Сонцезахисні засоби: на що звернути увагу?

Так приємно після сезону холодів поніжити своє тіло в обіймах теплого весняного сонця. До того ж під впливом сонця синтезується серотонін — «гормон щастя» (Sansone R.A. et al., 2013) і, звичайно, організму хочеться отримати його якнайбільше. Але важливо пам’ятати, що лише на перший погляд ніжні та турботливі дотики сонця здаються такими безпечними. Насправді шкіра людини потребує захисту від ультрафіолету, який може спричинити опіки, старіння, пігментацію та навіть рак шкіри (Latha M.S. et al., 2013). Допомогти захистити тіло від потенційно шкідливого сонячного впливу можуть сонцезахисні засоби.

Сонце — друг чи ворог?

Шкіра є найбільшим органом людського тіла, що виконує низку захисних та регуляторних функцій, зокрема, захищає організм від впливу деяких зовнішніх факторів, серед яких ультрафіолетове (УФ) випромінювання. Але не всі промені — це УФ, і не все, що ультрафіолет, — шкідливо.

Сонячне світло — це спектр променів з безпечного видимого світла (≈50%), невидимого, але безпечного для людини інфрачервоного (≈45%) та невидимого для людського ока та небезпечного УФ-світла (довгі — А-UVA, середні — В-UVB та короткі промені — С-UVC). Варто відмітити, що UVC-промені майже пов­ністю затримує озоновий шар в атмосфері, а от UVA- та UVB-промені, які становлять близько 5% від усіх сонячних променів, — «проблемні», адже вони досягають поверхні Землі та можуть завдати суттєвої шкоди організму. Зокрема, промені групи A (UVA) «тихо» — без опіків і відчутного дискомфорту, «наздоганяють» людину щодня незалежно від пори року, впливаючи на її ДНК, прискорюючи старіння і пригнічуючи імунітет тощо. УФ-промені групи B (UVB) вважаються найбільш небезпечними: основна шкода (сонячні опіки, лущення, еритема тощо) виявляється після їх відчутного впливу. Таким чином, очевидною є потреба в захисті шкірних покривів від УФ (Korać R.R. et al., 2011; Shanbhag S. et al., 2019).

Для чого потрібен фотозахист?

Першим рекомендувати захищати шкіру від сонця у 1891 р. почав німецький лікар Ріке Герд Гамер, пропонуючи своїм пацієнтам засоби на основі хініну (Drissi M. et al., 2021). Сьогодні фотозахист — це комплекс заходів, спрямованих на попередження потенційного пошкодження шкіри, викликаного УФ-випромінюванням. Провідну протекторну роль відіграють сонцезахисні засоби, у складі яких містяться фізичні (відбивають і розсіюють світло) і хімічні агенти (поглинають світло) (Gabros S. et al., 2024).

Сонцезахисні засоби (санскріни) — косметичні засоби, основ­на функція яких спрямована на захист шкіри від шкідливих UVA- та UVB-променів, які вони можуть поглинати, відбивати або розсіювати. Комерційні препарати, доступні на ринку, включають комбінацію різних типів сонцезахисних засобів для покриття широкого діапазону УФ-променів (рисунок). Як правило, власне санскріни доступні у формі кремів, лосьйонів, гелів, мазей, паст, олій, масел, спреїв, мусів. Проте сонцезахисні інгредієнти можуть міститися у складі таких косметичних засобів, як зволожуючі креми, основи для обличчя, помади, шампуні тощо (Latha M.S. et al., 2013).

Рисунок. Класифікація сонцезахисних засобів*

Санскріни потрібні з наступних причин:

  • запобігають сонячним опікам і знижують ризик виникнення болю, почервоніння та лущення при надмірному впливі УФ (Guerra K.C. et al., 2023);
  • у разі регулярного використання захищають шкіру від передчасного старіння, зморшок і темних плям, зумовлених УФ-променями (Shanbhag S. et al., 2019);
  • суттєво знижують ризик розвитку раку шкіри (Sander M. et al., 2020).

Доведено, що при раціональному використанні фотопротекторів відмічаються симптоматичне покращення стану та пригнічення рецидивів раку шкіри, що вказує на необхідність популяризувати їх серед населення (Latha M.S. et al., 2013).

Варто наголосити, що фотозахист показаний у всіх вікових групах. Проте Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA) рекомендує батькам дітей віком до 6 міс консультуватися з лікарем перед використанням санскріну в цій віковій групі, що зумовлено недостатнім розвитком обміну речовин у немовлят (Gabros S. et al., 2024).

Як правильно обирати санскрін?

Обираючи косметичний засіб, слід враховувати низку характеристик. По-перше, сонцезахисні засоби повинні виконувати своє основне призначення — ефективно захищати від UVA- та UVB-променів. Як показали дослідження, для більшого захисту доцільно використовувати сонцезахисні засоби широкого спектра, що діють на різні види УФ і які при щоденному та регулярному використанні можуть допомагати мінімізувати зміни шкіри, спричинені сонячним впливом. Сонцезахисні засоби мають бути безпечними, хімічно інертними, нетоксичними та фотостабільними, скомпонованими в косметично прийнятній формі (щоб підтримувати рівномірне розподілення УФ-фільтрів по всій поверхні шкіри), а їх інгредієнти мають залишатися на верхніх шарах шкіри навіть після потовиділення та плавання. Варто відмітити, що санскріни мають не лише захищати шкіру від сонця, але й мінімізувати сукупні чинники небезпеки для здоров’я від сонячних променів, спричинені з часом (Latha M.S. et al., 2013; Gonzalez-Bravo A. et al., 2022).

За даними FDA, продукт можна класифікувати як сонцезахисний засіб широкого спектра дії, якщо він пройшов необхідні випробування. Безпека санскріну визначається дослідженнями токсичності, здатністю викликати подразнення, сенсибілізацію, фототоксичністю та впливом на навколишнє середовище. Виробникам не дозволяється стверджувати, що захист від сонця може тривати більше 2 год без повторного нанесення і що санскріни діють миттєво. Продукти, які містять SPF понад 50, повин­ні вказувати на етикетці, що немає доказів того, що сонцезахисні креми з SPF більше 50 мають кращу ефективність, ніж ті, що містять SPF 50 або нижче. Варто зауважити, що жоден сонцезахисний засіб не здатен забезпечити 100% захист.

Ефективність санскрінів залежить від типу шкіри, кількості та частоти нанесення, впливу сонячного світла та часу доби, факторів навколишнього середовища та кількості продукту, що поглинається шкірою (Latha M.S. et al., 2013).

Одним з основних показників, на який орієнтуються споживачі при виборі сонцезахисного засобу, є SPF — фактор захисту від сонця (SPF — Sun Protection Factor), який вказує на відношення найнижчої дози УФ-випромінювання, необхідної для виникнення мінімальної еритеми на шкірі, захищеної санскріном, до дози УФ-випромінювання, необхідного для утворення такої ж кількості еритеми на незахищеній шкірі. Як правило, опівдні під впливом такої ж кількості сонячної енергії потрібно менше часу, ніж вранці чи ввечері, оскільки опівдні сонце світить яскравіше.

Окрім показників SPF, потрібно орієнтуватися на індивідуальний фототип шкіри, який буває 6 видів («шкала Фітцпатріка»), що має значення при виборі санскріну: дуже світла шкіра (майже не засмагає) — потрібен засіб із SPF 50 або вище + додаткові заходи захисту від сонця (парасолька, сонцезахисний одяг); світла шкіра (швидко виникають опіки, погано засмагає) — знадобиться засіб із SPF 30; від світлої до трохи смаглявої (засмагає, але є ризик опіків) — підійде засіб із SPF від 15 до 30; смаглява шкіра (майже не обгорає, легко засмагає) — потребує захисту SPF від 15 до 30; коричнева шкіра (не обгорає, добре й легко засмагає) — доцільно застосовувати засіб із SPF 15; дуже темна шкіра з глибокою пігментацією (зазвичай не обгорає) — підійде санскрін із мінімальним SPF (Ward W.H. et al., 2017).

На етикетці санскріну також можна побачити термін PA, який використовується для вимірювання ефективності щодо випромінювання UVA-променів (позначається як PA+, PA++, PA+++ та PA++++), — чим більший, тим вищий захист.

Субстантивність — це здатність сонцезахисного крему протистояти несприятливим умовам, зокрема таким, як вода та піт (водостійкість) (Gabros S. et al., 2024). Зокрема, FDA заявляє, що якщо продукт позиціонується як водонепроникний, на етикетці має бути чітко вказано тривалість його ефективності.

Не забуваймо й про кількість та частоту використання. Для отримання заявленої користі необхідна адекватна та рекомендована кількість сонцезахисного агента — 2 мг засобу на 1 см2 поверхні шкіри. Високий рівень фізичної активності чи прийом водних процедур потребує більш частого повторного нанесення (Latha M.S. et al., 2013).

Рекомендується уникати впливу сонячного світла в той час доби, коли УФ-випромінювання найвище — між 10:00 і 15:00. Якщо перебування на сонці в цей період неминуче, рекомендується використовувати засоби захисту від сонця (парасольку, сонцезахисний одяг) (Latha M.S. et al., 2013).

Отже, хоча УФ-промені й чинять негативний вплив на шкіру людини, не варто відмовляти собі в задоволенні від прийняття сонячних ванн. Допомогти піклуватися про шкіру можуть сонцезахисні засоби. Достатньо лише обрати найбільш підходящий варіант.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
*Адаптовано з фігури 1 публікації «Sunscreening Agents» (Latha M.S. et al., 2013).
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті