З 1 квітня ввезення та облік гуманітарної допомоги переходять в онлайн-формат

Нагадаємо: змінами до постанови Кабінету Міністрів Украї­ни (КМУ) від 05.09.2023 р. № 953 «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану» надано 4-місячний перехідний період (з 1.12.2023 до 1.04.2024 р.), протягом якого благодійні фонди, громадські організації тощо могли подавати декларації в паперовій формі або ж почати в цифровій із застосуванням вебплатформи «Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги» (далі — Автоматизована система).

ДОВОЄННИЙ ОБЛІК ТА ВВЕЗЕННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

Оксана Жолнович насамперед нагадала, що до повномасштабного вторгнення процес оформлення гуманітарної допомоги відбувався в такий спосіб: документи про перетин кордону та безпосередньо про товар, який перевозитиметься, подавали до комісії, яка функціонувала при Міністерстві соціальної політики України (Мінсоцполітики). Кожна така справа розглядалася «вручну», після чого товар визнавався/не визнавався гуманітарною допомогою. Надалі створювався відповідний протокол. На митниці такий товар також підтверджувався згідно зі своїм статусом.

Щомісячно отримувачі, які завозили такий товар, повинні були надати паперові звіти до Мінсоцполітики, де детально описували всі дані про осіб, яким надано гуманітарну допомогу. З початком війни такий темп розгляду справ став неможливим через величезний потік гуманітарної допомоги в країну.

Здійснили екстрене спрощення, яке полягало лише в заповненні декларації на кордоні. Разом з тим усі інші процедури, визначені законодавством, — розподіл до набувачів, контроль за розподілом допомоги тощо були упущені. Через це виникало багато запитань як від міжнародних донорів, так і від внутрішніх споживачів, тому ухвалено рішення автоматизовувати цей процес.

ЗАПРОВАДЖЕНІ ЗМІНИ

Задля автоматизації процесу обліку гуманітарної допомоги ухвалено зміни, зокрема:

1. Новим організаціям наразі отримати статус «отримувач гуманітарної допомоги» стало простіше. Із використанням Автоматизованої системи, яка розпочала функціонувати в тестовому режимі 1.12.2023 р., це питання декількох хвилин.

Також з моменту запуску цифрової системи до офіційного Реєстру отримувачів гуманітарної допомоги (далі — Реєстр) приєдналося більше ніж 8 тис. отримувачів. Усі ці організації можуть легально завозити гуманітарну допомогу. За час використання цифрового механізму в системі сформовано понад 18 тис. записів про вантажі та 12,5 тис. декларацій.

2. Наявна можливість відстеження навіть запланованого до завезення товару, адже попередньо створюються проєкти декларацій товарів, які планується завезти.

За словами міністра, система також допоможе вплинути на процес ввезення допомоги через збір інформації про реальні її потреби, запобігати здвоєнню допомоги та спрямовувати її туди, де в цьому є найбільша потреба. Наприклад, типовою є ситуація, коли в одну й ту саму громаду різні організації завозять схожу допомогу, а інші громади залишаються з незакритою потребою.

За допомогою використання Автоматизованої системи з 1.12.2023 р. зафіксовано, що в Україну ввозилися такі товари:

• продукти (19%);
• санітарно-гігієнічні засоби (11%);
• лікарські засоби (11%);
• технічні засоби (10%);
• одяг та взуття (9%);
• транспортні засоби (9%);
• інше (23%).

АЛГОРИТМ ВВЕЗЕННЯ ТА ОБЛІКУ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ З 1 КВІТНЯ

Назар Тарасишин зауважив, що механізм ввезення гуманітарної допомоги, яке відбувається зараз в межах перехідного періоду та відбуватиметься з 1 квітня, надзвичайно простий. Для цього потрібно зробити такі наступні кроки:

1. За допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) зайти на сайт Автоматизованої системи у власний кабінет (для зареєстрованих користувачів).

2. Якщо отримувача немає в Реєстрі, потрібно зареєструватися за допомогою КЕП та підтвердити дані про організацію. Уся інформація автоматично підтягнеться з реєстрів.

3. Заповнити дані за категоріями про вантаж (скільки, який товар має завозитися) та декларацію в системі. Необхідно робити такі ж самі кроки, як і 2 роки тому, лише з одним винятком — тепер декларація цифрова.

4. Отримати унікальний код гуманітарної допомоги (QR-, штрих-, цифровий код тощо). Подання декларації без унікального коду гуманітарної допомоги не дозволяється.

5. Сформувати декларацію в системі.

6. Назвати унікальний код під час митного оформлення на кордоні.

7. Розподілити вантаж.

8. Якщо є розбіжності між декларацією та фактично отриманими товарами — необхідно заповнити в системі інвентаризаційний опис.

9. Подати автоматичний звіт про цільове використання гуманітарної допомоги в системі.

Увага: після підписання інвентаризаційного опису і звіту, дані в цих документах уже не можна буде редагувати!

У виключних випадках, до того, як буде сформовано наступний звіт, можна внести зміни у вже підписаний звіт. Для цього в таблиці з переліком звітів отримувача потрібно натиснути на кнопку функції «Х — відмінити підпис», виправити дані і знову підписати звіт. Тільки після цих дій можна формувати наступний звіт за поточний звітний місяць.

НА ЯКІ ЗМІНИ ЩЕ ВАРТО ОЧІКУВАТИ?

О. Жолнович додатково поінформувала, що наразі триває робота над дашбордом, який відображатиме інформацію про кількість гуманітарної допомоги, яка надійшла в ту чи іншу область, про її розподіл тощо.

Важливо: при публікації такої інформації конкретні адреси вказуватися не будуть. Інформація буде розміщуватися в загальному вигляді. Такі дані необхідні насамперед для синхронізації закупівель.

Окрім того, Мінсоцполітики планує створення формату гуманітарної допомоги 2.0, де будуть покращені, зокрема, інтерфейси та запропоновані CRM-системи. Вони використовуватимуться для внутрішнього обліку товарів гуманітарної допомоги для невеликих громадських організацій, благодійних фондів тощо. З великими користувачами, які вже мають свої системи внутрішнього обліку гуманітарної допомоги, відомство планує налагодити безпосередній обмін даними (звіти та декларації із власних CRM-систем будуть підтягуватися до Автоматизованої системи).

Планується також більш тісна робота з громадами. У Мінсоцполітики будуть збирати від них дані щодо їх потреб і пуб­лікувати у внутрішній системі для отримувачів, щоб вони розуміли, у чому є додаткова потреба. Її оцінка в соціальній сфері буде вестися з розрахунку, скільки в громаді вразливих категорій осіб, чого їм не вистачає. Наразі запроваджується універсальний інструмент — електронний кейс-менеджмент, де фахівці соціальної роботи у громадах, працюючи з мешканцями, проводитимуть персональну оцінку їх потреб і відповідні дані завантажуватимуть у цю систему. Це буде схоже на електронну систему охорони здоров’я.

Міністр вважає за потрібне навести лад і з внутрішньою благодійною допомогою, так як раніше цим питанням системно ніхто не займався.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!