриб’юторів, з якими співпрацюють фармацевтичні компанії, та умови співпраці з ними;
• факти відмови у співпраці та обмеження постачання;
• підходи щодо категоризації дистри­б’юторів;
• дані щодо ринкового становища продукції.

Вочевидь АМКУ намагається встановити, чи існують на ринку випадки дискримінації певних дистриб’юторів і, якщо такі факти є, то з чим вони пов’язані. Така увага Комітету до цього питання спричинена тим, що на сьогодні два фармацевтичних дистриб’ютори займають майже 90% ринку (прим.ред. за обсягами поставок ліків в аптеки).

Тому наразі перед фармацевтичним ринком стоїть два питання, які потребують вирішення. По-перше, як нівелювати негативний вплив від монополії на ринку дистрибуції? На сьогодні два фармацевтичних дистриб’ютори займають майже 90% ринку. По-друге, як пом’якшити негативні наслідки для конкуренції, пов’язані з консолідацією ринку ритейлу? Це тому, що на сьогодні 60%* ринку займають топ-5 аптечних мереж. (прим.ред. *За обсягами аптечного продажу в гривневому вираженні за підсумками грудня 2023 р. за даними аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research».)

В умовах існування потужних гравців на будь-якому ринку дистрибуції здатність проникнення нових гравців на такий ринок відчутно погіршується, оскільки всі постачальники віддають перевагу співпраці із потужними дистриб’юторами. Потенційно сприяти вирішенню цієї проблеми міг проєкт закону № 10384 «Про внесення змін до Закону Украї­ни «Про лікарські засоби» щодо підвищення доступності лікарських засобів для населення», який передбачає створення національних дистриб’юторів. Однак, за останньою інформацією, у нього вноситимуться суттєві зміни, які передбачатимуть лише зобов’язання дистриб’юторів мати певну кількість особливо важливих препаратів. Тобто, цей проєкт закону навряд якось відчутно вплине на ринок дистрибуції.

На думку доповідача, монополія ринку ритейлу несе більші загрози, ніж монополія ринку дистрибуції, адже аптеки та їх мережі є єдиним каналом доступу до споживачів (пацієнтів).

З огляду на те, що ринок лікарських засобів є соціально важливим, на переконання А. Горбатенка, для вирішення поточної ситуації найкращим рішенням є широка дискусія між учасниками ринку, АМКУ і МОЗ, щоб визначити межі дозволеної поведінки для всіх учасників цього процесу.

БЕЗРЕЦЕПТУРНІ ЛІКИ, ЗАБОРОНЕНІ ДО РЕКЛАМУВАННЯ

А. Горбатенко нагадав, що Критерії, що застосовуються при визначенні лікарських засобів, рекламування яких заборонено (далі — Критерії), затверджені наказом МОЗ України від 06.06.2012 р. № 422. У 2021 р. внесено зміни в цей наказ, у якому передбачено, що одним із таких критеріїв є випадки, коли торговельна назва лікарського засобу та/або МНН та форма випуску готового препарату така ж, як і лікарського засобу, рекламування якого заборонено.

У зв’язку з цим до нового Переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта, затвердженого наказом від 18.07.2023 р. № 1295, потрапили лікарські засоби, які традиційно рекламувалися і відповідно втратили таку можливість. Це призвело до непорозумінь з боку учасників ринку, і дію наказу № 1295 було призупинено до 1 березня 2024 р.

Для врегулювання ситуації МОЗ ухвалено наказ від 05.02.2024 р. № 191, яким вносяться зміни до Критеріїв. Наказ № 191 ще не набув чинності.

Ним передбачено, що під заборону рекламування підпадатимуть ті безрецептурні ліки, торговельна назва (зокрема з торговельною маркою або найменуванням заявника (виробника) за наявності) лікарського засобу така ж, як і препарату, який відпускається за рецептом лікаря.

Так, зміни виключають як критерій наявність однакового МНН.

Наразі МОЗ уже розроблено проєкт Переліку лікарських засобів, заборонених до рек­ламування, які відпускаються без рецепта. Він містить на 112 позицій препаратів менше, ніж це передбачено наказом № 1295 (прим. ред.: до ухвалення нового переліку слід користуватися переліком, затвердженим наказом № 1295, дію якого відновлено з 1 березня 2024 р.).

ЗАКОНОПРОЄКТ ЩОДО МОБІЛІЗАЦІЇ

Лідія Санжаровська, радниця LA Law Firm, нагадала, що 25 грудня 2023 р. у Верхов­ній Раді України зареєстровано законопроєкт № 10378, який мав на меті удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби, однак через велику кількість зауважень він був відкликаний уже 11 січня 2024 р. Паралельно з цим законопроєктом 25 грудня 2023 р. у Верховній Раді України також зареєстровано законопроєкт № 10379, яким пропонується посилити відповідальність за порушення правил військового обліку, а також законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Цей законопроєкт ще знаходиться на розгляді у відповідному комітеті Верховної Ради України.

На заміну законопроєкту № 10378 у Верхов­ній Раді України 30 січня 2024 р. за № 10449 зареєстровано новий урядовий проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». За своїм змістом він перекликається з попереднім законопроєктом № 10378, тому окремі зауваження, що надходили до попереднього законопроєкту, можуть бути актуальними і для законопроєкту № 10449.

Станом на сьогодні щодо законопроєкту № 10449 вже є висновки деяких комітетів Верховної Ради України, зокрема:

• Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, у висновку якого зазначається про певні невідповідності положень законопроєкту антикорупційному законодавству;
• Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, що містить велику кількість зауважень до законопроєкту;
• Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, що є головним комітетом з розгляду законопроєкту № 10449, однак його висновки є загальними, а саме містять лише пропозиції включити законопроєкт до порядку денного сесії Верховної Ради Украї­ни, прийняти його за основу в першому читанні, доопрацювати та винести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні, а також відхилити альтернативні законопроєкти. При цьому офіційні позиції цього комітету відносно змісту самого законопроєкту № 10449 поки відсутні.

Наразі ж народними депутатами України до тексту законопроєкту № 10449 подано більше 4 тис. правок.

Законопроєктом № 10449 пропонується уточнити обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме запровадити обов’язок:

• зареєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста (е-кабінет). Наразі народні депутати України озвучували попередню інформацію, відповідно до якої головний комітет не рекомендуватиме ухвалення цієї норми, однак пропонується залишити реєстрацію електронного кабінету не як обов’язок, а як право особи;
• з’явитися за повісткою у строк та місце, вказані в ній, зокрема для направлення на проходження медичного огляду;
• проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби за рішенням ВЛК чи територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).

Законопроєктом № 10449 пропонується встановити обов’язок визначеним категоріям військовозобов’язаних та резервістів під час мобілізації з’являтися у встановлений строк і місце, передбачені для кожної такої категорії окремо. Інші військовозобов’язані повинні будуть протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або е-кабінет, або особисто прибувши у ТЦК за місцем свого перебування або знаходження. Відмінністю від попереднього законопроєкту є те, що ці 60 днів починають обчислюватися саме з дати початку проведення мобілізації, яка розпочалася 24 лютого 2022 р.

Для громадян, які самостійно прибули до ТЦК та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв’язку з призовом на військову службу, встановлюватиметься обов’язок з’явитися до ТЦК протягом 2 міс з дня проходження ВЛК.

Також законопроєктом № 10449 передбачено, що громадяни, які вже перебувають на військовому обліку, зобов’язуватимуться протягом 60 днів з дня опублікування закону уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, електронну пошту, інші облікові дані через ЦНАП або е-кабінет, або особисто в ТЦК.

На думку Л. Санжаровської, є обґрунтовані підстави вважати, що в це положення можуть бути внесені зміни під час підготовки до другого читання, оскільки в прикінцевих положеннях до законопроєкту № 10449 передбачено, що в разі його ухвалення він набере чинності через 1 міс з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Відповідно, обов’язок з уточнення даних громадян, які перебувають на військовому обліку, виникне раніше, аніж закон набере чинності.

Законопроєктом № 10449 пропонується встановити обов’язок для громадян Украї­ни віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або зняті (виключені) з нього, мати при собі військово-обліковий документ і документ, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою як представника ТЦК, так і поліцейського, представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через держкордон України. Доповідачка звернула увагу, що це положення не містить вказівки на стать громадян України, отже таке зобов’язання буде стосуватися як військовозобов’язаних чоловіків, так і жінок.

Законопроєктом № 10449 також пропонується надати право представникам ТЦК або поліцейським здійснювати фото- і відеофіксацію процесу пред’явлення та перевірки документів, а також використовувати технічні прилади та програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відповідно до прикінцевих положень законопроєкту № 10449:

• громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності законом, протягом 9 міс з дня набрання ним чинності повинні будуть пройти повторне медичне обстеження з метою визначення придатності до військової служби;
• громадяни України — чоловіки віком від 25 до 55 років, яким після 24.02.2024 р. (з огляду на коментарі народних депутатів України, саме після 24.02.2022 р. кількість людей з інвалідністю II та III груп значно зросла; шляхом запровадження такого обов’язку законотворці хочуть виявити, хто справді має захворювання, а хто намагається ухилитися від призову та військової служби; отже, є обґрунтовані підстави вважати, що в цьому положенні законопроєкту допущено одрук і мається на увазі 24.02.2022 р.) встановлено інвалідність ІІ та ІІІ груп, повин­ні будуть до кінця 2024 р. пройти переогляд на придатність до військової служби на підставі переліку хвороб, станів та фізичних вад, затвердженого Урядом.

Стосовно обмежень за невиконання обов’язків у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, то законопроєктом № 10449 пропонується тимчасово обмежувати громадян у праві виїзду за межі України та праві керування транспортними засобами, а також накладати арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках, зберіганні в банках чи інших фінансових установах. Зокрема, у разі неприбуття військовозобов’язаного до ТЦК у встановлений у повістці строк протягом наступних 15 днів така особа може бути адміністративно затримана поліцією та доставлена до ТЦК.

Якщо ж поліція не знайде порушника у цей строк, тоді керівник ТЦК протягом 5 днів надішле особі вимогу про виконання обов’язку в електронній (в е-кабінет) чи паперовій формі за місцем проживання громадянина. Якщо особа добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконає зазначеного в ній обов’язку, ТЦК звертатиметься до адміністративного суду із заявою про накладення таких обмежень.

Л. Санжаровська відмітила, що згідно з коментарями народних депутатів України у медіа, норми щодо запровадження обмежень стосовно виїзду за межі України та блокування коштів на рахунках, а також положення щодо вручення повісток в електронній формі наразі не підтримуються Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

До поважних причин неприбуття військовозобов’язаного до ТЦК у день, вказаний у повістці, законопроєктом № 10449 пропонується віднести перешкоду стихійного характеру, хворобу громадянина, дії країни-агресора або інші обставини, які позбавили його можливості прибути за повісткою. Такі причини неприбуття мають підтверджуватися документами відповідних уповноважених державних органів, що є одним із недоліків законопроєкту № 10449, адже хвороба громадянина підтверджується листком непрацездатності, що видається не державним органом, а формується на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, створеного лікарем.

Законопроєктом № 10449 також пропонується уточнити підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, право на відстрочку матимуть жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років, але крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів за 3 міс.

Також право на відстрочку матимуть особи з інвалідністю та особи, відповідно до висновку ВЛК визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін від 6 до 12 міс (наразі цей термін становить до 6 міс. Отже, громадяни, визнані тимчасово непридатними на строк, менший за 6 міс, не матимуть права на відстрочку від призову.

Чинним законодавством наразі передбачено право на відстрочку у зв’язку зі здійсненням постійного догляду за батьками одного з подружжя, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду. Законопроєктом № 10449 пропонується уточнити, що для отримання права на відстрочку відповідний догляд може здійснюватися лише за власними батьками.

Окрім цього, законопроєктом № 10449 передбачено надання відстрочки здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами навчання іздобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», а також докторантами та особами, зарахованим на навчання до інтернатури. Однак, право на відстрочку не передбачено для аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. Хоча, за інформацією, поширеною народними депутатами України, Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендуватиме все ж таки залишити право на відстрочку від призову на військову службу і для цієї категорії аспірантів.

Із переліку осіб, яким надається відстрочка, законопроєктом № 10449 пропонується виключити громадян, дід або баба, неповнорідний брат яких загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення нацбезпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Щодо бронювання військовозобов’язаних працівників законопроєктом № 10449 пропонується дозволити бронювати не лише працівників критично важливих підприємств, але і їх кінцевих бенефіціарних власників. У разі ухвалення законопроєкту № 10449 заброньовані військовозобов’язані також будуть зобов’язані уточнити свої облікові дані стосовно їх бронювання через е-кабінет або у ТЦК за місцем свого перебування або знаходження.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!