Ціни на ліки не мають бути дешевими, вони мають бути доступними — Тетяна Котляр

— Що сталося на фармацевтичному ринку? У нас обвалився курс долара, як у 2008 р.? Ні. Зверніть увагу на постанову КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби», підпис під якою поставила тодішня Прем’єр-міністерка України Юлія Тимошенко. У першій редакції урядова постанова встановлювала граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 15% і граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 35%. Постанова КМУ № 955 діє вже 16 років, і чого ми добилися? У 2024 р. знову говоримо про зростання цін.

Чи є зростання цін? Так, є, і не тільки на препарати. Чи підвищення цін на лікарські засоби значно перевищує рівень інфляції за жовтень 2024 р., не відповідає загальним тенденціям економіки держави з урахуванням підвищення тарифів на електроенергію, податків на паливо, підвищення заробітних плат, з грудня — підвищення податків на заробітну плату? Ні. Це підтверджують офіційні дані Державної служби статистики України щодо рівня індексу інфляції та, що те саме, індексу зростання споживчих цін.

Цим проєктом пропонується запровадити регулювання постачальницько-збутових надбавок для дистриб’юторів та торговельних (роздрібних) надбавок — для аптек на усі лікарські засоби, які зареєстровані в Україні, крім регулювання ціни виробника — оптово-відпускної ціни (далі — ОВЦ).

Нагадаю, що в Європейському Союзі діє Директива Ради 89/105/ЄЕС від 21 грудня 1988 р. щодо прозорості заходів, які регулюють ціни на препарати для застосування у людини, та їх включення до сфери національних систем медичного страхування, положення якої застосовуються:

• якщо маркетинг лікарського засобу дозволено лише після того, як компетентні органи відповідної держави — члена ЄС затвердили ціну на нього;
• якщо підвищення ціни на препарат дозволяється лише після отримання попереднього дозволу компетентних органів.

Тобто все починається з ціни, заявленої власником реєстраційного посвідчення (ціни виробника), у разі регулювання та/або підвищення цін, або «заморожування» цін, функціонування системи прямого або непрямого контролю за прибутковістю осіб, відповідальних за розміщення лікарських засобів на ринку.

Слід зазначити, що в пояснювальній записці до проєкту відсутнє економічне обґрунтування запровадження такого регулювання. Водночас відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» державні регульовані ціни мають бути економічно обґрунтованими, включати інвестиційну складову та запроваджуватися на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість.

За даними Державної служби статистики України, інфляція на споживчому ринку в листопаді 2024 р. становила 10,4% з початку року*, підвищення рівня споживчих цін в Україні відмічається не тільки на лікарські засоби.

Індекс інфляції відображає економічну ситуацію в країні. Для розуміння загальної картини можна відстежити динаміку зміни індексу інфляції по роках, індексу споживчих цін. Протягом 10 років в Україні індекс інфляції і, відповідно, споживчих цін із року в рік зростає.

Для порівняння наведу індекс споживчих цін на деякі товари та послуги в жовтні 2024 р. (таблиця).

Ціна імпортованих лікарських засобів, обсяг реалізації яких становить 62,7% у грошовому вираженні від обсягу роздрібного продажу за результатами 9 міс 2024 р.**, напряму залежить від курсу національної валюти. Українські виробники теж залежать від курсу національної валюти, адже в ціні виробника є валютна складова — діюча речовина препарату. Підвищення курсу національної валюти призводить до зростання цін виробників лікарських засобів, у кінцевому підсумку — підвищення роздрібних цін.

Розуміючи важливість та соціальну значущість питання цін на лікарські засоби для населення, слід дати відповідь, чи сприятиме таке регулювання запобіганню підвищенню цін на такі препарати, а також забезпеченню умов для доступу населення до лікарських засобів з урахуванням стану економіки країни та продовження агресії російської федерації, як зазначено в пояснювальній записці до проєкту? Ні, не призведе.

Ціни на ліки не мають бути дешевими, вони мають бути доступними.

— У структурі роздрібної ціни на лікарські засоби є 3 складові: ціна виробника, постачальницько-збутова надбавка дистриб’ютора та торговельна (роздрібна) надбавка аптеки. Можна математично розрахувати питому вагу кожного елемента роздрібної ціни.

Регулювання цін при відшкодуванні лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, починається насамперед з розрахунку ціни виробника — ОВЦ, питома вага якої становить 79% у складі роздрібної ціни, що розраховується на основі зовнішнього референтного ціноутворення відповідно до затвердженого Порядку, а також встановлюється наказом МОЗ та вноситься до відповідного реєстру. До затвердженої ОВЦ додаються встановлені надбавки — 10% постачальницько-збутової, що становить 7,9% питомої ваги, та 15% торговельної (роздрібної) надбавки — яка становить 13% питомої ваги. Сумарна питома вага надбавок становить 20,9% роздрібної ціни***.

Аналогічний метод застосовується при регулюванні цін на лікарські засоби відповідно до постанов КМУ від 03.04.2019 р. № 426 «Про референтне ціноутворення на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти» та від 28.07.2021 р. № 854 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення». Питома вага ОВЦ у складі роздрібної ціни становить 83%, сумарна питома вага надбавок — 17%***.

Регулювання цін на препарати, які входять до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік), проводиться тільки в межах встановлених постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок, тобто регулюється залежно від вартості закупівельної ціни на лікарські засоби у міру її зростання, від 27,2% до 17,4% питомої ваги роздрібної ціни*** (чим вища ціна на препарат, тим менша питома вага такої ціни регулюється).

Водночас, за даними компанії «Proxima Research», представленими CPO компанії Сергієм Іщенком під час 14-го Аптечного саміту України, у структурі ціни на лікарський засіб 71,8% належить виробнику, 5,9% — дистриб’ютору, 22,3% — аптеці** (рисунок).

Рисунок. Структура вартості лікарського засобу для споживача за внесками учасників**

— Зростання цін, і не тільки на препарати, зумовлене найперше станом економіки України у воєнний час та інфляційними тенденціями. У разі валютної складової ціни — від курсу гривні до іноземних валют.

Нами проведено аналіз зростання закупівельних цін від виробників за період 2022–2024 (10 міс) рр. за інформацією з відкритих джерел та інформації, наданої операторами ринку. За результатами дослідження ГС «ФАРМ­УКРАЇНА» виявлено зростання цін окремих вітчизняних виробників у межах 33–96%, окремих зарубіжних виробників — 32–50%.

Підвищення роздрібних цін на лікарські засоби зумовлене насамперед зростанням саме ціни виробників препаратів, питома вага якої у складі роздрібної ціни становить близько 70%, що прямо пропорційно підвищує роздрібні ціни.

— Лікарські засоби мають бути доступними. Зі свого боку, ГС «ФАРМУКРАЇНА» у своїх пропозиціях запропонувала:

1. Розширення переліку препаратів, що підлягають відшкодуванню, за зразком європейських країн, враховуючи, що за попередні 3 роки виділені кошти на програму «Доступні ліки» не використані в повному обсязі.

2. Запровадження на лікарські засоби, що входять до Національного переліку, референтного регулювання ОВЦ (цін виробників) за прикладом регулювання препаратів, які підлягають відшкодуванню та закупівлі за бюджетні кошти.

З введенням у дію Закону України № 2469-ІХ «Про лікарські засоби» Національний перелік стане позитивним переліком відповідно до європейського досвіду, що містить основні лікарські засоби та відомості про їх застосування, які задовольняють пріоритетні потреби охорони здоров’я населення, є фізично і економічно доступними для окремої людини та суспільства, виготовляються у відповідних лікарських формах, з гарантованою якістю. На законодавчому рівні ціни на препарати, включені до Націо­нального переліку, підлягають державному регулюванню в порядку, встановленому КМУ.

Вважаємо, що регулювання цін на лікарські засоби, що входять до Національного переліку (в подальшому — позитивного переліку), як дієвого механізму для забезпечення доступності найнеобхідніших ліків для громадян України, що гарантує держава, потребує удосконалення через регулювання ціни виробника за допомогою референтного ціноутворення.

3. Визначення Переліку соціально-значущих лікарських засобів та запровадження державного регулювання цін на них на період воєнного часу за аналогією регулювання цін на продукти харчування відповідно до постанови КМУ від 19.06.2023 р. № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану», удосконаливши таке регулювання не тільки надбавок, але і ціни виробника.

Ця постанова регулює граничний розмір торговельної надбавки (націнки) на  борошно пшеничне вищого сорту, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птицю (тушки курячі, четвертини тушки курячої), батон та олію соняшникову рафіновану в розмірі не більш як 10% з урахуванням рекламних, маркетингових послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією відповідних товарів кінцевому споживачу.

Однак таке регулювання не завадило у 2024 р. підвищенню цін на зазначені продовольчі товари, адже регулюється тільки роздрібна надбавка (націнка) без регулювання ціни виробника.

— Витрати операторів фармацевтичного ринку постійно зростають, на що впливає зростання тарифів на електроенергію, заробітної плати, цін на паливо та ін.

Окремо слід зазначити про витрати імпортерів — дочірніх компаній зарубіжних виробників, що є резидентами України. Їх витрати на забезпечення господарської діяльності суттєво перевищують запропоновані в проєкті 10% постачальницько-збутової надбавки і включають, зокрема, логістичні послуги митно-ліцензійних складів зі зберігання лікарських засобів під митним контролем та інші, що фінансово унеможливлює їх роботу на ринку України. Такі імпортери будуть вимушені повернути дистриб’юторам відповідальність за імпорт препаратів і усі курсові (валютообмінні) ризики, пов’язані з таким імпортом в Україну, та повернуться часи постійних змін цін на лікарські засоби залежно від поточного курсу національної валюти. Ціни на препарати, отримані дистриб’юторами від імпортерів, включають постачальницько-збутову надбавку в розмірі 5%, що становить половину регульованої постачальницько-збутової надбавки — тобто імпортер ділиться надбавкою з дистриб’ютором.

Вважаємо, що особливу увагу необхідно приділити з’ясуванню реальних наслідків ухвалення проєкту для малих та мікросуб’єктів господарювання — учасників ринку дистриб’юції та роздрібної торгівлі, яких, за даними аналізу регуляторного впливу до проєкту, становить 46,5 та 37,5% відповідно, тобто загалом 84% усіх учасників ринку.

Запропонований проєкт в умовах сучасної економічної ситуації та воєнного стану може призвести до дестабілізації фармацевтичного ринку внаслідок:

• зменшення надходжень податків до державного бюджету, особливо в такому складному стані економіки України під час агресії рф;
• непокриття витрат на провадження господарської діяльності — забезпечення виконання вимог належної практики дистрибуції (Good Distribution Practice — GDP), виконання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, їх імпорту, зберігання та транспортування;
• масового закриття аптечних закладів, особливо малих та мікросуб’єктів господарювання, через неможливість встановлення надбавок, що будуть покривати їх витрати;
• закриття аптек, що неминуче спричинить масові звільнення фармацевтів та інших працівників;
• дефіциту та скорочення асортименту, особливо інноваційних лікарських засобів та препаратів, які потребують особливих умов зберігання, що негативно вплине на доступність ліків для населення і, як наслідок, зростання тіньового ринку;
• виходу з українського ринку міжнародних фармацевтичних компаній через обмеження надбавок;
• а головне — фактичного порушення логістичного ланцюга системи забезпечення лікарськими засобами, насамперед лікувальних закладів, населення, дефіциту лікарських засобів, що автоматично призведе до зниження як фізичної, так і економічної доступності препаратів.

На початку 2022 р. з початком агресії рф та введенням воєнного стану фармацевтичний ринок це вже переживав. А тепер запропоноване запровадження регулювання надбавок може спричинити більш масштабний дефіцит та зниження доступності лікарських засобів, особливо в умовах війни. Замість забезпечення доступності проєкт ставить під загрозу функціонування аптечних закладів та може викликати дестабілізацію фармацевтичного ринку в цілому.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!