У заході взяли участь професіонали фармації з різних куточків України.
Проведення науково-практичної конференції «Українська фармація — вчора, сьогодні, завтра» започатковано ДНМУ у 2016 р. Після певної перерви, зумовленої спочатку пандемією коронавірусу, а потім — початком повномасштабного російського вторгнення, конференція знов об’єднала в очній зустрічі науковців, викладачів та експертів сфери фармації для обговорення нагальних для розвитку вітчизняної фармації питань. Такі живі зустрічі рухають вперед розв’язання конкретних запитів та проблем, зазначив Віктор Хоменко, доктор фармацевтичних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, заслужений працівник охорони здоров’я України, голова правління ГО «Донецька обласна фармацевтична асоціація», завідувач кафедри фармації та фармакології ДНМУ, гарант освітньої програми «Фармація».
«Надзвичайно важливо, що розгляд пріоритетних напрямів фармації відбувається в потужному науково-експертному середовищі. Висвітлення нових наукових досягнень, конструктивні дискусії, партнерський підхід до розв’язання актуальних проблем фармацевтичної галузі сприятимуть удосконаленню напрямів та заходів збереження і зміцнення здоров’я», — підкреслила Майя Єрмолаєва, докторка медичних наук, професорка, виконувачка обов’язків ректора ДНМУ.
«Зараз Україна активно рухається шляхом євроінтеграції, і фармацевтичній індустрії необхідно адаптуватися до правил та вимог ЄС», — наголосив Владислав Страшний, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну, голова Комітету з питань охорони здоров’я та фармації Торгово-промислової палати (ТПП) України.
«Коли практична фармація поєднується з наукою — це дуже добре, — промовила у своєму вітальному слові Лариса Просяник, заслужена працівниця фармації України, голова ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «КУМ ДЕО». — Ми знаємо, якою наша фармація була вчора, бачимо, якою вона є сьогодні, давайте працювати над баченням того, якою вона має бути завтра».
Перший день науково-практичної конференції пройшов за модераторства Алли Немченко, докторки фармацевтичних наук, заслуженої діячки науки і техніки України, професорки кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Модераторкою другого дня виступила Олена Ракша-Слюсарєва, докторка біологічних наук, професорка кафедри мікробіології, вірусології, імунології та медичної біології ДНМУ.
Стандартизація лікарських засобів
Сьогодні в Україні проходить масштабна перебудова реєстраційно-дозвільної системи препаратів з метою її максимального зближення з європейськими стандартами. Основні етапи розвитку системи стандартизації лікарських засобів в Україні з моменту здобуття незалежності окреслив Олександр Гризодуб, доктор хімічних наук, професор, головний науковий співробітник фармакопейного центру ДП «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів» (далі — Фармакопейний центр).
Серед найбільших досягнень у галузі стандартизації препаратів є створення і розробка Державної Фармакопеї України (ДФУ) (загальна кількість сторінок ДФУ 1-го та 2-го видань, враховуючи усі доповнення, становить понад 8 тис.), створення Національної системи стандартних зразків лікарських засобів, а також налагодження міжнародного співробітництва Фармакопейного центру, що перетворило Україну на активного незалежного суб’єкта міжнародного фармакопейного процесу.
Штучний інтелект у фармації
Штучний інтелект (ШІ) трансформує різні аспекти фармацевтичного сектору. Цікаву доповідь на тему застосування ШІ у сфері фармації представила Катерина Зупанець, докторка фармацевтичних наук, професорка, членкиня Формулярного комітету Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.
Технологія ШІ має багато сфер використання у фармацевтичній галузі, включно з R&D лікарських засобів, персоналізованою медициною, контролем управління медикаментозною терапією, аналізом даних пацієнтів та прогнозуванням наслідків для здоров’я, підтримкою клінічних рішень, контролем запасів препаратів, підтримкою пацієнтів (наприклад за допомогою чат-ботів). ШІ може використовуватися у фармаконагляді, наприклад, для аналізу звітів про несприятливі події, виявлення закономірностей та потенційних ризиків. ШІ також здатен автоматизувати певні рутинні завдання. Його можна використовувати у навчанні, зокрема для моделювання сценаріїв.
Регуляторні ініціативи
Сергій Сур, доктор фармацевтичних наук, директор фармацевтичної компанії «Артеріум», поділився своєю думкою щодо регуляторних ініціатив у фармацевтичній галузі: «Нещодавно Україна набула статусу кандидата на членство у Європейському Союзі (ЄС). Перш ніж наша держава зможе стати повноправним членом ЄС, необхідно, зокрема, привести законодавство, у тому числі у фармацевтичному секторі, у відповідність з таким в ЄС».
На думку доповідача, в поточній регуляторній практиці України не вистачає цілісності та пропорційності регуляторної системи для всіх продуктів «аптечного кошика», а також системного і систематичного нагляду за роботою аптек.
Стосовно запровадження паралельного імпорту: з одного боку, це відкриває нові можливості для операторів ринку, які зможуть напряму співпрацювати із зарубіжними постачальниками, а також може бути цікавим, коли йдеться про препарати, які в Україні є дорожчими, ніж в ЄС (насамперед оригінальні). Водночас, паралельний імпорт може погіршити ситуацію з фальсифікованими ліками на українському ринку.
Огляд фармринку
Аналітичний огляд поточної ситуації на фармацевтичному ринку України представив Олег Добранчук, Business Unit Head Technology & Data компанії «Proxima Research». Втрата наявного населення через війну суттєво впливає на об’єм фармацевтичного ринку. За оновленими даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців та експертними розрахунками, наявне доступне населення України може становити 30 млн осіб станом на вересень 2024 р. Також станом на 1 серпня 2024 р. в Україні працює 18 тис. аптек та аптечних пунктів, що становить 86% від довоєнної кількості.
Обсяги госпітального та роздрібного споживання лікарських засобів за підсумками 7 міс 2024 р. зросли на 16% порівняно з аналогічним показником попереднього року у грошовому вираженні. Найбільший внесок у зростання ринку вносить інфляційна складова.
Державні витрати за січень–липень 2024 р. покривають близько 11% від загального споживання препаратів. Програма реімбурсації покриває лише 3,5%. Слід звернути увагу, що бюджет на реімбурсацію ліків, як правило, не реалізується повністю. Так, у Програмі медичних гарантій 2024 р. на реімбурсацію передбачено 5,2 млрд грн, але наразі виконано 70% бюджету.
Очікувані оцінки макропоказників на 2024 р. налаштовують на стриманий оптимізм. Зростання розвитку роздрібного ринку лікарських засобів України в умовах війни у 2025 р. прогнозується на рівні 16,1%, близько 22,8% — при оптимістичному сценарії і12,6% — при песимістичному.
Лікарські рослини
Валентина Мінарченко, докторка біологічних наук, професорка, завідувачка кафедри фармакогнозії та ботаніки Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, окреслила проблематику у сфері освоєння ресурсного потенціалу лікарських рослин, зокрема українських Карпат. Тут є багато питань, зокрема в площині нормативно-правових аспектів, які досі в Україні не врегульовані. При розробці Закону України «Про рослинний світ» частково внесено позиції, які регулюють використання ресурсів, зокрема лікарських рослин, але на сьогодні питання ввезення і вивезення сировини лікарських рослин не врегульовано.
Результати дослідження біологічно активних речовин лікарських рослин, інтродукованих в Україні, представила Світлана Марчишин, докторка фармацевтичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України, завідувачка кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України.
Орфанні захворювання
Серед проблем забезпечення орфанних хворих вагому роль відіграють недостатня увага до цієї проблеми, а також відсутність національної стратегії. Проблемою також є висока вартість лікування. Частина пацієнтів не отримують терапію через відсутність необхідного препарату у їхній країні або через неспроможність оплатити лікування. Наукові підходи щодо підвищення ефективності надання допомоги пацієнтам, що страждають на орфанні захворювання, окреслили Вікторія Назаркіна, докторка фармцевтичних наук, професорка кафедри організації та економіки фармації Національного фармацевтичного університету (НФаУ), та Наталія Сліпцова, асистентка кафедри фармації та фармакології ДНМУ, аспірантка кафедри організації та економіки фармації НФаУ.
Можливими рішеннями може бути удосконалення системи фармацевтичної допомоги, зокрема розширення доступу до необхідних лікарських засобів (через розвиток локального виробництва, преференції, систему реімбурсації, договори керованого доступу, стимулювання R&D тощо), удосконалення медичної допомоги (розроблення і затвердження протоколів терапії, маршрутів пацієнта), удосконалення системи діагностики, інформаційна та освітня складова (доступ до ресурсів, навчання хворих).
Освіта
Що означає бути викладачем у фармацевтичній освіті? Як зазначила Менді Моффат (Mandy Moffat), директорка програми MMEd, старша викладачка / керівниця програми післядипломної медицини медичного факультету Медичної школи Університету Данді (University of Dundee School of Medicine), Велика Британія, у викладача існує ціла низка ролей. Він той, хто надає інформацію, розробляє навчальні матеріали, екзаменатор, наставник тощо. Багато викладачів у фармацевтичній освіті є науковцями в певному напрямі, але щоб стати викладачем, важливо думати про те, щоб розвиватися як вчений у навчанні.
Олексій Слюсарєв, кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри мікробіології, вірусології, імунології та медичної біології ДНМУ, поділився досвідом використання креативних методів викладання. Так, підготовка фармацевтичних спеціалістів передбачає насичену навчальним матеріалом програму. Причому на деякі дисципліни відведено не так багато часу.
При викладанні лекційного матеріалу, крім використання презентацій, доцільно наводити приклади з історії дисципліни. Для пожвавлення сприйняття матеріалу можна використовувати цитати з художньої літератури, посилання на кінофільми, де відображена клініка, епідеміологія відповідних інфекцій. Для закріплення засвоєння матеріалу доцільно поєднувати звичайний ілюстративний матеріал презентацій зі схемами, схематичними рисунками, що залучає до запам’ятовування графічну та візуальну пам’ять.
«Хоча відсутня статистика стосовно працюючих асистентів фармацевтів в аптеках, є розуміння того, що їх більше, ніж фармацевтів», — зазначила Наталія Косяченко, кандидатка фармацевтичних наук, завідувачка практики, голова циклової комісії фармацевтичних дисциплін Житомирського базового фармацевтичного фахового коледжу Житомирської обласної ради. Перевагою вибору професії асистента фармацевта є те, шо здобувач може у відносно короткий термін отримати достойну професію, працювати і, можливо, планувати отримання вищої фармацевтичної освіти.
Статистика вступу до закладів вищої освіти у 2024 р. не дуже втішає: спеціальність 226 «Фармація, промислова фармація» посіла 48-ме місце за популярністю. Водночас у рейтингах найбільш затребуваних професій (що зазвичай потребують вищої освіти) асистент фармацевта посідає 24-те місце, а фармацевт — 5-те.
Бар’єрами при виборі спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» в закладах фахової передвищої освіти є обов’язкове складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту «КРОК М», а також обов’язковий військовий облік для жінок, які мають фармацевтичну спеціальність.
«Розвиток системи соціальної відповідальності, збільшення турботи роботодавця і про персонал, і про пацієнтів, зможе допомогти розв’язати низку питань щодо розвитку фармації та підвищення престижу фармацевтичної спеціальності», — зазначила Юлія Братішко, докторка фармацевтичних наук, професорка, завідувачка кафедри організації, економіки та управління фармацією Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ.
Цікавим інструментом, за допомогою якого здобувач вищої освіти може презентувати свої наукові досягнення, є портфоліо. Він може слугувати механізмом оцінювання ефективності будь-якої тривалої в часі складної діяльності, зібранням зразків документів і матеріалів, які відповідають певній меті, технологією саморозвитку і самовдосконалення, засобом для самопрезентації, а також моніторингу і оцінювання дослідницької діяльності здобувача вищої освіти. Про цей механізм розповів Андрій Грицик, доктор фармацевтичних наук, професор, експерт Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, експерт МОЗ України за спеціальністю «Фармація. Клінічна фармація. Клінічна фармакологія», завідувач кафедри фармацевтичного управління, технології ліків та фармакогнозії Івано-Франківського національного медичного університету.
Наталія Гудзь, професорка Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, ад’юнкт Опольського університету, Польща, розповіла про особливості викладання промислової фармації у Польщі. Серед обов’язкових складових для вивчення студентами фармацевтичного факультету є така освітня компонента, як технологія лікарських форм. Зважаючи на відсутність іспиту КРОК і автономію викладання у закладах вищої освіти може суттєво відрізнятися. Однак особливістю викладання є орієнтованість на практичну роботу.
Сучасний стан післядипломної фармацевтичної освіти в Україні окреслила Світлана Гарная, докторка фармацевтичних наук, професорка кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ: «Фармацевтична освіта в Україні — це процес багатоступеневого безперервного навчання й підвищення кваліфікації. Основна концепція безперервної освіти полягає у створенні системи, що забезпечує перехід від принципу «освіта на все життя» до принципу «освіта через усе життя».
Розширення ролі фармацевта
С. Гарная також наголосила, що в розвинених країнах роль фармацевтичних працівників давно вийшла за межі простого відпуску лікарських засобів. У багатьох країнах їх діяльність поширюється на виписування рецептів, надання фармацевтичної допомоги, проведення діагностичних процедур, сезонне щеплення населення, пропагування здорового способу життя, а також консультації інших спеціалістів галузі охорони здоров’я.
Розширення ролі фармацевта особливо важливе на тлі дефіциту медичних працівників, що є проблемою у багатьох країнах. Тому дуже важливо, щоб фармацевти реалізовували свій потенціал повною мірою для поліпшення здоров’я населення та підтримки зусиль інших членів команди охорони здоров’я.
«Кількість аптек в Україні значно більша, ніж закладів охорони здоров’я. При настанні нещасного випадку чи виникненні невідкладного стану з великою імовірністю найближчим закладом охорони здоров’я поблизу місця події буде саме аптека», — наголосив Олег Девіняк, кандидат фармацевтичних наук, доцент, завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін Державного вищого навчального закладу (ДВНЗ) «Ужгородський національний університет», член галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти України. Фармацевтам інколи, але усе-таки доводиться надавати першу (домедичну) допомогу. Як зазначив доповідач, необхідно створити робочу групу при МОЗ для розробки протоколів фармацевта з домедичної допомоги в аптеці, доповнити наявні протоколи фармацевта розділом з домедичної допомоги, а також збільшити обсяг та покращити зміст підготовки фармацевтів з надання першої допомоги.
«До середини XX ст. роль фармацевтів полягала переважно у виготовленні та відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів. У 90-х роках з’являється концепція фармацевтичної допомоги. Останнім часом простежується відхід від підходу, орієнтованого на продукт, до підходу, більш орієнтованого на пацієнта. Надання когнітивних послуг передбачає роботу фармацевтів у команді з іншими постачальниками медичних послуг», — зазначила Тамара Маганова, PhD, асистентка кафедри управління та економіки фармації Запорізького державного медико-фармацевтичного університету. Когнітивні фармацевтичні послуги — це послуги, які фармацевт може надати пацієнту чи медичному працівнику, які мають оціночний або освітній характер, а не технічні чи інформаційні характеристики.
Екстемпоральне виробництво
Ірина Федяк, деканка фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету, розповіла про проєкт з виробництва препаратів для військових зі Збройних сил України (ЗСУ) та цивільного населення прифронтових районів на базі експериментальної аптеки навчально-практичного центру «Фармація». Проєкт стартував у травні 2022 р. Лікарські засоби виготовляють студенти старших курсів фармацевтичного факультету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», а також інтерни цієї ж спеціальності під керівництвом викладачів. Станом на 1 жовтня 2024 р. виготовлено понад 68 тис. упаковок препаратів.
В Україні виробництво ліків на базі аптек скорочується. Однією з причин є те, що такі аптеки потребують більшого і постійного обсягу замовлення на екстемпоральні препарати, щоб бути рентабельними, а також відсутність державної підтримки, наприклад, у вигляді надання пільгової ціни на екстемпоральні ліки. На проблематику цього питання звернула увагу Мар’яна Федоровська, докторка фармацевтичних наук, професорка, завідувачка кафедри фармації та фармакології Волинського національного університету ім. Лесі Українки.
Перспективи застосування нефропротекторів при гострому ушкодженні нирок окреслив Ігор Заморський, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри фармакології Буковинського державного медичного університету. Любов Пальчак, співробітниця кафедри фармації та фармакології ДНМУ, а також співробітниця наукової лабораторії в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл (University of North Carolina at Chapel Hill), США, представила доповідь на тему «Полімерні міцели надвисокої ємності для хіміо / імунотерапії раку».
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим