У вступній частині Форуму Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, зауважив, що 5 років роботи програми «Доступні ліки» під егідою НСЗУ є одним із найбільших досягнень у медичній галузі, адже завдяки цій програмі вдалося значно зменшити фінансовий тягар для українців, які мають хронічні захворювання та потребують безперервного прийому препаратів. Це, відповідно, й знизило навантаження на систему охорони здоров’я, тому що ліки з програми допомагають уникнути розвитку супутніх захворювань та додаткової госпіталізації.
Ця програма є успішним прикладом державно-приватного партнерства, коли пацієнти отримують необхідні препарати, а аптечні заклади отримують від держави відшкодування за їх відпуск. Саме завдяки довірі пацієнтів та співпраці держави і приватного бізнесу досягнуто поточних результатів. Зокрема, це майже 5 млн користувачів програми і понад 15 тис. аптек — учасниць програми.
М. Радуцький повідомив, що наразі в проєкті бюджету на 2025 р. закладено 6,9 млрд грн на програму «Доступні ліки», що на 1,7 млрд грн більше, ніж у 2024 р.
Також він додав, що у 2024 р. планується розробити низку законопроєктів, метою яких є вдосконалення фармацевтичного виробництва та бізнесу в Україні, що має сприяти підвищенню доступності ліків для громадян і розширенню програми реімбурсації в майбутньому.
Мілан Павлович, заступник директора місії USAID в Україні, наголосив, що доступ до препаратів відіграє ключову роль в успіху будь-якої процвітаючої держави. Програма медичних гарантій (ПМГ) є важливою для трансформації системи охорони здоров’я України у прозорішу, доступнішу та орієнтовану на пацієнта систему, яка відповідатиме європейським стандартам надання медичної допомоги.
Завдяки значному збільшенню підтримки з боку USAID та більшим фінансовим внескам Уряду України програма стала більш дієвою та ефективнішою, збільшивши кількість аптек, які беруть участь у програмі. Вона зросла більш ніж удвічі з моменту старту програми у 2017 р.
При цьому USAID підтримує НСЗУ у виконанні програми «Доступні ліки» з 2019 р. Ця підтримка сприяла налагодженню публічно-приватного партнерства з аптеками та виробниками ліків, що дозволило програмі працювати безперебійно навіть під час повномасштабного вторгнення.
Сергій Дубров, перший заступник міністра охорони здоров’я України, нагадав, що програма «Доступні ліки» спочатку передбачала лише 3 нозології, і з часом їх кількість лише збільшилася.
Для підвищення доступності до програми у 2023 р. ухвалено зміни до законодавства, які зобов’язували аптеки, розміщені в лікувально-профілактичних закладах, укладати договори з НСЗУ на реімбурсацію препаратів. Також ухвалено рішення щодо запровадження мобільних аптечних пунктів, які працюють у населених пунктах, де відсутні стаціонарні аптечні заклади.
Крім того, розпочався проєкт між МОЗ та АТ «Укрпошта», який підвищує доступ до ліків громадян на прифронтових зонах. З часом цей проєкт пошириться на всю територію України.
Наталія Гусак, голова НСЗУ, повідомила, що завдяки взаємодії НСЗУ з МОЗ України та Міністерством фінансів України у 2024 р. вперше будуть укладатися нові договори на реімбурсацію з мінімальним строком у 3 роки.
Вона нагадала, що з 2018 р. до 2024 р. частка повністю безоплатних ліків у програмі реімбурсації зросла з 18 до 35%. З майже 5 млн осіб, які скористалися програмою з початку її старту, 35% становлять чоловіки і 65% — жінки. Також 62% усіх виписаних рецептів припадає на осіб віком старше 65 років.
30 вересня 2024 р. набуде чинності новий Перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, до якого увійдуть додатково 48 торговельних назв препаратів, що застосовуються при розладах психіки та поведінки. Окрім цього, додадуть фентаніловий пластир для лікування болю та надання паліативної допомоги.
Стосовно розширення програми реімбурсації Н. Гусак зауважила, що під час цього процесу слід розглядати не лише впровадження нових напрямів, але й вдосконалення вже існуючих. Наприклад, щодо збільшення частки комбінованих лікарських засобів у програмі.
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
Модераторкою першої панельної дискусії, присвяченої міжнародній співпраці задля сталого розвитку програми реімбурсації, була Галина Нагорна, директорка департаменту комунікацій НСЗУ.
Вікторія Мілютіна, директорка Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ, представила відеозвіт про роботу аптечних закладів в умовах повномасштабного вторгнення.
Також вона акцентувала увагу на необхідності залучення керівників громад, які мають опікуватися здоров’ям своєї громади, для підвищення доступності ліків для населення.
В. Мілютіна додала, що наразі мобільні аптечні пункти підвищили доступність ліків для населення, тому що їх маршрут обирається з огляду на те, де раніше не відбулося погашення виписаних рецептів.
Ребекка Енн Коулер, директорка проєкту SAFEMed USAID Activity, зазначила, що співпраця НСЗУ та SAFEMed дозволила подолати ті виклики, які стояли на перепоні успішності програми реімбурсації. Зокрема, це забезпечення її прозорості шляхом впровадження електронних рецептів, підвищення обізнаності та довіри до програми серед лікарів та пацієнтів, навчання лікарів, забезпечення розширення програми та ін.
Соломія Касянчук, спеціалістка з питань фінансування охорони здоров’я ВООЗ, наголосила, що в контексті реформи охорони здоров’я звертається увага на доступ до первинної медичної допомоги. Однак медична допомога не буде повноцінною без доступу до ліків. Тому програма «Доступні ліки» є ключовим елементом ПМГ, адже якщо пацієнт на ранній стадії не вилікує захворювання, то його стан погіршиться і підвищиться навантаження на медичну систему.
На її переконання, для подальшого розвитку програми реімбурсації слід звертати увагу на аналітичні дані про те, наскільки збільшення фінансування програми сприяє росту кількості її користувачів, а також варто підвищувати доступність ліків для пацієнтів. Крім того, потрібно стимулювати аптеки в сільській місцевості укладати договори на реімбурсацію.
Якуб Какєтек, старший економіст у сфері охорони здоров’я Світового Банку, зауважив, що 50% усіх витрат у сфері охорони здоров’я України оплачується з кишені пацієнта. Це на 60% більше, ніж у країнах Європейського Союзу (ЄС), і половину цих витрат становить саме медикаментозне лікування, тому в програмі мають брати участь більше виробників ліків і слід шукати стимули для їх залучення в програму.
ПОКАЗНИКИ ПРОГРАМИ РЕІМБУРСАЦІЇ
Наталія Гнатюк, начальниця відділу розвитку програми реімбурсації НСЗУ, поінформувала, що індикатори залученості та доступності програми залишаються незмінними:
- зменшення фінансового тягаря як перший індикатор ефективності;
- доступність та погашення як головні інструменти роботи програми. З 2019 р. до 2024 р. зростання з 15 до 25% погашених електронних рецептів у сільській місцевості. Це є важливим індикатором роботи програми реімбурсації в частині її доступності для пацієнтів. Наразі загальний рівень погашення в країні повернувся до довоєнних показників, що є свідченням ефективної роботи програми реімбурсації та стабілізації системи охорони здоров’я у складних умовах;
- прихильність як основний якісний показник роботи програми, адже прихильність програми забезпечує безперервність лікування та покращує загальні результати терапії;
- розширення програми реімбурсації як важливий елемент розвитку та ефективного управління програмою.
Вона повідомила, що НСЗУ розпочинає дослідження впливу програми реімбурсації на життя і здоров’я українців з огляду на клінічну ефективність. Зокрема, у 2023 р. 8,7% усіх хворих, які брали участь у програмі, госпіталізовані та померли в умовах стаціонару. Водночас за той же період зафіксовано майже 20,8% осіб, які не брали участі в програмі та були госпіталізовані та померли в умовах стаціонару.
Також вона озвучила можливі сценарії розвитку програми реімбурсації в середньостроковій перспективі на 5 років. Так, Національний перелік основних лікарських засобів (далі — Національний перелік) залишатиметься основним інструментом для розгляду лікарських засобів, які можна включити в програму. Також можливий перегляд моделі ціноутворення з метою поліпшення умов для виробників, щоб вони були більше зацікавленими брати участь у програмі. У 2025 р. планується розглянути можливість розширення кількості комбінованих лікарських засобів для терапії серцево-судинних захворювань.
У 2026 р. планується додати препарати для антикоагулянтної терапії та цукрового діабету II типу. У 2027 р. передбачається додати ліки для лікування гіпотиреозу і проведення хімієтерапії злоякісних утворень молочної залози. У 2028 р. планується додати препарати для таких нозологій, як хронічні захворювання органів травлення та мігрень. У 2029 р. планується додати ліки для лікування розсіяного склерозу та проведення базової хімієтерапії.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ
Модераторкою панельної дискусії, присвяченої можливим шляхам для подальшого вдосконалення програми реімбурсації, виступила Н. Гнатюк.
Стосовно стимулів для виробників, які заохочуватимуть їх брати участь у програмі, Олена Ситенок, менеджерка комітету охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації, зазначила, що можливе проведення ринкових консультацій з виробниками, як це робить ДП «Медичні закупівлі України» під час державних закупівель, дозволить знайти вигідний шлях як для держави, так і виробника.
Наталія Сергієнко, співголова Комітету з питань охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні, відмітила, що причини, з яких виробники за певними міжнародними непатентованими найменуваннями (МНН) не увійшли в програму реімбурсації, можуть бути різними. Зокрема, у них можуть з’являтися технічні причини або причини, пов’язані з постачанням ліків чи з розрахунком цін у відповідних референтних країнах.
Окрім того, вона зазначила, що, можливо, варто переглянути весь перелік МНН, які входять у програму реімбурсації, адже багато з цих МНН включені ще із самого її початку і, можливо, наявність деяких з них потребує перегляду відповідно до сучасних рекомендацій у лікуванні пацієнтів.
Бізнес також стурбований Переліком основних лікарських засобів ВООЗ, а саме розумінням чіткої стратегії щодо його застосування в Україні. Чітке розуміння цього дасть можливість виробникам визначитися, чи залучати ресурси для включення препаратів до цього переліку, щоб згодом вони могли потрапити в програму реімбурсації в Україні, чи зусилля мають бути спрямовані на проходження процедури оцінки медичних технологій і мати рекомендації до включення в програму реімбурсації в Україні. Розв’язання цих питань сприяло б більшій прогнозованості для бізнесу щодо ведення діяльності на території України, виведення на ринок нових лікарських засобів і залученню інвестицій у сферу охорони здоров’я.
Стосовно розширення програми Марина Мельниківська, представниця мережі аптек «Бажаємо здоров’я», поінформувала, що варто розглянути збільшення кількості комбінованих ліків, адже монопрепарати підходять не всім пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. Також слід розглядати розвиток програми не лише в контексті лікарських засобів, але й у контексті доступності лікарів. Адже є населені пункти, де у хворих відсутній доступ до вузькопрофільних лікарів (ендокринолога, психіатра), і тому немає плану лікування, за яким виписуються рецепти на ліки з програми реімбурсації.
Стосовно підвищення показників погашення рецептів Анна Безрук, технічна радниця з питань фармацевтичного врядування проєкту SAFEMеd USAID Activity, зазначила, що поточний показник у 85% погашення всіх виписаних рецептів уже кілька років незмінний, тому що ситуація з погашення рецептів у сільській місцевості залишається складною. При цьому проблема доступності ліків для населення в сільській місцевості є і в країнах ЄС. Для покращення ситуації і забезпечення рівного доступу до ліків в усіх куточках країни вони запроваджують фінансові стимули й управлінські рішення.
Також завдання НСЗУ здійснювати моніторинг виконання аптеками договорів на реімбурсацію, щоб вони забезпечували наявність ліків, які підлягають відшкодуванню, що сприятиме погашенню рецептів.
О. Ситенок додала, що проблема з підвищенням відсотка погашення рецептів може й полягати в необхідності оновлення переліку МНН, які входять до програми реімбурсації. Адже пацієнтам можуть виписувати рецепт на препарат, який входить у програму, але для конкретного хворого краще приймати комбінований лікарський засіб, який він купує за власний кошт.
РЕЗУЛЬТАТИ ОБГОВОРЕННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ФОРУМУ
Іван Жук, начальник відділу роботи з договорами про реімбурсацію НСЗУ, поінформував, що з моменту проведення попереднього форуму для поліпшення процесу виписування рецептів НСЗУ:
- працювало над навчанням лікарів;
- розширило перелік ліків, які підлягають реімбурсації, новими позиціями комбінованих препаратів;
- створило електронні нагадування про необхідність виписування пацієнтам ліків з програми реімбурсації, а також створено кабінет пацієнта;
- усувало технічні проблеми та ін.
З метою підвищення прихильності пацієнтів і лікарів до програми НСЗУ займалося просвітницькою діяльністю серед них, посилювало контроль за відпуском ліків. Для покращення ситуації з погашенням рецептів НСЗУ, зокрема, здійснювало заходи з розширення інфраструктури аптечних закладів (запуск мобільних аптечних пунктів).
Для розширення програми НСЗУ проводиться оцінка протоколів лікування, аналіз збитків пацієнта або держави та визначення МНН та нозологій, які держава може відшкодовувати в межах програми реімбурсації.
Він наголосив, що оновлення Національного переліку та продовження переходу ліків з централізованих програм закупівель у програму реімбурсацію залишаються основними напрямами роботи НСЗУ.
ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ
Під час заходу учасники могли в межах сесії відкритого мікрофона поставити запитання. Модераторкою панельної дискусії виступила О. Філінюк, а відповіді надавали Дмитро Черниш, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ; Н. Гнатюк, І. Жук, Н. Нагорна.
— НСЗУ уже проводить певну аналітичну роботу, і в планах відомства запровадити такі індикатори, якщо на ці цілі будуть спрямовані додаткові ресурси.
— Частка відшкодування за препарати інсуліну переважає над всіма іншими нозологіями. Стосовно запровадження повного відшкодування вартості препаратів, то в умовах обмеженого фінансування наразі наявна модель довела свою ефективність.
— Немає проблеми в наявності різних підходів до ціноутворення, адже виробник сам обирає, в якій програмі йому брати участь у державних закупівлях чи реімбурсації. Водночас SAFEMed працює з МОЗ над уніфікацією ціноутворення на ліки. Наразі в розробці знаходиться проєкт рекомендацій щодо ціноутворення на оригінальні препарати і окремо — на генеричні. Уже є концепт нового позитивного переліку, який об’єднуватиме всі наявні переліки ліків, і, відповідно, є пропозиції щодо зміни політики ціноутворення. Обговорення цих документів планується розпочати в жовтні 2024 р.
— У 2024 р. новими препаратами розширено нозологію «Розлади поведінки та психіки», якраз з фокусом на потреби ветеранів. Водночас програма побудована таким чином, щоб забезпечити всіх громадян ліками за певним хронічним захворюванням, зокрема серцево-судинними захворюваннями чи цукровим діабетом, на які можуть скаржитися всі громадяни, зокрема й ветерани.
фото www.facebook.com/nszu.ukr
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим